Єдиний унікальний номер 725/9043/23
Номер провадження 2/725/1081/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2023 року.Першотравневий районний суд м.Чернівці
в складі:
головуючої судді: Вольської-Тонієвич О.В.
при секретарі: Урсуляк М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Чернівецької міської ради (площа Центральна,1 м.Чернівці), третя особа: державний нотаріус Першої чернівецької державної нотаріальної контори Чернівецької області Сапига Катерина Іванівна (вул.Конституційна,11 м.Чернівці) про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Палікиржа Л.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Першотравневого районного суду м.Чернівці із вказаним вище позовом.
У позові посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 та 1/2 частки земельної ділянки за АДРЕСА_3 , кадастровий номер 7310136300:20:001:0468, що розташована по АДРЕСА_4 .
Її довіритель є єдиним спадкоємцем за законом після смерті брата. Однак у визначений законом шестимісячний строк він не зміг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасовій окупованій території України м.Ялта, Автономної Республіки Крим, про що її довіритель дізнався тільки у червні 2023 року.
На підставі рішення суду від 10.07.2023, органом державної реєстрації актів цивільного стану було внесено відомості про смерть ОСОБА_3 та 21.07.2023 видано позивачу свідоцтво про смерть.
26.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Першої чернівецької державної нотаріальної контори Чернівецької області із заявою про прийняття спадщини.
Втім державним нотаріусом було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальних дій, оскільки ним пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини та роз'яснено право на звернення до суду із позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Оскільки ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна померлого брата та пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, просила визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , строком три місяці.
Розгляд справи відбувався у відсутність сторін.
13.12.2023 року через канцелярію суду від представника позивача - адвоката Палікиржи Л.В. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та у відсутність її довірителя. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник Чернівецької міської ради - Осовська М. подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Вирішення спору залишила на погляд суду.
Дослідивши письмові докази по справі, а також матеріали спадкової справи №282/2023, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований, однак підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав:
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6-11).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно - 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 та 1/2 частки земельної ділянки за АДРЕСА_3 , кадастровий номер 7310136300:20:001:0468, що розташована по АДРЕСА_4 . (а.с.13-14, 26-31).
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.ст.1222 ч.1, 1223 ч.ч.2,3 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки (ст.1261 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Відповідно до п.3 Постанови КМУ №164 від 28.02.2022 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Першої чернівецької державної нотаріальної контори Чернівецької області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом лише 26 вересня 2023 року (а.с.13-14).
Постановою державного нотаріуса від 26.09.2023 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належало ОСОБА_3 , у зв'язку із тим, що він (позивач) пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Разом з тим, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила вказаної статті можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави і ці обставини визнані судом поважними.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судам слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Як вбачається із матеріалів позову, причиною невчасної подачі позивачем ОСОБА_1 нотаріусу заяви про прийняття спадщини за законом є те, що йому не було відомо про смерть брата ОСОБА_3 , оскільки той помер на тимчасово окупованій території України. Крім того, брати через різні політичні погляди пов'язані з агресією російської федерації не спілкувалися між собою та з часу окупації не зустрічались.
Предметом доказування у справі є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Враховуючи те, що законодавець не визначив переліку причин, які є поважними при пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, суд у кожному конкретному випадку, виходячи з аналізу конкретних обставин пропуску строку, вирішує питання про те, чи є причина його пропуску поважною.
Тобто питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника, інших осіб, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором.
Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення дій у визначений законом строк, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для сторони на вчинення певної дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Так, як було вище встановлено судом, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території України - місті Ялта, Автономна Республіка Крим.
У відповідності до вимог ч.2 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.
Окрім того, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України запроваджено воєнний стан, який діє з 5:30 24 лютого 2022 року та продовжено і по даний час.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч.2 ст.14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати України»).
Як було встановлено судом, рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 10.07.2023 встановлено факт смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території України - місті Ялта, Автономна Республіка Крим.
У зв'язку із цим, відділом державної реєстрації актів цивільного стану тільки 21.07.2023 внесено відомості до актового запису про смерть ОСОБА_3 та видано позивачу ОСОБА_1 свідоцтво про смерть (а.с.7).
Таким чином, суд вважає, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини були об'єктивними та непереборними, оскільки позивач не мав реальної можливості скористатися своїм правом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах вказаного строку.
У суду відсутні докази щодо наявності будь-яких інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 .
Крім того, на думку суду, пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним. При цьому суд враховує позицію Верховного Суду у своїй постанові №681/203/17-ц від 17.10.2018р., згідно якої незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.
Враховуючи наведені вище обставини справи та зважаючи на досліджені письмові докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку із чим вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. Однак, на думку суду, додатковий строк, який просить встановити позивач терміном три місяці, є надто тривалим, а тому, зважаючи на те, що ОСОБА_1 проживає в м.Чернівці, обставини, які позбавляли його вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини відпали (смерть ОСОБА_3 на тимчасовій окупованій території та реєстрація його смерті), суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_1 термін для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини тривалістю один місяць з дня набрання рішенням законної сили.
Керуючись ст.ст.1217,1220,1222,1269,1272 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 1 (один) місяць з дня набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці О.В. Вольська-Тонієвич