Справа № 307/4862/23
Провадження № 2-а/307/32/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Она О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В позовній заяві зазначив, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7575343 від 22.08.2023 року, інспектором Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області його притягнуто до адміністративної відповідальності за те що 22.08.2023 року, о 03 год. 54 хв. в с. Нересниця по вул. Грушевського, він керував транспортним засобом, будучи позбавлений права керування транспортним засобом Тячівським районним судом та порушив п.2.1«а» ПДР України і 22.08.2023 о 03 год. 45 хв. в с. Нересниця по вул. Грушевського, керував транспортним засобом «Honda» без номерних знаків.За вказаною постановою представника відповідача на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень. У зазначеній постанові відображено, що від підпису про роз'яснення прав, строку оскарження він відмовився, від підпису про отримання постанови також відмовився, копія постанови надіслана поштою. До постанови не додавались жодні докази. Дії та рішення відповідача у цій адміністративній справі вважає незаконними через наступне. 21 серпня 2023 року, близько 11 години, він зайшов до свого товариша в гості і вони разом сиділи 3 години 30 хв., спілкувалися, вживали спиртне. Потім він вирішив піти додому, бо товариш втомився і хотів спати. Вийшовши за ворота двору, він побачив автомобіль поліцейських, які попросили його сісти на чужий мотоцикл марки «Хонда» для розмови. Він присів і тоді вони почали випитувати, чому він втікав від них на мотоциклі. Не розуміючи про що йде мова, він відповідав не зовсім адекватно. Один із поліцейських записував розмову на мобільний телефон, однак розмови не вийшло і вони його залишили. Він пішки пішов додому. Чи забирали вони чужий мотоцикл йому не відомо. На початку жовтня 2023 року ним було отримано повістку до суду і тоді він довідався про те, що на нього складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме що 22.08.2023 року, о 03 год. 12 хв., по вул. І.Франка в с. Нересниця, він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, на що вказував запах з роту, порушення координації рухів і від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння він нібито відмовився. У зазначеному протоколі відображено, що він відмовився від підпису та отримання протоколу, копія постанови йому була надіслана поштою. До протоколу не додавались жодні докази. Його представником було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.126 КУпАП (постановою серії ЕАІ №7575343 про притягнення до відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, матеріалів відео фіксації з нагрудних камер поліцейських, супровідного листа, опису та чеку про поштове відправлення копії постанови порушнику, тощо) ). З відповіді начальника поліції вбачається, що матеріалів адміністративної справи у поліції не має, а сама постанова серії EAI №7575343 направлена на виконання органу державної виконавчої служби. Отже, із ситуації що склалася, очевидною є безпричинність складання протоколу поліцейським за статтею 126 ч.4 КУПАП, відсутність доказів керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом, відсутність доказів відмови від підписання постанови на місці її складання і відмови її отримати, відсутність доказів про направлення її для забезпечення можливості оскарження такої постанови у визначені законом строки, що призвело до грубого порушення прав позивача.
Просить, поновити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, як такий що пропущено з поважних причин, визнати протиправною та скасувати постанову інспектора Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області серії ЕАТ №7575343 від 22.08.2023 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.4 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20400 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити та стягнути з відповідача сплачений судовий збір.
Представник Головного управління Національної поліції в Закарпатській області надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позов ОСОБА_1 є безпідставний в повному обсязі з наступних підстав. Звертає увагу суду, що при складанні постанови серії ЕАТ №7575343 від 22.08.2023 року одночасно було складено і протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №127910 за ч.2 ст. 130 КУпАП. Також при прийнятті рішення судом, вважає, що має бути взято до уваги і той факт, що позивач притягався до адміністративної відповідальності, а саме за керування транспортним засобом, а саме мопедом у стані алкогольного сп'яніння або впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (постанова Тячівського районного суду у справі №307/1557/23 від 10.05.2023 року) та був позбавлений права керування на один рік. Звертає увагу суду, що відео-доказом підтверджується факт того, що позивач був біля мопеда під час спілкування з поліцейським. Крім того, постановою Тячівського районного суду у справі 307/1557/23 від 10.05.2023 року, яким позивача було позбавлено право керування строком на один рік, також ОСОБА_1 керував мопедом (набуло законної сили 22.05.2023 року). Відтак, вважає, що позивач перекручує факти з метою уникнення відповідальності та вказує, що його працівники поліції змусили присісти на чужий мопед для розмови, яку записували на відео. Отже, враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 неодноразово притягався до відповідальності за керування в стані алкогольного сп'яніння мопедом. Просить суд, відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАТ №7575343 від 22.08.2023 року у справі про адміністративне правопорушення в повному обсязі.
Представник позивача Марич І.Ю. в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задовольнити. На подальший розгляд справ в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, а тому суд в порядку ст.205 ч.1 КАС України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Представник Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд в порядку ст.205 ч.1 КАС України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ст. 229 ч.4 КАС України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режиміполіцейського інспектора Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області Тяско В.В. серії ЕАТ №7575343 від 22.08.2023 року позивач ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за ч.4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 20400 гривень.
За змістом оскаржуваної постанови водій ОСОБА_1 , 22.08.2023 року, о 03 год. 46 хв., в с. Нересниця по вул. Грушевського, керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом Тячівським районним судом від 25.05.2023 року строком на 1 рік, чим порушив вимоги п.2.1«а» Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП.
Суд зазначає, що вказана постанова не містить відмітки щодо ознайомлення з нею та її отримання позивачем ОСОБА_1 , при цьому будь-яких інших даних щодо ознайомлення та отримання раніше позивачем ОСОБА_1 оскаржуваної постанови поліцейського відповідачем в даній справі не надано.
Листом Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 16 жовтня 2023 року за №16729 адвоката Марич І.Ю. повідомлено, що матеріали адміністративної справи згідно постанови серії EAI №7575343 відносно ОСОБА_1 для ознайомлення надати не можливо, так як вони 28 вересня 2023 року направлені на виконання до Тячівського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції.
Як встановлено в судовому засіданні з копією оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАТ №7575343 від 22.08.2023 року позивач ОСОБА_1 довідався після його виклику в суд в жовтні 2023 року на розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП та після отримання його представником листа Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 16 жовтня 2023 року за №16729, тобто після закінчення строку на її оскарження, та з даним позовом до суду позивач звернувся 18 жовтня 2023 року.
Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Згідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, а тому суд вважає про наявність підстави для поновлення позивачу ОСОБА_1 строку для оскарження даної постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306.
У пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно пункту 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п.2.1«а» Правил дорожнього руху, який згідно оскаржуваної постанови поліцейського порушив позивач ОСОБА_1 , водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, суд звертає увагу, що зазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Про те, на виконання вимог чинного законодавства, зокрема, зазначених правових положень та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року, в матеріалах справи не міститься жодного належного доказу вчинення водієм ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов'язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
У справі "Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain" від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться.
При цьому суд зазначає, що окремо сама по собі постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не може бути належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо надання достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, викладеним у постанові від 23.10.2019 року у справі N 357/10134/17 (провадження № К/9901/32368/18).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Як вбачається з матеріалів справи та постанови серії ЕАТ №7575343 від 22.08.2023 року відносно ОСОБА_1 , жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення позивачем Правил дорожнього руху, крім викладених поліцейським обставин, в постанові не міститься.
Суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем при винесені оскаржуваної постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, при цьому позивач вчинення правопорушення заперечує.
Оскаржувана постанова містить відомості про те, що було вчинено адміністративне правопорушення позивачем ОСОБА_1 , однак не містить посилань на будь-які докази фото чи відео фіксації, пояснення свідків, які б підтвердили порушення позивачем Правил дорожнього руху, за що була б передбачена відповідальність.
Також, суд зазначає, що на підтвердження правомірності притягнення позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення п.2.1«а» Правил дорожнього руху відповідачем доданодо відзиву на позовну заяву диск із відеозаписом події.
Суд звертає увагу, що в графі 7 «до постанови додаються» постанови серії ЕАТ №7575343 від 22 серпня 2023 рокув порушення вимог ч.3 ст.283 КУпАП відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
А тому, посилання відповідача на доданий до відзиву диск із відеозаписом події, на якому, на думку представника відповідача, зафіксовано порушення позивача, є безпідставними і не можуть братись судом до уваги, оскільки приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскарженій постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено фотофіксацію чи відеозапис, така фотофіксація чи відеозапис, згідно з вимогами статті 74 КАС України, не можуть вважатися належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення.
Вищезазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 524/9716/16-а.
Таким чином, поданий до суду диск із відеозаписом події є недопустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить посилання на такий доказ.
При цьому, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд вважає, що постановою про притягнення до адміністративної відповідальності не підтверджується факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху, оскільки відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст. 251, 252, 280 КУпАП, які свідчать про вчинення позивачем порушень вимог Правил дорожнього руху та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
А тому, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для скасування постанови інспектора Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 22 серпня 2023 року серії ЕАТ за №7575343 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400 гривень на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 126 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536 гривень 80 копійок.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 77, 79, 121, 205, 229, 242, 243, 246, 286 КАС України, ст. ст. 7, 126, 222, 245, 247. 251, 252, 255, 256, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ВИРІШИВ:
Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову інспектора Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 22 серпня 2023 року за №7575343 серії ЕАТ про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126, Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП, - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з дня проголошення (складення) рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, ЄДРПОУ - 40108913, адреса: м. Ужгород, вул. Ф. Ракоці, 13, Закарпатської області, України.
Головуючий : В.І. Бобрушко