Справа №639/6989/23
Провадження № 3/639/2579/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Васильєва Н.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 21 листопада 2023 року о 17 год 25 хв за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 45, водій ОСОБА_1 , діючи повторно протягом року, керував транспортним засобом Renault Logan д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом відповідної категорії. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1(а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання двічі не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини своєї неявки не повідомив. В зв'язку з вищевикладеними обставинами, а також приймаючи до уваги те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 126 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, тому розгляд даної адміністративної справи був проведений у відсутність ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання таких доказів покладено на осіб, уповноважених на складення протоколу про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
Водночас, суд звертає увагу на те, що, ставлення особі у провину ознаки повторності має бути обумовлене наявністю рішення уповноваженого органу, яким таку особу визнано винною у вчиненні аналогічного правопорушення.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №285202 від 21 листопада 2023 року зазначено, що 21 листопада 2023 року о 17 год 25 хв за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 45, водій ОСОБА_1 , діючи повторно протягом року, керував транспортним засобом Renault Logan д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1 «а» ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Разом з тим, належних доказів того, що ОСОБА_1 повторно протягом року керував автомобілем, будучи позбавлений права керування транспортним засобом відповідної категорії, до протоколу не долучено.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 ознаки повторності працівниками поліції до матеріалів справи долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8183676, з якої вбачається, що 21.11.2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.
Разом з цим, суд вважає, що цей доказ є неналежним, оскільки на момент скоєння інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП постанова серії ЕАТ №8183676 від 21.11.2023 року ще не набрала законної сили, строк на її оскарження не сплив.
При складанні протоколів про адміністративне правопорушення працівники поліції керуються Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоюНаказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395.
Відповідно до вказаної Інструкції - повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що на момент вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, останній не притягувався до відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП, а тому в його діях відсутня ознака повторності.
Таким чином, працівниками поліції було допущено помилкову кваліфікацію дій ОСОБА_1 . За відсутності ознаки повторності, останньому мало ставитись у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 126 КУпАП підвідомчі органам Національної поліції та не входять до компетенції місцевих районних судів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, зважаючи на відсутність в справі будь-яких даних, щодо повторності вчинення адміністративного правопорушення за ст. 126 ч.2-4 КУпАП.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про не доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н.М. Васильєва