УХВАЛА
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа №480/2677/21
адміністративне провадження №Зі/990/177/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2023 року у справі №480/2677/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Сьомої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Сумської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення компенсації та моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Сьомої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Сумської обласної прокуратури, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Сьомої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 3 від 17 грудня 2020 року про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації;
- зобов'язати Сьому кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, а у разі її припинення, ліквідації, - Офіс Генерального прокурора безпосередньо або через уповноважену кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) вчинити певні дії, а саме ухвалити рішення про успішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації з 17 грудня 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Сумської обласної прокуратури № 60к від 12 березня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури Сумської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 15 березня 2021 року;
- зобов'язати Сумську обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури на посаді прокурора Окружної прокуратури міста Суми або прокурора Сумської окружної прокуратури, що є рівнозначними посаді прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури, яку позивач обіймав на день звільнення або на іншій рівнозначній вакантній посаді в органах прокуратури, що функціонують на території Сумської області;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури на рівнозначній посаді прокурора Сумської окружної прокуратури;
- стягнути з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 компенсацію за вимушений прогул із розрахунку 3 026,60 грн за один день вимушеного прогулу, з моменту звільнення з 15 березня 2021 року по день ухвалення рішення суду;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 59 020 грн;
- стягнути з Сумської обласної прокуратури моральну шкоду на користь позивача в розмірі 100 000 грн;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати Сумську обласну прокуратуру подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Сьомої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 17 грудня 2020 року № 3 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації.
Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Сумської обласної прокуратури від 12 березня 2021 року № 60к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури Сумської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 15 березня 2021 року.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури Сумської області з 15 березня 2021 року.
Стягнуто з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 91 101,18 грн.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури Сумської області з 15 березня 2021 року та стягнення з Сумської обласної прокуратури на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць у розмірі 20 419,23 грн.
Стягнуто з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 28 квітня 2023 року касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Сумської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі №480/2677/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
20 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про виправлення описки у пункті 22 постанови Верховного Суду від 28 квітня 2023 року, шляхом викладення в редакції Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 03 жовтня 2019 року № 221, яка діяла на момент судового розгляду справи.
Заявник звернув увагу на те, що пункт 22 постанови Верховного Суду від 28 квітня 2023 року викладено наступного змісту: «Згідно з пунктом 7 Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.»
Проте, на переконання заявника, судом при винесенні рішення допущено помилку, оскільки станом на час розгляду справи до Порядку проходження прокурорами атестації наказом Генерального прокурора від 03 червня 2021 року № 178 внесено зміни, відповідно до яких пункт 7 Порядку викладено в наступній редакції: «Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.»
Відповідно, як стверджує позивач, суд послався на положення нормативного акту, яке на час судового розгляду справи викладено в іншій редакції.
Верховний Суд звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з листом про надіслання матеріалів справи №480/2677/21 для розгляду поданої заяви та 07 грудня 2023 року матеріали цієї справи надійшли до Суду.
Колегія суддів проаналізувавши доводи, наведені в заяві про виправлення описки, зазначає таке.
Згідно частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
Виходячи із системного аналізу приписів Кодексу адміністративного судочинства України описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
Таким чином, описка у розумінні статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України - це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №800/520/16 та постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 804/5600/16.
Якщо зіставити названу ОСОБА_1 описку з визначенням описки в розумінні процесуального закону, то можна побачити, що в постанові Верховного Суду від 28 квітня 2023 року не допущена описка, яка б підлягала виправленню.
Так, статтею 58 Конституції України визначено загальні принципи дії закону у часі.
Такі принципи в цілому роз'яснено у рішеннях Конституційного Суду України, відповідно до яких: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012).
До правовідносин застосовується та норма права, яка була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення, вчинення дії або бездіяльності суб'єктом владних повноважень.
Оцінивши зміст та мотиви поданої позивачем заяви про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 28 квітня 2023 року, колегія суддів приходить до висновку, що заявник фактично просить змінити мотивування судового рішення в частині норми права, яка була застосована судом, що суперечить вимогам статті 253 КАС України.
Підсумовуючи наведене, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2023 року потрібно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтею 253 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2023 року у справі №480/2677/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Сьомої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Сумської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення компенсації та моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
В.Е. Мацедонська
Ж.М. Мельник-Томенко