Постанова від 21.12.2023 по справі 420/8326/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/8326/23

Перша інстанція: суддя Пекний А.С.

Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Турецької І.О.,

Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області, директор Державного бюро розслідувань Сухачов Олексій Олександрович, директор Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Козленко Олександр Олександрович, Державне бюро розслідувань, Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, про визнання дій протиправними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВКДКА, треті особи: КДКА Одеської області, директор ДБР Сухачов О.О., директор ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, Козленко О.О., у якому просив:

- визнати протиправними дії ВКДКА по ухваленню рішення від 23 лютого 2023р. №ІІ-004/2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України;

- скасувати п.172 рішення ВКДКА від 23 лютого 2023р. №ІІ-004/2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у лютому 2023р. ВКДКА було прийнято рішення за №ІІ-004/2023, яким скаргу адвоката Єрмолатіна В.І. залишено без задоволення; скаргу директора Державного бюро розслідувань Суханова О.О. задоволено; Рішення КДКА від 4.10.2022р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на дев'ять місяців - скасовано; ухвалено нове рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Позивач зазначив, що через суцільне ототожнення адвоката із клієнтом, Рішення ВКДКА не містить жодного доведеного факту, який би встановлював наявність винних порушень з боку саме адвоката при наданні правової (правничої) допомоги клієнту ОСОБА_2 .

Також вважає, що використання як підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності обставин, які виникли в рамках адміністративних проваджень у справах: №420/12685/21, 420/12688/21, 420/14607/21, 420/15119/21, 420/15121/21, 420/15616/21, 420/15618/21, 420/16398/21, 420/16399/21, 420/16400/21 за межами річного строку, встановленого нормами ч.2 ст.35 Закону №5076-VI та п.13 Положення, що є протиправними діями та рішенням ВКДКА;

Позивач вважає, що оскаржуване рішення ВКДКА не містить жодного посилання на результати розгляду скарги адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 4.10.2022р., що є доказом її не розгляду взагалі.

Крім того, на думку позивача, рішення ВКДКА не містить обов'язкових відомостей, передбачених ч.1 ст.41 Закону №5076-VI, щодо ухвалення рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається виключно двома третинами голосів від її загального складу.

При цьому, позивач вважає, що проведення засідання ВКДКА 23 лютого 2023р. без його участі, як скаржника, внаслідок перешкоджання дисциплінарною комісією праву адвоката бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг (п.6 ч.1 ст.20 Закону №5076-VI).

Ні підставі вказаного, позивач вважає протиправними дії ВКДКА при ухваленні оскаржуваного рішення у спосіб, що суперечить діючому законодавству та правовим нормам, які регулюють адвокатську діяльність та порушують право позивача на заняття адвокатською діяльністю, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Позивач у судове засідання (14.12.2023р.) з'явився, надав письмові та усні пояснення по даній справі, та не заперечував про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представники ДБР та ТУ ДБР приймали участь у судовому засіданні (14.12.2023р.) в режимі відеоконференції та надали відповідні пояснення по суті справи.

Інші сторони у судове засідання (14.12.2023р.) не з'явилися, відповідних клопотань про причини неявки не подавали та не повідомляли.

Під час судового засідання, по всій території України було оголошено повітряну тривогу, у зв'язку із чим судовою колегією вирішено запропонувати сторонам продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження або відкласти розгляд справи на іншу дату.

Так, сторони по справі зазначили, що враховуючи вказані обставини, вони не заперечують щодо подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, який визначений законодавством та рішеннями органів адвокатського самоврядування.

Відповідачем при прийнятті оскарженого рішення стосовно позивача не було допущено таких порушень процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, які б нівелювали установлені в ході дисциплінарного провадження обставини вчинення проступку та надану їм оцінку.

При цьому, суд першої інстанції вказав на те, що відповідачем при вирішенні питання про обрання дисциплінарного стягнення враховано усі обставини, встановлені під час дисциплінарного провадження, та в межах своєї виключної компетенції надав їм оцінку як таким, що підтверджують вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді систематичного порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 5.07.2022р. на адресу КДКА Одеської області надійшла скарга директора ДБР Суханова О.О. на дії позивача ОСОБА_1 , як адвоката.

5.07.2022р. на адресу КДКА Одеської області надійшла скарга директора ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 на дії адвоката ОСОБА_1

9.08.2022р. протокольним рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області дисциплінарні провадження за скаргами директора ДБР ОСОБА_4 та директора ТУ ДБР ОСОБА_3 об'єднані в одне провадження.

9.08.2022р. та 11.08.2022р. до КДКА Одеської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_1 на зазначені скарги.

Відповідно до довідки від 5.09.2022р., член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області ОСОБА_5 дійшов висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого ч.1 ст.4, ч.1 ст.11, пп.1,6 ст.21 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.7, ч.2 ст.11, ст.12,19,25, ч.2 ст.27, ст.42,45 Правил адвокатської етики та запропонував порушити відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарну справу.

6.09.2022р. за результатами розгляду скарг ДБР та ТУ ДБР на дії адвоката ОСОБА_1 , довідки та матеріалів перевірки, КДКА Одеської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення, яким порушила дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Член дисциплінарної палати КДКА Одеської області ОСОБА_6 склав окрему думку стосовно рішення від 6.09.2022р..

При цьому, рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 6.09.2022р. про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 не оскаржувалось.

4.10.2022р. дисциплінарна палата КДКА Одеської області за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача прийняла рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 9 (дев'ять) місяців.

Член дисциплінарної палати КДКА Одеської області ОСОБА_6 склав окрему думку стосовно рішення від 4.10.2022р..

В подальшому, 7.11.2022р. від директора ДБР ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга, направлена поштою 3.11.2022р..

9.11.2022р. адвокат ОСОБА_1 , не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся зі скаргою до ВКДКА.

Розглянувши доводи адвоката Єрмолатіна В.І. стосовно пропуску строку на подання скарги, ВКДКА вирішила за можливе розглянути його скаргу на Рішення КДКА по суті.

Так, листом за №1575 від 14.11.2022р. ВКДКА витребувала у КДКА Одеської області матеріали дисциплінарної справи відносно позивача.

5.12.2022р. на адресу ВКДКА надійшла дисциплінарна справа відносно адвоката ОСОБА_1 .

Листом №1677 від 8.12.2022р. Голова ВКДКА доручив члену ВКДКА ОСОБА_7 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Листом ВКДКА №1662 від 8.12.2022р. позивача та ДБР було повідомлено про призначення розгляду їх скарг на рішення КДКА в засіданні ВКДКА дистанційно - в режимі відеоконференції, на 23.12.2022р..

21.12.2022р. за вх.№18314 до ВКДКА за підписом директора ДБР Сухачова О. надійшла заява ДБР про бажання взяти участь у засіданні через представників ОСОБА_8 та Загороднюка Д.А.

21.12.2022р. за вх.№18315 від позивача надійшло повідомлення про неможливість взяти участь у засіданні ВКДКА в режимі онлайн.

21.12.2022р. за вх.№18313 до ВКДКА надійшли пояснення адвоката Єрмолатіна В.І. на скаргу директора ДБР на рішення КДКА Одеської області від 4.10.2022р.

22.12.2022 за вх.№18330 до ВКДКА надійшли додаткові пояснення від ДБР.

Листом ВКДКА від 28.12.2022р. №1715 скаржників (ДБР та позивача) було повідомлено про відкладення розгляду питання порядку денного на наступне засідання ВКДКА.

Листом ВКДКА №47 від 12.01.2023р. ДБР та позивача було повідомлено про призначення засідання ВКДКА з розгляду їх скарг на рішення КДКА на 27.01.2023р..

20.01.2023р. до ВКДКА за №18421 надійшли додаткові пояснення представника ДБР до скарги директора ДБР на рішення КДКА Одеської області від 4.10.2022.

23.01.2023р. за №18436 до ВКДКА надійшли пояснення позивача щодо додаткових пояснень представника ДБР.

23.01.2023р. від ДБР до ВКДКА за вх.№18439 надійшла заява про бажання брати участь у засіданні ВКДКА , призначеному на 27.01.2023р., у режимі відеоконференції.

26.01.2023р. за вх.№18455 до ВКДКА від представника ДБР надійшли доповнення до додаткових пояснень до скарги директора ДБР на рішення КДКА Одеської області від 4.10.2022р..

Листом №116 від 26.01.2023р. ВКДКА звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з проханням надати копії рішень суду по справі №420/16400/21.

27.01.2023р. в засіданні ВКДКА було відкладено розгляд скарг ДБР та позивача, про що повідомлено скаржників листом №162 від 2.02.2023р.

8.02.2023р. за вх.№18518 від ДБР надійшла заява про ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи.

Листом ВКДКА №174 від 9.02.2023р. ДБР та позивача повідомлено про призначення засідання ВКДКА дистанційно - в режимі відеоконференції на 23.02.2023р. на 9:00год.

20.02.2023р. за вх.№18550 до ВКДКА надійшли пояснення позивача щодо доповнень до додаткових пояснень представника ДБР.

20.02.2023р. від ДБР до ВКДКА за вх.№18549 надійшла заява про бажання брати участь у засіданні ВКДКА, призначеному на 23.02.2023р., у режимі відеоконференції.

20.02.2023р. за вхід. №18555 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла відповідь Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2023р., до якої додано належним чином засвідчені ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2021р., постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021р., постанову Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 1.12.2022р., по справі №420/16400/21.

В засіданні ВКДКА 23.02.2023р., що відбулося 23.02.2023р., було прийнято рішення ВКДКА №ІІ-004/2023, яким скаргу адвоката Єрмолатіна В.І. - залишено без задоволення; скаргу директора Державного бюро розслідувань Суханова О.О. - задоволено; Рішення КДКА від 4.10.2022р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на дев'ять місяців - скасовано; ухвалено нове рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Листом ВКДКА №319 від 13.03.2023р. копія вказаного рішення ВКДКА була направлена на електронні адреси позивача та ДБР, вказані ними у скаргах.

Позивач вважаючи рішення ВКДКА від 23.02.2023р. за №ІІ-004/2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України протиправним, він звернувся в суд із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваного рішення ВКДКА, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує його протиправність та скасування, в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.131-2 Конституції України встановлено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені в ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за №5076-VI від 5.07.2012р. (надалі - Закон №5076-VI).

Так, згідно до положень ст.2 Закону №5076-VI, адвокатура - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, установленому цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.2 Закону №5076-VI, з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

За правилами ч.1 ст.4 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

За змістом ст.21 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Відповідно до ч.1,2 ст.33 Закону №5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

При цьому, згідно з ч.1 ст.34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

За визначенням, наведеним у ч.2 ст.34 Закону №5076-VI, дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правничої допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку (ч.3 ст.34 Закону №5076-VI).

Положеннями ч.1,2 ст.35 Закону №5076-VI установлено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю є одним з видів дисциплінарного стягнення.

Так, згідно з п.4 ч.1 ст.32 Закону №5076-VI, право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Приписами ч.2 ст.32 Закону №5076-VI визначено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов'язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

За змістом ч.3 ст.32 Закону №5076-VI, право на заняття адвокатською діяльністю припиняється з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.

Положеннями ч.1 ст.36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до ст.37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно з ч.2 ст.38 Закону №5076-VI, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Положеннями ч.1 ст.39 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

За правилами ст.40 Закону №5076-VI, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Положеннями ч.1 ст.41 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення ураховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Відповідно до ст.42 Закону №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Положеннями ч.1,5,8 ст.50 Закону №5076-VI встановлено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

У відповідності до ч.1,2,4,5,6,7 Закону №5076-VI, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України та Раді адвокатів України.

До складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури входять тридцять членів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п'яти років: по одному представнику від кожного регіону, які обираються конференцією адвокатів регіону, голова і два заступники голови, які обираються шляхом голосування з'їздом адвокатів України. Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обирається членами комісії шляхом голосування зі складу членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є повноважною за умови обрання не менше двох третин її складу.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Відповідно до Преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборчим З'їздом адвокатів України 9 червня 2017р., ці правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом №5076-VI та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Приписами ст.70 Правил адвокатської етики визначені загальні засади застосування дисциплінарної відповідальності за порушення цих Правил.

Вказаною нормою визначено, що при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики дисциплінарні органи адвокатури мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014р. за №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (надалі - Положення №120).

Так, приписами ст.7 Положення №120 встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

У відповідності до ст.31 Положення №120, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Положеннями ст.32 Положення №120 передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Приписами ст.43- 46 Положення визначено, що Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п'ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, у разі наявності технічної можливості, мають право взяти участь у засіданні дистанційно - у режимі відеоконференції. Такі учасники засідання повинні за два дні до початку засідання повідомити КДКА регіону про бажання взяти участь у засіданні дистанційно в режимі відеоконференції, та направити на адресу електронної пошти КДКА регіону документи, що підтверджують особу учасника, та, у разі наявності, особу представника, а також документи, що підтверджують повноваження такого представника, передбачені пунктом 6 статті 14 даного Положення. Такі документи повинні бути підписані за допомогою електронного цифрового підпису.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката, який не з'явився для участі в засіданні, оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Статтею 47 Положення установлено, що розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката проводиться гласно і відкрито. Засідання дисциплінарної палати КДКА регіону може проводитися дистанційно: онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв'язку та інших засобів комунікації. Рішення про проведення дистанційного засідання дисциплінарної палати КДКА регіону приймається Головою дисциплінарної палати КДКА регіону, а у разі його відсутності - Заступником голови дисциплінарної палати КДКА регіону.

Згідно зі ст.49-51 Положення, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; або 2) закриття дисциплінарної справи.

За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; 4) для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Приписами ст.52 - 54, 60 Положення визначено, що до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом.

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов'язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Винесене дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення у дисциплінарній справі за результатами розгляду заяви (скарги) може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття лише адвокатом, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, або особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, чи їхніми представниками. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

У відповідності до ст.61, 61-1 Положення, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання скарги на рішення у дисциплінарній справі, витребує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи з дотриманням вимог, визначених ст.37,38 цього Положення. Засідання ВКДКА може проводитися дистанційно: онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв'язку та інших засобів комунікації. Рішення про проведення дистанційного засідання ВКДКА приймається Головою ВКДКА.

У свою чергу, ст.38 Положення встановлено, що скарги на рішення дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ. Під час прийняття рішення ВКДКА ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення («нарадча кімната»), крім складу ВКДКА, який приймає таке рішення, та працівників Секретаріату ВКДКА. Члени ВКДКА та працівники Секретаріату ВКДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення («таємниця нарадчої кімнати»). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами ВКДКА, працівниками Секретаріату ВКДКА своїх прав та інтересів. Копія рішення ВКДКА надсилається засобами поштового зв'язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом 7 - 10 робочих днів з дня прийняття рішення. З об'єктивних, обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути продовжені.

Рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014р. за №78 затверджено Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі - Регламент).

Так, приписами п.1.1, 1.2, 1.3, 1.5 Регламенту встановлено, що правові засади діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, мета, завдання та порядок її діяльності визначаються Конституцією України, ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями з'їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України, Правилами адвокатської етики, рішеннями Ради адвокатів України, Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (надалі - ВКДКА або Комісія), цим Регламентом та іншими правовими актами України, що регулюють адвокатську діяльність.

Регламент визначає порядок роботи ВКДКА, її засідань та прийняття рішень з питань, що належать до її повноважень.

Для виконання завдань ВКДКА та у порядку, визначеному цим Регламентом ВКДКА розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Рішення ВКДКА приймаються колегіально, у порядку, визначеному цим Регламентом. Рішення приймаються членами ВКДКА, присутніми на засіданні комісії.

Відповідно до п.2.9, 2.14 Регламенту, ВКДКА є повноважною за умови обрання не менше двох третин її складу. Засідання ВКДКА вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії.

Положеннями п.3.1 - 3.7 Регламенту установлено, що формою роботи ВКДКА є засідання. Голова ВКДКА скликає засідання, визначає місце, день та час його проведення, порядок розгляду питань порядку денного, а також доповідачів. ВКДКА скликається у разі необхідності вирішення питань, віднесених до її компетенції, але, як правило, не рідше одного разу на місяць.

Про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА, члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв'язку або кур'єром, або електронною поштою та/або розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.

Головуючим на засіданні комісії є Голова ВКДКА або, у разі його відсутності, один із його заступників. У разі відсутності Голови ВКДКА та його заступників, головуючий обирається більшістю присутніх на засіданні членів ВКДКА. Головуючий вживає заходів до належного розгляду включених до порядку денного питань та до забезпечення встановленого законодавством і цим Регламентом порядку їх вирішення.

Члени ВКДКА беруть участь у засіданні комісії безпосередньо. Не допускається голосування за дорученням або передача голосу іншому члену комісії. У разі проведення дистанційного засідання ВКДКА, всі члени ВКДКА приймають участь у засіданні дистанційно - в режимі відеоконференції.

Особи, питання стосовно яких внесено до порядку денного засідання ВКДКА, мають право на ознайомлення із відповідними матеріалами.

Учасники засідання мають право бути присутніми на засіданнях ВКДКА; надавати пояснення та відомості, необхідні для прийняття рішення із питання, що розглядається. Учасники засідання за скаргами на рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи, у разі наявності технічної можливості, мають право взяти участь у засіданні дистанційно - у режимі відеоконференції.

Згідно із п.3.15 Регламенту, відсутність учасника засідання не перешкоджає розгляду питання, включеного до порядку денного ВКДКА, за виключенням висновку комісії щодо необхідної особистої участі учасників та/або отримання додаткових пояснень в інший спосіб.

За правилами п.3.16 Регламенту, засідання ВКДКА проводяться гласно і відкрито, із загальним обговоренням питань порядку денного. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини. Засідання ВКДКА може проводитися дистанційно: онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв'язку та інших засобів комунікації. Рішення про проведення дистанційного засідання ВКДКА приймається Головою ВКДКА.

Положеннями п.3.20, 3.21, 3.22 Регламенту передбачено, що головуючий на засіданні відкриває засідання ВКДКА, повідомляє про кількість присутніх членів комісії, а також про осіб, які з'явилися на засідання. Встановивши правомочність засідання, ВКДКА відкритим голосуванням обирає секретаря засідання та затверджує порядок денний. Перед розглядом питання на засіданні головуючий роз'яснює запрошеній особі її права.

Відповідно до п.3.28, 3.31, 3.32 Регламенту, дослідження матеріалів починається з доповіді члена ВКДКА. Доповідач викладає підстави прийняття матеріалів до розгляду, досліджені обставини і відповідає на запитання членів комісії. Особи, які оскаржують рішення КДКА, та інші запрошені можуть надавати пояснення, підтверджувати їх відповідними документами та іншими фактичними даними, які безпосередньо стосуються справи. До них можуть бути поставлені запитання. Член ВКДКА, якому доручено перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання, що включене до порядку денного, готує письмову довідку та/або проект рішення комісії. Письмова довідка/проект рішення комісії є документами, які містять інформацію, що відноситься до таємниці “нарадчої кімнати”. Письмова довідка/проект рішення комісії не є матеріалами перевірки або матеріалами дисциплінарної чи кваліфікаційної справи, не приєднуються до них та не зберігаються у ВКДКА. Член ВКДКА, якому доручено перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання, що включене до порядку денного, має право звернутися з відповідним запитом до КДКА регіону щодо отримання документів, інформації та інших відомостей, необхідних для проведення такої перевірки.

Окрім того, п.3.37 Регламенту передбачено, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури реєструється у ВКДКА та у розумний строк передається члену ВКДКА, із урахуванням пропорційності навантаження на членів комісії, для вивчення, перевірки і підготовки матеріалів до засідання ВКДКА. Член ВКДКА, якому доручено проведення перевірки відомостей, викладених у зверненні або скарзі, у разі, якщо такі відомості містяться у судовому рішенні, перевіряє наявність відповідного рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За правилами п.3.40 - 3.46, 3.48 Регламенту ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, шляхом доручення скарги і матеріалів дисциплінарної справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА. У разі необхідності, ВКДКА має право об'єднати в одне провадження скарги, подані в межах одного дисциплінарного провадження, в тому числі скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА.

Розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення та перевірка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу.

Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання.

За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ВКДКА має право:

- залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

- змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

- скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

- направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Рішення ВКДКА приймається відкритим голосуванням. Рішення ВКДКА приймається таємним голосуванням за пропозицією не менш ніж семи членів ВКДКА. Рішення ВКДКА приймаються за наслідками загального обговорення. Рішення про задоволення скарги вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів. У разі відсутності за наслідками голосування встановленої законодавством більшості голосів, скарга вважається відхиленою, про що зазначається у рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

У рішенні ВКДКА повинно бути зазначено: назву комісії, її склад, місце, дату проведення засідання, зміст питання, що розглядалося, обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення, результати розгляду, порядок і строки його оскарження, вказівка про порядок видачі рішення.

Рішення, постанови ВКДКА викладаються письмово з наведенням мотивів їх прийняття і підписуються головуючим на засіданні ВКДКА та секретарем засідання ВКДКА.

При цьому, судова колегія зазначає, що Верховний Суд неодноразово викладав свою правову позицію та висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за результатами розгляду скарг щодо адвокатів та щодо притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018р. у справі за №810/1972/17, від 24 червня 2020р. у справі за №813/2639/18, від 14 грудня 2020р. у справі за №821/1030/17, від 10 червня 2021р. у справі за №826/15590/15, від 23 грудня 2021р. у справі за №826/13972/18, від 30 вересня 2021р. у справі за №440/1376/19 та від 26 січня 2023р. у справі за №420/5597/19 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Водночас суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими ч.2 ст.2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Отже, правову оцінку рішенню Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

У цих постановах також сформульовано й такий правовий висновок: «…Критерії “грубого” порушення Правил адвокатської етики не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення “грубості” дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. Отже, в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.».

Відповідно до ч.6 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Інтерпретуючи ці правові висновки до обставин цієї справи та враховуючи положення ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, судова колегія вважає, що критерії «грубого» або «систематичного» порушення Правил адвокатської етики, як і ступеню порушення аж до «підриву авторитету адвокатури України» не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому відповідна оцінка, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Суд не вправі замість дисциплінарного органу переоцінювати встановлені таким органом обставини вчинення адвокатом певних дій та їх визначення як дисциплінарного проступку, а також переоцінювати вибір дисциплінарним органом виду дисциплінарного стягнення.

Натомість суд повинен установити обставини та надати оцінку дотриманню відповідачем відповідної процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Так, враховуючи вищевикладене та беручи до уваги межі оскарження в даному випадку, судова колегія погоджується із судом першої інстанції про те, що в даному випадку необхідно перевірити дотримання відповідачем процедури дисциплінарного провадження у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури.

Як вбачається із матеріалів справи, що 4.10.2022р. дисциплінарна палата КДКА Одеської області за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача прийняла рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк дев'ять місяців.

На це рішення директором ДБР ОСОБА_4 , тобто одним із суб'єктів, за скаргою яких відносно позивача було порушено дисциплінарну справу, 3.11.2022р. було подано скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (отримана відповідачем 7.11.2022р.), що відповідає вимогам ч.1 ст.42 Закону №5076-VI та ст.60 Положення №120.

Також, рішення КДКА Одеської області від 4.10.2022р. було оскаржено позивачем 9.11.2022р. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (отримано відповідачем 10.11.2022р.).

Відповідно до ст.61 Положення №120, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання скарги на рішення у дисциплінарній справі, витребує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи з дотриманням вимог, визначених статтями 37, 38 цього Положення.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія своїм листом №1575 від 14.11.2022р. витребувала у КДКА Одеської області матеріали дисциплінарної справи відносно позивача, тобто в межах строку, визначеного ст.61 Положення та п.3.39 Регламенту.

Так, 5.12.2022р. на адресу ВКДКА надійшла дисциплінарна справа відносно адвоката ОСОБА_1 , після чого листом №1677 від 8.12.2022р. Голова ВКДКА доручив члену ВКДКА ОСОБА_7 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі, що не суперечить п.2.3, 3.37 Регламенту.

В подальшому, ВКДКА своїм листом №1662 від 8.12.2022р. повідомила скаржників про призначення розгляду їх скарг на 23.12.2022р. в дистанційному засіданні - в режимі відеоконференції.

При цьому, слід звернути увагу, що приписами ст.61-1 Положення та п.3.16.1 Регламенту передбачено, що засідання ВКДКА може проводитися дистанційно: онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв'язку та інших засобів комунікації. Рішення про проведення дистанційного засідання ВКДКА приймається Головою ВКДКА. Пунктом 3.7 Регламенту визначено, що у разі проведення дистанційного засідання ВКДКА, всі члени ВКДКА приймають участь у засіданні дистанційно - в режимі відеоконференції.

Отже, можливість проведення ВКДКА свого засідання дистанційно за рішенням голови ВКДКА прямо передбачена ст.61-1 Положення та п.3.16.1 Регламенту.

Крім того, судова колегія вважає, що вказані норми не перебувають у безпосередньому протиріччі з положеннями п.3.14.1 Регламенту та ст.44 Положення, відповідно до яких учасники засідання за скаргами на рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката) у разі наявності технічної можливості, мають право взяти участь у засіданні дистанційно - у режимі відеоконференції, оскільки в останньому випадку дистанційна участь у засіданні забезпечується згаданим особам.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 21.12.2022р. від позивача надійшли повідомлення про неможливість взяти участь у засіданні ВКДКА в режимі онлайн, а також його пояснення на скаргу директора ДБР на рішення КДКА Одеської області від 4.10.2022р..

Листом ВКДКА від 28.12.2022р. за №1715 скаржників було повідомлено про відкладення розгляду питання порядку денного на наступне засідання ВКДКА, а листом від 12.01.2023р. за №47 їм повідомлено про призначення засідання ВКДКА з розгляду їх скарг на 27.01.2023р..

20.01.2021р. до ВКДКА надійшли додаткові пояснення представника ДБР, а вже 23.01.2023р. - пояснення позивача щодо додаткових пояснень представника ДБР.

23.01.2023р. від ДБР до ВКДКА надійшла заява про бажання брати участь у засіданні ВКДКА, призначеному на 27.01.2023р., у режимі відеоконференції, а 26.01.2023р. - доповнення до додаткових пояснень до скарги директора ДБР.

При цьому листом №116 від 26.01.2023р. ВКДКА звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з проханням надати копії рішень суду по справі за №420/16400/21.

Відповідно в засіданні ВКДКА 27.01.2023р. було відкладено розгляд скарг ДБР та позивача, про що їх повідомлено листом від 2.02.2023р..

Листом від 9.02.2023р. за №174 ВКДКА повідомила скаржників про призначення дистанційного засідання в режимі відеоконференції на 23.02.2023р. на 9:00год.

Так, 20.02.2023р. надійшли пояснення позивача щодо доповнень до додаткових пояснень представника ДБР, крім того, надійшла відповідь Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2023р., до якої було додано засвідчені: ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2021р., постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021р. та постанова Верховного Суду у складі судців Касаційного адміністративного суду від 1.12.2022р. у справі № 420/16400/21.

В подальшому, у засіданні ВКДКА, яке відбулося 23.02.2023р., було прийнято рішення за №ІІ-004/2023, яким: скаргу адвоката Єрмолатіна В.І. - залишено без задоволення; скаргу директора Державного бюро розслідувань Суханова О.О. - задоволено; рішення КДКА Одеської області від 04.10.2022 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на дев'ять місяців - скасовано; ухвалено нове рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

При цьому, участі в засіданнях ВКДКА позивач не приймав, посилаючись на відсутність відповідної технічної можливості.

Положеннями ст.38 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність встановлено, що скарги на рішення дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ.

Приписами ст.44,45,46 Положення визначено, що адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п'ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката, який не з'явився для участі в засіданні, оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Аналогічні норми містяться і в Регламенті (п.3.12, 3.13, 3.14), у той же час, відповідно до п.3.15 Регламенту, відсутність учасника засідання не перешкоджає розгляду питання, включеного до порядку денного ВКДКА, за виключенням висновку комісії щодо необхідної особистої участі учасників та/або отримання додаткових пояснень в інший спосіб.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами під час апеляційного розгляду, що позивача своєчасно повідомляли про дату і час засідань ВКДКА (не пізніше як за п'ять днів до дня його проведення), про можливість взяти у них участь дистанційно в режимі відеоконференції, а розгляд дисциплінарної справи двічі відкладався.

При цьому, позивачу було забезпечено можливість реалізувати свої права, визначені ст.40 Закону №5076-VI, ст.44,45,46 Положення та п.3.12, 3.13, 3.14, 3.31 Регламенту, і позивач вказаним скористався та надавав неодноразово письмові пояснення на скаргу ДБР та додаткові пояснення.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що відповідачем не було порушено прав позивача бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг, (надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката).

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону №5076-VI та ст.51 Положення, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Положеннями п.3.46,3.48 Регламенту передбачено, що рішення, постанови ВКДКА викладаються письмово з наведенням мотивів їх прийняття. У рішенні ВКДКА повинно бути зазначено: назву комісії, її склад, місце, дату проведення засідання, зміст питання, що розглядалося, обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення, результати розгляду, порядок і строки його оскарження, вказівка про порядок видачі рішення.

Дослідивши оскаржуване рішення відповідача, судова колегія зазначає, що воно відповідає вищенаведеним вимогам законодавства, в тому числі і в частині вмотивованості, а тому відсутні законні підстави для його скасування.

Що стосується зловживання судом процесуальними правами та застосування відповідних наслідків у вигляді залишення без розгляду позовних заяв / позовних вимог в частині, позивач зазначає, що судом було не дотримано правових висновків Верховного Суду у справах №820/4281/17, №640/7778/18 та не встановлено на підставі дослідження позовних заяв їх тотожності. Крім того, суд не мав повноважень приймати рішення щодо частини позовних вимог. При цьому, судом не встановлювалась обов'язкова ознака зловживання процесуальними правами - маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Не було постановлено судом і окремої ухвали відносно позивача, проте виключно окрема ухвала могла слугувати підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Отже, за твердженням позивача - дотримання норм законів України і правових позицій Верховного Суду адвокатом не свідчить про грубі, систематичні порушення ним Правил адвокатської етики, які підривають авторитет адвокатури України. При цьому відповідач не довів того, що позивач звертався в інтересах ОСОБА_2 до суду з тотожними або аналогічними позовами після вирішення справи судом та з метою домогтися нового розгляду справи, що вже вирішена судом та що такі звернення до суду мали метою надокучити своєму процесуальному опоненту, потурбувати його, завдати йому шкоди.

Не погоджується позивач і з оцінкою як порушення адвокатської етики його дій щодо викладення в текстах процесуальних документів висловів на адресу посадових осіб Державного бюро розслідувань та його територіальних органів, які виходять за межі стриманості та коректності, у тому числі про те, що керівники та посадові особи цих органів є “самозванцями”.

Заперечує позивач і висновки комісій про те, що процесуальні документи не є майданчиком для демонстрації власного суб'єктивного ставлення адвоката до посадових осіб процесуального опонента.

Зокрема, позивач зазначає, що усі наведені ним вислови є літературними та відповідають дійсності, а тому не можуть бути такими, що виходять за межі стриманості та коректності і такими, що порушують принцип законності в діяльності адвоката. На його думку, керівник Державного бюро розслідувань та посадові особи, які подавали до суду (у тому числі і у цій справі) процесуальні документи, а також приймали участь у дисциплінарному провадженні - не надавали документів, які підтверджують відповідні їх повноваження, що викликало сумнів у їх праві на самопредставництво державного органу. Крім того, позивач зазначає, що не існує іншого процесуального способу демонстрації правової позиції у судовому провадженні, як висловлення суб'єктивного ставлення, до того ж у відповідних процесуальних документах демонструвалась правова позиція клієнта, а не адвоката. Також позивач спростовує використання ним забороненої символіки, указуючи, що наведення цитати з художнього твору та розміщення кадру із фільму “Сімнадцять миттєвостей весни” у процесуальному документі є передбаченим Законом України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” винятком і їх використання, як і крилатих висловів, не можна віднести до проявів порушення принципів стриманості і коректності та до систематичного порушення Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури.

Стосовно посилань відповідача на начебто допущене ним порушення у вигляді висловів про відсутність у Президента України повноважень призначати керівника Державного бюро розслідувань, позивач вказує, що Закон України “Про Державне бюро розслідувань” не може суперечити Конституції України, якою не передбачено повноважень Президента України призначати керівника Державного бюро розслідувань.

Щодо проступку у вигляді звернення до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області з адвокатським запитом в інтересах самого себе позивач вказує на те, що до цього звернення, викладеного на бланку адвокатського запиту, не було додано передбачених статтею 24 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” документів (копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордера), а відтак це звернення не було адвокатським запитом, будучи звичайною заявою.

В цілому позивач стверджує, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності відбулось за висловлювання позивача, які відображають позицію клієнта, а також відповідачем здійснено ототожнення адвоката з клієнтом, що суперечить прямій забороні, встановленій ст.23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

При цьому, судова колегія зазначає, що з огляду на правові висновки Верховного Суду у справах №810/1972/17, №813/2639/18, №821/1030/17, №826/15590/15, №826/13972/18, №440/1376/19, №420/5597/19 оцінка вчинених адвокатом дій як порушення вимог Закону №5076-VI та Правил адвокатської етики є виключною компетенцією відповідача.

Тим не менш, перевіряючи процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на відповідність критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, судова колегія виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, що ВКДКА прийняла оскаржене рішення на підставі доказів, наявних в матеріалах дисциплінарної справи, які досліджувались дисциплінарною палатою КДКА Одеської області, та серед яких присутні в тому числі й процесуальні документи, що складались, підписувались та подавались до суду позивачем як представником ОСОБА_2 , а також копії відповідних судових рішень.

У тому числі, було встановлено кількість ініційованих позивачем в інтересах ОСОБА_2 судових проваджень (більше 70), предмет, підстави позовних вимог і суб'єктний склад у відповідних справах та результат їх розгляду.

І дисциплінарною палатою КДКА Одеської області, і ВКДКА з'ясовано, що в окремих справах судом було визнано зловживанням процесуальними правами звернення до суду з позовними заявами, які стосуються одних й тих самих предмету і підстав позову, а також із звернутими до одних й тих самих осіб позовними вимогами.

Крім того, відповідач дослідив і зміст окремих процесуальних документів, підписаних та поданих позивачем як представником, певні вислови в яких оцінив як такі, що виходять за межі стриманості та коректності, а також з'ясував, що у запереченнях на відзив представника відповідача у справі №420/24231/21 у контексті висловленого використано кадр із фільму “Сімнадцять миттєвостей весни” із зображенням нацистської символіки.

Також, відповідач з'ясував, що позивачем у власних інтересах (щодо самого себе) подано до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області адвокатський запит №24 від 26.09.2022 (на бланку адвокатського запиту) стосовно відомостей про закриття кримінального провадження №12021164480001217, у задоволенні якого було відмовлено відповіддю від 3.10.2022р. за №60/123аз з тих підстав, що позивач не набув у кримінальному провадженні процесуального статусу та не є захисником інших осіб.

Положеннями п.1, 6 ст.21 Закону №5076-VI встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Приписами ст.7,11,12 Правил адвокатської етики передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Адвокат зобов'язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету.

За правилами ст.19,25 Правил адвокатської етики, адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов'язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз'яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов'язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв'язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

У той же час, відповідно до ст.27,42,45 Правил адвокатської етики, при виконанні доручення адвокат зобов'язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва. Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил. У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен бути стриманим і коректним.

Отже, при виконанні доручення адвокат зобов'язаний використовувати законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту та дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил адвокатської етики. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або Правилам адвокатської етики. Адвокату забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, інші засоби, що суперечать чинному законодавству або Правилам адвокатської етики. Адвокат зобов'язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Дійсно, ст.55 Конституції України, ст.2,5 КАС України визначено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (суб'єктів владних повноважень), якщо така особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У той же час, неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (п.9 ч.3 ст.2 КАС України). Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст.44 КАС України). Зловживання процесуальними правами не допускається (речення 2 ч.1 ст.45 КАС України).

Відповідно до ст.45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

- подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

- подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

- подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

- необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

- узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Зі змісту зазначених положень ст.45 КАС України вбачається, що перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. При цьому, хоча суд й зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, невжиття таких заходів судом не завжди свідчить про відсутність зловживання та добросовісність учасника судового процесу.

Судова колегія зазначає, що в даному випадку ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 1.11.2021р. у справі №420/12685/21, від 6.10.2021р. у справі за №420/12688/21, від 26.10.2021р. у справі за №420/16398/21, від 26.10.2021р. у справі №420/16399/21 встановлено в діях ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Єрмолатін В.І. та який складав, підписував і подавав відповідні процесуальні документи, зловживання процесуальними правами, а саме подання декількох позовних заяв, що стосуються одного і того ж предмета спору, заявлених з одних і тих самих підстав, чим вчинено дії з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями. У справах №420/16787/21 та №420/16400/21 Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині вимог до того самого відповідача обґрунтовані одними і тими ж підставами, у зв'язку з чим суд залишив без розгляду позови в певній частині. Усі ці судові рішення переглянуті в апеляційному та касаційному порядку і залишені без змін.

Отже, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивачем порушено вимоги ст.7, ч.2 ст.11, ст.12,19,25, ч.2 ст.27, ст.42,45 Правил адвокатської етики, оскільки ним допущено зловживання процесуальними правами внаслідок нехтування ним своїми обов'язками як адвоката надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил адвокатської етики.

При цьому, судова колегія вважає необґрунтованим довід позивача, що відповідачем, як і КДКА Одеської області ототожнено його з клієнтом, оскільки позивач як адвокат не міг не розуміти наслідків подання позовної заяви до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав. Обов'язком позивача як адвоката було надати клієнту відповідні роз'яснення та / або відмовитись від виконання доручення, яке суперечить законодавству. Натомість позивач продовжив систематично вчиняти ті самі дії.

Посилання позивача на те, що підставою для дисциплінарного провадження може бути виключно окрема ухвала суду, але аж ніяк не ухвала з питань вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, також не приймаються до уваги.

Положеннями ч.3 ст.249 КАС України встановлено, що суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Тобто, постановлення окремої ухвали, на відміну від вжиття заходів у випадку зловживання процесуальними правами, є правом, а не обов'язком суду. У разі ж її постановлення окрема ухвала є прямою підставою для ініціювання дисциплінарного провадження.

У той же час, ухвала з питань вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами є не підставою для дисциплінарної відповідальності, проте нею встановлюються обставини, які можуть слугувати доказами вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

При цьому, судова колегія не вбачає порушень процедури також у висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог ст.7, ч.2 ст.11, ст.12,19,25, ч.2 ст.27, ст.42,45 Правил адвокатської етики в частині використання процесуальних документів для демонстрації власного суб'єктивного ставлення адвоката до посадових осіб процесуального опонента та вжиття висловів, які виходять за межі стриманості і коректності.

Зокрема, як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи та в певному сенсі знаходить підтвердження у матеріалах справи, що розглядається, позивачем у процесуальних документах та в документах, поданих в ході дисциплінарного провадження, заперечується правосуб'єктність державного правоохоронного органу - Державного бюро розслідувань і його територіальних органів, а також правовий статус і повноваження (у тому числі службові) посадових осіб цих органів. Не визнається позивачем також наявність у Президента України повноважень призначати керівника Державного бюро розслідувань.

Таке заперечення позивачем викладається у словесній та візуальній формі, яка відповідачем розцінена як некоректна, в окремій частині - з використанням забороненої законодавством символіки, а відповідна поведінка позивача як така, що не відповідає Правилам адвокатської етики.

Однак оцінка поведінки адвоката на предмет її відповідності саме визначеній Правилами культурі поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження, на переконання суду, належить до виключних повноважень відповідача.

Крім того, не є виправданням використанню таких висловів посилання на те, що вони відображають позицію клієнта, оскільки: у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен бути стриманим і коректним; при виконанні доручення адвокат зобов'язаний використовувати законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту та дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил адвокатської етики; своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві; адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності; при здійсненні професійної діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету.

Що стосується посилань позивача на те, що поданий ним до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області адвокатський запит в інтересах самого себе не був адвокатським запитом, оскільки до нього не було долучено копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордера, спростовується, зокрема, поясненнями самого позивача про те, що це звернення було викладено на бланку адвокатського запиту.

Тому, судова колегія вважає, що відповідач правомірно розцінив це як порушення ст.24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Як видно із змісту оскарженого рішення, під час перегляду рішення КДКА Одеської області Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури надавала оцінку доводам усіх скаржників, у тому числі і позивача, перевіряла повноту установлення обставин у дисциплінарній справі та умотивованість прийнятого КДКА Одеської області рішення, визначила, які саме дії позивача є дисциплінарним проступком та яка його кваліфікація, а також виклала обґрунтування доцільності обрання саме такого виду дисциплінарного стягнення, як позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

За результатами перегляду ВКДКА вирішила відмовити у задоволенні скарги позивача та задовольнити подану директором ДБР Сухановим О.О. скаргу, наслідком чого було скасування рішення КДКА Одеської області від 4.10.2022р. та ухвалення нового рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Відтак, судова колегія звертає увагу на те, що наведеним спростовуються доводи позивача про те, що його скаргу на рішення КДКА Одеської області від 4.10.2022р. ВКДКА не розглядала та надавала оцінку виключно доводам іншого скаржника.

Що стосується посилань позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення, оскільки воно прийнято ВКДКА з порушенням вимог ч.1 ст.41 Закону №5076-VI, тобто менш ніж двома третинами голосів від її загального складу, то судова колегія зазначає наступне.

Так, приписами ст.32 Закону №5076-VI визначено підстави накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, не встановлює, яким складом дисциплінарного органу приймається відповідне рішення.

При цьому дійсно, згідно з ч.1 ст.41 Закону №5076-VI, рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

У той же час, згідно із ч.3 ст.33 Закону №5076-VI, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Положеннями ст.50 Закону №5076-VI встановлено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев'яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є повноважною за умови обрання не менше двох третин від кількісного складу кожної з її палат, затвердженого конференцією адвокатів регіону.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Саме таким випадком є прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу згідно з ч.1 ст.41 Закону №5076-VI.

Натомість положеннями ст.42 Закону №5076-VI установлено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Правовий статус, повноваження та процедура діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури визначена, зокрема, статтею 52 Закону №5076-VI.

Так, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

До складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури входять тридцять членів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п'яти років: по одному представнику від кожного регіону, які обираються конференцією адвокатів регіону, голова і два заступники голови, які обираються шляхом голосування з'їздом адвокатів України. Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обирається членами комісії шляхом голосування зі складу членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є повноважною за умови обрання не менше двох третин її складу.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

Враховуючи вищенаведені положення Закону №5076-VI, судова колегія вважає, що ст.41 цього Закону не регулює питання діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та не визначає, яким складом ця комісія приймає ті чи інші рішення.

Вказана стаття встановлює вимоги щодо кількісного складу дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури для прийняття рішення про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Натомість порядок прийняття Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішень, у тому числі і щодо застосування самою комісією дисциплінарних стягнень, унормовано ст.52 Закону №5076-VI, якою встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

Аналогічні положення передбачені п.3.45 Регламенту ВКДКА.

Так, як вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване рішення прийнято Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури у складі 22 членів комісії, з яких 18 проголосували «За», тобто більшістю голосів від загальної кількості членів комісії, що повністю відповідає приписам ст.52 Закону №5076-VI.

Що стосується посилань позивача щодо того, що спірне рішення прийнято неповноважним складом, то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки, вказані посилання є лише припущеннями позивача та не підтверджені жодним рішенням компетентних органів.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені законодавством та рішеннями органів адвокатського самоврядування.

При цьому, відповідачем при прийнятті оскарженого рішення стосовно позивача не було допущено таких порушень процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, які б нівелювали установлені в ході дисциплінарного провадження обставини вчинення проступку та надану їм оцінку.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідач при вирішенні питання про обрання дисциплінарного стягнення урахував усі обставини, установлені під час дисциплінарного провадження, та в межах своєї виключної компетенції надав їм оцінку як таким, що підтверджують вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді систематичного порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Також, оскаржуване рішення містить обґрунтування обрання саме такого виду дисциплінарного стягнення, як позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 315, 316 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

О.А. Шевчук