П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/17969/22
Головуючий в І інстанції: Корой С.М.
Дата та місце ухвалення рішення: 06.04.2023 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Турецької І.О.
судді - Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГЕМОПЛАСТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГЕМОПЛАСТ» (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № UA500220/2022/000001/1 від 06.10.2022 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500220/2022/000001/1 від 06.10.2022 року.
Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГЕМОПЛАСТ» судовий збір у розмірі 2481 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість, а складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи з метою підтвердження митної вартості, а документи, які подані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності. Враховуючи викладене, митну вартість, на думку апелянта, обґрунтовано скориговано та визначено її за резервним методом.
Позивач надав до суду відзив, в якому, посилаючись на законність рішення суду першої інстанції, просить у задоволенні апеляційної скарги Одеської митниці - відмовити, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 року - залишити без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГЕМОПЛАСТ» та фабрикою «STERYLGAZ» Spolska z o.o. було укладено контракт № 28, за умовами якого Фабрика «STERYLGAZ» Spolska z o.o., як постачальник зобов'язалась поставити, а позивач, як покупець прийняти та сплатити товар, а саме: газ марки S-90 (зміст: 90% окису етилену та 10% вуглекислого газу), виробництва «STERYLGAZ» Spolska z o.o.; призначення товару: стерилізація медичних виробів одноразового застосування.
Додатком № 1 вказаного контракту сторони погодили кількість та вартість товару - 7296 кг. за ціною 2,25 EUR за 1 кг. на суму 16 416 EUR.
Додатковою угодою від 22.09.2022 року до вказаного контракту сторони погодили зміну банківських реквізитів позивача.
19.09.2022 року Фабрикою «STERYLGAZ» Spolska z o.o. було виписано рахунок-проформу № 8/2022, на підставі якого позивач сплатив Фабриці «STERYLGAZ» Spolska z o.o. грошові кошти в сумі 16287,75 EUR, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №3 від 28.09.2022 року.
05.10.2022 року позивачем подано в електронній формі митну декларацію № UA500220/2022/001724 та заявлено його вартість у сумі 16287,75 EUR.
Також, на підтвердження заявленої митної вартості товару, було подано документи, а саме:
- рахунок-проформа № 8/2022 від 19.09.2022 року;
- рахунок-фактура № 7/S/2022 від 03.10.2022 року;
- автотранспортна накладна № 03102022 від 03.10.2022 року;
- сертифікат про походження товару № PL/MF/AP 0015596 від 03.10.2022 року;
- декларація про походження товару 7/S/2022 від 03.10.2022 року;
- книжка МДП для внутрішнього перевезення № DX.85364734 від 03.10.2022 року;
- платіжний документ платіжне доручення № 3 від 28.09.2022 року;
- рахунок-фактура про надання транспортних послуг № 02/10 від 04.10.2022 року;
- довідка про транспортні витрати № 04/10/22-1 від 04.10.2022 року;
- додаткова угода б/н від 22.09.2022 року;
- додаток № 1 від 01.07.2022 року;
- контракт № 28 від 01.07.2022 року;
- договір про перевезення № 23.08.2022 від 23.08.2022 року;
- лист «Sterylgaz» Spolka z o.o. від 29.04.2015 року;
- копія митної декларації відправлення № 22PL445010E2603864 від 03.10.2022 року.
Однак, за результатами здійснення митного контролю, Одеською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500220/2022/000001/1 від 06.10.2022 року.
Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) відповідно до п.2.1 контракту від 01.07.2022 року № 28 в наявності повинен бути Сертифікат ISO 9001-1500, у якому зазначається призначення заявленого товару. При проведені аналізу встановлено, що у графі 31 зазначено використання та призначення даного товару, але жодного відповідного підтверджуючого документу не було надано;
2) відповідно до п.6.1 контракту від 01.07.2022 року № 28, товар прибуває з наступними документами: рахунок - фактура, паспорт товару (сертифікат якості), сертифікат походження, товаротранспортна накладна, пакувальний лист. Із переліку зазначених документів був відсутній сертифікат якості (паспорт товару) та пакувальний лист;
3) у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення вказана фактурна вартість товару суттєво відрізняється від фактурної вартості, зазначеної у інвойсі від 03.10.2022 року №7/S/2022 та графі 42 митної декларації. Перерахунок валюти здійснювався на момент митного оформлення митної декларації країни відправлення.
На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, Одеською митницею було зобов'язано декларанта протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерської документації.
Так, митним органом зазначено, що позивачем розбіжності не спростовано, у зв'язку з чим Одеська митниця здійснила коригування заявленої підприємством митної вартості товару із застосуванням резервного методу, що призвело до її збільшення та, як наслідок, митних платежів у розмірі 54 130,36 грн.
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2020/000040.
Поставлений товар було випущено у вільний обіг за МД № UA500220/2022/001741 від 06.10.2022 року за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Разом з цим, листом № 496 від 08.11.2022 року товариство надало відповідачу додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару за МД № UA500220/2022/001724 , а саме: прайс-лист на газ S-90 ціновий висоновок на імпортну поставку газу S-90 від 04.10.2022 року №112/174, виписка з особового рахунку ТОВ «Гемопласт» б/н від 28.09.2022 року, сертифікат ISO 9001:2015 №019810000280 від 29.04.2021 року.
Однак, листом № 7.10-4/28.6/13/17889 від 14.11.2022 року Одеська митниця повідомила позивача, що не знайшла підстав для скасування рішення про коригування митної вартості від 06.10.2022 року № UA500220/2022/000001/1.
Не погоджуючись із прийнятим Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, ТОВ «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГЕМОПЛАСТ» оскаржило їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції, вирішуючи справу та задовольняючи позов, дійшов висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар.
Так, суд першої інстанції зазначив, що посилання відповідача на те, що позивачем не було надано сертифікат ISO 9001-1500, у якому зазначається призначення заявленого товару є безпідставними, оскільки відповідно до п. 2.1. контракту від 01.07.2022 року № 28 в наявності повинен бути сертифікат ISO 9001-2015, а не 9001-1500.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України вказаний сертифікат не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.
З аналогічних підстав суд першої інстанції відхилив доводи відповідача стосовно того, що позивачем не надано сертифікат якості (паспорт товару) та пакувальний лист.
Також, судом першої інстанції спростовано доводи відповідача, що у копії митної декларації країни відправлення вказана фактурна вартість товару суттєво відрізняється від фактурної вартості, зазначеної у інвойсі від 03.10.2022 року №7/S/2022 та графі 42 митної декларації, оскільки у митній декларації країни відправлення № 22PL445010E2603864 від 03.10.2022 року вказана вартість товару у польських злотих 77284,00 PLN, а в декларації, яка була подана позивачем вартість товару вказана у євро 16287,75 EUR.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару, позивач подав митному органу всі необхідні документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України.
Щодо здійснення відповідачем коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу, суд першої інстанції зазначив, що відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене.
Відповідно до ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з ч.1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Статтею 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч.2 цієї статті.
У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Згідно з ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до положень ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно приписів ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 2 ст.58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).
Відповідно до положень ст.60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Отже, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об'єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.
Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження числового значення складових митної вартості товарів позивачем були надані наступні документи: рахунок-проформа № 8/2022 від 19.09.2022 року; рахунок-фактура № 7/S/2022 від 03.10.2022 року; автотранспортна накладна № 03102022 від 03.10.2022 року; сертифікат про походження товару № PL/MF/AP 0015596 від 03.10.2022 року; декларація про походження товару 7/S/2022 від 03.10.2022 року; книжка МДП для внутрішнього перевезення № DX.85364734 від 03.10.2022 року; платіжний документ платіжне доручення № 3 від 28.09.2022 року; рахунок-фактура про надання транспортних послуг № 02/10 від 04.10.2022 року; довідка про транспортні витрати № 04/10/22-1 від 04.10.2022 року; додаткова угода б/н від 22.09.2022 року; додаток № 1 від 01.07.2022 року; контракт № 28 від 01.07.2022 року; договір про перевезення № 23.08.2022 від 23.08.2022 року; лист «Sterylgaz» Spolka z o.o. від 29.04.2015 року; копія митної декларації відправлення № 22PL445010E2603864 від 03.10.2022 року.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, митний орган зазначив обставини, які викликали сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару, як підстави для витребування додаткових документів.
Так, митним органом зазначено, що відповідно до п.2.1 контракту від 01.07.2022 року № 28 в наявності повинен бути Сертифікат ISO 9001-1500, у якому зазначається призначення заявленого товару. При проведені аналізу встановлено, що у графі 31 зазначено використання та призначення даного товару, але жодного відповідного підтверджуючого документу не було надано.
Також, митний органом в рішенні про коригування митної вартості товарів посилається на відсутність документів, визначених п.6.1 Контракту №28 від 01.07.2022 року, а саме сертифікату якості (паспорт товару) та пакувального листа.
З приводу наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2.1. контракту від 01.07.2022 року № 28 є обов'язковою наявність у постачальника сертифікату ISO 9001-2015, а не ISO 9001-1500, як вказано відповідачем.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що сертифікат якості 9001-2015, сертифікат якості (паспорт товару) та пакувальний лист не містять жодної інформації, яка може вплинути на визначення митної вартості та в розумінні ч.2 ст.53 Митного кодексу України не є документами, які підтверджують митну вартість товарів.
Також, колегія суддів вважає небунтованими доводи відповідача, що у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення вказана фактурна вартість товару суттєво відрізняється від фактурної вартості, зазначеної у інвойсі від 03.10.2022 року №7/S/2022 та графі 42 митної декларації, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що у митній декларації країни відправлення № 22PL445010E2603864 від 03.10.2022 року вартість товару вказана у польських злотих - 77284,00 PLN, а в декларації, яка була подана позивачем вартість товару визначена у євро - 16287,75 EUR.
При цьому, додатком до митної декларації відправлення IE599 зазначено кількість балонів 127 шт., вага товару - 7239,00 кг., курс польського злотого до євро - 4,74490, вартість товару - 16287,75 EUR, статистична вартість - 77284,00 PLN (16287,75 EUR х 4,74490 PLN).
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 Митного кодексу України документи.
Щодо застосування відповідачем резервного методу при коригуванні заявленої позивачем митної вартості товарів, колегія суддів зазначає наступне.
Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товару є більшим та становить 3,39 дол. США/ кг. нетто (МД від 01.01.2022 року № UA100320/2022/317660), ніж заявлено декларантом 2,36467 дол. США/ кг. нетто.
Колегія суддів вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.
Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов'язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Однак, рішення про коригування митної вартості товару № UA500220/2022/000001/1 від 06.10.2022 року не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Також, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митний орган обмежився лише посиланням на МД від 01.01.2022 року № UA100320/2022/317660 в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить, що при коригуванні митної вартості товарів, декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України позивач немає, що є позбавленням позивача права доступу до митної декларації, яку використовував митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та порушенням принципу змагальних процесів.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГЕМОПЛАСТ», не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 21.12.2023 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: І.О. Турецька
Суддя: О.А. Шевчук