УХВАЛА
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа №520/10093/23
адміністративне провадження № К/990/36261/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Біленького Дениса Владиславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року
у справі № 520/10093/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони в Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати п. 20 наказу Управління поліції охорони в Харківській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції УПО в Харківській області» від 01.06.2022 № 5-п у частині застосування дисциплінарного стягнення до сержанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1), поліцейського - водія взводу реагування роти УПО в Харківській області;
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Харківській області «По особовому складу» від 03.06.2022 № 158 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 (НОМЕР_1), поліцейського - водія взводу реагування роти УПО в Харківській області;
- поновити сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського - водія взводу реагування роти Управління поліції охорони в Харківській області;
- стягнути з Управління поліції охорони в Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дати його звільнення по день ухвалення судового рішення;
- допустити рішення суду до негайного виконання у частині поновлення сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського водія роти Управління поліції охорони в Харківській області та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду іншої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, разом з доказами поважності причин такого пропуску.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, представником позивача подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року касаційну скаргу адвоката Біленького Дениса Владиславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишено без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом реєстрації свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
06 грудня 2023 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій останнім повідомляється, що про реєстрацію адвоката Біленького Дениса Владиславовича свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Таким чином, скаржником усунуто недоліки касаційної скарги, передбачені в ухвалі Верховного Суду від 20 листопада 2023 року.
Разом з тим, вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Оскаржуючи судове рішення про повернення позовної заяви, представник позивача не зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Доводи представника позивача, викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій з посиланнями на нормативно-правові акти України.
Суд наголошує, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на оскарження позивачем ухвали про повернення позовної заяви та у силу положень статті 333 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Біленького Дениса Владиславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року у справі № 520/10093/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
О. А. Губська