№566/1200/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року смт Млинів Рівненської області
Суддя Млинівського районного суду Рівненської області Бандура А.П. розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Дубенського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Рівненській області
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
жителя АДРЕСА_1
місце роботи, посада: непрацюючого,
документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 , 04 грудня 2022 року, о 18 год. 15 хв., в с. Смордва по вул. Волоки, 30 в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р.,керував транспортним засобом Geely JL7162, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота,порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810» та проведення такого огляду у медичному закладі.
В судовому засіданні, 05 липня 2023 року, ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав, так як йому не зрозуміло чого за ним «погналися» працівники поліції, так як Правил дорожнього руху він не порушував і його ніхто не зупиняв.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокат Ляшук Ю.Л. просив провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, посилаючись на те, що працівниками поліції неналежним чином складено протокол про адміністративне правопорушення та просив суд визнати неналежними та недопустимими докази: показання свідка ОСОБА_3 , дані нею в судовому засіданні 27 листопада 2023 року та відповідь Млинівського ВП №1 Дубенського РВП на запит суду від 23 листопада 2023 року.
Не дивлячись на те, що ОСОБА_2 не визнав свою вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 доведена зібраними та перевіреними в ході судового розгляду доказами.
Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 04 грудня 2022 року серії ААД№120090.
(а.с.2)
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння від 04 грудня 2022 року підтверджується, що 04 грудня 2022 року ОСОБА_2 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
(а.с.4)
04 грудня 2022 року о 18 годині 55 хвилин ОСОБА_4 було видане направлення на огляд на стан сп'яніння в КНП «Млинівську ЦРЛ». ОСОБА_2 , відмовився від проходження огляду.
(а.с.5)
Зобов'язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№120090 підтверджується, що відповідно до ст.266 КУпАП, ОСОБА_2 04 грудня 2022 року відсторонений від керування транспортним засобом.
(а.с.6)
Згідно довідки, виданої відділенням поліції №1 Дубенського районного відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області №7162/210/03-2022 від 05 грудня 2022 року ОСОБА_2 посвідчення водія отримував, права користування не позбавлений, протягом року по ст. 130, 124 КУпАП не притягувався.
(а.с.7)
Згідно із відеозапису з нагрудної камери поліцейського, долученого до матеріалів та оглянутого у судовому засіданні справи, вбачається, що працівники патрульної поліції зупинили автомобіль "Geely JL7162", д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом автомобіля якого перебував ОСОБА_2 . Під час перевірки документів у ОСОБА_2 в працівників поліції виникла підозра, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, далі працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_4 , пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотесту «Драгер» на що ОСОБА_2 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, його відмова мала свідомий та категоричний характер, внаслідок чого працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
В ході складання документів працівниками поліції ОСОБА_2 вів себе не належним чином та намагався пропонувати неправомірну вигоду працівникам поліції.
З метою повного та об'єктивного дослідження факту події, яка відбулась 04 грудня 2022 року судом було викликано працівники поліції, яка складала матеріали про адміністративне правопорушення - інспектора СРПП відділення поліції №1 Дубенського РВП лейтенанта поліції Банаду Ірину Петрівну, яка в судовому засіданні, 27 листопада 2023 року, пояснила, що перебувала на чергуванні і на її особистий телефон надійшов дзвінок від жителя с. Смордва, що на одній з вулиць. с. Смордва знаходиться припаркований на узбіччі транспортний засіб, який належить ОСОБА_2 . Сам ОСОБА_2 перебуває у місцевому кафе, де він святкує день народження і розпиває спиртні напої з колегами. Коли вони під'їхали, то побачили, що припаркований автомобіль знаходяться на тому місці, що назвав громадянин. Через декілька хвилин до автомобіля підійшов невідомий на той час громадянин, який відкрив автомобіль власними ключами та сів на місце водія. Він декілька разів намагався запустити двигун автомобіля і йому це не вдавалось. Коли він все ж таки розпочав рух, то не ввімкнув відповідний покажчик повороту перед початком руху. Ми виїхали за ним ввімкнувши проблискові маячки синього та червоного кольору та подали звуковий сигнал, але автомобіль не зупинявся на законні вимоги. Після чого автомобіль різко повернув у провулок знову не ввімкнувши відповідний покажчик повороту і зупинився там.
Жодних осіб в автомобілі окрім ОСОБА_2 в автомобілі не було.
Пізніше, до автомобіля поліцейських і ОСОБА_2 підійшла дружина ОСОБА_2 , яка намагалась його заспокоїти.
За робочий стан технічних приладів вона не відповідає, можливо, відбувся збій в програмі, коли вони «скидають» відеозаписи з бодікамери на комп'ютер.
Батька вона взагалі не бачила, бачила лише дружину, яка вийшла.
Скарг на дії працівників поліції не було.
Вона не пам'ятає хто складав постанову чи вона чи її колега.
ОСОБА_2 був притягнутий до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, ч.2 ст.122 КУпАП, ч.3 ст.126 КУпАП.
Крім того, з дослідженого в судовому засіданні протоколу затримання за ч.1 ст.260 КУпАП від 04 грудня 2023 року, наданого на вимогу суду Відділенням поліції №1 ОСОБА_2 доставлений у службове приміщення відділення поліції « Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області 04 грудня 2023 року о 18 год. 55 хв. у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
(а.с.59)
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов'язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Таким чином, суд вважає, що факт перебування чи не перебування водія у стані сп'яніння в даному випадку не має жодного вирішального значення для прийняття рішення, з огляду на те, що ОСОБА_2 інкримінується відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і його дії підпадають під ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, за ч.1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Будь-яких істотних порушень вимог закону під час складення адміністративного протоколу, які б вплинули на кваліфікацію дій ОСОБА_2 та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.
В даному випадку, відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була зафіксована за допомогою технічних засобів.
Захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокатом Ляшуком Ю.Л. до Млинівського районного суду Рівненської області було подано клопотання про визнання недопустимими доказами показання свідка ОСОБА_3 та відповідь Млинівського ВП №1 Дубенськогго РВП на запит суду від 23 листопада 2023 року.
Суд, оцінивши докази в своїй сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення, вважає, що клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокатом Ляшуком Ю.Л. щодо визнання доказів недопустимими не підлягає до задоволення з слідуючих обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України. КУпАП нормативно не врегульовано порядок перегляду рішень суду за виключними обставинами.
Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4, 7 та 11 до Конвенції» ратифіковано вказану Конвенцію.
Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до ч. 1 ст. 17 даного Закону, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
Таким чином, розгляд справи про адміністративні правопорушення може бути здійснено за аналогією закону відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.
Статтею 87 КПК України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:
1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;
2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
3) порушення права особи на захист;
4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;
5) порушення права на перехресний допит;
Недопустимими є також докази, що були отримані:
1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;
2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;
3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв'язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов'язаний довести в суді під час судового провадження;
4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.
Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
У відповідності до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Крім того, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції, в тому числі і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження, а від так і не можуть бути визнаними недопустимими пояснення свідка ОСОБА_3 - інспектора СРПП відділення поліції №1 Дубенського РВП лейтенанта поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення.
Більше того, на відеозаписі події чітко зафіксовано факт спілкування ОСОБА_2 із працівниками поліції, що мало місце за зазначених у складеному протоколі про адміністративне правопорушення обставин, а тому виявлена невідповідність дати та часу, вказаних на відеозаписі, не спростовують існування події, вказаної в протоколі про адміністративне правопорушення, і, на переконання суду, виходячи із пояснень працівника поліції ОСОБА_3 , відноситься до допущення помилки при «перенесені» файлів з бодікамери на комп'ютер.
Стороною захисту, на думку суду, в судовому засіданні не надано належних і допустимих доказів, які б прямо чи непрямо підтвердили існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, та інших обставин, які мають значення для розгляду справи, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
У рішенні від 11 квітня 2013 року у справі "Веренцов проти України" Європейський суду з прав людини вказав, що має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1988 року Європейський суд зазначив, що суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, 253).
Отже, така позиція захисника розцінюється судом як намагання допомогти ОСОБА_2 , у будь-який спосіб, ухилитися від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, твердження захисника з приводу відсутності у діях ОСОБА_2 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення та відсутності його вини, є таким, що не знайшло свого підтвердження під час перевірки доказів, які були предметом дослідження в суді.
Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що відповідають обставинам справи.
Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього докази у своїй сукупності беззаперечно підтверджують той факт, що водій ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу та в медичному закладі.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.
Своїми умисними діями, які виразились у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення стягнення за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність та обтяжують відповідальність ОСОБА_2 судом не встановлено.
Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин, вважає за можливе застосувати адміністративне стягнення відносно ОСОБА_2 у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки за таких обставин може бути досягнута мета перевиховання й попередження нових правопорушень, пов'язаних із порушеннями Правил дорожнього руху України.
На підставі ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено стягнення.
На підставі наведеного,
керуючись ст. 33-35, 40-1, 283-284 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Рівнен.обл./21081300 Код за ЄДРПОУ38012494 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA218999980313020149000017001 Код класифікації доходів бюджету 21081300 Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок в дохід держави
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106
Повний текст постанови складений 18 грудня 2023 року.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області, який виніс постанову.
Суддя: А.П. Бандура