УХВАЛА
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа №160/2863/23
адміністративне провадження № К/990/42696/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Олендера І.Я., Гончарової І.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 0412.2013 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод рейкових скріплень» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається як на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з причин, що не залежали від його волі (повернення своєчасно поданої апеляційної скарги у зв'язку з несплатою судового збору внаслідок відсутності фінансування), так і на залишення апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали обставин повторного звернення із апеляційною скаргою у найкоротші строки після повернення первинної скарги та сплати судового збору. Також вказує, що через впровадження воєнного стану відповідач не міг вчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з'ясовано такі обставини.
Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод рейкових скріплень" звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №7671179/39712739 від 18.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №87 від 23.05.2022 на загальну суму з урахуванням податку па додану вартість 87750,00 грн., із сумою коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту 14625,00 грн.; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №7671180/39712739 від 18.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №109 від 08.08.2022 на загальну суму з урахуванням податку па додану вартість 497250,00 грн., із сумою коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту 82875,00 грн.; 3) зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №87 від 23.05.2022, виписаної позивачем, в Єдиному реєстрі податкових накладних датою первинного подання цієї податкової накладної, тобто 01.11.2022; 4) зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №109 від 08.08.2022, виписаної позивачем, в Єдиному реєстрі податкових накладних датою первинного подання цієї податкової накладної, тобто 01.11.2022.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 вказаний позов задоволено повністю. Повний текст зазначеного судового рішення складений в цей же день.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, податковий орган 25.04.2023 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2023 було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору.
Ухвалою від 06.06.2023 Третій апеляційний адміністративний суд, відмовивши відповідачу у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, повернув останньому таку скаргу з причини несплати судового збору.
09.10.2023 контролюючий орган повторно подав апеляційну скаргу, порушивши, при цьому, питання поновлення строку апеляційного оскарження.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.11.2023, визнавши неповажними вказані відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали навести інші поважні підстави пропуску строку звернення.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався, серед іншого, положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали від 06.11.2023 контролюючий орган подав до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, Третій апеляційний адміністративний суд визнав неповажними наведені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у його задоволенні та у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 04.12.2023.
При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що встановлений строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 закінчився 18.05.2023, з моменту отримання повного тексту цього рішення до дати повторного звернення до суду апеляційної інстанції минуло шість місяців, а з часу повернення вперше поданої апеляційної скарги до повторного звернення до суду з апеляційною скаргою - чотири місяці, у той же час в обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження контролюючим органом не надано доказів регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Третій апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 04.12.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Слід також зауважити, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
В даному випадку скаржник не зазначив, які конкретні обставини зробили неможливим вчасне звернення із апеляційною скаргою.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод рейкових скріплень» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Гончарова