Справа № 570/2188/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року Рівненський міський суд
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Фурдись В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира 3 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області Шульгача Володимира Сергійовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області про поновлення процесуального строку на звернення до суду, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі,-
ВСТАНОВИВ:
В Рівненський міський суд Рівненської області 05 липня 2023 року згідно ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 31 травня 2023 року за підсудністю надійшла справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира 3 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області Шульгача Володимира Сергійовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області про поновлення процесуального строку на звернення до суду, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 липня 2023 року адміністративний позов було залишено без руху та надано термін для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків, які в подальшому представником позивача було усунуто.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 01 вересня 2023 року прийнято адміністративний позов позивача до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 25 вересня 2023 року на 09 год. 00 хв. в приміщенні Рівненського міського суду з повідомленням сторін.
В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримали, просять суд їх задоволити з підстав, викладених у адміністративному позові та поновити процесуальний строк на звернення до суду, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6800690 від 08 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., а провадження по справі закрити; стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати по справі.
В судове засідання відповідач командир 3 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області Шульгач В.С. повторно не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовими повістками. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавав, письмовий відзив на позов не надходив.
В судове засідання представник відповідача Управління патрульної поліції в Рівненській області повторно не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовими повістками. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавав. Згідно поданого письмового відзиву на адміністративний позов представник відповідача просила суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши позивача, представника позивача, свідка, дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що оскаржувана позивачем постанова винесена та вручена йому 08 квітня 2023 року. Згідно доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 18 квітня 2023 року вбачається, що Рівненським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги було призначено адвоката Пилипіва Івана Ігоровича для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 для захисту у вигляді здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах місцевого самоврядування, перед іншими особами стосовно оскарження постанови серії ЕАС №6800690 про адміністративне правопорушення, ч.5 ст.121 КУпАП. Згідно наявного в матеріалах справи поштового конверту вбачається, що 23 квітня 2023 року на адресу Рівненського районного суду ОСОБА_2 було направлено даний адміністративний позов, який зареєстровано судом 01 травня 2023 року за вх. №7249. Тому, суд вважає, що у даному випадку наявні всі підстави для поновлення позивачу процесуального строку на звернення до суду.
Судом встановлено, такі факти і відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6800690 від 08 квітня 2023 року винесеної командиром 3 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області Шульгачем В.В., 08 квітня 2023 року об 14 год. 23 хв. ОСОБА_1 рухаючись у с.В.Омеляна дорогою М-06 західний під'їзд до м.Рівне 1 км, керуючи транспортним засобом RENAULT MEGANE номерний знак НОМЕР_1 , обладнаний засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3. «в» ПДР України. Вказаним скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, та використовуючи визначений ст.62 Конституції України принцип, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд вважає, що в судовому засіданні не було встановлено ті обставини, що позивач вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення.
Пункт 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за позовом. Справа «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom) від 21 лютого 1975 року серія А, №18, сс17-18, пп.35-36.
Частина 5 статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі - Правила дорожнього руху), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.2.3. «в» Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
В судовому засіданні позивач суду пояснив, що дійсно, 08 квітня 2023 року він керував транспортним засобом марки Рено Меган д.н.з. НОМЕР_1 в с.В.Омеляна дорога - 06 західний під'їзд до м.Рівне 1 км о 14 год. 23 хв. та був пристебнутий ременем безпеки. Працівники поліції після розмови та складання на нього іншої постанови відпустили його і він поїхав до свого місця проживання. В подальшому, до нього на подвір'я приїхали поліцейські та склали оскаржувану постанову про те, що він ніби то вчинив дане правопорушення. Проти вказаних обставин він категорично заперечував, просив поліцейських надати будь-які підтверджуючі докази, однак їх надано не було. Усі його пояснення були зафіксовані на бодікамеру працівників поліції, однак копії відеоматеріалів йому вручено не було і до оскаржуваної постанови не долучено. Будь-яких інших доказів ніби то вчинення ним даного адміністративного правопорушення поліцейськими надано не було. Крім того, у самій постанові поліцейський зазначив: «П.7 постанови: До постанови додаються - відсутні будь-які відомості».
Відповідно до ст.5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.
За вимогами ст.280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 № 23-рп/2010 (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки,відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255
цього Кодексу.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» роз'яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Незважаючи на викладену норму закону, жодного належно та допустимого доказу, який підтверджував би вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, відповідачами до матеріалів справи не долучено.
Так, згідно зі статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 08.02.2018 у справі № 760/3696/16-а.
Також суд звертає увагу, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути підставою притягнення до адміністративної відповідальності лише у тому випадку, коли обставини, встановлені під час такого спостереження зафіксовані у встановленому законом порядку (постанова Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17).
Працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак суду належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення надано не було.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2023 року за клопотанням позивача, було витребувано з Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції безперервного відеозапису фіксування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , яке мало місце 08 квітня 2023 року.
Згідно заяви представника відповідача УПП в Рівненській області ДПП надати безперервного відеозапису фіксування та оформлення адміністративних матеріалів не має можливості, оскільки термін зберігання даних матеріалів вийшов.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на вимоги чинного законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами поліції, які зобов'язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.
Наявність порушення з боку позивача Правил дорожнього руху не підтверджується жодним допустимим доказом.
Разом з тим, постанова про адміністративне правопорушення, не може оцінюватися судом як належний та допустимий доказ в розумінні ст.72 КАС України, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б обґрунтовували вину позивача в матеріалах справи відсутні.
Так, факт вчинення позивачем зазначених в постанові правопорушень, зафіксоване лише в оскаржуваній постанові, інших доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні інкримінованих правопорушень відповідачем суду не подано.
Суд зазначає, що застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідає принципу верховенства права, а прийняття рішень про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинно ґрунтуватись на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи та оцінці здобутих доказів.
Окрім цього, лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності без жодних доказів, що свідчили би про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, не може бути єдиним беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити провадження у справі.
У зв'язку з тим, що оскаржену постанову винесено з порушенням вимог закону, безпідставним притягненням позивача до адміністративної відповідальності порушено його права, постанова є протиправною, тому підлягає скасуванню.
Справу про адміністративне правопорушення відносно позивача слід закрити, оскільки немає доказів події адміністративного правопорушення, а відсутність події адміністративного правопорушення у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП виступає обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами про те, що позивач вчинив інкриміноване адміністративне правопорушення, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, а у даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,19,77,241-246,255,295 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до командира 3 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області Шульгача Володимира Сергійовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області про поновлення процесуального строку на звернення до суду, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі - задоволити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6800690 від 08 квітня 2023 року винесену командиром 3 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області Шульгачем Володимиром Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., а провадження по справі закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_2
Відповідач: Управління патрульної поліції в Рівненській області, м.Рівне, вул.Ст.Бандери, 14 А
Відповідач: командир 3 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області Шульгач Володимир Сергійович, м.Рівне, вул.Ст.Бандери, 14 А
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов