Єдиний унікальний номер 142/408/23
Номер провадження 2-о/142/29/23
УХВАЛА
(про залишення заяви без розгляду)
21 грудня 2023 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
В складі:
Головуючого судді Нестерука В.В.,
з участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Піщанська селищна рада Вінницької області про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 01.09.1998 року, в період з 1993 року по 31 серпня 1998 року.
Вимоги заяви обгрунтовує тим, що починаючи з 1992 року в будинку ОСОБА_1 (надалі-Заявник), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_2 (надалі-Померла), яка була одинокою, постійно хворіла та потребувала сторонньої допомоги. Так як померла не мала родичів, фактично знаходилась на її утриманні, отримувала від неї матеріальну допомогу, яка була основним джерелом засобів до існування. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з земельної частки (паю) площею 2,45 умовних кадастрових гектара, сертифікат на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_4, виданий на підставі рішення Піщанської районної державної адміністрації Вінницької області від 13.09.1996 року за №197.
Відповідно до ч. 2 ст. 1265 ЦК України заявник як особа, яка утримувала спадкодавця, яка не була членом її сім'ї, являється спадкоємцем п'ятої черги за законом та має право на успадкування її спадщини. Для встановлення факту, що померла знаходилась на її утриманні не менше п'яти років тобто з 1993 року до 31 серпня 1998 року, вона вимушена звернутися до суду.
Факт спільного проживання Заявниці та Померлої підтверджується, довідками сільської ради від 18.10.2017 року про спільне проживання та реєстрацію на момент смерті, штампом в паспорті Заявника про місце реєстрації. Крім того, за життя Померла відповідно до договору дарування від 12.09.1995 року подарувала належний їй будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , чоловікові Заявниці. Ощадні книжки якими володіла померла на даний час знаходяться в заявниці. Факт спільного проживання крім вищенаведеного буде підтверджено показами свідків
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 серпня 2023 року дану заяву було передано для розгляду судді Щербі Н.Л.
Ухвалою судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. від 14 серпня 2023 року в даній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку окремого провадження.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 867/0/15-23 від 05 вересня 2023 року суддю Піщанського районного суду Вінницької області Щербу Н.Л. відряджено до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області для здійснення правосуддя на 1 (один) рік із 11 вересня 2023 року.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Піщанського районного суду Вінницької області № 16 від 11 вересня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 142/408/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2023 року вказану справу передано для розгляду судді Нестеруку В.В.
Ухвалою судді Піщанського районного суду Вінницької області Нестерука В. В. від 11 вересня 2023 року прийнято до свого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Піщанська селищна рада Тульчинського району Вінницької області, про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років, розгляд справи вирішено здійснювати спочатку зі стадії розгляду справи по суті.
Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Каленяк Є.А. в судове засідання 21 грудня 2023 року не з'явились, представником подано заяву про розгляд справи без участі заявника та представника та підтримання вимог заяви.
Заінтересована особа - Піщанська селищна рада Вінницької області свого уповаженого представника в жодне судове засідання не направила, проте в матеріалах справи наявна заява селищного голови Олександра Крижанівського про розгляд справи без участі представника та відсутність заперечень проти задоволення судом заявлених вимог.
Допитана в судовому засіданні 03 жовтня 2023 року свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що являється сусідкою, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 була одинока, хвора та лежача, ОСОБА_1 її обходила потім робила похорон, до 2000 року вони жили разом в будинку ОСОБА_2 десь років п'ять, чи були родичами свідок не знає.
Свідок ОСОБА_4 допитана в судовому засіданні 03 жовтня 2023 року суду пояснила, що ОСОБА_1 жила по сусідству з ОСОБА_2 , яка померла в 1999 році, та доглядала за нею, оскільки та була хвора, доглядала її п'ять років.
Враховуючи, що учасники справи не прибули в судове засідання 21 грудня 2023 року, суд, вважає за можливе, здійснювати судовий розгляд у судовому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, заслухавши учасників справи, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як визначено в ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Заявник просить встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 1993 року по 31 серпня 1998 року посилаючись на ч. 2 ст. 1265 ЦК України та вказуючи, що заявник як особа, яка утримувала спадкодавця, яка не була членом її сім'ї, являється спадкоємцем п'ятої черги за законом.
Заявник зазначає, що встановити такий факт йому необхідно для оформлення спадщини.
Разом з тим ч.2 ст. 1265 ЦК України визначено, що у п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.
В абзаці 2 ч.2 ст. 1265 ЦК України вказано, що утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Встановлення факту проживання однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини має правове значення для спадкування у четверту чергу відповідно до ст. 1264 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ст.ст. 77, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
На підтвердження обставин справи, що підлягають встановленню заявником серед іншого надано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , з якої вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Козлівка Піщанського району Вінницької області. (а.с. 4)
Відповідно до частин 1 та 3 статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, які виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Разом з тим, норми пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, згідно з якими цей ЦК України застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР.
При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК України 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
Верховний Суд України у постанові від 18 грудня 2013 року по справі №6-138цс13 зробив правовий висновок про те, що відповідно до частин 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відносини спадкування регулюються нормами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.
Відкриттям спадщини є настання певних юридичних фактів, що зумовлюють виникнення спадкових правовідносин. При цьому як юридичний факт відкриття спадщини характеризується двома параметрами: 1) часом відкриття; 2) місцем відкриття.
Час відкриття спадщини має важливе значення, оскільки на час відкриття спадщини визначаються, зокрема: склад спадщини; коло спадкоємців; матеріальний закон, який буде застосовуватись до спадкових відносин.
Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Аналіз положень Розділу VІІ «Спадкове право» ЦК УРСР в редакції 1963 року свідчить, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 524 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.
Так, відповідно до статей 529, 530 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Статтею 531 ЦК УРСР встановлено, що до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.
Заявником ОСОБА_1 не надано ні заповіту ні будь-яких доказів родинних відносин із ОСОБА_2 для спадкування за ст. 529, 530 ЦК УРСР, та доказів непрацездатності ОСОБА_1 та перебування її на утриманні ОСОБА_2 не менше року для спадкування за ст. 531 ЦК УРСР.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що заявник ОСОБА_1 не належить до кола спадкоємців ОСОБА_2 відповідно до положень ЦК УРСР 1963 року, суд приходить до висновку, що встановлення такого факту не створить будь-яких правових наслідків для заявника.
Крім того, відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Заявник вказує, що після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з земельної частки (паю) площею 2,45 умовних кадастрових гектара, сертифікат на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_4, виданий на підставі рішення Піщанської районної державної адміністрації Вінницької області від 13.09.1996 року за №197.
Отже, метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , зокрема з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті останньої.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки судом встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зазначений правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі №227/2188/21 (провадження №61-18156св21).
З урахуванням спору про право заява ОСОБА_1 має розглядатися у порядку позовного провадження, та суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Піщанська селищна рада Вінницької області про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років, подану в порядку окремого провадження, слід залишити без розгляду, роз'яснивши, що вона вправі подати позов на загальних підставах.
На підставі вищевикладеного керуючись ст. 529, 530, 531, 549, 554 ЦК Української РСР, ст. 5, п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 315 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Піщанська селищна рада Вінницької області про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років, - залишити без розгляду.
Роз'яснити учасникам справи право звернення у порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя :