Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/7064/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2023 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Виноградівська державна нотаріальна контора, про визнання права на земельну частку (пай),
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Виноградівська державна нотаріальна контора, про визнання права на земельну частку (пай).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_4 , який заповіту не залишив. Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно а саме, сертифікат на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП ім. Ватутіна розміром 0,71 умовних кадастрових гектарах розташованих в с. В. Ком'яти, Виноградівського району Закарпатської області. Спадкоємцями до майна за законом першої черги є позивачка та її брат рідний брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який претензій до вказаного спадкового майна не заявляє. За прийняттям спадщини позивачка звернулася до Виноградівської державної нотаріальної контори, однак нотаріусом, було відмовлено позивачці у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та було рекомендовано звернутися до Виноградівського районного суду. За таких обставин позивачка змушена звернутися до суду із даним позовом про визнання за нею права на майнові права у порядку спадкування за законом.
Позивачка у підготовче засідання не з'явилася, однак подала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність.
Відповідач будучи повідомленим про день, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, в підготовче засідання не з'явився, однак подав через канцелярію суду заяву, згідно якої вимоги позивачки визнає повністю та просить суд розглянути справу у його відсутність.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідачем позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання ним позову прийнято судом.
Третя особа, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання також не з'явилася, заяв, клопотань від неї не надходило.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачкою, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 20.01.2016.
Мати позивачки ОСОБА_3 померла раніше - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Останнє місце проживання батька позивачки було: АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою Виноградівської міської ради від 18.07.2023 № 20.1-07/426.
На випадок своєї смерті спадкодавець заповітного розпорядження не залишив.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на :
- право на земельну частку (пай) площею 0,71 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСГП ім. Ватутіна місце розташування с. Великі Ком'яти, Виноградівського району Закарпатської області, яке належало спадкодавцю на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН № 166902 від 13.02.2001.
Після смерті батька, позивач успадкувала майнові права в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки згідно довідки Виноградівської міської ради Закарпатської області 18.07.2023 № 20.1-07/426 на день смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживала разом з ним.
Крім позивача спадкоємцем за законом першої черги після смерті спадкодавця є його син, рідний брат позивачки, відповідач по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який претензій до спадщини не заявляє.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за №7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину в судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
У зв'язку з необхідністю прийняття спадщини, що залишилася після смерті батька позивачка звернулася до державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., однак завідуюча державної нотаріальної контори відмовила позивачу в оформленні спадщини із-за відсутності правовстановлюючих документів на спадкові майнові права, що стверджується листом - відмовою від 01.12.2017 за № 508/01-16.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, що його пережив та батьки.
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Відповідно до п. 3.5. листа ВССУ від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності па земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 125 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Згідно ст.2 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 200, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 5, 16, 328, 392, 1261, 1268, 1270 ЦК України, Постанови ПВС № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП ім. Ватутіна с. Великі Ком'яти Виноградівського району Закарпатської області, розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах, у порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийТ. Ю. Левко