Справа № 572/2029/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
секретаря ШЕВНІ І.С.
за участю :
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Кузіна Є.В., ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №572/2029/21 за позовом ОСОБА_3 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ПЛЕТНЬОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ - про визнання протиправним, скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_4 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про право власності №16454214, вчинений 15 вересня 2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим Володимиром Олександровичем, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер 31449936 від 19 вересня 2016 року про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - житлового будинку з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1 , за АТ КБ «ПриватБанк».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05 березня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк, та ОСОБА_4 , був укладений кредитний договір №ROHPGR00000305, відповідно до якого банк зобов'язовувався надати позивачеві кредит у розмірі 22 500 доларів США на термін до 05 березня 2018 року, а позивач, в свою чергу, зобов'язовувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, у строки та в порядку, встановленому вказаним кредитним договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між сторонами по справі цього ж числа був укладений договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_4 передав в іпотеку нерухоме житло - житловий будинок АДРЕСА_1 . Земельна ділянка за цією ж адресою, з кадастровим номером 5625410100:01:025:0098, також була обтяжена іпотекою.
У грудні 2018 року позивач дізнався, що належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 , перейшов у власність до АТ КБ «Приватбанк», при чому підставою для виникнення речового права зазначено договір іпотеки серія та номер 191, посвідчений 05 березня 2008 року приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Овдіюк А.В.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №264360863 від 06 липня 2021 року позивачеві стало відомо про прийняте державним реєстратором (приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В.О.) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31449936 від 19 вересня 2016 року, про проведення реєстрації права власності за ПАТ КБ «ПриватБанк» на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 .
Позивач вважає, що нотаріус неправомірно здійснив реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на належне позивачеві нерухоме майно за відповідачем, порушивши вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки наявність в Реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійсненння реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.
На момент реєстрації права власності на спірне майно за ПАТ КБ «ПриватБанк» діяли чинні заборони на відчуження нерухомого майна, а саме : постанова ВДВС Сарненського РУЮ Рівненської області про арешт нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20 травня 2010 року у ВП №18809610, за якою накладено арешт на все належне ОСОБА_4 майно, про що 27 травня 2010 року внесений запис №9868882 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; постанова ВДВС Сарненського РУЮ Рівненської області про арешт нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07 квітня 2011 року у ВП №25714378, за якою накладено арешт на все належне ОСОБА_4 майно, про що 7 квітня 2011 року внесений запис №11047838 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Отже, позивач вважає, що реєстратор не мав права проводити 15 вересня 2016 року реєстрацію права власності на належне ОСОБА_5 майно, оскільки на нього було накладено обтяження у вигляді арешту.
Крім цього, позивач зазначає, що нотаріус при вчиненні вказаного вище правочину, не дотримався вимог ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», так як не встановив відповідність заявлених відповідачем прав і поданих документів вимогам законодавства, яке вимагає довести підстави набуття права власності, шляхом надання іпотекодержателем : копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений увідповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Відповідно до змісту позовної заяви - позивач жодних повідомлень про усунення порушень від відповідача не отримував, оскільки з 13 грудня 2014 року по 14 квітня 2017 року перебував на військовій службі у Збройних силах України.
Також, позивач вважає, що реєстрація права власності на належне позивачеві нерухоме майно за відповідачем, відбулось в порушення вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким визначено відстрочку виконання зобов'язання на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.
В судовому засіданні предстаник позивача вимоги, заявлені ОСОБА_5 підтримав в повному обсязі.
Представником відповідача ОСОБА_6 подано відзив на позов, в якому сторона вважає вимоги позивача необгрунтованими, просить відмовити в їх задоволенні, оскільки вважає, що позивач звернувся із вимогами про поновлення його прав, які відповідачем не порушені. Так, відповідач зазначає, що реєстрація за відповідачем права власності на належне позивачеві майно, було здійснено на підставі та відповідно до умов договору іпотеки, укладеного між сторонами по справі, а відомості про заборону відчуження спірного майна не були перешкодоюдля реєстрації права на це майно за ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки вказане обтяження застосовувалось саме задля захисту прав та законних інтересів банку.
Крім цього, відповідач просить суд звернути увагу на ті обставини, що позивач перебував на військовій службі по 30 квітня 2016 року, тобто, до оформлення права власності за ПАТ КБ «ПриватБанк» на належне йому нерухоме майно.
Оскільки факт порушення ОСОБА_5 прийнятого на себе зобов'язання встановлено судовим рішенням в іншій цивільній справі, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки та ухвалено про виселення боржника, а згідно із умовами договору іпотеки та вимог чинного законодавства - іпотекодержатель за власним вибором може в позасудовому порядку здійснити оформлення на себе права власності на предмет іпотеки - вважає вимоги позивача безпідставними.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов В.О. у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час проведення судового засідання відповідно до вимог закону, заперечень щодо вимог позивача не надав.
В подальшому представниками сторін було заявлено клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
Під час підготовчого провадження представником позивач заявлено клопотання про витребування у приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В.О., матеріалів реєстраційної справи, що були підставою для проведення державної реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем, яке задоволено судом ухвалою від 26 жовтня 2021 року.
В подальшому, під час розгляду судом справи по суті представником позивача було заявлено клопотання про витребування матеріалів реєстраційної справи щодо об'єкту нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 -з відділу цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг Сарненської РДА, яке було задоволено судом ухвалою від 31 серпня 2022 року.
Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, є правовідносинами що випливають із договірних відносин, а саме - з приводу укладення та виконання кредитного договору.
Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України, а також нормами Закону України «Про іпотеку».
Суд, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах спарви приходить до безпідставності заявлених позивачем вимог.
Позивач в позові зазначає, що відповідачем по справі порушені його майнові права.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, припинення дії, яка порушує право.
Отже, підставою для звернення із даним позовом до суду позивач зазначає
порушення вимог законодавства щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, належне йому на праві приватної власності.
На підтвердження заявлених вимог позивачем суду надані копії нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 597 кв.м. із кадастровим номером 56 254 101 00 01 025 0098, цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за цією ж адресою, на підставі яких ОСОБА_5 05 березня 2008 року набув право власності на вказане майно.
Однак, цього ж числа - 05 березня 2008 року, ОСОБА_4 вказане вище майно на підставі договору, укладеному із ЗАТ КБ «ПриватБанк», було передано відповідачу в іпотеку - в забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця, яким за умовами договору є ОСОБА_4 , перед іпотекодержателем, яким є ЗАТ, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення своїх вимог за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки.
Предметом вказаного вище договору (розділ 7), є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п.33.3 цього договору (предмет іпотеки), в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 перед іпотекодержателем, а саме : за кредитним договором від 05 березня 2008 року №ROHPGR00000305, відповідно до якого банк зобов'язовувався надати позивачеві кредит у розмірі 22 500 доларів США на термін до 05 березня 2018 року, а позивач, в свою чергу, зобов'язовувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, у строки та в порядку, встановленому вказаним кредитним договором.
Копія рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 20 липня 2009 року, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 04 лютого 2010 року доводять, що між сторонами по справі виник спір з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки, через неналежне виконання позивачем ОСОБА_5 прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором.
Остаточне рішення з цього приводу було прийнято рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 01 березня 2011 року, копія якого надана суду позивачем.
Так, вказаним вище судовим рішенням було ухвалено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ROHPGR00000305 від 05 березня 2008 року в розмірі 30 733,32 доларів США, звернути стягнення на будинок, належний ОСОБА_4 , площею 68,8 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані в АДРЕСА_1 - шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №ROHPGK 00000305 від 05 березня 2008 року) ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом іншою особою -покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру права власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідача з будинку АДРЕСА_1 зі зняттям з відповідного обліку.
Вказане рішення суду набрало законної сили 14 квітня 2011 року.
Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформована станом на 05 липня 2021 року, доводить, що житловий будинок АДРЕСА_1 , земельна ділянка за цією ж адресою, з кадастровим номером 5625410100:01:025:0098, з 11 квітня 2008 року належали на праві власності ОСОБА_4 , були обтяжені іпотекою, згідно із договором іпотеки №491 від 05 березня 2008 року. В подальшому, згідно із цим же документом - право власності на вказане нерухоме майно 15 вересня 2016 року було зареєстровано за ПАТ КБ «Приватбанк»; підстава - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу).
Таким чином, судом достовірно встановлено, що сторонами по справі було укладено кредитний договір, забезпечений іпотекою, предметом якого було належне ОСОБА_5 нерухоме майено, на яке судовим рішенням було звернуто стягнення, в зв'язку із невиконанням боржником умов договору.
В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_4 зазначає, що діями відповідача порушені його права власника майна.
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ст.7 Закону).
Отже, в даному випадку за рахунок майна позивача задовольнялись вимоги відповідача за кредитним договором, а тому майно вибуло із володіння ОСОБА_4 на законних підставах.
Однак, позивач зазначає, що було порушено порядок, за яких має відчужуватись майно.
Судом приймаються до уваги ті обставини, що спірне майно вибуло із володіння ОСОБА_4 за судовим рішенням, а саме : рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 05 березня 2008 року, через що судом не встановлено обставин, за яких мали б місце факти порушення його прав як власника вказаного у позові майна.
Крім цього, в ході судового провадження не знайшли підтвердження порушення порядку набуття відповідачем права власноті на вказане майно, на які позивач посилався як на підставу свого позову.
Так, ОСОБА_4 зазначав, що відповідачем було здійснено стягнення на майно боржника всупереч вимогам Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», статтею 1 якого визначено, що не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об'єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об'єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно/об'єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або; таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку - оскільки на той момент ОСОБА_4 перебував на військовій службі.
Судом не приймаються до уваги вказані обставини, оскільки відповідно до наданої суду копії військового квитка позивача (серії НОМЕР_1 від 05 грудня 2014 року) та посвідчення про відрядження №4305 від 13 листопада 2015 року - позивач приймав участь у АТО на території Донецької та Луганської областей з 17 серпня по 19 вересня 2015 року та з 13 листопада 2015 року по 30 квітня 2016 року, в той час як стягнення на заставлне майно, належне ОСОБА_4 , було здійснено ще у 2011 році (в законі передбачено мораторій саме на стягнення майна).
Також позивач зазначав, що на його думку, реєстратор не мав права реєструвати право власності за відповідачем на майно, яке обтяжене, крім цього, він не мав необхідного пакету документів для цього.
Так, згідно із ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - для державної реєстрації прав необхідно надати реєстратору перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав, які визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Надані на вимогу суду Сарненською РДА матеріали реєстраційної справи №1030233456254, що були підставою для проведення державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , доводять, що реєстратору були надані усі необхідні для цього документи, в тому числі, вимогу про усунення порушення основного зобов'язання, яка надсилалась боржнику за вих. №5.30/1 від 01 серпня 2016 року.
З огляду на встановлені судом обставини та досліджені докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов ОСОБА_4 не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, ст.ст.16, 215, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 81, 263- 265 ЦПК України суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 ) до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (м.Київ вул.Грушевського,1Д код ЄДРПОУ 14360570), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ПЛЕТНЬОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ (м.Рівне вул.16 Липня,38) - про визнання незаконною та скасуватння державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про право власності №16454214, вчинений 15 вересня 2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим Володимиром Олександровичем, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер 31449936 від 19 вересня 2016 року про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - житлового будинку з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1 , за АТ КБ «ПриватБанк» - відмовити повністю, за безпідставністю заявлених вимог.
Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Сарненський районний суд Рівненської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: