ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/16861/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області про відмову у призначенні пенсії від 11.10.2023 № 163750025494;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, періоди роботи з 22.08.1992 по 31.05.1993 на Ворошиловградському міському виробничо-технічному вузлі електрозв'язку, з 01.06.1993 року по 31.12.1994 року - на Луганському обласному підприємстві "Луганськзв'язок", з 01.01.1995 року по 31.07.1998 року - на Луганському обласному підприємстві електрозв'язку "Луганськотелеком", з 01.08.1998 року по 18.11.1999 року - у Центрі обслуговування споживачів і продажу послуг Луганської дирекції УДПЕЗ "Укртелеком", та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 жовтня 2023 року про призначення пенсії за віком й прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Під час розгляду справи суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі також відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що після досягнення необхідного віку вона звернулася до органів Пенсійного фонду України з приводу призначення пенсії на пільгових умовах. За результатами розгляду її заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 від 11.10.2023 №163750025494. Таке рішення позивач вважає протиправним з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працювала на посадах зі шкідливими умовами праці, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. В трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період на відповідних професіях, які відносяться до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 у відповідності до вимог статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідач відзиву на позов не надав, копію ухвали з пропозицією подання відзиву отримав 21.11.2023 /а.с. 27/.
05.12.2023 від відповідача надійшла заява про продовження строку на подання відзиву, яка обґрунтована тим, що станом на 01.12.2023 до ГУ ПФУ у Львівській області не надіслано позовну заяву з додатками.
Відмовляючи у задоволенні заяви про продовження строку на подання відзиву, суд зазначає, що копія позовної заяви з додатками була завантажена 21.11.2023 в систему "Електронний суд" та надіслана в електронний кабінет відповідача 22.11.2023 о 06:13, що підтверджується довідкою про доставку /а.с. 27, зворотній бік/.
Отже, твердження відповідача про неотримання позовної заяви з додатками спростовується відомостями з електронної справи в системі "Електронний суд". Інших підстав для продовження строку подання відзиву відповідачем не зазначено, а судом не встановлено.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.10.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зі заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
16.03.2021 за №339/35961 в Міністерстві юстиції України зареєстровано постанову правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1, якою затверджено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1).
Так, пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 було передано на розгляд ГУПФУ у Львівській області.
Рішенням ГУПФ України у Львівській області від 11.10.2023 №163750025494 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності необхідного пільгового стажу на дату звернення /а.с. 8/.
Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області в рішенні від 11.10.2023 №163750025494 зазначило, що вік заявника становить 54 роки 6 місяців, страховий стаж ОСОБА_1 складає 31 рік 11 місяців 2 дні, пільговий стаж становить 5 років 19 днів.
За доданим заявником документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зарахований період з 22.08.1992 по 18.11.1999 згідно довідки №448602/2-272 від 25.08.2015, оскільки зазначена назва посади у документі не співпадає з назвою в доданих атестаціях робочого місця №82 а від 10.06.1994 та №61 від 30.12.1998 (зазначено не повністю).
Додатковий коментар: до електронної пенсійної справи долучено список працівників від 26.09.1994, в якому по батькові (Генадиевна - рос. мова) не співпадає з паспортними даними заявниці.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржила його до суду.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року.
Висновки щодо правозастосування
З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" необхідним є: 1) наявність страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах; 2) віднесення професії до списку робіт із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад; 3) досягнення віку 54 роки 6 місяців.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є встановлення факту перебування особи на посаді та виконання нею робіт зі шкідливими і важкими умовами праці, а також документальне підтвердження відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
У даному адміністративному спорі відповідач піддав сумніву наявність пільгового стажу ОСОБА_1 в частині періоду роботи з 22.08.1992 по 18.11.1999, оскільки:
1) зазначена назва посади у документі зазначена не повністю з назвою в доданих атестаціях робочого місця №82 а від 10.06.1994 та №61 від 30.12.1998.
2) до електронної пенсійної справи долучено список працівників від 26.09.1994, в якому по батькові (Генадиевна - рос. мова) не співпадає з паспортними даними заявниці.
Суд вважає за необхідне надати правову оцінку кожному з цих аргументів відповідача окремо.
Записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 підтверджено, що ОСОБА_1 у період:
- з 23 липня 1987 року по 31 травня 1993 року працювала телефоністкою міжміського телефонного зв'язку комутаторного цеху, який був реорганізований у цех міжміського телефонного зв'язку на Ворошиловградському міському виробничо-технічному вузлі електрозв'язку, звідки була звільнена по переводу в обласне підприємство зв'язку "Луганськсзв'язок";
- з 01 червня 1993 року по 31 грудня 1994 року працювала телефоністкою міжміського телефонного зв'язку міжміської телефонної станції в Луганському обласному підприємстві зв'язку "Луганськзв'язок2, звідки була звільнена по переводу в Луганське обласне підприємство електрозв'язку "Луганськтелеком";
- з 01 січня 1995 року по 31 липня 1998 року працювала телефоністкою міжміського телефонного зв'язку міжміської телефонної станції на Луганському обласному підприємстві електрозв'язку "Луганськтелеком", яка впродовж роботи на Луганському обласному підприємстві електрозв'язку "Луганськтелеком" була реорганізована в Центр технічної експлуатації міжміського телефонно-телеграфного зв'язку;
- 01 серпня 1998 року прийнята по переводу до Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Луганської дирекції УДПЕЗ "Укртелеком" на посаду телефоніста міжміського телефонного зв'язку.
18 листопада 1999 року ОСОБА_1 було присвоєно кваліфікацію оператора зв'язку першого класу.
Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємства.
Періоди роботи на даній посаді та сам факт роботи позивача на цій посаді не оспорювалися відповідачем та зараховані до страхового стажу.
Списком виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР №0 від 26.01.1991, що був чинними на період роботи позивача, посада 23100000-19093 "Телефоністи міжміського телефонного зв'язку, що постійно працюють з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією" віднесена до посад, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, посада 23100000-19093 "Телефоністи міжміського телефонного зв'язку, що постійно працюють з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією" відноситься до посад, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до довідки Луганської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" №448602/2-272 від 25.08.2015, ОСОБА_2 працювала повний робочий день на (в):
- Ворошиловградському міському виробничо-технічному вузлі електрозв'язку і за період з 23.07.1987 по 31.05.1993 виконувала шкідливий характер робіт за професією, посадою телефоністи міжміського телефонного зв'язку, що постійно працюють мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах 1 на переговорних пунктах з цілодобовою дією, що передбачено Списком 2 розділ ХХІХ "Зв'язок" підрозділ 23100000-19093, підстава: постанова Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991.
- Луганському обласному підприємстві "Луганськзв'язок", де за період з 01.06.1993 по 31.12.1994 виконувала шкідливий характер робіт за професією, посадою телефоністи міжміського телефонного зв'язку, що постійно працюють з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією, що передбачено Списком 2 розділ ХХІХ "Зв'язок"» підрозділ 23100000- 19093, підстава: постанова Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994.
- Луганському обласному підприємстві електрозв'язку "Луганськотелеком", за період з 01.01.1995 по 31.07.1998 виконувала шкідливий характер робіт за професією, посадою телефоністи міжміського телефонного зв'язку, що постійно працюють з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією, що передбачено Списком 2 розділ ХХІХ "Зв'язок" підрозділ 2310000-19093, підстава: постанова Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994.
- Центрі обслуговування споживачів і продажу послуг Луганської дирекції УДПЕЗ "Укртелеком" і за період з 01.08.1998 по 18.11.1999 виконувала шкідливий характер робіт за професією, посадою телефоністи міжміського телефонного зв'язку, що постійно працюють з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією, що передбачено Списком 2 розділ ХХІХ "Зв'язок" підрозділ 231000001-9093,підстава: постанова Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994.
Атестація робочих місць проведена згідно наказів від 10.06.1994 року №82-а та від 30.12.1998 № 61 /а.с. 16-22/.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Абзацом 1 пункту 3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Абзацом 1 пункту 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, зі змісту дослідженої судом копії довідки від 25.08.2015 №448602/2-272 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Луганською філією ПАТ "Укртелеком", підтверджено, що період роботи позивача з 23.07.1987 по 18.11.1999 (включаючи і спірний період з 22.08.1992 по 18.11.1999) на посаді телефоніст міжміського телефонного зв'язку належить до посад за Списком №2, розділ ХХХІ "Зв'язок", код професії 23100000-19093 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 та до посад за списком №2 розділ ХХІХ "Зв'язок" підрозділ 23100000-19093 на підставі постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача відповідачем суду не надано; факт і періоди роботи визначаються відповідачем; довідка ПАТ "Укртелеком" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 25.08.2015 №448602/2-272 не визнана нечинною, не відкликана, а тому, на думку суду, її безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні пільгового стажу роботи.
Щодо іншої підстави для відмови у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи позивача з 22.08.1992 по 18.11.1999 зазначення у списку працівників від 26.09.1994 /а.с. 18-20/ під №94 ОСОБА_3 , по батькові (Генадиевна - рос. мова) не співпадає з паспортними даними заявниці, суд зазначає таке.
Зазначення у списку працівників від 26.09.1994 /а.с. 18-20/ під №94 " ОСОБА_3 - (рос. мова), не є таким, внаслідок якого неможливо ідентифікувати особу ОСОБА_1 та встановити факт роботи позивача на відповідних посадах у відповідний спірний період часу.
Суду цілком зрозуміло, що визначене по-батькові у списку працівників від 26.09.1994 (Генадиевна російська мова) повністю відповідає та ідентифікує позивача у справі.
Таким чином, на момент звернення до відповідача зі заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 досягла необхідного віку (54 роки 6 місяців), мала необхідний страховий стаж не менше 25 років, з них не менше 10 років на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, суд вважає, що зарахування періоду роботи з 22.08.1992 по 18.11.1999, до пільгового стажу є варіантом правомірної поведінки, від якого відповідач 2 безпідставно ухилився, тому це питання не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.
Права позивача порушені саме рішенням від 11.10.2023 №163750025494 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
За таких обставин суд, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 11.10.2023 №163750025494 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до пункту 1.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до пільгового стажу за списком №2 періоду роботи з 22.08.1992 по 18.11.1999, враховуючи те, що оскаржувана відмова у призначенні пенсії не містить інших підстав відмови ніж та, що зазначалась вище та приймаючи до уваги, що судом обраховано пільговий стаж позивача (який є більшим за 10 необхідних років), - належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 06.10.2023 (дати досягнення пенсійного віку) з урахуванням пільгового стажу з 22.08.1992 по 18.11.1999.
За змістом частини першої статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.
У спірному випадку ОСОБА_1 досягла 54 років 6 місяців 06.10.2023, тобто пенсія позивачу має бути призначена з дати досягнення пенсійного віку - ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки у даному випадку звернення за пенсією надійшло за день до досягнення пенсійного віку.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи статті 9 КАС України, приймаючи до уваги докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 06.10.2023 з урахуванням пільгового стажу з 22.08.1992 по 18.11.1999.
Таким чином позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, суд визнає за доцільне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 11.10.2023 №163750025494 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 06.10.2023 з урахуванням пільгового стажу з 22.08.1992 по 18.11.1999, зазначеного у довідці від 25.08.2015 №448602/2-272 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Луганською філією ПАТ "Укртелеком".
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков