ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 1/904/302/2013
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023
за заявою акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу
у справі №1/904/302/2013
за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Астіо"
про стягнення 23 363,47 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2013 року позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Астіо" (далі - ТОВ "Астіо") на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 23 318,12 грн заборгованості по сплаті кредиту, 45,35 грн заборгованості по сплаті відсотків, 1 720,50 грн витрат по сплаті судового збору.
1.2. На виконання зазначеного рішення господарським судом 05.04.2013 видано наказ.
1.3. У квітні 2023 року акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк", стягувач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2013 у справі №1/904/302/2013 та видачу дублікату наказу.
1.4. В обґрунтування поданої заяви позивач (стягувач) зазначав про те, що він своєчасно звернувся до органів виконавчої служби із заявою про примусове виконання наказу від 05.04.2013 у справі №1/904/302/2013. Однак, постановою державного виконавця від 11.08.2016 зазначений наказ було повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII). Про вказані обставини стягувач дізнався лише з відповіді Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.02.2023 №44885/18.
1.5. У період з 11.08.2016 по 29.03.2023 наказ від 05.04.2013 у справі №1/904/302/2013 на адресу позивача не надходив, про що свідчить довідка позивача від 30.03.2023 №0500180/10137-23.
1.6. З огляду на наведене, стягувач стверджує, що наказ було втрачено при пересилці, а строк пред'явлення спірного наказу до виконання сплив 16.08.2019.
2. Стислий виклад оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у задоволенні заяви АТ "Укрексімбанк" про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2013 та про видачу дублікату наказу по справі №1/904/302/2013 відмовлено.
2.2. Ухвалу та постанову мотивовано тим, що заявник не навів достатніх обґрунтувань та не надав доказів на підтвердження того, що строк пред'явлення наказу господарського суду до виконання пропущено ним з поважних причин, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
2.3. Щодо видачі дубліката наказу, суди зауважили, що оскільки заявник звернувся до суду з заявою про видачу дубліката наказу після закінчення строку, встановленого для його пред'явлення до виконання, а в задоволенні його заяви про відновлення такого строку судом відмовлено, тому заява про видачу дубліката наказу від 05.04.2013 у справі №1/904/302/2013 не узгоджується з положеннями пункту 19.4 "Перехідних положень" Розділу XI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а отже не підлягає задоволенню.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі АТ "Укрексімбанк" (скаржник), з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви щодо поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням судами підпункту 19.4 "Перехідних положень" Розділу XI ГПК України та статті 28 Закону №1404-VIII. Так, касаційна скарга подана на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.
4.1.2. Скаржник наголошує, що постанову відділу державної виконавчої служби (далі - ВДВС) про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.08.2016 стягувачем отримано не було, а тому, строк пред'явлення наказу суду встановлюється відповідно до положень статті 12 Закону №1404-VIII та вважається таким який був перерваний.
4.1.3. За твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій на порушення положень статті 75 ГПК України не взято до уваги обставини, які визнаються учасниками справи та не підлягають доказуванню.
4.1.4. Зокрема, у даному випадку, суди залишили поза увагою, що заявником (стягувачем) та ВДВС підтверджується факт звернення стягувача до органів виконавчої служби із заявами про відкриття виконавчих проваджень на підставі яких були відкриті виконавчі провадження №37635270, №41690083, №44133054, №47437598, №49862141, а тому, на думку скаржника, спір з питань відкриття виконавчих проваджень відсутній та навпаки лише доводить добропорядність дій стягувача у разі дотримання норм закону ВДВС. Поряд з тим, виконавчою службою у відповіді на заяву про стан виконання виконавчого документа підтверджується факт того, що у нього відсутні докази на підтвердження обставин щодо інформування стягувача про винесення постанови про повернення виконавчого документа. Отже, скаржник вважає, що учасниками визнано факт відсутності у ВДВС доказів на підтвердження обставин щодо інформування стягувача про винесення постанови про повернення виконавчого документа, як і відсутність виконавчого документа на виконані, та, відповідно, обставин щодо його надсилання стягувачу.
4.1.5. Скаржник також зазначає про те, що суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваного судового рішення фактично нівелював обов'язки ВДВС щодо обов'язковості направлення стягувачу документів виконавчого провадження, та фактично витлумачив право стягувача на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження на його обов'язок цікавитися ходом виконавчого провадження.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. ВДВС та відповідач (боржник) своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу не скористались.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5.1. Місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції встановлено таке:
- на виконання рішення суду у справі №1/904/302/2013 господарським судом 05.04.2013 видано наказ;
- згідно з наданої АТ "Укрексімбанк" відповіді Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 16.02.2023 вбачається, що виконавчий документ (наказ господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2013 по справі №1/904/302/2013) знаходився на примусовому виконанні та 11.08.2016 на підставі постанови державного виконавця був повернутий стягувачу на підставі пункту 2 частин першої статті 37 Закону №1404-VIII;
- вказана відповідь була надана на запит АТ "Укрексімбанк" від 10.02.2023 про місцезнаходження виконавчого документа та стан виконавчого провадження.
- строк пред'явлення наказу до примусового виконання почав свій новий відлік зі строком пред'явлення до 12.08.2019 включно;
- посилаючись на втрату наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2013 по справі №1/904/302/2013 та обставини неповідомлення АТ "Укрексімбанк" про завершення виконавчого провадження №49862141, позивач 14.04.2023 звернувся до суду з заявою про видачу дубліката наказу та поновлення строку на пред'явлення останнього до виконання.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. У зв'язку з відпусткою судді Колос І.Б. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінювався, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023, який наявний в матеріалах справи.
6.2. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права та акти їх правозастосування. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Предметом судового розгляду є заява про поновлення строку для пред'явлення наказу суду до виконання та видачу дубліката наказу.
7.2. Разом з тим, вирішуючи питання прийнятності касаційної скарги, Верховний Суд ухвалою від 26.10.2023 відмовив у відкритті касаційного провадження в частині оскарження судових рішень щодо розгляду вимог про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, оскільки ухвала суду першої інстанції в цій частині не підлягає перегляду в касаційному порядку відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 287 та частини першої статті 304 ГПК України.
7.3. Отже, предметом касаційного розгляду є питання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права у розгляді заявлених вимог виключно щодо видачі дубліката наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2013 у справі №1/904/302/2013 за заявою АТ "Укрексімбанк".
7.4. Верховний Суд під час оцінки доводів скаржника виходить з таких міркувань.
7.5. Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
7.6. Відповідно до частини першої статті 327 ГПК України (тут і надалі - у редакції Кодексу, чинній на дату звернення ліквідатора із заявою) виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
7.7. Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
7.8. Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
7.9. Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".
7.10. Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
7.11. Суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
7.12. Водночас обов'язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (близька за змістом правова позиція щодо умов видачі дубліката виконавчого документа є сталою та послідовною і викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №24/234, від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі №5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі №5/229-04, від 01.04.2020 у справі №916/924/16, від 18.06.2020 у справі №24/262, від 03.08.2020 у справі №904/9718/13, від 17.09.2020 у справі №19/093-12, від 10.10.2023 у справі №12/106).
7.13. Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення (пункт 3.15 постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №18/1147/11).
7.14. Ураховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою, обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
7.15. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11).
7.16. На момент видачі наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2013 зі справи №1/904/302/2013 та на час відкриття виконавчого провадження №37635270, №41690083, №44133054, №47437598 та №49862141 діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV, який передбачав, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання (пункт 2 частини першої статті 22, пункт 1 частини першої статі 23 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV).
7.17. Водночас 05.10.2016 набрав чинності Закон №1404-VIII, згідно з пунктом 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
7.18. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що: виконавче провадження №49862141 з виконання наказу суду у справі №1/904/302/2013 відкрито постановою державного виконавця від 20.01.2016. Постановою державного виконавця від 11.08.2016 зазначений наказ було повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону №1404-VIII.
7.19. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п'ята статті 12 Закону №1404-VIII).
7.20. Відповідно до частини першої статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
7.21. Тобто, строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2013 у справі, відповідно до положень пункту 1 частини 4 статті 12 цього Закону вважається таким який був перерваний та в силу положень частини першої статті 12 Закону розпочався 12.08.2016 і тривав до 12.08.2019.
7.22. Суди встановили, що після пред'явлення наказу до виконання та відкриття виконавчого провадження №49862141 (20.01.2016) та до зазначеної в заяві дати (27.02.2023) отримання від ВДВС інформації на запит стягувача від 10.02.2023 про повернення наказу суду АТ "Укрексімбанк" (стягувач) понад шість років не вчиняв жодних дій для з'ясування стану виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні та заявником на вимогу суду не надані.
7.23. Як встановили суди попередніх інстанцій, станом на 27.02.2023 (дата отримання відповіді ВДВС, згідно зі штампом банку вх. №6422-29) період прострочення для пред'явлення наказу до виконання становить 1 296 днів (3 роки та майже 7 місяців).
7.24. З огляду на наведене, суди дійшли висновку про недоведеність заявником поважності причин пропуску строку пред'явлення до примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2013 у справі №1/904/302/2013, у зв'язку із чим у задоволенні заяви АТ "Укрексімбанк" в цій частині відмовили.
7.25. Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Верховного Суду від 26.10.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укрексімбанк" в частині оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у справі №1/904/302/2013 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки ухвала суду першої інстанції в цій частині не підлягає перегляду в касаційному порядку.
7.26. Предметом касаційного перегляду у цій справі згідно з ухвалою Верховного Суду від 26.10.2023 є питання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права виключно у вирішенні питання щодо видачі дубліката наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2013 у справі №1/904/302/2013 за заявою скаргою АТ "Укрексімбанк".
7.27. Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що доводи касаційної скарги скаргою АТ "Укрексімбанк" фактично повністю зводяться до незгоди скаржника саме з висновками судів попередніх судових інстанцій щодо оцінки ними поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання стягувачем, а також саме щодо відсутності підстав для поновлення пропущеного строку АТ "Укрексімбанк" для пред'явлення наказу до виконання та спонукають суд касаційної інстанції на переоцінку вже встановлених судами попередніх судових інстанцій обставин у судовому рішенні, яке не оскаржується в касаційному порядку.
7.28. У цій справі суди визнали неповажними причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та відмовили у поновленні відповідного строку. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суд першої інстанції в межах своїх повноважень досліджуючи обставини наведені заявником, визнав неповажними причини строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та відмовив у поновленні відповідного строку. Таке рішення переглянуте в апеляційному порядку на предмет дотримання вимог процесуальних та матеріальних норм, і залишено без змін. У силу приписів статті 287 ГПК України в касаційному порядку не може бути переглянуте в т.ч. з огляду на "res judicata".
7.29. З огляду на вищенаведені норми та встановлені судами попередніх інстанцій обставини (щодо відсутності доказів та неможливості перевірки факту отримання/неотримання скаржником постанови про повернення виконавчого стягувачу). Верховний Суд, з огляду на встановлені обставини, що строк для пред'явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2013 у справі №1/904/302/2013 до виконання сплив 12.08.2019, а заявник із заявою про видачу дубліката цього наказу звернувся до суду 14.04.2023, тобто після спливу строку (близько 4-х років) для пред'явлення його до примусового виконання, не вбачає порушення судами положень підпункту 19.4 пункту 19 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
7.30. Водночас зважаючи на сплив строку пред'явлення наказу до виконання та відмову у поновленні такого строку судом, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для видачі дубліката втраченого виконавчого документа.
7.31. Інші доводи скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій положень Конституції України та наведених у скарзі висновків Верховного Суду, а також висновків ЄСПЛ щодо обов'язковості виконання остаточних судових рішень не стосуються питань, які підлягають перевірці під час касаційного розгляду в межах перевірки обґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій щодо наявності/відсутності правових підстав для видачі дубліката наказу.
7.32. Розглядаючи доводи касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" у частині видачі дубліката виконавчого документа, згідно з приписами підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, Верховний Суд вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли до заснованого на законі висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про видачу дубліката наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2013 зі справи №1/904/302/2013.
7.33. Таким чином, аргументи касаційної скарги не доводять порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм права у зазначеній частині розгляду заявлених вимог, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування законних судових рішень.
7.34. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
8.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
8.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
8.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують того, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже підстав для їх зміни чи скасування немає.
9. Судові витрати
9.1. Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки, Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у справі №1/904/302/2013 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова