Справа № 646/9067/23
№ провадження 1-кп/646/853/2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2023 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді: ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023226100000340 від 08.11.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп'янськ Харківської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
22.02.2005 вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області за ч.2 ст.141, ч.2 ст. 140, ч.2 ст.186, ч.3 ст. 185, ст.15, ч.3 ст.185, ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі;
25.01.2007 вироком Київського районного суду м. Одеси за ч. ч.2 ст. 187, з застосуванням ст. 69 КК України ч. 2 ст. 186 , ст. ст. 70,71 КК України до покарання у виді позбавлення волі 7 років 1 місяць з конфіскацією майна;
26.06.2013 вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області за ч.2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;
14.11.2013 вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області за ч.2 ст. 190, ст.71 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, 13.12.2016 звільненого з місць позбавлення волі умовно-достроково на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 05.12.2016р. на невідбутий строк 8 (вісім) місяців 12 (дванадцять) днів;
17.07.2017 вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі; 23.04.2019 р. звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання на підставі ухвали Харківського апеляційного суду;
24.06.2019 вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області за ч. 1 ст. 125 КК України 200 годин громадських робіт,
03.10.2019 вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України, з застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання у виді 2 років 5 днів позбавлення волі, 26.04.2021 звільнено з місць позбавлення волі умовно-достроково від відбування покарання, на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 15.04.2021р., на невідбуту частину покарання 5 (п'ять) місяців 23 (двадцять три) дні.
22.09.2023 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт,
в скоєнні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
31.10.2023 приблизно о 20:00, більш точний час не встановлений, ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні кімнати за місцем спільного постійного мешкання зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході сварки, яка виникла на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи з умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 , підійшов до останньої, та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи небезпечні наслідки, схопивши правою рукою кухонний ніж, який знаходився на поверхні стола, наніс один удар лезом ножа в область нижньої щелепи з правої сторони потерпілій ОСОБА_3 , в результаті чого остання впала на підлогу.
Після чого, ОСОБА_2 , продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 , яка продовжувала залишатися у горизонтальному положенні лежачи на підлозі, де тримаючи у правій руці ніж, наніс удар лезом ножа в область лівої кисті останній.
Своїми протиправними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани на фоні синця на обличчі, різану рану на лівій кісті, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №12-14-239-Ч/23 від 23.11.2023, є легким тілесним ушкодженням, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_2 надав письмову заяву, складену в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Також до обвинувального акту додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_3 , у якій вона зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Матеріали кримінального провадження відповідають вимогам ч. 3 ст. 302 КПК України, встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження. За таких обставин, суд ухвалює вирок у спрощеному провадженні.
Суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення доведена повністю.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він за даними КНП «Куп'янське територіальне медичне об'єднання» на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за медичною допомогою до цих лікарів не звертався, не працевлаштований, перебуває у цивільному шлюбі з потерпілою ОСОБА_3 , має постійне місце проживання, засуджений вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.09.2023 до покарання у виді громадських робіт, згідно з даними Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області неодноразово притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, систематично вчиняє сварки з співмешканкою ОСОБА_3 , застосовуючи фізичне насильство відносно неї, на обліку у Куп'янському РВП ГУНП в Харківській області не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, веде антигромадський спосіб життя.
Згідно з відомостями, наданими на запит, ОСОБА_2 на обліку органу пробації по відбуттю покарання, призначеного вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.09.2023 у виді 200 годин громадських робіт не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості даного правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, беручи до уваги наявність пом'якшуючої та обтяжуючої обставини покарання, а також відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , засудженого 22.09.2023 вироком суду до покарання у виді громадських робіт, враховуючи умови його життя, майновий стан винного, його вік, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді арешту в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України при призначенні покарання за сукупністю вироків суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно з ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Таким чином, приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов'язком суду, який призначає остаточне покарання за сукупністю вироків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.09.2023 ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України засуджений до покарання у виді 200 годин громадських робіт. Вказане покарання ОСОБА_2 не відбув. Невідбутий строк покарання становить 200 годин громадських робіт, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України із розрахунку одному дню арешту відповідає вісім годин громадських робіт відповідає 25 дням арешту.
Таким чином, суд до призначеного за цим вироком покарання приєднує повністю невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.09.2023.
Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року).
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
Відповідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Арешт, накладений ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.11.2023, на тимчасово вилучене майно, скасувати.
Долю речового доказу суд вважає за необхідне вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового розслідування та в ході судового розгляду даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 370, 373, 374, 377, 381, 382 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді 1 (одного) місяця арешту.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного ОСОБА_2 покарання за цим вироком, приєднати повністю невідбуту ним частину покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.09.2023 у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт, які відповідно до положень п.4 ч.1 ст.72 КК України підлягають переведенню в арешт строком на 25 (двадцять п'ять) днів із розрахунку, що одному дню арешту відповідає вісім годин громадських робіт, та остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у виді арешту на строк 1 (один) місяць 25 (двадцять п'ять) днів.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з часу затримання при приведенні вироку до виконання.
Речовий доказ: предмет, ззовні схожий на ніж, поміщений до картонної коробки, опечатаний паперовою біркою, направлений до зберігання до ВПД №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області - знищити.
Арешт, накладений ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.11.2023, на тимчасово вилучене майно - скасувати.
Вирок суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1