РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про продовження процесуального строку
19 грудня 2023 року м. Рівне №460/27610/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В.. розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов'язане з розглядом справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімбудмаркет" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дімбудмаркет" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України, у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної від 14.02.2023 № 8260211/41537628;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімбудмаркет" № 9 від 07.11.2022.
Ухвалою суду від 08.12.2023 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
18.12.2023 на виконання вимог ухвали суду позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, згідно якого з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Позивач стверджує, що платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент протягом 1095 днів після отримання такого рішення. Звертає увагу суду на те, що рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної від 14.02.2023 № 8260211/41537628 в адміністративному порядку не оскаржувалось, тому, на переконання позивача, ним дотримано строк звернення до суду щодо оскарження рішення контролюючого органу.
Розглядаючи заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, нормами Податкового кодексу України не визначені, а відтак до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 10 червня 2021 року у справі № 280/371/19.
Відтак, строк подання позовної заяви про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати у разі, коли платником податків не використовувалась процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудовий порядок вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Подібна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 квітня 2021 року у справі № 380/10006/20 (адміністративне провадження №К/9901/4883/21), від 25 травня 2021 року у справі № 420/8997/20 (адміністративне провадження № К/9901/5822/21), від 30 червня 2021 року у справі № 420/6333/20 (адміністративне провадження № К/9901/6215/21).
Так, у постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 420/6333/20 колегія суддів зазначає, що зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов'язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.
Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного із визначенням грошових зобов'язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.
При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до нормативного розуміння застосування строку звернення до суду у справах цієї категорії.
Варто врахувати, що Верховний Суд здійснив відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа № 640/46/19), від 17 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17).
Правова позиція Верховного Суду, викладена у цій постанові, полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами КАС України, а не ПК України.
Наведений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.006119 (№ К/9901/13872/20).
У цій постанові Верховний Суд сформулював, зокрема правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної № 8260211/41537628 прийняте 14.02.2023, тому саме з вказаної дати позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав та інтересів і звернутися до суду з позовом, у межах шестимісячного строку. Так, з урахуванням строку передбаченого частиною першою статті 122 КАС України кінцевий строк для звернення до суду з цим позовом збіг у серпні 2023 року. Натомість, з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Дімбудмаркет" звернулось у грудні 2023 року, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до суду.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З урахуванням положень статей 122, 161 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Суд зауважаує, що питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або були пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі № 536/2248/17.
За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16.12.1992 у справі «Хаджіанастасіу проти Греції», пункти 32-37).
При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання адміністративного позову (рішення Європейського суду з прав людини від 07.09.1999 у справі «Йодко против Литви» (Jodko v. Lithuania).
Частиною 1 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства, а тому суд вважає за необхідне надати позивачу додатковий строк на усунення вказаних судом недоліків та задля забезпечення права позивача на доступ до правосуддя.
Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З наведеного, суд вважає за необхідне з власної ініціативи продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 08.12.2023, тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали та запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів на підтвердження таких підстав.
Керуючись статтями 118, 121, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімбудмаркет" про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дімбудмаркет" процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 08.12.2023, тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК