справа № 631/1385/21
провадження № 2/631/168/23
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
21 грудня 2023 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Трояновської Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Семенко А. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого на підставі договору про надання правової допомоги № 8 від 24 квітня 2020 року та ордеру серії ПТ № 201026, виданого 26 листопада 2020 року діє адвокат Крецул Л. М., звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд розтлумачити, що заповітом, складеним 21 листопада 2013 року, який посвідчено секретарем Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області та зареєстровано в реєстрі за № 339, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Старовірівка Нововодолазького району, Харківської області, яка проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 - житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , та всю земельну ділянку за цією адресою, а також просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на цілу частину житлового будинку літера «А-1», житловою площею 18,2 кв. м; загальною площею 62,9 кв. м., веранду літера «а», веранду літера «а1», веранду літера «а2» та надвірні будівлі: сарай літера «Г», літню кухню літера «Д», погріб літера «М», ворота з хвірткою літера «N», огорожа літера «N1», який розташований за адресою; АДРЕСА_3 (колишня адреса АДРЕСА_4 , та АДРЕСА_5 ).
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 серпня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач, ОСОБА_1 , у судове засідання, що було призначене на 21 грудня 2023 року, не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надав, однак скористався правом, наданим частиною 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, щодо участі у судовому процесі через представника - адвоката Крецул Л. М.
Представник позивача - адвокат Крецул Л. М., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги № 8 від 24 квітня 2020 року та ордеру серії ПТ № 201026, виданого 26 листопада 2020 року, у судове засідання також не з'явилась, проте через систему «Електронний суд» звернулась до суду з клопотанням, що було зареєстроване за вхідним 7015/23-вх від 14 грудня 2023 року, відповідно до якого просила позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування залишити без розгляду, дане клопотання розглянути без участі сторони позивача.
Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання теж не з'явилась, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась завчасно відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. 09 травня 2023 року на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшла заява ОСОБА_2 від 17 квітня 2023 року, що була зареєстрована за вхідним № 2528/23вх., відповідно до якої відповідач просила суд розгляд справи здійснювати без її участі, зазначивши, що просить позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
З цього приводу слід зазначити, що згідно приписів пункту 1 частини 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Крім того, частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність таких клопотання у сторін свідчать відповідні заяви, які долучені до матеріалів справи.
Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, враховуючи, відсутність підстав для визнання явки учасників справи обов'язковою для надання особистих пояснень, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та його представника, а також відповідача, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про залишення позову без розгляду або відмову у задоволенні клопотання, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, суд виходить з наступного.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9-зп).
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, звернення особи до суду є її абсолютним правом.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість звернутися до суду з цивільним позовом.
Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).
Приписами частини 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів рівною мірою стосується й права такої особи на залишення позовної заяви без розгляду.
Статтею 58 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторона може брати участь у судовому процесі особисто або через представника.
Частиною 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Як зазначено в частині 4 статті 62 Цивільного процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
При цьому відповідно до змісту частин 1 та 2 статті 64 зазначеного цивільного процесуального кодифікованого закону України, представник, якій має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Судом встановлено, що у даній справі від імені та інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 8 від 24 квітня 2020 року та ордеру серії ПТ № 201026, виданого 26 листопада 2020 року діє адвокат Крецул Л. М. (свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії № 1285, видане на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27 липня 2012 року № 17). При цьому, вказаний ордер ніяких застережень щодо обмеження повноважень представника позивача на вчинення певної процесуальної дії, а саме: щодо подання від імені та в інтересах позивача заяви про залишення її позову без розгляду - не містять.
Як визначено у пункті 3 частини 1 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Проаналізувавши норми цивільного процесуального законодавства України суд виходить з того, що оскільки подати заяву про залишення позову без розгляду є правом позивача, який на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, таке право є абсолютним і не залежить від волі інших учасників процесу. При цьому надане позивачу право на подання заяви про залишення позову без розгляду не залежить від думки інших учасників справи.
Таким чином, вивчивши клопотання представника позивача - адвоката Крецул Л. М. про залишення позовної заяви без розгляду, суд вважає за можливе його задовольнити та залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування без розгляду, оскільки розгляд справи по суті так й не розпочався через процесуальні дії учасників процесу.
Одночасно, суд вважає за необхідно роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 55 Конституції України, статтями 4, 12, 13, 43, 58, 60, 64, 128, 131, 197, 198, 223, пунктом 5 частини 1 статті 257, статтями 258 - 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, статтями 353 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача, ОСОБА_1 , - адвоката Крецул Л. М. про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя: Т. М. Трояновська