21.12.2023
Справа № 642/7298/23
Провадження № 1-кп/642/680/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221220001575 від 19.10.2023, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України ,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023221220001575 від 19.10.2023 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за можливе призначення справи до судового розгляду, оскільки під час досудового розслідування були дотримані вимоги кримінального процесуального закону та обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст.291 КПК України, крім того посилався на відсутність підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту.
Обвинувачений вважав можливим призначення справи до судового розгляду.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, вивчивши матеріали, суд приходить до наступного.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві, судом не встановлено.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні складений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону України.
Підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту немає.
Порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду, не встановлено.
У підготовчому судовому засіданні клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.
З урахуванням наведеного є всі достатні підстави для призначення судового розгляду кримінального провадження.
Судовий розгляд, з урахуванням ч. 2 ст. 27 КПК України, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.
У відношенні ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 21.12.2023.
Вирішуючи питання доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, суд виходить з такого.
Прокурор надав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Згідно до вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу 2 місячного строку.
Вислухавши думки учасників провадження суд вважає наступне:
Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 нього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих кронами кримінального проваджений матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,
обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він
підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак суд не приймає доводи захисника та обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
-враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що скоїв умисний особливо тяжкий злочин, є ґрунтовні підстави вважати, що він, перебуваючи на свободі, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, без застосування запобіжного заходу до нього, може покинути місце мешкання, тобто він може переховуватись від суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, і існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування суду;
-обвинувачений, зважаючи на тяжкість вчиненого ним злочину та бажання уникнути відповідальності, враховуючи цинічність дій відносно потерпілого при вчиненні злочину, може вчинити й інші дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного та фізичного впливу на потерпілого, а також свідків, які викривають його у вчиненні злочину (при цьому провести дії, які перешкодять органу досудового розслідування або ж спотворять їх показання, що буде загрожувати встановленню істини по кримінальному провадженню, тобто незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, і існує ризик, передбачений п. З ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- обвинувачений, без продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення, тобто існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення інших кримінальних правопорушень-злочинів.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_5 , враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, перебуваючи на волі може покинути місце мешкання, також може вчинити й інші дії, спрямовані на здійснення незаконного впливу на потерпілого, а також свідків; продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення, тобто ризики, які були враховані судом при обранні йому такого запобіжного заходу не зменшилися, у зв'язку з чим вважає, що доцільно продовжити відносно обвинуваченого строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Суд також вважає, що зміна обвинуваченому обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід буде недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що розгляд даного обвинувального акту триває, а також, що на цей час у суду немає підстав вважати відсутніми ризики, які передбачені ст. 177 КПК України та які були враховані раніше, суд приходить до висновку, що обраний відносно нього запобіжний захід слід продовжити ще на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, ч. 3 ст. 331 КПК України, суд -
П О СТ А Н О В И В :
Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, у відкритому судовому засіданні на 08 січня 2023 року об 10.30 год.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме до 15 лютого 2024 року включно.
Термін дії ухвали до 15.02.2024 року.
Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.
Про місце та час розгляду справи повідомити учасників судового провадження.
Ухвалу направити на виконання до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала в частині продовження обвинуваченому запобіжного заходу може бути оскаржена стороною захисту безпосередньо до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1