Справа № 953/10309/23
н/п 1-кс/953/9592/23
"08" грудня 2023 р. м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001205,
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, яким прокурор з метою забезпечення збереження речових доказів просить накласти арешт на вилучене в ході обшуку 06.12.2023 майно.
1. Зміст поданого клопотання та його обґрунтування.
Вимоги клопотання прокурор обґрунтовує тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000001205, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18.10.2023 про те, що у період з червня 2022 року по жовтень 2023 року невстановлена особа під час дії військового стану, зловживаючи довірою, отримала доступ до мобільного додатку «Приват 24», зареєстрованого на ім'я ОСОБА_5 , та таємно заволоділа грошовими коштами останньої, які надходили як допомога ВПО у розмірі 44 500 грн. У подальшому при здійсненні незаконних переказів грошових коштів з картки АТ КБ «ПриватБанк» (єДопомога), яка належить ОСОБА_5 у період з 01.07.2022 року по 17.09.2023 року на картки АТ КБ «ПриватБанк», які належать ОСОБА_6 , при цьому вхід до «Приват 24» ОСОБА_5 здійснювався за IP-адресами, в тому числі НОМЕР_1 (ТОВ ДатаЛайн) з мобільного телефону модель якого «SM-A305FN|samsung», ідентифікаційний номер « НОМЕР_2 » та з мобільного телефону модель якого « НОМЕР_3 ОСОБА_7 », ідентифікаційний номер « НОМЕР_4 », які в свою чергу ідентичні авторизації у додатку «Приват 24» ОСОБА_6 тобто було здійснено несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) мереж, які призвели до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації.
Так, у ході проведення досудового розслідування 06.12.2023 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 27.11.2023 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено, а також в подальшому слідчим 06.12.2023 визнано речовими доказами речі, які знаходилися у володінні: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (контактний номер телефону НОМЕР_5 ), а саме: 1)банківська картка КБ «Приватбанк» НОМЕР_6 ; 2) мобільний телефон торгової марки «Redmi 10C», imei 1 НОМЕР_7 , imei 2 НОМЕР_8 , з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_9 .
Вказані вилучені речі мають доказове значення у вказаному кримінальному провадженні, оскільки використувались як знаряддя вчинення злочину, зможуть у подальшому сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності, мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування, а також для подальшого призначення судових експертиз.
2. Позиції учасників у судовому засіданні
У судове засідання прокурор не з'явилася, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялася належним чином, надала суду заяву з проханням розглядати клопотання за її відсутністю.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.
У судове засідання володільці майна, належним чином у передбаченому ст. 135, ч. 1 ст. 172 КПК України порядку повідомлені про час та місце розгляду справи, не з'явилися.
Зважаючи на викладене, а також виходячи зі встановлених ч. 1 ст. 172 КПК України строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК України, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності володільців майна на підставі наданих сторонами матеріалів.
При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.
Так, згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, а також, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів .
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, згідно якої, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони, зокрема, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 цього Кодексу слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (6) наслідки арешту майна для третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173).
Матеріали клопотання свідчать, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000001205, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18.10.2023.
У ході проведення досудового розслідування 06.12.2023 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 27.11.2023 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено, а також в подальшому слідчим 06.12.2023 визнано речовими доказами речі, які знаходилися у володінні: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (контактний номер телефону НОМЕР_5 ), а саме: 1)банківська картка КБ «Приватбанк» НОМЕР_6 ; 2) мобільний телефон торгової марки «Redmi 10C», imei 1 НОМЕР_7 , imei 2 НОМЕР_8 , з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_9 .
4. Висновки за результатами розгляду клопотання
Матеріали кримінального провадження свідчать, що вилучене під час огляду майно має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям вчинення злочину, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів, таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України,
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони володіння, користування та розпорядження на майно, що тимчасово вилучене 06.12.2023 під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1) банківську картку КБ «Приватбанк» НОМЕР_6 ; 2) мобільний телефон торгової марки «Redmi 10C», imei 1 НОМЕР_7 , imei 2 НОМЕР_8 , з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_9 .
Визначити місце зберігання даних речових доказів по кримінальному провадженню № 12023220000001205 відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», а саме, речові докази: 1)банківську картку КБ «Приватбанк» НОМЕР_6 ; 2) мобільний телефон торгової марки «Redmi 10C», imei 1 НОМЕР_7 , imei 2 НОМЕР_8 , з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_9 , вилучені за адресою: АДРЕСА_1 - зберігати у камері речових доказів СУ ГУНП в Харківській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала складена і підписана 08.12.2023.
Слідчий суддя - ОСОБА_1