Справа № 216/6470/23
провадження 2/216/2479/23
РІШЕННЯ
іменем України
12 грудня 2023 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Кузнецова Р.О.
за участю секретаря судового засідання Гулковського О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спільною дитиною, народженою у шлюбі між позивачем та відповідачем. У подальшому шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано та на підставі судового рішення від 04.04.2008, з відповідача стягувались аліменти на утримання дитини до досягнення дитиною повноліття. На теперішній час спільна донька сторін - ОСОБА_3 досягла повноліття та навчається у ВСП «Фаховий коледж «Політехніка» ДУЕТ», на денній формі навчання. Відповідач добровільної матеріальної допомоги на утримання повнолітньої доньки не надає, хоча має таку можливість, є працездатною особою. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, щомісячно у розмірі 1/4 частини доходу відповідача, до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років.
З огляду на предмет та ціну позову, а також інші обставини, які підлягають врахуванню у відповідності до положень пунктів 1 - 8 частини 3 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України, дана справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, судом повідомлявся належним чином, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подав до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подав до суду відзив на позовну заяву.
Третя особа про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, судом повідомлялася належним чином, відповідно до вимог ЦПК України, письмових пояснень по суті позову до суду не надала.
У зв'язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьком якої у свідоцтві про народження зазначено ОСОБА_2 (відповідач), а матір'ю ОСОБА_1 (позивач). Дана обставина підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
На теперішній час спільна дитина сторін - ОСОБА_3 є повнолітньою та відповідно до довідки №340 від 13.09.2023 є студенткою ІІІ курсу денної форми навчання Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж «Політехніка» Державного університету економіки і технологій, навчається за кошти державного бюджету. Закінчує навчання 30.06.2024. (а.с. 9).
Дитина проживає разом з позивачем, що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 5, 13).
ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням з боку батька, оскільки власних доходів не має, перебуває на утриманні матері, не в змозі самостійно утримувати себе та забезпечувати витрати на проїзд, харчування та предмети першої необхідності. Відповідач добровільної матеріальної допомоги не надає.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Частиною третьою ст. 181 СК України, передбачено, що за рішенням суду грошові кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу його матері, батька та (або) у твердій грошовій сумі, розмір яких визначається судом.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, сина, дочки, інші обставини, що мають істотне значення, що передбачено ст. 182 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх, але не більш ніж до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
В пункті 17 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі, тому з урахуванням матеріального положення сторін, враховуючи, що відповідач є здоровою та працездатною особою, а його повнолітня донька потребує допомоги у зв'язку із навчанням, вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини від доходу(заробітку) відповідача, щомісячно, на період навчання доньки, але не більш ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років.
Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» та положень статті 141 ЦПК України, позивач звільнена від сплати судового збору при звернені з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць згідно із положеннями статті 430 ЦПК України підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 258-259, 263, 265, 268, 274, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 141, 181, 182, 191, 198-200 СК України суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), аліменти у розмірі 1/4 частини від доходу (заробітку), на утримання доньки - ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь матері дитини ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), щомісяця, на період навчання доньки, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не більш ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років.
Стягнення аліментів розпочати з дня звернення до суду з даним позовом, тобто з 05 жовтня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по справі, у вигляді судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ