Справа № 569/17448/22
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Ковальчук О.Б.,
за участю представника позивача - адвоката Грабовського В.А.,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне заочний розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
В обґрунтування позовних вимог вказує те, що з 30 червня 2020 року вона є власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .
Набуттю нею права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 передували наступні події.
Рішенням Рівненського міського суду від 18 квітня 2016 року у справі № 569/1221/16-ц витребувано з володіння ОСОБА_3 нежитлову будівлю адміністративного будинку (літ. А-4), загальною площею 1 512 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на користь Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву «Рівнеагробуд». Зобов'язано ОСОБА_3 передати Рівненській обласній асоціації по сільському будівництву «Рівнеагробуд» нежитлову будівлю адміністративного будинку (літ. А-4), загальною площею 1 512 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , без вчинення з його боку, а також з боку третіх осіб будь-яких перешкод Рівненській обласній асоціації по сільському будівництву «Рівнеагробуд» щодо володіння, користування і розпорядження нежитловою будівлею адміністративного будинку (літ. А-4), загальною площею 1 512 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
13 червня 2016 року державним реєстратором речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Олинець А.М. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, адміністративний будинок (літ. А-4), загальною площею: 1 512 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 - за Рівненською обласною асоціацією по сільському будівництву «Рівнеагробуд».
28 вересня 2016 року Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву «Рівнеагробуд» за актом приймання-передачі та оцінки активів передала нежитлову будівлю адміністративного будинку (літ. А-4), загальною площею 1 512 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із чим державним реєстратором, приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І. 10 грудня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 17944960 від 12 грудня 2016 року про державну реєстрацію права власності на вказане майно за Білдінг Енд Файненс ЛТД.
20 грудня 2016 року між Білдінг Енд Файненс ЛТД (надалі установник управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнеагробуд» (надалі управитель) укладено договір управління майном, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І., зареєстрований в реєстрі за №1570, за умовами якого установник управління передав управителю наступне нерухоме майно: будівля, нежитлова будівля, адміністративний будинок (літ. А-4), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 353458856101 в управління на строк десять років, а управитель здійснює управління цим майном виключно в інтересах установника управління або названої ним особи (вигодонабувача).
У подальшому, внаслідок поділу та відчуження Білдінг Енд Файненс ЛТД вищезазначеної будівлі по АДРЕСА_1 , її власником з червня 2017 року була Міжнародна господарська компанія Юнайтед Консалт ЛТД.
09 червня 2017 року між ОСОБА_4 та Міжнародною господарською компанією Юнайтед Консалт ЛТД укладено Договори іпотеки, зареєстровані в реєстрі за №№ 757, 751, 753, 755, 749 і посвідчені 09 червня 2017 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикинім В.І., відповідно до яких з метою забезпечення зобов'язань, що виникли з договорів позики, в іпотеку було передано нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 . Відповідні іпотеки зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
05 лютого 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_1 укладено Договори про передачу прав за договором іпотеки, посвідченим 09 червня 2017 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І. за реєстровим №751, №753, які посвідчені приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І., зареєстровані в реєстрі за №60, №62.
На підставі договорів про передачу прав № 60, № 62 ОСОБА_1 була зареєстрована іпотекодержателем за Договорами іпотеки № 751, № 753.
06 лютого 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_1 , укладено Договори про передачу прав за договором іпотеки, посвідченим 09 червня 2017 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І. за реєстровим №749, №755, №757, які посвідчені приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І., зареєстровані в реєстрі за №70, №67, №65.
На підставі договорів про передачу прав № 70, № 67, № 65 ОСОБА_1 була зареєстрована іпотекодержателем за Договорами іпотеки № 751, № 753.
Відтак, ОСОБА_1 стала іпотекодержателем за Договором іпотеки від 09 червня 2017 року № 751, № 753 з 05 лютого 2020 року, а за Договорами іпотеки від 09 червня 2017 року № 749, 755, 757 з 06 лютого 2020 року.
Згідно п. 1.5. Договору управління № 1570 від 20 грудня 2016 року у разі переходу права власності на майно, що є предметом цього договору, від установника управління до іншої особи договір про управління не припиняється, крім випадків коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення.
У зв'язку із набуттям Міжнародною господарською компанією Юнайтед Консалт ЛТД у червні 2017 року права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , відповідна компанія стала замість Білдінг Енд файненс ЛТД установником управління за Договором управління № 1570 від 20 грудня 2016 року.
08 травня 2020 року між Міжнародною господарською компанією Юнайтед Консалт ЛТД та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнеагробуд» укладено Договір про внесення змін до Договору управління майном, посвідченого 20 грудня 2016 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І. за реєстровим №1570, відповідно до якого, серед іншого, внесено зміни до Договору управління, п. 5.1. договору управління викладено в наступній редакції: «5.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом 41 місяця до 20 травня 2020 року».
Відповідні зміни щодо строку дії Договору управління № 1570 від 20 грудня 2016 року внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
29 травня 2020 року Міжнародною господарською компанією Юнайтед Консалт ЛТД зроблено заяву про припинення Договору управління № 1570 від 20 грудня 2016 року у зв'язку із закінченням його строку, що стало підставою для його припинення.
Надалі, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_6 своїх зобов'язань про повернення коштів за Договором позики від 01 лютого 2017 року, від 10 лютого 2017 року, від 01 березня 2017 року, від 01 квітня 2017 року та від 01 травня 2017 року, ОСОБА_1 звернула стягнення на предмет іпотеки, вказані в Договорах іпотеки від 09 червня 2017 року № 749, 751, 753, 755, 757 шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (п'ять об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ) в рамках виконання забезпечення виконання зобов'язання (договорів позики).
15 березня 2016 року між ФОП ОСОБА_2 , як суборендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приват Євробуд», як орендарем, був укладений договір оперативної суборенди приміщення № 5.
Відповідно до пунктів 1.1., 1.3. даного договору суборендар приймає у строкове платне користування приміщення в нежитловій адміністративній будівлі площею 25,0 кв.м., поверх - перший, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з пунктом 4.1. даного договору він вступає в дію з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2016 року. Відповідно до п. 1.2. договору приміщення знаходиться у володінні та користуванні орендаря на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 30 грудня 2014 року, укладеного з власником приміщення фізичною особою ОСОБА_3 .
Надалі до договору оперативної суборенди приміщення № 5 від 15 березня 2016 року були внесені зміни, відповідно до яких Розділ 1 пункт 1.2. викладено в новій редакції: «Приміщення знаходяться у володіння та користуванні орендаря на підставі договору оренди від 10.09.2018 року, укладеного з управителем приміщення Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнеагробуд». Розділ 4 пункт 4.1. викладено в новій редакції: «Договір вступає в дію з 10.09.2018 року по 31.12.2021 року». Зазначені зміни є невід'ємною частиною договору оперативної суборенди приміщення № 5 від 15 березня 2016 року і вступають в дію з 10.09.2018 року.
У відповідності до п. 5.2. Договору суборендарем сплачується договірна ціна за користування приміщенням з розрахунку 100,00 грн. за 1 кв.м. Всього 2 500,00 грн. в місяць з урахуванням комунальних послуг (без електроенергії).
ОСОБА_1 , дізнавшись про користування ФОП ОСОБА_2 її власністю по АДРЕСА_1 на підставі договору, укладеного із ТОВ «Приват Євробуд», звернулася з позовом про виселення відповідача із зайнятого приміщення.
В процесі розгляду вказаної позовної заяви стало відомо, що договір оперативної суборенди приміщення № 5 від 15 березня 2016 року був розірваний з 13 липня 2021 року, і майно, що було об'єктом суборенди передано 13.07.2021 року за актом приймання-передачі приміщення для ТОВ «Приват Євробуд».
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11.01.2022 року у справі № 569/14167/21 закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Приват Євробуд», про усунення перешкод у користуванні майном.
Як договір оренди, укладений 10 вересня 2018 року між ТОВ «Рівнеагробуд» та ТОВ «Приват Євробуд», так і договір оперативної суборенди приміщення № 5, укладений 15 березня 2016 року між ТОВ «Приват Євробуд» та ФОП ОСОБА_2 є нікчемними, з наступних підстав.
Дійсним власником на момент укладення договору оперативної суборенди приміщення № 5 від 15 березня 2016 року та договору оренди № 1 від 30 грудня 2014 року була Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву «Рівнеагробуд», тобто право власності на будівлю за адресою: АДРЕСА_1 не виникло в Асоціації «Рівнеагробуд» по-новому, а було захищене як таке, що виникло ще в 2003 році, і було належним чином зареєстровано.
Також, дійсний власник не передавав майно, а саме будівлю за адресою: АДРЕСА_1 в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Приват Євробуд» 30 грудня 2014 року.
Крім того, на момент укладення договору оренди № 1 від 30 грудня 2014 року ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 грудня 2014 року у справі № 569/18557/14ц, яка підлягає негайному виконанню, накладено арешт на нежитлову будівлю, літ. А-4, загальною площею 1 512 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до резолютивної частини вищевказаної ухвали суд заборонив ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, пошкодження, знищення, розбирання, внесення до статутного капіталу юридичних осіб та користування нежитловою будівлею, адміністративним будинком, літ. А-4, загальною площею 1 512 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Дані відомості були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень 24 листопада 2014 року.
До того ж, ОСОБА_3 було відомо про накладений арешт Рівненським міським судом Рівненської області, оскільки ОСОБА_3 звертався до Апеляційного суду Рівненської області зі скаргою на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 24 листопада 2014 року справі № 569/18557/14-ц та 24 грудня 2014 року ухвалою Апеляційного суду Рівненської області апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено та ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 24 листопада 2014 року залишено без змін.
Тобто, договір оперативної суборенди приміщення № 5 від 15.03.2016 року у редакції, яка існувала до 10.09.2018 року не мав законної сили, оскільки дійсним власником будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на момент укладення даного договору була Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву «Рівнеагробуд», яка володіла даним приміщення з 2003 року.
Водночас, у Договір, який укладено між відповідачем та ТОВ «Приват Євробуд» були внесені зміни, де правовою підставою договору оперативної суборенди приміщення № 5 від 15.03.2016 року нежитлової будівлі, площею 25,0 кв.м., на першому поверсі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , став договір оренди, укладений 10.09.2018 року із ТОВ «Рівнеагробуд», як управителем відповідного майна.
Пунктом 1.8. Договором оренди від 10.09.2018 року, укладеного між ТОВ «Рівнеагробуд» та ТОВ «Приват Євробуд», зазначено, що на виконання ч. 2 ст. 769 ЦК України орендодавець повідомляє, що предмет договору оренди передано в іпотеку громадянці України ОСОБА_4 . Сторони вважають себе зобов'язаними беззаперечно виконувати обов'язкові умови договору оренди на вимогу ОСОБА_4 .
Водночас, в пункті 1.8. Договору суборенди зазначено, що орендар підтверджує те, що: приміщення знаходиться в технічному справному та належному експлуатаційному стані, усі інженерні комунікації та обладнання приміщення перебувають в робочому стані та функціонують належним чином, приміщення нікому не відчужені, не перебувають у заставі (зокрема в податковій), не перебувають під арештом, не є предметом судових спорів між власником і будь-якою третьою особою, не передано в суборенду/піднайм третім особам, нікому не подароване, в будь-якому іншому обтяжені не перебувають, з боку третіх осіб відсутні претензії, що можуть вплинути на право суборенди суборендарем даного приміщення.
Тобто, ТОВ «Приват Євробуд» було обізнане, що майно яке передається в суборенду обтяжене іпотекою, однак у договорах з суборендарями зазначило, що приміщення не перебувають у заставі, не перебувають під арештом, не є предметом судових спорів між власником і будь-якою третьою особою, в будь-якому іншому обтяжені не перебувають, з боку третіх осіб відсутні претензії, що можуть вплинути на право суборенди суборендарем даного приміщення.
Відповідно до пункту 2.2. Договору оренди від 10.09.2018 року, укладеного між ТОВ «Рівнеагробуд» та ТОВ «Приват Євробуд», цей договір укладений на 1095 календарних днів, набирає чинності з моменту його підписання і діє до 08 вересня 2021 року, водночас Договір оперативної суборенди приміщення № 5 з врахуванням змін, укладений з відповідачем до 31 грудня 2021 року.
Договір оперативної суборенди приміщення № 5 від 15 березня 2016 року укладений між відповідачем та ТОВ «Приват Євробуд» є нікчемним, оскільки договори укладені та/або продовжені на строк більше ніж на три роки, що відповідно до положень статей 220, 792 Цивільного кодексу України свідчить про їх нікчемність у зв'язку із недотриманням вимог закону про їх нотаріальне посвідчення.
До того ж, такий договір оренди, укладений 10 вересня 2018 року між ТОВ «Приват Євробуд» та ТОВ «Рівнеагробуд» є нікчемним з наступних підстав.
Згідно п.п. 4.2.3. Договорів іпотеки № 757, 751, 753, 755, 749, що укладені 09 червня 2017 року між ОСОБА_4 , як іпотекодержателем, та Міжнародною господарською компанією Юнайтед Консалт ЛТД, як іпотекодавцем, іпотекодавець має право виключно за згодою іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки, передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
Ні попередній іпотекодержатель ( ОСОБА_4 ), ні позивач ніколи не надавали згоди на передачу в оренду для ТОВ «Приват Євробуд» переданих в іпотеку приміщень по АДРЕСА_1 .
Тобто, Договір оренди укладений між ТОВ «Рівнеагробуд та ТОВ «Приват Євробуд» та за яким відбулася передача в оренду будівлі по АДРЕСА_1 без згоди іпотекодержателя є недійсним, оскільки його недійсність встановлена законом, та відповідно до положень статті 215 ЦК України - нікчемним.
Отже, договір оперативної суборенди приміщення № 5 від 15 березня 2016 року, укладений між відповідачем та ТОВ «Приват Євробуд», укладений на підставі нікчемного договору оренди також є нікчемним, оскільки укладений без згоди іпотекодержателя (позивача).
Обставини нікчемності договору оренди, укладеного 10 вересня 2018 року між ТОВ «Рівнеагробуд» та ТОВ «Приват Євробуд» встановленні також рішенням Господарського суду Рівненської області 28 вересня 2021 року у справі № 918/618/21 та постановою Рівненського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року у справі № 569/9228/21.
Відтак, в період з 10 вересня 2018 року по 13 липня 2021 року були відсутні будь-які діючі договори управління нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 , що дозволяли ТОВ «Рівнеагробуд» та будь-яким іншим особам використовувати вказані приміщення, в тому числі шляхом передання його в оренду. Договір оренди, укладений між ТОВ «Рівнеагробуд» та ТОВ «Приват Євробуд» щодо передання в оренду нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , є нікчемним, тобто не породжує будь-яких прав у ТОВ «Приват Євробуд» на користування такими приміщеннями та передання таких приміщень у суборенду будь-яким особам. Договір оперативної суборенди приміщення № 5 від 15 березня 2016 року, який укладено на підставі договору оренди від 10 вересня 2018 року, який є нікчемним, теж є нікчемним, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідач збагатився на розмір орендної плати, яка не була сплачена позивачу, як власнику приміщення по АДРЕСА_1 , що використовувалося в період з 15 березня 2016 року по 13 липня 2021 року.
Розмір орендної плати, яку відповідач погоджувався сплачувати за користування належним позивачу приміщенням площею 25 кв.м., поверх - перший, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , становить 2 500 грн. 00 коп. в місяць.
Відповідно до Договору № 3 про заміну сторони (уступку права вимоги) від 27 жовтня 2022 року, укладеного між Юнайтед Консалт ЛТД та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 повністю прийняла на себе право вимагати від ОСОБА_2 виконання зобов'язань в частині сплати коштів у сумі 89 249,83 грн., які відповідач зобов'язаний був згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України сплатити Юнайтед Консалт ЛТД за користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 09 червня 2017 року по 29 червня 2020 року.
Загальний розмір безпідставно набутого майна набувача до якого, з урахуванням розумності, відноситься користування чужим майном (майном потерпілого), становить 89 249,83 грн. за період з 09 червня 2017 року по 29 червня 2020 року та 31 131,78 грн. за період з 30 червня 2020 року по 30 червня 2021 року. З урахування суми коштів, які ОСОБА_1 має право вимагати від ОСОБА_2 відповідно до Договору № 3 про заміну сторони (уступку права вимоги) від 27 жовтня 2022 року, загальна сума боргу становить 120 381,61 грн.
Представник позивача - адвокат Грабовський В.А. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить їх задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, в зв'язку із повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи зі згоди представника позивача.
Заслухавши думку представника позивача - адвоката Грабовського В.А., дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши надані у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 30 червня 2020 року є власником п'яти об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06 липня 2020 року № 215088897, № 215098891, № 215118245, № 215132953, № 215144362.
Відповідач ФОП ОСОБА_2 , як суборендар, 15 березня 2016 року уклав з ТОВ «Приват Євробуд», як орендарем, договір оперативної суборенди приміщення № 5.
Відповідно до пунктів 1.1.-1.3. даного договору строкове платне користування приміщенням в не житловій адміністративній будівлі з адресою: АДРЕСА_1 . Приміщення знаходиться у володінні та користуванні орендаря на підставі Договору оренди не житлового приміщення №1 від 30 грудня 2014 року, укладеного з власником приміщення фізичною особою ОСОБА_3 . Загальна площа приміщення, що передається в суборенду 25,0 кв.м., поверх - перший.
Згідно з пунктами 4.1., 5.2 даного договору він вступає в дію з 15 березня 2016 року по 31 грудня 2016 року. Орендарем сплачується договірна ціна за користування приміщенням з розрахунку 100 грн. за 1 кв.м. Всього 2 500 грн. в місяць з урахуванням комунальних послуг (без електроенергії).
В подальшому до договору оперативної суборенди приміщення № 5 від 15 березня 2016 року були внесені зміни, відповідно до яких Розділ 1 пункт 1.2. викладено в новій редакції: «Приміщення знаходиться у володіння та користуванні орендаря, на підставі договору оренди від 10.09.2018 року, укладеного з управителем приміщення Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнеагробуд» (надалі іменується орендодавець). Розділ 4 пункт 4.1. викладено в новій редакції: «Договір вступає в дію з 10.09.2018 року по 31.12.2021 року». Зазначені зміни є невід'ємною частиною договору оперативної суборенди приміщення № 5 від 15 березня 2016 року і вступають в дію з 10 вересня 2018 року».
16 липня 2021 року ОСОБА_1 подала позов до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Приват Євробуд», про усунення перешкод у користуванні майном, в якому просила виселити ОСОБА_2 з нежитлового приміщення, площею 25,0 кв.м. на першому поверсі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вказує представник позивача ОСОБА_7 в процесі розгляду вказаної позовної заяви стало відомо, що договір оперативної суборенди приміщення № 5 від 15 березня 2016 року був розірваний з 13 липня 2021 року, і майно, що було об'єктом суборенди передано 13 липня 2021 року за актом приймання-передачі приміщення для ТОВ «Приват Євробуд».
Як слідує з Акта приймання-передачі приміщення від 13 липня 2021 року ТОВ «Приват Євробуд» прийняло, а ОСОБА_2 здав нежитлове приміщення, загальною площею 25,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2022 року у справі №569/14167/21 закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Приват Євробуд», про виселення з нежитлового приміщення, в зв'язку з відсутністю предмета спору.
21 жовтня 2022 року Юнайтед Консалт ЛТД надіслало ОСОБА_2 лист-вимогу про сплату коштів за користування нежитловим приміщенням, в якому вказало, що ФОП ОСОБА_2 збагатився на розмір орендної плати, яка не була сплачена Міжнародній господарській компанії Юнайтед Консалт ЛТД, що була власником приміщення по АДРЕСА_1 , в період з 09 червня 2017 року по 29 червня 2020 року і вимагає терміново сплатити борг у сумі 89 249 грн. 83 коп.
27 жовтня 2022 року між Юнайтед Консалт ЛТД, як первісним кредитором, та ОСОБА_1 , як новим кредитором укладено договір № 3 про заміну сторони (уступку права вимоги) від 27 жовтня 2022 року, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор повністю приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові згідно листа-вимоги Юнайтед Консалт ЛТД про сплату коштів за користування нежитловим приміщенням від 21 жовтня 2022 року, що був надісланий для ФОП ОСОБА_2 .
Звертаючись до суду позивач зазначає, що договір оренди, укладений 10 вересня 2018 року між ТОВ «Рівнеагробуд» та ТОВ «Приват Євробуд», і договір оперативної суборенди приміщення № 5, укладений 15 березня 2016 року між ТОВ «Приват Євробуд» та ФОП ОСОБА_8 , є нікчемними, і відповідач збагатився на розмір орендної плати, яка не була сплачена позивачу, як власнику приміщення по АДРЕСА_1 , що використовувалося в період з 09 червня 2017 року по 13 липня 2021 року, загальний розмір безпідставно набутого майна набувача до якого, з урахуванням розумності, відноситься користування чужим майном (майном потерпілого), становить 120 381,61 грн. і на підставі ст. 1212 ЦК України позивач просить їх стягнути з відповідача.
Судом з'ясовано, що рішення Господарського суду Рівненської області від 28.09.2021 року у справі №918/618/21 встановлено той факт, що договір оренди, укладений 10.09.2018 року між ТОВ «Рівнеагробуд» та ТОВ «Приват Євробуд» є нікчемним відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» та ч. 2 ст. 215 ЦК України. Аналогічні обставини встановлено також постановою Рівненського апеляційного суду від 30.11.2021 року у справі №569/9228/21.
Згідно із ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Частиною 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 ЦК України).
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню (частина друга статті 793 ЦК України в редакції, чинній станом на 10 вересня 2018 року).
Судом установлено, що договір оперативної суборенди приміщення №5 від 15.03.2016 року був продовжений 10.09.2018 року у простій письмовій формі строком на три роки три місяці та двадцять один день до 31.12.2021 року.
Отже, відповідно до вимог статті 793 ЦК України цей договір підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню. Недодержання сторонами правочину вимоги щодо його нотаріального посвідчення дає підстави вважати цей договір згідно з положеннями статті 220 ЦК України нікчемним.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що договір оперативної суборенди приміщення № 5 від 15.03.2016 року, що укладений між ТОВ «Приват Євробуд» та ФОП ОСОБА_2 також є нікчемним (недійсним) з тих підстав, що такий правочин був продовжений на підставі нікчемного договору оренди, укладеного 10.09.2018 року між ТОВ «Рівнеагробуд» та ТОВ «Приват Євробуд».
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 910/18279/19 вказано, що «аналіз змісту статті 1212 ЦК України свідчить, що цивільне законодавство що охоплюється безпідставно набутим майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 ЦК України). Наприклад, у статті VII-3:101 Книги VII Модельних правил європейського приватного права (Draft Common Frame of Reference. Principles, Definitions and Model Rules of European Private Law) щодо змісту збагачення зазначено, що особа вважається збагаченою у випадку: a) збільшення доходів або зменшення обов'язків; b) отримання послуги або результатів виконаної роботи; c) користування чужим майном. Тлумачення статті 1212 ЦК України, із застосуванням телеологічного способу її тлумачення, свідчить, що цією нормою до випадків безпідставного набуття та збереження майна віднесено також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона згідно закону мала віддати (перерахувати) іншій особі в силу покладеного на неї законом зобов'язання. Тобто зменшення обов'язку. У справі, що переглядається, збагаченням є збереження страховиком без достатніх правових підстав у себе виплати, яку він згідно закону мав виплатити потерпілій особі враховуючи спричинену шкоду його страхувальником. Такий підхід до розуміння норми статті 1212 ЦК України відповідає змісту інституту набуття, збереження майна без достатньої правової підстави адже очевидно, що у наведений спосіб відбувається збагачення страховика за рахунок зменшення (звільнення) його від виконання обов'язку з відшкодування шкоди завданої потерпілій особі його страхувальником».
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).
Тлумачення статті 1212 ЦК України дозволяє зробити висновок, що до безпідставно набутого майна набувача, з урахуванням розумності, відноситься користування чужим майном (майном потерпілого). Причому потерпілий, якому належить майно, що користувався набувач, має право вимагати від набувача повернення такого збагачення.
Відповідний висновок щодо застосування норм ст. 1212 ЦК України в аналогічних відносинах міститься в постанові Верховного Суду від 08.12.2012 року у справі № 759/9443/17.
Предметом позову в цій справі є стягнення з ОСОБА_2 безпідставно збережених коштів орендної плати, яка не була сплачена власнику нежитлового приміщення, за фактичне користування без належних на те правових підстав нежитловим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачем не було подано до суду будь-яких доказів сплати коштів за користування нежитловим приміщенням площею 25,0 кв.м. на першому поверсі будівлі по АДРЕСА_1 , що належить позивачці. Водночас, факт користування таким приміщенням в період з 09.06.2017 року по 13.07.2021 року підтверджується наявним в матеріалах справи договором оперативної суборенди приміщення №5 від 15.03.2016 року зі змінами та доповненнями, актом приймання-передачі від 13.07.2021 року.
При цьому суд враховує відсутність у ОСОБА_2 підстав для використання майна, що належить позивачу, оскільки договір оперативної суборенди приміщення №5 від 15.03.2016 року є недійсним (нікчемним), оскільки укладений (продовжений) згідно нікчемного договору оренди від 10.09.2018 року, а також на строк більше трьох років без нотаріального посвідчення такого правочину.
Відтак відповідач зберіг у себе виплати, які він мав сплатити як орендну плату за нежитлове приміщення, відповідно суд дійшов висновку, що він збагатився на розмір орендної плати, за рахунок невиконання обов'язку по сплаті орендної плати, як про стверджує позивач.
Судом враховано, що відповідно до Договору № 3 про заміну сторони (уступку права вимоги) від 27.10.2022 року, укладеного між Юнайтед Консалт ЛТД (United Consult LTD), в особі директора Немеш Василя Михайловича та ОСОБА_1 , остання повністю прийняла на себе право вимагати від ОСОБА_2 виконання зобов'язань в частині сплати коштів у сумі 89 249,83 гривень, які відповідач зобов'язаний був згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України сплатити Юнайтед Консалт ЛТД (United Consult LTD) за користування приміщенням за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня, 10 в період з 09.06.2017 року по 29.06.2020 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 та ч. 1 ст. 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, позивачка стала кредитором за вимогою про стягнення з відповідача коштів за безпідставне використання нежитлового приміщення за період з 09.06.2017 року по 29.06.2020 року, коли власником такого приміщення була фірма Юнайтед Консалт ЛТД (United Consult LTD).
Оскільки розрахунок заборгованості проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, вказаний розрахунок приймається судом до уваги.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити позивачці ОСОБА_1 кошти за використання належного їй нежитлового приміщення за період з 09.06.2017 року по 13.07.2021 року в розмірі 120 381,61 грн.
Відтак, позов підлягає задоволенню.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1203,82 гривень.
Керуючись ст.ст. 215, 216, 236, 509, 510, 512, 514, 1212 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 223, 258, 259, 264, 265, 273, 280, 281, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ) 120 381 (сто двадцять тисяч триста вісімдесят одна) грн. 61 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 203 (одна тисяча двісті три) грн. 82 коп..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Рівненського апеляцiйного суду через Рiвненський мiський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_4 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 ).
Суддя Рівненського
міського суду Тимощук О.Я.