ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
. 21 грудня 2023 року м. ПолтаваСправа №816/2167/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Чеснокової А.О., розглянувши матеріали заяви, поданої у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії задоволено: зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 31 липня 2017 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.
Зазначене судове рішення набрало законної сили 16 жовтня 2018 року.
21 лютого 2022 року судом отримано заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
18 травня 2022 року представником позивача повторно ініційоване аналогічне за своїм змістом питання.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року подання заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії визнано зловживанням процесуальними правами позивача. Заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року скасовано, справу направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.
Ухвалою від 24 квітня 2023 року у задоволенні заяви про встановлення судового контролю у справі № 816/2167/18 відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року скасовано, справу направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року зазначену заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
22 листопада 2023 року до суду надійшли пояснення представника відповідача, згідно яких останній вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 816/2167/18 ним виконане належним чином ще в жовтні 2018 року. Так приєднаними до пояснень матеріалами підтверджено, що на виконання судового рішення у справі № 816/2167/18 позивачу поновлено та здійснено виплату пенсії, з урахуванням індексації, а також нараховано та виплачено компенсацією втрати частини доходів; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань органа Пенсійного фонду витрати зі сплати судового збору. Крім того, починаючи з жовтня 2018 року пенсія позивача виплачується з урахуванням її індексації, що підтверджено копіями відповідних протоколів з пенсійної справи ОСОБА_1 , а тому підстави для додаткового нарахування компенсаційних виплат у відповідача відсутні.
Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконати без достатніх зволікань.
Частиною восьмою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
У цій справі позивач належним чином не обґрунтував необхідність застосування заходів саме судового контролю.
У силу частини першої статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами частини першої статті Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відтак, примусове виконання судових рішень в Україні забезпечується спеціально уповноваженим на те органом - Виконавчою службою.
Разом із тим судом встановлено, що позивач з метою отримання виконавчих документів для здійснення примусового виконання рішення суду від 21 серпня 2018 року у справі № 816/2167/18 до Полтавського окружного адміністративного суду не звертався, а відтак не вчинив жодних дій для забезпечення примусового виконання судового рішення у цій справі.
У тому разі, якщо позивач вважає, що відповідач виконав судове рішення неналежним чином або не в повному обсязі, він має звернутись до органів виконання рішень та домагатись повного/належного виконання судового акта в порядку Законом України "Про виконавче провадження", а не шляхом подання заяв до суду.
Відтак, суд переконаний, що для виконання рішення суду у цій справі позивачу належить звертатись до уповноважених на виконання судових рішень органів виконавчої служби у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 816/2167/18, яке набрало законної сили 16 жовтня 2018 року, за матеріалами пенсійної справи проведено поновлення виплати пенсії позивачці з 31 липня 2017 року .
Як свідчать пояснення пенсійного органу, пенсію обчислено з урахуванням стажу 42 роки 3 місяці 16 днів та заробітної плати за 24 місяці з 01.06.1991 р. по 31.05.1993 р. Коефіцієнт стажу склав 0,42250, з урахуванням кратності 1,35 - 0,57038, коефіцієнт заробітку - 1,75978, заробіток для обчислення пенсії, осучаснений з 01.05.2012 р. - 2108,06 грн. (показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 р. у розмірі 3764,40 грн. не застосовується, оскільки дата поновлення виплати пенсії 31.07.2017 р., яка зазначена у судовому рішенні, настала до застосування пенсійної реформи з 01.10.2017 р.). Розмір пенсії - 1693,36 грн.
Поновлення виплати пенсії здійснено з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 р. №649 в два етапи: з дати набрання чинності рішення суду з 16.10.2018 р. в розмірі 1693,36 грн. та з 31.07.2017 р. по 15.10.2018 р. (до дати набрання законної сили рішення суду) для формування доплати за рішенням суду та внесення до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Пенсійні кошти за період з 31.07.2017 по 28.02.2019 в сумі 32228,46 грн. перераховано на банківський рахунок пенсіонерки 04 лютого 2019 року, що підтверджується Витягом зі списку № 3.
Як свідчать матеріали справи, нарахування індексації та компенсації втрати частини доходів проведено управлінням з виплати пенсій 19 березня 2029 року у розмірі 2242,00 грн та перераховано на банківський рахунок позивачки, що підтверджується Витягом, який міститься в матеріалах справи.
Таким чином, наявними у матеріалах справи документами підтверджено, що на виконання судового рішення позивачці поновлено та здійснено виплату пенсії, з урахуванням її індексації, нараховано та виплачено компенсацію втрати частини доходів за період з дня припинення виплати пенсії по дату поновлення її виплати.
Витягами з електронної пенсійної справи позивача підтверджено, що починаючи з дня поновлення пенсійних виплат та по теперішній час пенсія позивачці виплачується з урахуванням її індексації, а тому суд погоджується з доводами відповідача про те, що підстави для додаткового нарахування компенсаційних виплат за період зокрема, з 01 лютого 2019 року по 31 травня 2021 року, як про це вказано в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року, відсутні.
Окремо слід зауважити, що судом під час ухвалення рішення від 21 серпня 2018 року досліджувались правовідносини з приводу припинення виплати пенсії позивачці з 31 липня 2017 року з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів. На виконання судового рішення у справі № 816/2167/18 орган ПФУ поновив виплату пенсії позивачці з 31 липня 2017 року, провівши її індексацію та нарахував та виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати у розмірі 2242,00 грн. В подальшому, як свідчать матеріали пенсійної справи, орган пенсійного фонду виплачував позивачці пенсію з урахуванням індексації.
Подаючи заяву в порядку ст. 382 КАС України представник позивача вимагає надання правової оцінки діям ПФУ щодо невиплати компенсації за період з 01 лютого 2019 року по 31 травня 2021 року.
Проте, суд вважає необхідним зазначити, що даний період не був предметом розгляду у суді першої інстанції, а тому під час ухвалення рішення за наслідками розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не може досліджувати інший період, який не був предметом спору станом на дату прийняття рішення.
З огляду на викладене, суд не знаходить достатніх підстав для додаткового встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.
Отже, у задоволенні заяви представника позивача наразі належить відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 372, 373, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви, поданої у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.О. Чеснокова