Справа № 508/1241/23
№ 3/508/975/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2023 смт. Миколаївка
Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Березівського районного відділу поліції ВПД №1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, серія та номер паспорту НОМЕР_1 виданий Миколаївським РВ УМВС України в Одеській області, мешканця АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №007102 від 02.12.2023 року, ОСОБА_1 02.12.2023 року о 08.30 годині за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого зятя ОСОБА_2 домашнє насилля, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, в наслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Оглянувши протокол про адміністративне правопорушення, ознайомившись з матеріалами справи та поясненнями доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається наступне.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 173-2 КУпАП (Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування) передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення
Згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У відповідності до вимог п.п. 4, 14, 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство-форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру; економічне насильство-форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; наречені; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука); прадід (прабаба) та правнук (правнучка); вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); рідні брати і сестри; інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.12.2023 о 09.38 год. надійшло повідомлення на службу «102» від ОСОБА_2 , мешканця с. Ісаєве, Березівського району Одеської області про те що, відомі чоловік та жінка вибивають вікна у будинку.
В своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що 02.12.2023 року у його будинку, а саме по АДРЕСА_2 побили пластикові вікна та зазначив, що вікна побив його тесть ОСОБА_1 . Після чого ОСОБА_2 пішов до ОСОБА_1 до дому та також побив йому вікна.
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 02.12.2023 року до його будинку прийшов ОСОБА_2 та зайшовши до його домоволодіння почав бити вікна, після чого вони почали сваритися.
Проте, суд вважає кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП помилковою.
Статтею 253 КУпАП визначено, що якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
При цьому, закон не вимагає, щоб на момент направлення матеріалів прокурору чи органу досудового розслідування суд з достовірністю встановив усі елементи складу злочину. Для ініціювання питання про проведення досудового розслідування достатньо наявності в діях особи, яка притягається до відповідальності, ознак кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
При цьому, направляючи справу для проведення досудового розслідування, суд заздалегідь не вирішує питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, а також про правову кваліфікацію його діянь, оскільки з'ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо наявності умислу, вини, причинно-наслідкового зв'язку та надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового розслідування.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 173-2, 253, 278, 279, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити.
Матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передати до Березівського РВП ГУНП в Одеській області, для прийняття рішення щодо наявності чи відсутності ознак кримінального правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Д.С. Банташ