П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 947/26503/23
Перша інстанція: суддя Петренко В.С.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м.Одеси від 23 жовтня 2023р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції в особі в особі УПП в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАТ №7523653 від 14.08.2023р..
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що у серпні 2023р. ОСОБА_1 було отримано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7523653 від 14.08.2023р..
Підставою прийняття вказаної постанови зазначено наступне: 14.08.2023р. о 9:15год., с.Дачне, траса АМ05 452 км, водій керував транспортного засобу не пройшовши обов'язковий технічний контроль, чим порушив п.31.3.б. ПДР - експлуатація ТЗ, які не пройшли обов'язковий технічний контроль. Порушення позивача було кваліфіковано за ч.3 ст.121 КУпАП і за результатами розгляду справи прийнято рішення про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн..
Разом з тим, ОСОБА_1 вважає постанову серії ЕАТ №7523653 від 14.08.2023р. винесеною з порушенням норм чинного законодавства України та такою, що підлягає скасуванню, оскільки транспортний засіб FORD TRANSIT CUSTOM НОМЕР_1 є службовим легковим автомобілем, наданим йому роботодавцем ТОВ «ТРАПЕЗА» для службових цілей (зустрічі з партнерами, відрядження), транспортний засіб є легковим за класом і для перевезення вантажів не призначений.
Позивач зазначає, що ним було надано відповідачу технічний паспорт на автомобіль FORD TRANSIT CUSTOM НОМЕР_1 , в якому зафіксовано тип транспортного засобу -«легковий». Відповідно до ст.35 ЗУ «Про дорожній рух» для легкових транспортних засобів не передбачено обов'язку з проходження технічного контролю.
Позивач вказує на те, що відповідно до ст.35 ЗУ «Про дорожній рух» легкові автомобілі повинні проходити технічний огляд лише у випадку, якщо вони використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
На підставі вказаного, позивач вважає, що інспектором УПП в Одеській області не було з'ясовано усіх обставин, що мають значення для справи, у зв'язку із чим позивач звернувся в суд з вказаним позовом.
Посилаючись на вказані обставини просив позов задовольнити.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 23 жовтня 2023р. адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову інспектора патрульної поліції роти № 6 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Мазура Є.О. серії ЕАТ №7523653 від 14.08.2023р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340грн..
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.121 КУпАП закрито.
В апеляційній скарзі ДПП посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм законодавства.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що посадова особа відповідача при прийнятті оскаржуваної постанови діяла не в межах та з порушенням норм законодавства, оскільки ним не надано належних та відповідних доказів в підтвердження обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому вина позивача не доведена, у зв'язку із чим постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду справи, що 14.08.2023р. інспектором патрульної поліції роти №6 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП капітаном поліції Мазуром Є.О. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7523653 від 14.08.2023р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340грн. за те, що ОСОБА_1 за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н, с.Дачне, дорога М-05, 452км, керував транспортним засобом FORD TRANSIT CUSTOM, реєстраційний номер НОМЕР_1 не пройшовши обов'язковий технічний контроль, чим порушив вимоги п.31.3.6 ПДР, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306, чим порушив п.31.3.б ПДР України - експлуатація транспортних засобів, які не пройшли обов'язковий технічний контроль.
Позивач вважає вищевказану постанову протиправною та такою, що прийнята з порушенням чинних норм законодавства, у зв'язку із чим звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність прийняття оскаржуваної постанови у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує її незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Апеляційний суд зазначає, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Так, приписами ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Приписами ч.3 ст.121 КУпАП визначено, що відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
За правилами п.31.3.б ПДР, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001р. за №1306 (із змінами та доповненнями), забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
У відповідності до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.9 КАС України, в якості одного з принципів адміністративного судочинства вказує диспозитивність та змагальність сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Приписи ст.77 КАС України визначають, що обов'язок доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладає на сторону, яка на такі обставини посилається. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до ЗУ «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. за №1306 (із змінами та доповненнями).
У відповідності до ст.14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ст.29 ЗУ «Про дорожній рух», до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Положеннями ч.1 ст.35 ЗУ «Про дорожній рух» встановлено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що обов'язковому технічному контролю не підлягають, зокрема, (п.1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації.
Аналізуючи положення ст.35 ЗУ «Про дорожній рух», судова колегія вважає, що обов'язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом, обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Відповідно до п.п.15 п.2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від 30 січня 2012р. за №137 (надалі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Відповідно до ст.29 ЗУ «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин), автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Для віднесення автомобіля до об'єкту обов'язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18.07.1997р. (надалі - Правила).
Приписами п.1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.
За правилами п.7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються:
- транспортними засобами спеціального призначення;
- транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації;
- службовими легковими автомобілями;
- транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.
Як вбачається із матеріалів справи, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , транспортний засіб FORD TRANSIT CUSTOM, р/н НОМЕР_1 зареєстрований за ТОВ «ТРАПЕЗА», за моделлю є загальним легковим транспортним засобом, має 8 сидячих місць з місцем водія включно. При цьому, транспортний засіб має повну масу 3 400кг, масу без навантаження 2 156кг, об'єм двигуна 1995.
При цьому, судова колегія зазначає, що автомобіль, яким керував позивач, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Окрім того, матеріали справи не містять даних, які б вказували на те, що під час керування автомобілем FORD TRANSIT CUSTOM р/н НОМЕР_1 , водій використовував його для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Сама по собі належність транспортного засобу на праві власності ТОВ «ТРАПЕЗА» на думку апеляційного суду, не є передумовою застосування у цьому випадку Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2012р. за №137.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що якщо транспортний засіб використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, то він підлягає обов'язковому проходженню технічного контролю.
Що стосується посилань апелянта на постанову Верховного Суду від 8.07.2020р. по справі за №731/186/17, якою встановлено, що якщо транспортний засіб використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, то він підлягає обов'язковому технічному контролю, то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими, виходячи з наступного.
Так, згідно постанови Верховного Суду від 8.07.2020р. по справі за №731/186/17, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги з подібних правовідносин скасував постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017р. та залишив у силі постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 11.05.2017р., якою позовну заяву було задоволено та скасовано постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що відповідачем не надано належних та відповідних доказів в підтвердження обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбачених ч. 3ст. 121 КУпАП, то судова колегія вважає, що вина позивача не доведена, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м.Одеси від 23 жовтня 2023р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко