РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року м. Рівне №460/26574/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення, у формі листа та додатків до нього, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 37013-34552/Д-02/8-1700/23 від 07 листопада 2023 року про відмову в проведенні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в частині відмови у перерахуванні відсотків довічного судового утримання;
зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу судді у відставці при призначенні щомісячного довічного грошового утримання з 10 липня 2023 року із визначенням загального відсотку в розмірі 92% суддівської винагороди: період проходження строкової військової служби з 07 листопада 1980 року по 08 грудня 1981 року - 1 рік 27 днів; період участі в бойових діях під час служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 09 грудня 1981 року по 24 грудня 1982 року, що з розрахунку 1 місяць служби дорівнює 3 місяцям служби в діючій армії разом становить 3 роки 1 місяць 15 днів; половину строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1984 року по 30 червня 1988 року - 1 рік 11 місяців; час роботи стажером старшого слідчого прокуратури міста Рівного, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, з 01 серпня 1988 року по 31 липня 1989 року - 1 рік; період роботи в прокуратурі міста Рівного з 01 серпня 1989 року по 10 травня 1995 року - 5 років 9 місяців 9 днів та з врахуванням періоду роботи на посаді судді з 11 травня 1995 року по 06 липня 2023 року - 28 років 1 місяць 25 днів, повний стаж роботи судді Дужича С.П., який дає йому право на відставку, складає 41 рік 16 днів;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці виходячи з 92% розміру суддівської винагороди судді, починаючи з 10 липня 2023 року з врахуванням: період проходження строкової військової служби з07 листопада 1980 року по 08 грудня 1981 року - 1 рік 27 днів; період участі в бойових діях під час служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 09 грудня 1981 року по 24 грудня 1982 року, що з розрахунку 1 місяць служби дорівнює 3 місяцям служби в діючій армії разом становить 3 роки 1 місяць 15 днів; половину строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1984 року по 30 червня 1988 року - 1 рік 11 місяців; час роботи стажером старшого слідчого прокуратури міста Рівного, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, з 01 серпня 1988 року по 31 липня 1989 року, - 1 рік; період роботи в прокуратурі міста Рівного з 01 серпня 1989 року по 10 травня 1995 року - 5 років 9 місяців 9 днів та з врахуванням періоду роботи на посаді судді з 11 травня 1995 року по 06 липня 2023 року - 28 років 1 місяць 25 днів, повний стаж роботи судді Дужича С.П., який дає йому право на відставку, складає 41 рік 16 днів, з урахуванням фактично виплачених сум.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 06.07.2023 Вищою радою правосуддя було прийнято рішення про звільнення позивача з посади судді Північно-західного апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку. Оскільки відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07.07.2023 його стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права складає 41 рік 16 днів, 10.07.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за результатами розгляду якого Пенсійним органом прийнято відповідне рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте виключно із врахуванням до стажу роботи періоду роботи суддею з 01.06.1995 по 06.07.2023, що складає 28 років 1 місяць 6 днів.
На заяву позивача щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням усіх періодів професійної діяльності, відповідач листом від 07.11.2023 № 37013-34552/Д-02/8-1700/23 повідомив про відсутність підстав для зарахування періодів: проходження строкової військової служби з 07 листопада 1980 року по 08 грудня 1981 року; участі в бойових діях під час служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 09 грудня 1981 року по 24 грудня 1982 року з розрахунку 1 місяць служби за 3 місяці служби в діючій армії; половину строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1984 року по 30 червня 1988 року; роботи стажером старшого слідчого прокуратури міста Рівного, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, з 01 серпня 1988 року по 31 липня 1989 року та роботи в прокуратурі міста Рівного з 01 серпня 1989 року по 10 травня 1995 року до стажу роботи на посаді судді. В обґрунтування відмови відповідач повідомив, що зазначені періоди не передбачені частиною 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для врахування до суддівського стажу, а тому, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислене з розрахунку стажу судді - 28 років 1 місяць 6 днів - 66%, замість 41 року 16 днів - 92%, починаючи з 10.07.2023.
Позивач вважає протиправним рішення відповідача, оформлене листом від 07.11.2023 № 37013-34552/Д-02/8-1700/23 щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням спірних періодів, позаяк судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Оскільки позивача призначено обрано на посаду судді 11.05.1995, він має право на зарахування зазначених періодів до стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що було чинне станом на 11.05.1995. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
28.11.2023 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що позивачу з 10.07.2023 відповідно до його заяви призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII у зв'язку із звільненням з посади у відставку.
Статтею 137 цього Закону чітко визначено посади, що зараховується до стажу роботи на посаді судді, в яких відсутні періоди проходження строкової військової служби, участі в бойових діях, навчання або ж роботи в органах прокуратури. Вказані періоди зараховані виключно до загального страхового стажу, а тому, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці правомірно обчислено виходячи із 66% суддівської винагороди враховуючи, що стаж роботи на суддівських посадах становить 28 років. Окрім цього відповідач зазначив, що згідно трудової книжки позивача звільнено з органів прокуратури 01.06.1995 та зараховано суддею в штат Рівненського міського суду, а тому відсутні підстави зарахування до суддівського стажу період з 11.05.1995, з огляду на що, просить суд вімовити у задоволенні позову.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою від 20.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Рівненської обласної ради народних депутатів від 11.05.1995 № 47 ОСОБА_1 обрано суддею Рівненського міського суду та зараховано в штат Рівненського міського суду з 01.06.1995.
Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 06.07.2023 № 685/о/15-23 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 його звільнено з посади судді Північно-західного апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, а наказом Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 № 7-ос/г відраховано зі штату цього суду з 07.07.2023 у зв'язку зі звільненням у відставку.
Розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання від 07.07.2023 № 04-14/1285/23, виданого Північно- західним апеляційним господарським судом, зміст якого відповідає змісту рішення Вищої ради правосуддя від 06.07.2023 № 685/о/15-23 підтверджується, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить 41 рік 24 дні та складається із періодів:
проходження строкової військової служби з 07 листопада 1980 року по 08 грудня 1981 року в сумі 1 рік 28 днів;
служба в лавах Радянської армії в період бойових дій у Демократичній Республіці Афганістан з 09 грудня 1981 року по 24 грудня 1982 року в сумі 3 роки 1 місяць 15 днів;
навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е.Дзержинського з 01 вересня 1984 року по 30 червня 1988 року - 1 рік 11 місяців;
роботи стажером старшого слідчого прокуратури міста Рівного Рівненської області з 01 серпня 1988 року по 31 липня 1989 року, - 1 рік 01 день; роботи на посаді старшого слідчого прокуратури м. Рівне з 01.08.1989 по 14.05.1990 - 09 місяців 14 днів;
роботи на посаді помічника прокурора прокуратури м. Рівне Рівненської області з 15.05.1990 по 18.01.1995 - 04 роки 08 місяців 04 дні;
роботи на посаді старшого помічника прокурора прокуратури м. Рівне Рівненської області з 19.01.1995 по 01.06.1995 - 04 місяці 13 днів;
роботи на посаді судді Рівненського міського суду Рівненської області з 01.06.1995 по 17.02.2011 - 15 років 08 місяців 17 днів;
роботи на посаді судді Рівненського апеляційного господарського суду з 18.02.2011 по 03.10.2018 - 07 років 07 місяців 16 днів;
роботи на посаді судді Північно-Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2018 по 06.07.2023 - 04 роки 09 місяців 03 дні.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 06.11.2023 № 956160161968 ОСОБА_1 переведено на щомісячне довічне грошове утримання з 10.07.2023 виходячи із середньомісячного заробітку для його обчислення 208098,00 грн. Основний розмір пенсії від середнього заробітку склав 137344,68 грн, враховуючи стаж роботи на посаді судді 28 років 1 місяць 6 днів та загальний процент розрахунку щомісячного довічного грошового утримання - 66% від суддівської винагороди.
Із розрахунку стажу роботи на посаді судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці вбачається, що до стажу роботи на посаді судді зараховано лише періоди з 01.06.1995 по 06.07.2023. Інші періоди діяльності зараховані виключно до загального страхового стажу, який склав 46 років 2 місяці 27 днів.
Листом відповідача № 37013-34552/Д-02/8-1700/23 від 07 листопада 2023 року на заяву позивача щодо щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повідомлено, що за результатами перевірки матеріали справи приведено у відповідність до норм законодавства та щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці призначено з 10.07.2023 згідно з поданою заявою від 10.07.2023 з врахуванням вимог статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Загальний страховий стаж становить 46 років 2 місяці 27 днів, в тому числі час проходження військової служби в період бойових дій з 05.12.1981 по 25.12.1982 зараховано до страхового стажу в пільговому обчисленні (один місяць служби за три місяці). До стажу роботи на посаді судді зараховано періоди роботи позивача з 01.06.1995 по 06.07.2023 на посадах судді Рівненського міського суду Рівненської області, Рівненського апеляційного господарського суду, Північно-Західного апеляційного господарського суду, що становить 28 років 1 місяць 6 днів. Враховуючи положення частини 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII та матеріали справи, щомісячне довічне грошове утримання встановлено у розмірі 66% (50% + 8 років х 2;) суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді. Відтак, відсутні підстави для врахування періоду проходження строкової військової служби, часу проходження військової служби в період бойових дій, половини строку навчання на денній формі у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Є. Дзержинського, періодів роботи на посаді стажиста старшого слідчого, старшого слідчого, помічника прокурора, старшого помічника прокурора прокуратури м. Рівне до стажу роботи на посаді судді, з урахуванням тривалості якого визначається відсоток, на який додатково збільшується розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII.
Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача, яке на його думку оформлене листом № 37013-34552/Д-02/8-1700/23 від 07 листопада 2023 року, звернувся до суду з адміністративним позовом з підстав не зарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, окремих періодів.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 126 Конституції України встановлено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених цією статтею.
Однією з підстав звільнення судді відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України є подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Згідно із ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Статус судді у відставці регулюється нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII). Щомісячне довічне грошове утримання, як зазначено у ч. 3 ст. 142 Закону 1402- VIII, виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Таким чином, для того аби визначити розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці необхідним є з'ясування його стажу роботи на посаді судді.
Відповідачем не заперечується наявність у ОСОБА_1 права на призначення та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що підтверджується його рішенням про обчислення довічного грошового утримання з 10.07.2023.
У контексті даних правовідносин спірною є поведінка відповідача щодо не зарахування до стажу роботи на посаді судді інших періодів, окрім періодів роботи на посаді судді Рівненського міського суду Рівненської області, Рівненського апеляційного господарського суду, Північно-західного апеляційного господарського суду.
Згідно зі статтею 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідач стверджує, що виключно зазначена у статті 137 Закону № 1402-VIII робота може бути зарахована до стажу роботи на посаді судді, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Проте, суд критично оцінює такі доводи Пенсійного органу та з цього приводу зазначає наступне.
Абзацом 4 п. 34 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено. До набрання чинності Законом № 1402-VIII питання обчислення стажу роботи на посаді судді було врегульоване Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI).
Згідно із вимогами статті 135 Закону № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI (в редакції чинній до 28 березня 2015 року), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Таким чином, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді на посаду.
Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що позивач вперше був призначений на посаду судді Рівненського міського суду Рівненської області та зарахований в штат цього суду з 01.06.1995 після звільнення із прокуратури м. Рівне.
До набрання чинності Законом № 1402-VIII та Законом № 2453-VI станом на дату призначення позивача на посаду судді вперше 01.06.1995, дані правовідносини щодо порядку обчислення стажу роботи на посаді судді регулювались Законом України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-ХІІ (далі - Закон № 2862-ХІІ ).
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Згідно із абзацом 2 ч. 4 ст. 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Статтею 56 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції, чинній станом на дату призначення ОСОБА_1 на посаду судді вперше 01.06.1995) передбачено, що під поняттям «прокурор», у статті 8, частині 4 статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 46-1, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 50-1, частині п'ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України. Таким чином, періоди стажування в органах прокуратури строком до одного року, відповідно до ч. 2 статті 137 Закону № 1402-VIII, можуть бути зараховані до стажу роботи на посаді судді досвід роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 2862-ХІІ (в редакції, чинній станом на дату призначення ОСОБА_1 на посаду судді вперше 01.06.1995) право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Записами трудової книжки ОСОБА_1 . Серія НОМЕР_1 , дата заповнення 24.07.1978, стверджується, що позивач після відрахування з вищого юридичного навчального закладу у зв'язку із його закінченням: запис № 13 від 01.08.1988 - призначений стажистом старшого слідчого прокуратури м. Рівне (наказ № 153 від 01.08.1988); запис № 14 від 01.08.1989 - після закінчення стажування призначений старшим слідчим прокуратури м. Рівне (наказ № 137 від 24.07.1989); запис № 15 від 15.05.1990 - в порядку переводу призначений помічником прокурора м. Рівне (наказ № 81 від 15.05.1990); запис № 16 від 19.01.1995 - в порядку переводу призначений старшим помічником прокурора м. Рівне (наказ № 4 від 19.01.1995); запис № 17 від 01.06.1995 - звільнений із займаної посади на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України в зв'язку з обранням на виборну посаду (суддею м. Рівне) (наказ № 77 від 31.05.1995).
Зважаючи на встановлені обставини щодо періодів роботи позивача на посадах стажиста старшого слідчого прокуратури, старшого слідчого прокуратури, помічника прокурора та старшого помічника прокурора, звільнення його з посади у зв'язку з зарахуванням в штат Рівненського міського суду Рівненської області 01.06.1995, суд дійшов висновку, що відповідач як Пенсійний орган, що вирішував питання про призначення та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання відповідно до ч. 2 статті 137 Закону №1402-VIII, ч. 1 ст. 7 Закону № 2862-ХІІ зобов'язаний був зарахувати до стажу роботи на посаді судді, з якого обчислюється відповідний розмір довічного грошового утримання, періоди роботи позивача на зазначених посадах в прокуратурі м. Рівне із 01.08.1989 по 31.05.1995, що в загальному складають 6 років 10 місяців.
Окрім цього, суд враховує, що згідно із частиною першою ст. 25 Конституційного Договору від 08.06.1995 № 1к/95-ВР між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення (зазначений Договір був чинний на момент видання Президентом України Указу Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» та втратив чинність із набранням чинності Конституції України 28.06.1996).
Відповідно до пункту 1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
Згідно зі ст. 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального заходу суддів» від 10.07.1995 № 584/95 (далі - Указ Президента України № 584/95) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до п. 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді» від 03.09.2005 № 865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, на юридичних факультетах вищих навчальних закладах та календарний період проходження строкової військової служби.
Верховний Суд у постановах від 19.06.2018 у справі № 243/4458/17, від 13.11.2019 у справі № 521/2593/17, від 05.12.2019 у справі № 592/2737/17, від 13.02.2020 у справі № 592/5433/17, від 24.03.2020 у справі № 559/512/17, від 29.04.2020 у справі № 426/12415/16-а та від 15.11.2021 у справі № 580/6051/20 дійшов висновку, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби. Не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та періоду проходження строкової військової служби і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.
Суд встановив, що календарний період роботи позивача безпосередньо на посадах судді Рівненського міського суду Рівненської області, Рівненського апеляційного господарського суду та Північно-західного апеляційного адміністративного суду складає 28 років 1 місяць 6 днів з 01.06.1995 по 06.07.2023.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ «Документи, необхідні для призначення щомісячного довічного грошового утримання» Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за № 200/14891 (далі - Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України № 3-1) до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додаються документи про страховий стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Згідно з п. 8 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Дипломом Харківського юридичного інституту ім. Ф. В. Дзержинського Серія ТВ-І № 152726 засвідчується, що ОСОБА_1 в 1984 вступив до цього навчального закладу і в 1988 році закінчив його повний курс за спеціальністю правознавство. Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 29.06.1988 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію «юриста».
При цьому, як встановлено судом, після закінчення вказаного вищого юридичного навчального закладу 29.06.1988 позивач був призначений на посаду стажера (стажиста) старшого слідчого прокуратури міста Рівне з 01.08.1988, тобто - на посаду, яка передбачала наявність в особи вищої юридичної освіти.
Також у постановах від 20.04.2021 у справі № 344/5707/19 та від 14.05.2021 у справі № 592/3354/17 Верховний Суд зробив висновок про необхідність зарахування половини строку навчання у вищому юридичному учбовому закладі на денній формі навчання до стажу, який враховується для набуття права на відставку і при обчисленні розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці.
Відповідачем не заперечувалось факту наявності в його розпорядженні при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці як трудової книжки ОСОБА_1 , в якому наявний запис про період навчання у вищому юридичному навчальному закладі, так і копії диплому про закінчення навчального закладу.
Таким чином, для суду є достатніми підстави вважати, що відповідач протиправно не зарахував до стажу роботи на посаді судді, з якого обчислюється розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 половини періоду його навчання у цьому юридичному навчальному закладі, що складає 1 рік 11 місяців.
Суд також зазначає, що статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Згідно з статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
За встановленими у абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII правилами, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.
Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393).
Пункт 3 вказаної постанови № 393 передбачає зарахування на пільгових умовах до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, періоду участі у бойових діях у воєнний час як один місяць служби за три місяці.
Постановою Центрального комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року № 59-27 передбачено зараховування до вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за три місяці часу служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, які прослужили встановлений строк служби в цій країні.
Згідно з п. 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС. Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток N 2).
Військовим квитком ОСОБА_1 . Серія НОМЕР_2 від 06.03.1984 підтверджується, що позивач проходив службу у збройних силах СРСР в період з 11.11.1980 по 24.12.1982, а згідно з довідкою Рівненського об'єднаного міського військового комісаріату від 11.10.2013 № 200 він дійсно приймав участь в бойових діях на території Республіки Афганістан з 09.12.1981 по 24.12.1982.
За наведених обставин справи, враховуючи нормативно встановлене пільгове зарахування особам періоду участі в бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, суд вважає доведеним, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді підлягає зарахуванню період проходження ним військової служби у збройних силах СРСР, зокрема: з 11.11.1980 по 24.12.1982. При цьому, суд зазначає, що період його участі в бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан з 09.12.1981 по 24.12.1982 підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді в пільговому розрахунку (один місяць служби дорівнює трьом місяцям служби в діючій армії).
Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 07 червня 2018 року у справі № 800/517/17.
За змістом рішення Вищої ради правосуддя від 06.07.2023 № 685/о/15-про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північно-західного апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає йому право на відставку становить 41 рік 16 днів та складається, в тому числі із періодів роботи на посаді судді Рівненського міського суду Рівненської області, Рівненського апеляційного господарського суду, Північно-західного апеляційного господарського суду та періодів: проходження строкової військової служби з; участі в бойових діях під час служби на території Демократичної Республіки Афганістан з розрахунку 1 місяць служби дорівнює 3 місяцям служби в діючій армії; половини строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського; роботи стажером старшого слідчого прокуратури міста Рівного, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді; роботи в прокуратурі міста Рівного.
Аналогічні періоди стажу судді, які дають право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання, як уже встановлено судом, відображені у виготовленому Північно-західним апеляційним господарським судом розрахунку від 07.07.2023 № 04-14/1285/23, відповідно до якого, загальний стажу судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 41 рік 25 дні та відповідає записам трудової книжки позивача про періоди його трудової діяльності.
Згідно з п. 2 Розділу ІІ «Документи, необхідні для призначення щомісячного довічного грошового утримання» Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України №3-1 до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додаються: копія рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади; розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання (додаток 4).
Таким чином, Пенсійним фондом України передбачено обов'язковість надання рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді у відставку та розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання з метою обчислення спеціального стажу роботи на посаді судді для визначення наявності права на призначення довічного грошового утримання та його конкретного відсоткового розміру від суддівської винагороди.
Зважаючи на це, суд дійшов обґрунтованого висновку, що поведінка відповідача щодо не зарахування зазначених вище спірних періодів до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання є протиправною, такою що не відповідає встановленим у ст. 2 КАС України принципам.
При цьому, оцінюючи обґрунтованість позовної вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформленого у вигляді листа від 07.11.2023 337013-34552/Д-02/8-1700/23, суд враховує наступне.
Відповідно до пунктів 3, 4 Розділу ІІІ «Приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання» Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України № 3-1, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного грошового утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання або відмову в його призначенні з урахуванням пункту 5 розділу І цього Порядку.
Орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, не пізніше 10 днів з дня винесення рішення інформує особу про призначення щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в призначенні щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Суд зауважує, що при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 10.07.2023 Пенсійний орган був зобов'язаний зарахувати до стажу роботи на посаді судді, яка дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, спірні періоди. При цьому, такий обов'язок у Пенсійного органу виникає в силу вимог закону незалежно від факту звернення особи із відповідною заявою про зарахування стажу.
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 10.07.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення від 06.11.2023 № 956160161968, відповідно до якого позивача переведено із пенсії за віком на щомісячне довічне грошове утримання з 10.07.2023 виходячи із середньомісячного заробітку для його обчислення 208098,00 грн. Основний розмір пенсії від середнього заробітку склав 137344,68 грн., враховуючи стаж роботи на посаді судді 28 років 1 місяць 6 днів та загальний процент розрахунку щомісячного довічного грошового утримання - 66% від суддівської винагороди. Про порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання пункту 4 Розділу ІІІ «Приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання» Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України №3-1 позивача пенсійний орган повідомив листом від 07.11.2023 за № 337013-34552/Д-02/8-1700/23.
Зважаючи на це, лист відповідача від 07.11.2023 за № 337013-34552/Д-02/8-1700/23 носить інформативний характер та не має ознак владного управлінського рішення, а тому, підстав для визнання його протиправним та скасування немає. Таким чином, правові наслідки щодо недоотримання передбаченого законом розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із повного стажу роботи на посаді судді породжує саме протиправна поведінка Пенсійного органу при прийнятті рішення від 06.11.2023 № 956160161968 про переведення із пенсії за віком на щомісячне довічне грошове утримання з 10.07.2023.
За правилами частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
На переконання суду, належним та ефективним способом захисту прав та інтересів позивача є визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області при вирішенні питання про обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 з 10.07.2023, яка полягає у не зарахуванні до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періодів: проходження строкової військової служби з 07 листопада 1980 року по 08 грудня 1981 року - 1 рік 27 днів; участі в бойових діях під час служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 09 грудня 1981 року по 24 грудня 1982 року, що, з розрахунку 1 місяць служби дорівнює 3 місяцям служби в діючій армії разом, становить 3 роки 1 місяць 15 днів; половини строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1984 року по 30 червня 1988 року - 1 рік 11 місяців; час роботи стажером старшого слідчого прокуратури міста Рівного, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, з 01 серпня 1988 року по 31 липня 1989 року, - 1 рік; період роботи в прокуратурі міста Рівного з 01 серпня 1989 року по 31 травня 1995 року 5 років 10 місяців.
Визначаючи спосіб відновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких ОСОБА_1 звернувся до суду слід врахувати, що як було встановлено відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
В ході розгляду справи судом встановлено, що загальний стаж роботи позивача на посаді судді, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 41 рік 24 дні та складається із добровільно зарахованого відповідачем періоду роботи на посаді судді Рівненського міського суду Рівненської області, Рівненського апеляційного господарського суду, Північно-західного апеляційного господарського суду з 01.06.1995 по 06.07.2023 в сумі 28 років 1 місяць 6 днів та протиправно не зарахованих періодів з 11.11.1980 по 31.05.1995 (який, зокрема з 05.12.1981 по 25.12.1982 підлягає зарахуванню з розрахунку 1 місяць служби дорівнює 3 місяцям служби в діючій армії) в сумі 12 років 11 місяців 18 днів.
Зважаючи на це, суд вважає, що з врахуванням ч. 2 ст. 142 Закону 1402-VIII та виходячи із встановленого судом стажу роботи на посаді судді відповідач зобов'язаний був обчислити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 при його розрахунку з 10.07.2023 виходячи із 92% суддівської винагороди (50% - за 20 років стажу + 42% за 21 рік стажу х 2%).
Відтак, належним способом відновлення в повній мірі порушених прав та інтересів ОСОБА_1 , який унеможливить повторне звернення позивача до суду із позовною заявою, буде зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 10.07.2023, виходячи із 92% від суддівської винагороди та загального стажу роботи на посаді судді 41 рік 24 дні, зарахувавши додатково до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періодів: проходження строкової військової служби з 07 листопада 1980 року по 08 грудня 1981 року - 1 рік 27 днів; участі в бойових діях під час служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 09 грудня 1981 року по 24 грудня 1982 року, що, з розрахунку 1 місяць служби дорівнює 3 місяцям служби в діючій армії разом, становить 3 роки 1 місяць 15 днів; половини строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1984 року по 30 червня 1988 року - 1 рік 11 місяців; час роботи стажером старшого слідчого прокуратури міста Рівного, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, з 01 серпня 1988 року по 31 липня 1989 року, - 1 рік; період роботи в прокуратурі міста Рівного з 01 серпня 1989 року по 31 травня 1995 року 5 років 10 місяців.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позов належить задовольнити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією № 78 від 20.11.2023, яка міститься в матеріалах справи, а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області при вирішенні питання про обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 10.07.2023, яка полягає у незарахуванні до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періодів: проходження строкової військової служби з 07 листопада 1980 року по 08 грудня 1981 року - 1 рік 27 днів; участі в бойових діях під час служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 09 грудня 1981 року по 24 грудня 1982 року, що, з розрахунку 1 місяць служби дорівнює 3 місяцям служби в діючій армії, разом становить 3 роки 1 місяць 15 днів; половини строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1984 року по 30 червня 1988 року - 1 рік 11 місяців; час роботи стажером старшого слідчого прокуратури міста Рівного, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, з 01 серпня 1988 року по 31 липня 1989 року, - 1 рік; період роботи в прокуратурі міста Рівного з 01 серпня 1989 року по 31 травня 1995 року 5 років 10 місяців.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 починаючи з 10.07.2023, виходячи із 92% від суддівської винагороди та загального стажу роботи на посаді судді 41 рік 24 дні, зарахувавши додатково до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періодів: проходження строкової військової служби з 07 листопада 1980 року по 08 грудня 1981 року - 1 рік 27 днів; участі в бойових діях під час служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 09 грудня 1981 року по 24 грудня 1982 року, що з розрахунку 1 місяць служби дорівнює 3 місяцям служби в діючій армії разом, становить 3 роки 1 місяць 15 днів; половини строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1984 року по 30 червня 1988 року - 1 рік 11 місяців; час роботи стажером старшого слідчого прокуратури міста Рівного, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, з 01 серпня 1988 року по 31 липня 1989 року, - 1 рік; період роботи в прокуратурі міста Рівного з 01 серпня 1989 року по 31 травня 1995 року 5 років 10 місяців.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 20 грудня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Ольга ПОЛІЩУК