Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Харків
21 грудня 2023 року № 520/30508/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Зінченко А.В.,розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) пенсію в повному обсязі, а саме в розмірі 30 266.40 (тридцять тисяч двісті шістдесят шість гривень 40 копійок) нарахованої з розміру сплачених страхових внесків.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області доплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) суму невиплаченої пенсії з моменту її призначення від 19 червня 2023 року.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
19 червня 2023 позивач на підставі статті 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» вийшла на пенсію за віком. З цього часу, у відповідності до ст. 27 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» призначено пенсію в розмірі 30 266, 40 (тридцять тисяч двісті шістдесят шість гривень 40 копійок). Пенсія була розрахована за формулою: 68527.17*0.44167= 30 266.40 гривень (П = Зп • Кс) де:
П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Попри те, відповідачем було обмежено розмір пенсії до 20 930, 00 (двадцять тисяч дев'ятсот тридцять гривень).
Позивач не згоден зі вказаними діями , а тому звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Згідно зі статтею 1 Закону №105 8-ІУ, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-ІУ передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника (стаття 9 Закону № 1058-ІУ).
Зі змісту статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23- рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Крім того, як визначено Європейською соціальною хартією (переглянутою), 1996 року, згода на обов'язковість якої надано Верховною Радою України та яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року, кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. За цим Україна має міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами "досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися" права та принципи, що закріплені у Хартії.
З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) пенсію в повному обсязі, а саме в розмірі 30 266,40 (тридцять тисяч двісті шістдесят шість гривень 40 копійок) нарахованої з розміру сплачених страхових внесків.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області доплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) суму невиплаченої пенсії з моменту її призначення від 19 червня 2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн.20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко А.В.