РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року м. Рівне №460/12955/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі-відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправним рішення відповідача про переведення позивача з 30.06.2022 з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 30.06.2022 у зв'язку з втратою годувальника, який за життя отримував призначену як працівнику авіації та льотно-випробного складу відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсію за вислугу років, розмір якої складав 19340,00 грн, виходячи з доходу, який мав чоловік позивача на час настання його смерті.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". До 10.06.2022 позивач перебувала на утриманні свого чоловіка та одержувала від нього допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом для існування. Надалі, позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком у зв'язку із втратою годувальника, однак на її звернення пенсійний орган повідомив, що з 30.06.2022 позивач переведена на пенсію по втрату годувальника і вона має право на призначення пенсії по втраті годувальника лише за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач зазначає, що відповідач розрахував її пенсію по втраті годувальника в розмірі 1642,91 грн, виходячи з 50 % розміру пенсії померлого годувальника за віком (на підставі статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). Позивач вважає, що відповідач навмисно невірно здійснив перерахунок пенсії у зв'язку із втратою годувальника, оскільки її чоловік на час смерті отримував пенсію за вислугу років, призначену йому як працівнику авіації та льотно-випробного складу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". З огляду на наведене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
06.09.2023 через підсистему "Електронний суд" від Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що згідно з електронною пенсійною справою позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та з 30.06.2022 відповідно до поданої заяви від 30.06.2022 позивача було переведено з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника на умовах Закону за померлого чоловіка ОСОБА_2 . Зазначає, що відповідно до статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у разі втрати годувальника призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померголого годувальника, обчисленої в залежності від страхового стажу та заробітної плати годувальника з урахуванням показника середньої заробітної плати по країні, який враховується для обчислення пенсії. Відповідач зауважує, що померлий годувальник ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років як працівник авіації і льотно-випробного складу, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", однак положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються лише в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Враховуючи викладене, пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються відповідно до вимог Закону з урахуванням страхового стажу та заробітної плати годувальника. Так, відповідно до вимог статті 37 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 01.03.2023, встановлений на рівні 50 % пенсії за віком померлого годувальника, становить 1642,91 грн. (3285,81*50%). З огляду на наведене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 02.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з вимогами частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та до 30.06.2022 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який отримував пенсію за вислугу років як працівник авіації і льотно-випробного складу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, у зв'язку з цим, 30.06.2022 позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника у зв'язку з чим її було переведено з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника на умовах Закону за померлого чоловіка ОСОБА_3 .
В квітні 2023 року позивач повторно звернулась до Головного управління Пенсійногог фонду України в Рівненській області із заявою про призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
Листом № 14465-11366/Р-02/8-1700/23 від 17.04.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило, що з 30.06.2022 позивача переведено з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника на умовах Закону за померлого чоловіка ОСОБА_2 . Зазначено, що згідно з електронним особовим рахунком, померлий годувальник ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років як працівник авіації і льотно-випробного складу, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, однак відповідно до статті 37 Закону, пенсія у разі втрати годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, обчисленої в залежності від страхового стажу та заробітної плати годувальника з урахуванням показника середньої заробітної плати по країні, який відповідно до цього Закону, враховується для обчислення пенсії. Відповідач зауважує, що положення Закону України “Про пенсійне забезпечення” застосовуються лише в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. З огляду на викладене та з урахуванням вимог статті 37 Закону розмір пенсії позивача у зв'язку із втратою годувальника, зокрема з 01.03.2023 становить 3000,00 грн, а саме: 1642,91 грн - розмір пенсії у зв'язку із втратою годувальника, + 450,09 грн - державна адресна допомога (до 2093,00 грн), +207,00 грн - доплата до 2300,00 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 3118, +300,00 грн - щомісячна компенсаційна виплата 70-річній особі, +400,00 грн - доплата до розміру 3000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 963.
Не погоджуючись з такими діями Головного управління Пенсійного фонду у Рівненській області та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Статтею 54 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 затверджено Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії працівникам льотного складу (далі - Порядок № 418).
Підпунктом “б” пункту 1 Порядку № 418 визначено, що при обчисленні строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу рахуються кожні 12 годин нальоту на вертольотах, в авіації спеціального застосування (санітарні польоти, авіахімічні роботи, аерофотозйомка, патрулювання, зондування атмосфери й інші види робіт), на посадах льотного складу груп супроводження іноземних повітряних суден (лідирувальники), на посадах командно-льотного та льотно-інструкторського складу, в тому числі у навчальних закладах по підготовці й підвищенню кваліфікації кадрів льотного складу авіації, - за один місяць вислуги.
Таким чином, пенсія за вислугою років відповідно до статті 54 Закону № 1788-ХІІ призначається винятково окремим категоріям осіб, які мають відповідний спеціальний стаж.
На дату виникнення спірних правовідносин питання пенсійного забезпечення регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-IV).
Частиною першою статті 4 Закону № 1058-IV передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів “Про недержавне пенсійне забезпечення”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат (частина друга статті 5 Закону № 1058-IV).
В свою чергу, стаття 9 Закону № 1058-IV встановлює вичерпний перелік видів пенсійних виплат, які можуть бути призначені відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі, а саме: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із частиною першою статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Частиною першою статті 36 вказаного Закону визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Тобто, базовою величиною для визначення розміру пенсії, призначеної у зв'язку з втратою годувальника на підставі правових норм Закону № 1058-IV є саме розмір пенсії за віком померлого годувальника.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 676/6529/15-а, від 21.02.2020 у справі № 523/13150/16-а, від 06.04.2021 у справі № 617/724/16-а.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Тобто, саме нормами вказаного Закону, а не будь-якими іншими Законами регламентується питання призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до матеріалів справи, позивача 30.06.2022 переведено на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. При цьому, позивач вважає, що розмір її пенсії повинен обчислюватись виходячи із пенсії за вислугою років, які отримував годувальник на дату смерті.
Оцінюючи вказані доводи позивача, суд зазначає, що вихідними критеріями для визначення розміру пенсії по втраті годувальника є розмір заробітної плати та страхового стажу померлого годувальника, який повинен бути розрахований відповідно до норм Закону № 1058-IV при умовному обчисленні пенсії за віком.
Відтак, враховуючи вимоги Закону № 1058-IV та втрату чинності певних положень Закону України “Про пенсійне забезпечення” при призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника спочатку необхідно визначити розмір пенсії годувальника за нормами даного Закону, якщо вона призначалась за іншими нормативними актами, з якої в подальшому обраховується пенсія по його втраті.
Як вже зазначав суд вище, пенсія ОСОБА_2 призначена за вислугою років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення” і розмір її визначено у відповідності до норм чинного на той момент законодавства виходячи із спеціального стажу та заробітної плати, отриманої за період роботи на спеціальних посадах.
Після набрання чинності Законом № 1058-IV саме за його нормами повинні призначатись пенсії, в тому числі і пенсії у зв'язку з втратою годувальника. При цьому, Законом визначено, що саме повинно бути враховано при її призначенні, зокрема, страховий стаж, розмір заробітної плати годувальника.
Суд враховує, що відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Тому враховуючи вищевказане, суд зазначає, що розрахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника може бути здійснений позивачу виключно виходячи із пенсії за віком померлого годувальника, обчисленого відповідно до вимог Закону № 1058-IV.
З огляду на наведене, суд відхиляє доводи позивача про те, що розмір її пенсії у зв'язку з втратою годувальника повинен обчислюватись виходячи з вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення” та виключно від розміру пенсії померлого годувальника, яку він отримував на дату смерті, оскільки єдиною базовою величиною для обчислення пенсії у зв'язку з втратою годувальника станом на дату звернення позивача до Пенсійних органів є пенсія за віком померлого годувальника, обчислена відповідно до Закону № 1058-IV.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для визначення розміру пенсії позивача у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 з розрахунком такої пенсії виходячи із 50 %, які годувальник отримував на день смерті.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що розмір пенсії позивача у зв'язку із втратою годувальника визначено пенсійним органом відповідно до положень чинного законодавства, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
В ході судового розгляду адміністративної справи позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач виконав процесуальний обов'язок доказування та підтвердив правомірність своїх дій, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 19 грудня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя О.В. Поліщук