ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 380/1733/22
адміністративне провадження № К/990/21845/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий суддя - Стародуб О.П.,
судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 (суддя Потабенко В.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 (судді - Бруновська Н.В., Запотічний І.І., Улицький В.З.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила:
- визнати протиправним та дискримінаційним рішення №51/В/Стр/10-30 від 22.09.2017р. в частині, що стосується вимог на отримання пенсії за період з 07.10.2009 по 25.09.2017;
- визнати протиправними та дискримінаційними дії в частині відмови у виплаті пенсії з 07.10.2009 по 25.09.2017;
- визнати протиправною та дискримінаційною бездіяльність щодо невиплати недоотриманої пенсії за період з 07.10.2009 по 25.09.2017;
- зобов'язати виплатити недоотриману пенсію за період з 07.10.2009 по 25.09.2017 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку в Стрийському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Львівської області, яке реорганізоване в Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, та з 31.08.1994 отримувала пенсію за віком.
28.10.1998 позивач виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, у зв'язку з чим виплату пенсії припинено з 1999.
14.09.2017 позивач через уповноваженого представника звернулась до Стрийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із заявою від 15.10.2017 про поновлення виплати пенсії за віком, яка не виплачувалася з 1999.
Проте Стрийським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області листом від 22.09.2017 № 51/В/Стр/10-30 повідомлено про відсутність будь-яких правових підстав для поновлення позивачу раніше призначеної пенсії на території України.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулась до суду з позовом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 шляхом призначення її знову відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведення індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі № 813/1143/18 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі №813/1143/18 апеляційну скаргу позивача задоволено частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі № 813/1143/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести поновлення та виплату позивачу пенсії за віком з 26.09.2017 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Позовні вимоги за період з 07.10.2009 по 25.09.2017 залишено без розгляду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2022, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022, провадження у справі закрито на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 813/1143/18, предметом якої були, зокрема вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачці з 07.10.2009 шляхом призначення її знову відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведення індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги стосовно виплати позивачу недоотриманої пенсії за період з 07.10.2009 по 25.09.2017 були розглянуті судом та оцінені по суті в межах справи №813/1143/18.
Суд першої інстанції зазначив, що зміна судової практики не є підставою для розгляду позовних вимог, яким вже надана оцінка у судовому порядку.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що у справі № 380/1733/22 має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та про відсутність підстав стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору в зазначених правовідносинах.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач не погодилась з рішеннями судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі, звернулась з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зокрема, покликається на те, що за правилами частини 4 статті 240 КАС України залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду.
Також позивач покликається на те, що позовні вимоги у справі №813/1143/18 та у цій справі не є тотожними, в зв'язку з чим суди безпідставно закрили провадження у справі.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу позивача - без задоволення.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За правилами частини 4 статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначеною нормою передбачено виключний перелік судових рішень, наявність яких виключає можливість розгляду справи по суті і які є підставою для закриття провадження у справі.
До такого переліку судове рішення про залишення позовної заяви без розгляду не віднесено.
При цьому, сама по собі природа рішення про залишення позову без розгляду та зміст такої процесуальної дії передбачає, що позов судом не розглядався.
Такий висновок можна зробити виходячи з тих підстав, з якими законодавець пов?язує залишення позову без розгляду, які на відміну від підстав для закриття провадження у справі, не є остаточними і виходячи з положень частини 4 статті 240 КАС України можуть бути усунуті.
Прийняття судом апеляційної інстанції рішення про залишення частини позовних вимог без розгляду у формі постанови не змінює суті цього рішення, оскільки спір в цій частині по суті не розглядався.
Аналогічний правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2023 у справі №280/8416/20.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, яке залишене без змін судом апеляційної інстанції, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.
Згідно з положеннями частин 1, 4 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи зазначені обставини та правове регулювання, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Оскільки за правилами частини 4 статті 240 КАС України повторне звернення до суду з позовними вимогами допускається лише в разі, якщо будуть усунуті підстави, з яких такі вимоги було залишено без розгляду, то при повторному зверненні, в першу чергу, необхідно перевірити чи усунуто позивачем такі підстави.
Керуючись статтями 345, 353, 356 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі № 380/1733/22 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді:
О.П. Стародуб
Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук