ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/3616/23
За позовом Приватного акціонерного товариства «КИЇВСТАР», м. Київ
до 1. Селятинської сільської ради, Чернівецька область, Вижницький район, село Селятин;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн», м. Чернівці
про визнання протиправним та скасувати рішення Селятинської сільської ради від 24.11.2021. №498-14/21, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 та переведення прав та обов'язків покупця
Суддя О. В. Гончарук
Секретар судового засідання - Медвідчук І.В.
Представники учасників справи:
від позивача - Суха Ю.О., ордер № 121545 від 27.07.2023;
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Приватне акціонерне товариство «КИЇВСТАР» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Селятинської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн», в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 №498-14/21 про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» земельної ділянки за кадастровим номером 7323584500:01:002:0058;
- визнати протиправним та скасувати рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 №498-14/21 про припинення договору оренди землі від 12.02.2007, укладеного між Селятинською сільською радою Путильського району Чернівецької області та Закритим акціонерним товариством «Київстар Дж.Ес.Ем.»;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 несільськогосподарського призначення від 25.11.2022, укладеного між Селятинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» в частині передання у власність земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн»;
- перевести права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 несільськогосподарського призначення від 25.11.2022, укладеного між Селятинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн», на Приватне акціонерне товариство «Київстар».
В обґрунтування свого позову, позивач посилається на обставини, пов'язані з порушенням з боку відповідача № 1 переважного права позивача на купівлю спірної земельної ділянки.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.08.2023 відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду за правилами загального позовного провадження на 19.09.2023.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01.09.2023 задоволено заяву позивача про забезпечення позову.
15.09.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 3966) в якому відповідач вважає доводи позивача викладені в позовній заяві безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Зазначає, що чинним законодавством не встановлено строку для здійснення орендарем переважного права купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення або відмови від нього, також чинне законодавство не містить чіткої вказівки на спосіб, у який орендар має повідомити власника земельної ділянки про викуп земельної ділянки. Також відповідач 2 зазначає, що визнання недійсним договору купівлі продажу, не забезпечить ефективного захисту порушених прав позивача.
15.09.2023 через відділ документального та інформаційного забезпечення Господарського суду Чернівецької області надійшло клопотання (вх. № 3965) про витребування у приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук Віталіни Григорівни доказів, а саме: - копії документів з наряду щодо направлення нотаріусом на адресу ПрАТ «КИЇВСТАР» заяв Селятинської сільської ради від 16.08.2022 та від 11.10.2022 про намір продажу земельних ділянок третій особі; - копії документів, що стосуються посвідченого нотаріусом договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 від 25.11.2022, укладеного між Селятинською сільською радою та ТОВ «Даймондс корпорейшин», реєстраційний номер - 8235.
18.09.2023 через відділ документального та інформаційного забезпечення Господарського суду Чернівецької області від відповідача 1 надійшов відзив (вх. № 4020) в якому останній зазначає, що доводи позивача викладені в позовній заяві є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 19.09.2023 залучено до участі у справі третю особу, витребувано документи у приватного нотаріуса та відкладено підготовче засідання на 11.10.2023.
10.10.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 4380), в якій останній не погоджується із доводами відповідача 2 викладеними у відзиві на позовну заяву та вважає їх не обгрунтованими.
11.10.2023 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 23.10.2023.
16.10.2023 через відділ документального та інформаційного забезпечення Господарського суду Чернівецької області від приватного нотаріуса Савчук В.Г. надійшли витребувані судом документи.
20.10.2023 через відділ документального та інформаційного забезпечення Господарського суду Чернівецької області від відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 4559).
23.10.2023 на електронну адресу суду від відповідача 1 надійшла заява (вх. № 4576) про розгляд справи без їхньої участі.
Ухвалою суду від 23.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляду справи по суті на 15.11.2023.
15.11.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 30.11.2023.
30.11.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 11.12.2023.
Ухвалою суду від 07.12.2023 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засідання 15.11.2023 представник позивача наполягав на задоволені позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив, а присутній у судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
11.12.2023 продовжено розгляд справи по суті.
Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
12 лютого 2007 між Селятинською сільською радою Путильського району Чернівецької області, як орендодавцем, та Закритим акціонерним товариством «Київстар Дж.Ес.Ем.», як орендарем, укладено Договір оренди землі (Договір) згідно умов якого (пункт 1 Договору), орендодавець надає на підставі рішення 6 сесії 5 скликання Селятинської сільської ради від 18.01.2007, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Селятинської сільської ради Путильського району Чернівецької області.
Пунктами 2 Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка площею 0,07 га.
Відповідно до пункту 7 Договору договір укладено на строк 25 (двадцять п'ять) років.
Рішенням Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021, серед іншого, продано у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» земельну ділянку за кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 площею 0,07 га.
Крім цього, зазначеним рішенням сільська рада припинила, з моменту реєстрації договору купівлі продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 загальною площею 0,07 га, дію договору оренди землі від 12.02.2007.
25.11.2022 між Селятинською сільською радою, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн», як покупцем укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення.
Суд зазначає, що у матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява про намір, Селятинської сільської ради, продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 загальною площею 0,07 га датована 16.08.2022.
Зазначена заява від 16.08.2022 № 208/02-24 направлена приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В.Г. на адресу Приватного акціонерного товариства «КИЇВСТАР»: вул. Буковинська, 31, місто Чернівці.
Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань юридичною адресою Приватного акціонерного товариства «КИЇВСТАР», станом на 16.08.2022, є вул. Дегтярівська, 53, місто Київ.
Також у матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява Селятинської сільської ради про намір продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 загальною площею 0,07 га датована 11.10.2022.
Зазначена заява від 16.08.2022 № 208/02-24 направлена приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В.Г. на адресу Приватного акціонерного товариства «КИЇВСТАР»: вул. Дегтярівська, 53, місто Київ.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про оренду землі» (у редакції від 28.10.2021, тобто чинній на момент прийняття рішення) орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу, за умови що він сплатить ціну, за якою продається така земельна ділянка. Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному Земельним кодексом України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах реалізація переважного права купівлі земельної ділянки на земельних торгах здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтями 135-139 Земельного кодексу України.
Орендодавець зобов'язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах орендар повідомляється про намір продати земельну ділянку на умовах та в порядку, визначених статтею 135 Земельного кодексу України.
У разі відмови орендаря від свого переважного права на придбання орендованої земельної ділянки до нового власника такої земельної ділянки переходять права та обов'язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки.
Не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди на це орендаря.
Орендар може придбати земельну ділянку, що перебуває в оренді, за умови згоди орендодавця на продаж цієї земельної ділянки. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах згода на продаж земельної ділянки надається шляхом прийняття організатором земельних торгів рішення про їх проведення та укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Таким чином, статтею 9 Закону України «Про оренду землі» визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру продажу земельної ділянки, яка знаходиться в оренді .
Так, судом в процесі розгляду справи встановлено обставини, що саме позивачу, як добросовісному орендарю, належить переважне право на викуп земельної ділянки, однак Селятинською сільською радою це право при прийнятті оскаржуваного рішення порушено.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку.
Статтею 21 Цивільного кодексу України унормовано, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до частини 1 статті 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Частиною 1 статті 155 Земельного кодексу України унормовано, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відтак, системний аналіз положень указаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.
Крім того, позивачем за цим позовом може бути і неволодіючий власник, а особа, законний інтерес або право якої порушено.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17.
У статті 629 Цивільного кодексу України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов'язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.
Відповідно до частини четвертої статті 32 цього Закону перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Отже, у Селятинської сільської ради були відсутні підстави для припинення договору оренди землі від 12.02.2007, укладеного між Селятинською сільською радою Путильського району Чернівецької області, як орендодавцем, та Закритим акціонерним товариством «Київстар Дж.Ес.Ем.» та підстави для продажу ТОВ «Даймондс корпорейшин» земельної ділянки за кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 загальною площею 0,07 га, а тому позивач правомірно звернувся з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішення 14 сесії Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області 8 скликання №498-14/21 від 24.11.2021 у вказаних частинах цього рішення.
Згідно статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного судочинства є судовий захист цивільного права та інтересу на засадах справедливості, добросовісності та розумності.
Згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на судовий захист свого права та інтересу в разі його порушення, якщо це не суперечить загальним засадам цивільного законодавства шляхом зміни правовідносин та визнання права.
Відповідно до частин 4, 5 статті 11 Цивільного кодексу України, у випадках встановлених актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування, у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.
Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України, за якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Стаття 216 Цивільного кодексу України передбачає загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 Цивільного кодексу України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.
За таких обставин, договір купівлі-продажу укладено з порушенням вимог частини 1 статті 116 та частини 2 статті 127 Земельного кодексу України, оскільки відповідач 2 не мав права на викуп вищевказаної землі, у зв'язку з чим оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним на підставі частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.
Щодо позовної вимоги про переведення прав та обов'язків, то зазначена вимога відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення (пункт 6 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України) та застосовується для захисту переважних прав третіх осіб щодо прав на майно, яким так чи інакше розпоряджається власник (частина четверта статті 362, абзац третій частини першої статті 822 Цивільного кодексу України тощо). Такий позов найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також найпростішим шляхом забезпечує відновлення та реалізацію відповідного переважного права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19 (провадження № 12-35гс20)).
Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.10. 2022 у справі № 352/2523/19 (провадження № 61-6340св22) нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції, як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18). Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22.036.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 155).
Враховуючи норми частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
З огляду на вище викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог про переведення прав покупця за договорами купівлі продажу на позивача.
Згідно із статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06 вересня 2005 року).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15 травня 2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Приписами статті 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до пункту 1 статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд зазначає, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
Таким чином, за наслідком розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 №498-14/21 про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» земельної ділянки за кадастровим номером 7323584500:01:002:0058; визнати протиправним та скасувати рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 №498-14/21 про припинення договору оренди землі від 05.02.2020, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області та Приватним акціонерним товариством «Київстар»; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 несільськогосподарського призначення від 25.11.2022, укладеного між Селятинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» в частині передання у власність земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн».
У задоволені позову в частині переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 несільськогосподарського призначення від 12.02.2007, укладеного між Селятинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн», на Приватне акціонерне товариство «Київстар» - слід відмовити.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, позивачем, одночасно із поданням позову, перераховано на депозитний рахунок суду кошти, як доказ того, що позивач спроможний сплатити вартість земельної ділянки.
Такий депозит за своєю правовою суттю є гарантійним внеском особи, яка звертається до суду з позовом про переведення на неї прав та обов'язків за договором, яким у разі задоволення позову про переведення прав та обов'язків покупця забезпечується відплатність відчуження майна з урахуванням конституційного принципу рівності сторін перед законом.
Відповідно до п. 1.2 «Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ», що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02 квітня 2014 року № 372, депозитні рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України та/або установах банків для обліку депозитних сум, які з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням.
Тобто, депозитний рахунок суду, який відкритий в управлінні державної казначейської служби не є бюджетним рахунком, а є спеціальним реєстраційним рахунком для обліку депозитних сум. Кошти, які зараховуються на цей рахунок, є власністю осіб, що їх внесли, та підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням із настанням відповідних умов.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що грошові кошти в сумі 40000 грн, внесені Приватним акціонерним товариством «Київстар», якому відмовлено в задоволенні позовної вимоги про переведення прав покупця за договором купівлі - продажу, належать позивачу в силу презумпції правомірності фактичного володіння майном (частина 3 статті 397 Цивільного кодексу України), тому підлягають поверненню, оскільки спір по суті розглянуто та проголошено рішення у справі, підстава для знаходження грошових коштів на депозитному рахунку суду відпала.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 №498-14/21 про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» земельної ділянки за кадастровим номером 7323584500:01:002:0058.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 №498-14/21 про припинення договору оренди землі від 12.02.2007, укладеного між Селятинською сільською радою Путильського району Чернівецької області та Закритим акціонерним товариством «Київстар Дж.Ес.Ем.» (Приватне акціонерне товариство «Київстар»).
4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 від 25.11.2022, укладеного між Селятинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» в частині передання у власність земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн».
5. У іншій частині позову відмовити.
6. Стягнути з Селятинської сільської ради (59131, Чернівецька область, Вижницький район, село Селятин, вул. Лесі Українки, буд. 2, код 04417814) на користь Приватного акціонерного товариства «КИЇВСТАР» (03113, місто Київ, вул. Дегтярівська, 53, код 21673832) 7381 грн судового збору.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» (58002, місто Чернівці, вул. Головна, буд. 122, код 44229284) на користь Приватного акціонерного товариства «КИЇВСТАР» (03113, місто Київ, вул. Дегтярівська, 53, код 21673832) 2013 грн судового збору.
8. Повернути Приватному акціонерному товариству «КИЇВСТАР» (03113, місто Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53, код 21673832) з депозитного рахунку Господарського суду Чернівецької області №UA128201720355269002000003856, відкритого в Державній казначейській службі України (м. Київ), кошти у сумі 40000 грн сплачених за квитанцією: №79919.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повне судове рішення складено 18.12.2023.
Суддя О.В. Гончарук