РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року м. Рівне №460/4133/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління"
доГоловного управління ДПС у Рівненській області Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління» (далі ТОВ «БМУ», позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач-2), у якому просить: визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) ГУ ДПС у Рівненській області №8069637/31563714 від 12.01.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 26.10.2022 та №8069638/31563714 від 12.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 28.10.2022; зобов'язати ДПС України зареєструвати податкові накладні №3 від 28.10.2022 та №4 від 26.10.2022 ТОВ «БМУ» у ЄРПН.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.07.2022 між позивачем (Субпідрядником) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Монтажник-Україна» (Генпідрядник) було укладено договір на виконання субпідрядних робіт №50, за умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе виконання робіт на об'єкті ДП МОУ «Монтажник-Україна». Роботи з реконструкції будинку №45/37 та обладнання теплогенерації с. Дуби Рівненської обл. 28.10.2022 між сторонами було підписано акт №2 приймання-передачі виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за жовтень 2022 року на суму 4 424 033,56 грн. з ПДВ. 06.09.2022 між позивачем (Субпідрядником) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Монтажник-Україна» (Генпідрядник) було укладено договір на виконання субпідрядних робіт №67, за умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе виконання робіт на об'єкті ДП МОУ «Монтажник-Україна». Роботи з капітального ремонту теплової мережі в/м №45 в с. Дуби Рівненської обл. 26.10.2022 між сторонами було підписано акт №1 приймання-передачі виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за жовтень 2022 року на суму 1 249 585,81 грн. з ПДВ. На підставі наведеного ТОВ «БМУ» було складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №3 від 28.10.2022 на суму 4 424 033,56 грн., у т.ч. ПДВ 737 338,96 грн. та №4 від 26.10.2022 на суму 1 249 585,81 грн., у т.ч. ПДВ 208 264,30 грн. Контролюючим органом зупинено реєстрацію податкової накладної в ЄРПН з посиланням на відповідність податкової накладної пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій: коли УКТЗЕД товару 41.00.20-00.00 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного такого товару/послуги та обсягу його постачання; запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН. Позивачем надані податковому органу усі необхідні пояснення та документи, обсяг яких був достатній для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Проте, такі документи не взяті до уваги податковим органом та прийнято рішення №8069637/31563714 від 12.01.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 26.10.2022 та №8069638/31563714 від 12.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 28.10.2022. Крім того, позивач оскаржив такі рішення в адміністративному порядку. Проте, рішеннями відповідача-2 його скарги залишено без задоволення, оскаржені рішення без змін. Позивач вважає, що такі рішення контролюючого органу є протиправними, а тому просить їх скасувати.
Ухвалою від 21.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву.
Представник відповідачів подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, зазначив, що в оскаржуваних рішеннях чітко зазначено, яких саме документів, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, ТОВ «БМУ» не надано. Зокрема, ТОВ «БМУ» не надано: розрахункових документів з покупцем, ОСВ рах. Бухгалтерського обліку 361, акт звірки. Квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містять всі необхідні реквізити, які визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Отже, з огляду на вищенаведене, твердження позивача, що контролюючим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного переліку документів, не відповідає нормам чинного законодавства. Вважає, що оспорювані рішення №8069637/31563714 від 12.01.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 26.10.2022 та №8069638/31563714 від 12.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 28.10.2022 винесені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, зазначив, що суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження щодо оцінки повноти надання документів, що належить виключно до компетенції Комісії ГУ ДПС у Рівненській області. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
17.03.2023 представником позивача подано відповідь на відзив.
16.06.2023 позивачем подано письмові пояснення у справі.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління» зареєстроване як юридична особа 03.09.2021. Основний видом діяльності згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Рівненській області і є зареєстрованим як платник ПДВ з індивідуальним податковим номером 315637112091 з 07.09.2001.
Як з'ясовано судом, 25.07.2022 між позивачем (Субпідрядником) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Монтажник-Україна» (Генпідрядник) було укладено договір на виконання субпідрядних робіт №50, за умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе виконання робіт на об'єкті ДП МОУ «Монтажник-Україна». Роботи з реконструкції будинку №45/37 та обладнання теплогенерації с. Дуби Рівненської обл.
Згідно пункту 2.2 Договору, приймання виконаних робіт відбувається на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) протягом п'яти днів з моменту повідомлення Субпідрядником Генпідрядника про готовність виконаних робіт.
Пунктом 2.3 Договору встановлено, що проведення розрахунків проводиться Генпідрядником за виконані Субпідрядником роботи шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника протягом 15 робочих днів після підписання сторонами документів, визначених пунктом 2.2 Договору (а.с.98-101, Т-1).
21.10.2022 між Генпідрядником та Субпідрядником було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 на суму 4 424 033,56 грн. (а.с.108, Т-1).
28.10.2022 між сторонами було підписано акт №2 приймання-передачі виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за жовтень 2022 року на суму 4 424 033,56 грн. з ПДВ (а.с.102-107, Т-1).
Оплата робіт за вказаним актом приймання-передачі виконаних робіт №2 від 28.10.2022 від ДП «Монтажник-Україна» надійшла 07.11.2022 на суму 2 212 000 грн., 14.11.2022 на суму 1 212 033,56 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.122-125, Т-1).
На виконання вимог податкового законодавства по першій події (за датою підписання акту приймання-передачі виконаних робіт) позивачем було складено та 10.11.2022 направлено в ЄРПН податкову накладну №3 від 28.10.2022 (а.с.14, Т-1) на суму 4 424 033,56 грн., у т.ч. ПДВ 737 338,93 грн.
10.11.2022 відповідачем-1 надіслано позивачу квитанцію №9237962281 (а.с.16, Т-1) про те, що документ доставлено до ДПС України, але реєстрація податкової накладної зупинена, а також зазначено, що відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) від 28.10.2022 №3 в ЄРПН зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.20-00.00 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Крім того, додатково повідомлено, що показник: "D"=.9878%, "P"=0.
У зв'язку з вказаним 10.01.2023 позивачем були надано повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та копії документів на підтвердження факту виконання робіт для ДП «Монтажник-Україна» до якого було долучено 34 додатків (а.с.18, 20-53, Т-1). Подання повідомлень та супровідних документів підтверджується відповідачами у відзиві, а також наданими ними до матеріалів справи копіями з електронного кабінету платника податків з відомостями про подані повідомлення.
12.01.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято рішення №8069638/31563714 від 12.01.2023 (а.с.230-231, Т-1) про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 28.10.2022, згідно з яким підставою для відмови у реєстрації вказаної податкової накладної є ненадання платником податку розрахункових документів з покупцем, ОСВ по рахунку бухгалтерського обліку 361, акт звірки.
Вказане рішення платник податків оскаржив в адміністративному порядку 23.01.2023, шляхом подання скарги (реєстраційний №9005506744), до якої було долучено 30 додатків (а.с.235, Т-1).
Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ДПС України від 30.01.2023 №9252/31563714/2 (а.с.236, Т-1) скаргу позивача залишено без задоволення, оскаржуване рішення без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
06.09.2022 між позивачем (Субпідрядником) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Монтажник-Україна» (Генпідрядник) було укладено договір на виконання субпідрядних робіт №67, за умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе виконання робіт на об'єкті ДП МОУ «Монтажник-Україна». Роботи з капітального ремонту теплової мережі в/м №45 в с. Дуби Рівненської обл.
Згідно пункту 2.2 Договору, приймання виконаних робіт відбувається на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) протягом п'яти днів з моменту повідомлення Субпідрядником Генпідрядника про готовність виконаних робіт.
Пунктом 2.3 Договору встановлено, що проведення розрахунків проводиться Генпідрядником за виконані Субпідрядником роботи шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника протягом 15 робочих днів після підписання сторонами документів, визначених пунктом 2.2 Договору (а.с.210-218, Т-1).
21.10.2022 між Генпідрядником та Субпідрядником було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 на суму 1 249 585,81грн. (а.с.224, Т-1).
26.10.2022 між сторонами було підписано акт №1 приймання-передачі виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за жовтень 2022 року на суму 1 249 585,81 грн. з ПДВ.
Оплата робіт за вказаним актом приймання-передачі виконаних робіт №1 від 26.10.2022 від ДП «Монтажник-Україна» надійшла 26.10.2022 на суму 1 249 585,81 грн., що підтверджується банківською випискою за жовтень 2022 (а.с.135-142, Т-1).
На виконання вимог податкового законодавства по першій події (за датою підписання акту приймання-передачі виконаних робіт) позивачем було складено та 10.11.2022 направлено в ЄРПН податкову накладну №4 від 28.10.2022 (а.с.15, Т-1) на суму 1 249 585,81 грн., у т.ч. ПДВ 208 264,30 грн.
10.11.2022 відповідачем-1 надіслано позивачу квитанцію №9237889546 (а.с.17, Т-1) про те, що документ доставлено до ДПС України, але реєстрація податкової накладної зупинена, а також зазначено, що відповідно до пункту201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування від 26.10.2022 №4 в ЄРПН зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.20-00.00 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Крім того, додатково повідомлено, що показник: "D"=.9878%, "P"=0.
У зв'язку з вказаним 10.01.2023 позивачем були надано повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та копії документів на підтвердження факту виконання робіт для ДП «Монтажник-Україна» до якого було долучено 33 додатків (а.с.18, 54-86, Т-1). Подання повідомлень та супровідних документів підтверджується відповідачами у відзиві, а також наданими ними до матеріалів справи копіями з електронного кабінету платника податків з відомостями про подані повідомлення.
12.01.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято рішення №8069637/31563714 від 12.01.2023 (а.с.232-233, Т-1) про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 26.10.2022, згідно з яким підставою для відмови у реєстрації вказаної податкової накладної є ненадання платником податку розрахункових документів з покупцем, ОСВ по рахунку бухгалтерського обліку 361, акт звірки.
Вказане рішення платник податків оскаржив в адміністративному порядку 23.01.2023, шляхом подання скарги (реєстраційний №9005472236), до якої було долучено 30 додатків (а.с.234. Т-1).
Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ДПС України від 30.01.2023 №9271/31563714/2 (а.с.237, Т-1) скаргу позивача залишено без задоволення, оскаржуване рішення без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Вважаючи рішення контролюючого органу №8069637/31563714 від 12.01.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 26.10.2022 та №8069638/31563714 від 12.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 28.10.2022 протиправними, ТОВ «БМУ» звернулося до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних"(далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.
За змістом пункту185.1 статті 185 ПК України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Як передбачено пунктом201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10. ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно п.2 та п.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015№1307 податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, або обчислену відповідно до п.200-1.9 ст.200-1 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3і200-1.9статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до пункту201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядком №1165 визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а також затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та затверджено порядок прийняття та форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Як встановлено зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної, контролюючий орган вказав, що господарські операції платника податків відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 41.00.20-00.00 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Додатком 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
З урахуванням положень наведених норм, можна зробити висновок, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Натомість, відповідач-1 попросив надати позивача пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Згідно пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Однак, як вбачається із квитанції №9192963606 про зупинення спірної податкової накладної, контролюючим органом не наведено конкретного переліку документів, які необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. У квитанції міститься лише запис наступного змісту: "Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Проте, така пропозиція сформована з недостатньою чіткістю, необхідною для розуміння платником податків, які саме документи від нього вимагають контролюючим органом. Як наслідок, позивач змушений самостійно вирішувати, які саме документи йому потрібно надати податковому органу.
Відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520), зокрема його пунктів 4 та 5, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. У відповідності до пунктів 9 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.06.2023 у справі № 200/6012/20-а, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав, але це не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проаналізувавши надані позивачем документи щодо підтвердження інформації, зазначеної у спірних податкових накладних на виконання вимог Порядку № 520, суд встановив, що обсяг таких документів був достатній для цілей реєстрації відповідної податкової накладної, а підстав для відмови в реєстрації податкових накладних №3 від 28.10.2022 та №4 від 26.10.2022 у контролюючого органу не було.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачами не спростовано, що податкові накладні №3 від 28.10.2022 та №4 від 26.10.2022 були складені у зв'язку із настанням першої події - підписання акту приймання-передачі виконаних робіт за жовтень 2022 року №1 та №2 (а.с.102-114, 219-229, Т-1). Позивачем було надано податковому органу як первинні документи, які в достатній мірі підтверджують факт вчинення вказаної господарської операції, так і документи, що засвідчують джерело походження товару, які були використані в процесі виконання робіт, а зокрема, копії наступних документів: договір на виконання субпідрядних робіт №50 від 25.07.2022, акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за жовтень 2022 року від 28.10.2022, довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-2 за жовтень 2022 від 21.10.2022, банківські виписки за вересень, жовтень, листопад 2022, договір поставки №05/09/2022 від 05.09.2022, видаткова накладна №БТ-0004133 від 05.09.2022, договір поставки №70 від 01.08.2022, рахунок на оплату №2649 від 02.08.2022, видаткову накладну №482 від 31.08.2022, договір поставки №А-05/07/2022 від 05.07.2022, рахунок на оплату №11 від 05.07.2022, видаткову накладну №НАВ2909/1 від 29.09.2022, видаткову накладну №25423 від 28.07.2022, видаткову накладну №120 від 15.08.2022, видаткову накладну №5219440 від 08.08.2022, видаткову накладну №5227955 від 15.08.2022, видаткову накладну №5261464 від 08.09.2022, видаткову накладну №5261470 від 08.09.2022, видаткову накладну №5275127 від 19.09.2022, видаткову накладну №5285152 від 27.09.2022, видаткову накладну №5284768 від 26.09.2022, видаткову накладну №5305665 від 12.10.2022, видаткову накладну №5305396 від 12.10.2022, видаткову накладну №П-00000198 від 12.10.2022, видаткову накладну №П-00000225 від 18.08.2022, видаткову накладну №П-00000226 від 09.09.2022, видаткову накладну №П-00000227 від 10.10.2022, видаткову накладну №П-00000228 від 21.10.2022, рахунок на оплату №44 від 12.08.2022, видаткову накладну №15081 від 15.08.2022, рахунок на оплату №60 від 05.09.2022, видаткову накладну №8091 від 08.09.2022, рахунок на оплату №342 від 23.08.2022, видаткову накладну №193 від 14.09.2022, видаткову накладну №202 від 21.09.2022, товарно-транспортну накладну №2470 від 21.10.2022, товарно-транспортну накладну №241 від 12.10.2022, товарно-транспортну накладну 234 від 10.10.2022, товарно-транспортну накладну №141-84 від 09.09.2022, товарно-транспортну накладну №01-84 від 18.08.2022, акт наданих послуг від 15.08.2022, акт наданих послуг від 08.09.2022, товарно-транспортну накладну №14/74-5 від 15.08.2022, товарно-транспортну накладну №1114 від 08.09.2022, товарно-транспортну накладну №128 від 29.09.2022, товарно-транспортну накладну №25/17/8 від 15.08.2022, товарно-транспортну накладну №10 від 14.09.2022, товарно-транспортну накладну №24 від 21.09.2022, акт наданих послуг від 31.08.2022, товарно-транспортну накладну №47-080 від 31.08.2022, товарно-транспортну накладну №100 від 28.07.2022, акт наданих послуг від 05.09.2022, товарно-транспортну накладну №104 від 05.09.2022, товарно-транспортну накладну №74 від 08.08.2022, товарно-транспортну накладну №98/1 від 15.08.2022, товарно-транспортну накладну №18/71-1 від 08.09.2022, товарно-транспортну накладну №45 від 19.09.2022, товарно-транспортну накладну №98/4 від 26.09.2022, товарно-транспортну накладну №98/5 від 27.09.2022, товарно-транспортну накладну №147 від 12.10.2022, товарно-транспортну накладну №148 від 12.10.2022, договір на виконання субпідрядних робіт №67 від 06.09.2022, акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень від 26.10.2022, довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за жовтень 2022 року від 21.10.2022 (а.с.98-229, Т-1).
Як слідує з оспорюваного рішення, відповідач-1 стверджує, що платником податку не було надано розрахункових документів з Покупцем, ОСВ по 361 рахунку бухгалтерського обліку, акту звірки.
Надаючи оцінку вказаним твердженням, суд зауважує, що реєстрація спірних податкових накладних пов'язана з настанням першої події підписанням акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за жовтень 2022 року №1 від 26.10.2022 та №2 від 28.10.2022. Як вбачається з вищевказаних норм податкового законодавства для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, обов'язок виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ тільки ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про відвантаження товару (виконання робіт/надання послуг), то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть видаткові накладні, акти виконаних робіт/наданих послуг, при цьому вимога щодо розрахункових документів в цьому випадку є протиправною, адже вказані документи не стосуються безпосередньо господарської операції за результатами якої було складено податкову накладну. Окрім того, судом встановлено що банківські виписки по взаєморозрахунках із покупцем були надані платником податку до повідомлення про подання пояснень та копій документів.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації спірної податкової накладної.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №380/7648/22, від 01.02.2023 у справі №140/506/22, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано необхідні документи, які підтверджують здійснення господарської операції за спірними податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено.
Мотивування оскаржуваного рішення ненаданням позивачем розрахункових документів з Покупцем, ОСВ по 361 рахунку бухгалтерського обліку, акту звірки суд вважає неприйнятним, оскільки вказані документи не стосуються операції, у зв'язку із якою позивачем складено і подано на реєстрацію податкові накладні №3 від 28.10.2022 та №4 від 26.10.2022, при цьому всі визначені законодавством первинні та договірні документи були надані позивачем в повному обсязі, як на підтвердження самих операцій, щодо яких було складено спірні податкові накладні, так і на підтвердження джерела походження товару. Суд зауважує, що відповідачі не спростували факту надання позивачем документів, які розкривають зміст господарських операцій, та не довели обґрунтованості мотивів того, яким чином відсутність запитуваних документів може впливати на суть господарських операцій з контрагентом щодо виконання робіт по укладених договорах.
Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим. Проте, оскаржувані рішення суд не може назвати мотивованими та такими, що прийняті з урахуванням всіх фактичних обставин справи.
З аналізу поданих позивачем разом зі скаргами на адресу ДПС України документів вбачається, позивачем було надано податковому органу всі документи, які стосувалися господарської операції у зв'язку із якою було складено спірні податкові накладні, але вони були залишені відповідачем-2 поза увагою.
Суд звертає увагу, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав ненадання тих чи інших копій документів достатніх для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Зазначене дає підстави для висновку, що при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, податковий орган має чітко навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких надасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.
Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за відсутності встановленого вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність та необґрунтованість такого рішення. При цьому суд зазначає, що таке рішення є актом індивідуальної дії. Так, правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або дотримання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Суд враховує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36 від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідачі, покладені на них приписами статті 77 КАС України обов'язки щодо доказування правомірності свого рішення не виконав та не надав суду належних та достатніх доказів на обґрунтування законності вчинених дій щодо відмови у реєстрації спірної податкової накладної.
Тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Рівненській області №8069637/31563714 від 12.01.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 26.10.2022 та №8069638/31563714 від 12.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 28.10.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 2, 10 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно до п. 19 та п. 20 Порядку №1246податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:….набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Разом із тим, системний аналіз положень п.19 та п.20 Порядку №1246 дає підстави стверджувати про те, що відповідальним за ведення та наповнення Реєстру податкових накладених, а також виконання рішення суду про реєстрацію податкових накладних є орган ДПС центрального рівня, тобто ДПС України.
01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС.
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1ст.14ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з п.1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пп.9 п.4 Положення №227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на ДПС, а також реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, Єдиний реєстр податкових накладних формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, тобто саме Державною податковою службою України.
В контексті наведених норм, за встановлених фактичних обставин суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної позивачем виконані умови, визначені законом, та прийняття рішення щодо реєстрації такої податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відповідачі у відзиві на позовну заяву вказують, що зобов'язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, але суд відхиляє такі доводи та зазначає, що реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
У даному ж випадку зобов'язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну в ЄРПН жодним чином не впливає на дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, оскільки йдеться про єдиний можливий правовий механізм захисту права платника податків на реєстрацію податкової накладної в ЄРПН через констатацію факту протиправності рішення суб'єкта владних повноважень.
Водночас слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства"). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia) та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia)".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх подання на реєстрацію. Суд переконаний, що задоволення вказаної позовної вимоги є дотриманням судом гарантій щодо того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 5368,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2182, №2183 від 09.02.2023 на вказану суму (а.с.49, Т-2), а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №8069638/31563714 від 12.01.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 28.10.2022 та №8069637/31563714 від 12.03.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 26.10.2022, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління».
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління» №3 від 28.10.2022 та №4 від 26.10.2022 днем їх подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 21 грудня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління" (вул. Київська, 36, кім. 417, м. Рівне, Рівненська обл.,33027, ЄДРПОУ/РНОКПП 31563717)
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166) Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393)
Суддя Н.О. Дорошенко