Справа № 344/13263/23
Провадження № 11-кп/4808/612/23
Категорія ст. 286-1 ч. 1 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши кримінальне провадження № 12022091010002204 за апеляційними скаргами обвинуваченого та прокурора на вирок Івано-Франківського міського суду від 12 жовтня 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Калуського міськрайонного суду від 14.10.2010р. за ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років
засуджено за ч. 1 ст. 286-1 КК України до позбавлення волі на 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Стягнуто з нього в дохід держави 6418,52 гривень за проведення судових експертиз.
Кримінальне правопорушення вчинено при таких обставинах.
2 грудня 2022 року біля 23:40 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, перевозив пасажира ОСОБА_9 на автомобілі марки «RENAULT LOGAN» НОМЕР_1 . Рухаючись ділянкою другорядної автодороги по вул. Гетьмана Дорошенка у м.Івано-Франківськ, наближаючись до Т-подібного нерегульованого перехрестя з головною дорогою по вул. Довженка, виїхав на зазначене перехрестя нерівнозначних доріг і не надавши перевагу в русі автомобілю марки «RENAULT MEGANE SCENIC» НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10 , яка рухалась по головній дорозі, допустив зіткнення з останньою та порушив вимоги п.2.3., п.10.1., п.16.11. Правил дорожнього руху України, внаслідок чого пасажир ОСОБА_9 отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В апеляційних скаргах:
- обвинувачений ОСОБА_7 вважає вирок суду таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що призначаючи покарання суд хоч і послався на наявність обставин, які пом'якшують покарання, однак належним чином не врахував їх, не обґрунтував відсутність підстав для застосування ст. 69 КК України щодо призначення більш м'якого покарання, не пов'язаного з позбавленням волі. Стверджує, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував потерпілому заподіяні злочином збитки, потерпілий не має до нього жодних претензій. Наголошує, що на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей та матір похилого віку, яка є інвалідом другої групи та потребує постійного догляду. Просить вирок суду скасувати, застосувати положення ст. 69 КК України та призначити йому більш м'яке покарання, не зазначене в санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України, у виді штрафу в розмірі три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
- прокурор оспорював м'якість покарання, однак подав письмову відмову від апеляційної скарги, тому в цій частині вирок суду не перевіряється.
В апеляційній інстанції:
- обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник підтримали доводи поданої ним апеляційної скарги та просять її задовольнити;
- прокурор вважає, що апеляційну скаргу обвинуваченого слід відхилити.
З'ясувавши обставини провадження, проаналізувавши доводи сторін та зміст апеляційних скарг, дослідивши окремі дані про особу обвинуваченого, колегія суддів прийшла до переконання про задоволення апеляційної скарги обвинуваченого з таких підстав.
Вирок в частині фактичних обставин, правової кваліфікації дій ОСОБА_7 і його вини в апеляціях не оспорюється, тому в цій частині не перевіряється.
Вирок суду відповідно до ст. 370 КПК України та ст. ст. 50, 65 ККУ має бути законним, обґрунтованим й вмотивованим, а призначене винуватій особі покарання - законним, обґрунтованим й справедливим. Покарання має на меті не лише кару, але й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Оскаржений вирок в частині призначеного ОСОБА_7 покарання не відповідає вказаним вимогам закону. Колегія суддів визнає його несправедливим через суворість, що є підставою для зміни вироку з пом'якшенням покарання.
Наведені апеляційні доводи обвинуваченого та його захисника дають правові підстави для зміни вироку з пом'якшенням йому покарання.
Судом першої інстанції формально наведені пом'якшуючі покарання обвинуваченого обставини, однак вони належно не враховані, що привело до його засуворого покарання.
Судом належно не враховано, що у справі є наявними ряд пом'якшуючих обставин та позитивних даних про особу обвинуваченого, які в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають правові підстави для пом'якшення йому покарання через застосування ст. 69 КК України і призначення покарання у виді штрафу.
Апеляційний суд бере до уваги те, що вчинений ОСОБА_7 злочин не є умисним, він є необережним із заподіянням потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, потерпіла особа немає до обвинуваченого претензій, збитки їй відшкодовано. Істотно пом'якшують покарання ОСОБА_7 такі обставини: він визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував збитки потерпілому, активно сприяв у розкритті злочину. Позитивними даними про його особу є те, що він працював, утримує двоє неповнолітніх дітей та матір похилого віку, яка є інвалідом другої групи та потребує постійного догляду.
Апеляційний суд прийшов до переконання, що за таких пом'якшуючих обставин та позитивних даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , які в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним необережного злочину, дають правові підстави для зміни вироку, пом'якшення йому покарання через застосування ст. 69 КК України і призначення покарання у виді штрафу.
Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження вчинення ним та іншими особами нових подібних кримінальних правопорушень.
Таким чином, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 слід задовольнити, а вирок суду щодо нього в частині основного покарання змінити.
В решті вирок, зокрема в частині додаткового покарання у виді позбавлення права обвинуваченого на керування транспортними засобами, слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 408, 419 КПК України,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити, вирок Івано-Франківського міського суду від 12 жовтня 2023 року щодо нього в частині покарання змінити, вважати його засудженим за ч. 1 ст. 286-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України і призначити йому покарання у виді трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень. В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4