ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2023м. ДніпроСправа № 904/4259/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Тімочкіна М.В.
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Дніпропетровська область, м. Нікополь
про стягнення 531 366,31 грн
Представники:
від позивача: Кузьміна І.С.;
від відповідача: Якимець Я.К.;
СУТЬ СПОРУ:
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення 1 013 167,02 грн, з яких: 957 599,99 грн - основний борг, 48 745,77 грн - пеня, 2990,86 грн - 3% річних, 3830,40 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору розподілу природного газу № 09420056EGBP016 від 01.01.2016.
Суд ухвалою від 09.08.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" залишив без руху. Запропонував Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду платіжного документу, який підтверджує факт сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі (сплатити 15 197,51 грн) у строк до 23.08.2023 включно.
21.08.2023 до господарського суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2023 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду платіжну інструкцію № 1421 від 18.08.2023 про сплату судового збору у розмірі 15 197,52 грн.
Ухвалою від 22.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 13.09.2023.
29.08.2023 позивач подав до суду клопотання про зменшення позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача 531 366,31 грн, з яких: 478 799,99 грн - основний борг, 48 562,13 грн - пеня, 3069,57 грн - 3% річних, 934,62 грн - інфляційні втрати.
Господарський суд приняв заявлене позивачем зменшення позовних вимог.
13.09.2023 до підготовчого засідання не з'явився представник позивача, 13.09.2023 подав клопотання про відкладення розгляду справи.
13.09.2023 до підготовчого засідання з'явився представник відповідача, просив відкласти підготовче засідання.
Суд ухвалою від 13.09.2023 відклав підготовче засідання на 16.10.2023.
14.09.2023 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що відповідно до річної замовленої у 2022 році відповідачем потужності на 2023 рік вартість місячної послуги з розподілу природного газу складала 478 800 грн. Як вказує позивач у своїй заяві про зменшення розміру позовних вимог від 29.08.2023 «На теперішній час відповідач частково погасив основну заборгованість перед Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» за борговий період червень 2023 року. Платіж AT «Нікопольський завод феросплавів» від 31.07.2023 у сумі 478 800,00 грн з призначенням «//AT НЗФ // 00186520 за дог. 09420056EGBP016 зг. pax, 63004342 за розподіл природного газу в т.ч.НДС-79800» зарахований в погашення заборгованості за червень 2023 р». Однак, дані обставини є спірними, оскільки відповідно до п. 8 гл. 6 розділу 6 Кодексу ГРС, Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. При цьому кошти, сплачені відповідачем за платіжною інструкцією № 269817 від 31.07.2023, де в призначенні платежу вказано оплату за пред'явленим передплатним рахунком позивача за надані у квітні 2023 року послуги, позивач протиправно та необґрунтовано зарахував, як оплату послуг за червень 2023, а не за квітень або травень 2023 року. Отже, в порядку, передбаченому вимогами Кодексу ГРС, позивач повинен був зарахувати вказану оплату відповідно до черговості її виникнення, тобто за квітень 2023 року. Однак, позивач всупереч вимогам Кодексу ГРС, самостійно зарахував оплату за платіжною інструкцією № 269817 від 31.07.2023 НЕ як за послуги розподілу природного газу у квітні 2023, а за послуги розподілу природного газу у червні 2023, тобто не відповідно до черговості виникнення заборгованості. Повідомив, що керуючись своїм правом, передбаченим вимогами Кодексу ГРС, 12.09.2023 відповідач подав до позивача заявку про зменшення величини замовленої річної потужності на 2023 рік. Таким чином, позивач повинен здійснити перерахунок місячної вартості послуги розподілу природного газу за весь календарний рік, що, в свою чергу, буде мати відповідні правові наслідки, зокрема, при розгляді цієї справи. У зв'язку із викладеним відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У разі задоволення позовних вимог у відповідній частині або повністю, зменшити розмір пені до 1 гривні.
16.10.2023 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача: 325 633,70 грн, з яких: 277 200,00 грн - основний борг, 43 562,17 грн - пеня, 2893,51 грн - 3% річних, 1978,02 грн - інфляційні втрати.
Господарський суд прийняв зменшення позовних вимог позивача.
В підготовче засідання 16.10.2023 з'явились представники позивача та відповідача.
Суд ухвалою від 16.10.2023 продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів до 22.11.2023 включно. Відклав підготовче засідання на 13.11.2023.
26.10.2023 позивач подав до суду додаткові пояснення.
В підготовче засідання 13.11.2023 з'явились представники позивача та відповідача.
Суд ухвалою від 13.11.2023 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 13.12.2023.
У судове засідання 13.12.2023 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні оголошена перерва до 15.12.2023.
14.12.2023 відповідач подав до суду клопотання про доручення доказів (платіжної інструкції від 29.09.2023).
15.12.2023 позивач подав заперечення на клопотанні про доручення доказів.
У судове засідання 15.12.2023 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засідання оголошено перерву до 20.12.2023.
20.12.2023 позивач подав додаткові пояснення.
У судове засідання 20.12.2023 з'явились представники позивача та відповідача.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
01.01.2016 відповідач підписав заяву-приєднання № 09420056EGBP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а.с. 9).
Вказаною заявою Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (споживач) приєдналось до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (далі - договір), умови якого розміщені на сайті НКРЕКП, сайті Оператора ГРМ в мережі Інтернет за адресою dp.104.ua та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності газета “Зоря Області № 101 (21731) від 30.12.2015.
Цей типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. (п. 1.1. договору).
Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України “Про ринок природного газу” і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (п. 1.2. договору).
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. (п. 1.3. договору).
За цим договором Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1. договору).
Обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ (п. 2.2. договору).
Після визначення загального об'єму розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, Оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об'єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВт•год, в - Гкал, в - МДж. Дані про об'єм (м куб.) та обсяг (кВт•год, Гкал, МДж) розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті Споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором. Оператор ГРМ зобов'язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для можливості її використання суб'єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Споживач (крім побутового) зобов'язується довести інформацію про загальний об'єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику. Визначені за умовами цього договору об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ (п. 5.6. договору).
Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.1. договору).
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (п. 6.2. договору).
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 6.4. договору).
Відповідно до п. 6.6. договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ. У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання письмової вимоги. Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб. Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.8. договору).
Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.8. договору).
Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (пп. 1 п. 7.4. договору).
У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 8.2. договору).
Цей договір укладається на невизначений строк (п. 12.1. договору).
Додатком 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання № 09420056EGBP016 від 01.01.2016 (а.с. 10-13) визначено розрахунок втрат і витрат природного газу та перелік точок комерційного обліку споживача.
У позовній заяві позивач зазначив, що він на виконання умов договору надав відповідачу послуги з розподілу природного газу (потужності) у травні - червні 2023 року на загальну суму 957 599,99 грн з ПДВ, на підтвердження чого надав акти наданих послуг:
- № ДГП83009580 від 31.05.2023 про надання послуг у травні 2023 року на суму 478 799,99 грн з ПДВ (а.с. 17);
- № ДГП83011535 від 30.06.2023 про надання послуг у червні 2023 року на суму 478 800,00 грн з ПДВ (а.с. 25).
Позивач виставив відповідачу рахунки:
- № 63011739 від 31.05.2023 на оплату послуг з розподілу природного газу (потужності) у травні 2023 року на суму 478 799,99 грн з ПДВ (а.с. 19);
- № 63013743 від 30.06.2023 на оплату послуг з розподілу природного газу (потужності) у червні 2023 року на суму 478 800,00 грн з ПДВ (а.с. 24).
Господарський суд зазначає, що акти наданих послуг № ДГП83009580 від 31.05.2023 та № ДГП83011535 від 30.06.2023 підписані лише зі сторони позивача та відповідно не містять підпису відповідача.
Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.6. договору).
Відповідно до п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Позивач зазначає, що акт № 63011739 від 31.05.2023 та рахунок№ 63011739 від 31.05.2023 на суму 478 799,99 грн було направлено споживачу 12.06.2023 листом № 49004.1-Сл-13154-0623 від 12.06.2023 (а.с. 16), що підтверджується описом вкладення (а.с. 20), накладною Укрпошти та фіскальним чеком (а.с. 22).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 21) відповідач отримав зазначене вище поштове відправлення 16.06.2023.
Акт № ДГП83011535 від 30.06.2023 та рахунок № 63013743 від 30.06.2023 на суму 478 800,00 грн позивачем було направлено споживачу 11.07.2023 листом № 49004.1-Сл-15335-0723 від 11.07.2023 (а.с. 23), що підтверджується описом вкладення та накладною Укрпошти (а.с. 27-28).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28) відповідач отримав зазначене вище поштове відправлення 12.07.2023.
Однак, як зазначає позивач, підписані акти відповідачем на його адресу не повертались.
В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем в письмовій формі мотивованої відмови від підписання спірних актів наданих послуг.
Належні та достовірні докази врегулювання розбіжностей щодо обсягу та вартості наданих послуг з розподілу природного газу (потужності) у травні - червні 2023 року в матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, до вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу (потужності) у травні - червні 2023 року підлягають визначенню відповідно до даних Оператора ГРМ.
Згідно з абзацом 10 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за двократною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Тобто зазначений пункт регулює порядок визначення Оператором ГРМ замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року.
У даному випадку відповідачу, як споживачу, що не є побутовим, який мав фактичний обсяг споживання природного газу об'єктом (об'єктами) споживача за попередній газовий рік, надано право до 20.10.2022 подати Оператору ГРМ (позивачу) уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на 2023 рік.
Актом приймання-передачі природного газу № ДГП0068710 від 30.09.2022 (а.с. 14) встановлено, що річна замовлена потужність (РЗП) для AT «Нікопольський завод феросплавів» на 2023 рік становить 4 468 596,68 /12 місяців, місячна замовлена потужність 372 383,06 м3.
Листом № 20-4005/6310/6602 від 12.10.2022 споживач на 2023 рік скорегував обсяги РЗП на 3 800 000,00 м3/12 = місячна замовлена потужність 316 666,67 м3.
Отже, споживач самостійно замовив обсяг послуг РЗП на 2023 рік листом від 12.10.2022 № 20-4005/6310/6602 відповідно до абзацу десять пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ.
Вказане замовлення надало право споживачу в подальшому одноразово скоригувати обсяги РЗП на 2023 рік.
Пунктом 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що у разі здійснення споживачем, що не є побутовим, замовлення річної потужності відповідно до абзацу десятого пункту 2 або абзацу другого пункту 5 цієї глави споживач, що не є побутовим, має право одноразово з 10 липня по 15 вересня розрахункового календарного року подати Оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на поточний календарний рік.
У такому випадку Оператор ГРМ здійснює перерахунок місячної вартості послуги розподілу природного газу відповідно до пункту 1 цієї глави за весь календарний рік.
У заяві про зменшення позовних вимог позивач зазначає, що позивач скористався своїм правом та скоригував обсяги РЗП на 2023 шляхом подання Оператору ГРМ листа № 6-4016/6310/6602 від 07.09.2023 (а.с. 74), в якому просив зменшити сумарну величину замовленої річної потужності природного газу для AT НЗФ на 2023 рік з обсягу 3 800 000 м3 до обсягу 2 200 000 м3, у тому числі по об'єктам: для проммайданчика AT НЗФ (ЕІК-код 56ZO06B0056EG03A) в об'ємі 2 199 990 м3; для санаторію-профілакторію «Електрометалург» (ЕІК-код 56ZO06B0056EG01E) в об'ємі 10 м3 (десять м3). Отже, як зазначає позивач, у травні 2023 року відповідач отримав послуг на суму 277 200 грн з ПДВ (2 200 000 м3 * 1,512 грн / 12 місяців).
Відповідно до п. 6.6. договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за надані послуги сплатив лише частково 478 800,00 грн, на підтвердження чого надав платіжну інструкцію № 269817 від 31.07.2023 (а.с. 73), у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 277 200,00 грн, що і стало причиною звернення до суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Взаємовідносини, пов'язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу цього Кодексу (п. 5 гл. 3 розд. І Кодексу газорозподільних систем).
На підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ: присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб'єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника; надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об'єкта для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу; забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом (п. 6 гл. 3 розд. І Кодексу газорозподільних систем).
Згідно з п. 1 гл. 1 розд. VI Кодексу газорозподільних систем суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 N 2498 (далі типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом. (п. 2 гл. 1 розд. VI Кодексу газорозподільних систем).
Відповідно до п. 1 гл. 3 розд. VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Згідно з п. 3, 4 гл. 3 розд. VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу. Оператор ГРМ зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
14.12.2023 відповідач подав до суду клопотання про доручення доказів (платіжної інструкції від 29.09.2023).
20.12.2023 позивач подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до пункту 6.7. Типового договору у разі виникнення у споживача заборгованості за цим Договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. Відповідно до абз. 2 п.8 гл. 6 розділу VI Кодексу ГРМ та до абз. 2 п.п. 6.7. Типового договору розподілу природного газу зазначено, у разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення. Будь - якої заяви/листа щодо укладення графіку погашення заборгованості від відповідача позивачеві не надходило, а відтак позивач мав усі достатні та законні підстави для зарахування отриманих платежів в рахунок погашення існуючої заборгованості. Платіжне доручення від 31.07.2023 на суму 478 800,00 грн було віднесено в погашення заборгованості за червень 2023 р., яка на дату платежу складала 478 800,00 грн (в межах даної справи суд за заявою позивача зменшив суму позовних вимог за спірний період червень 2023 року). Після проведення коригування обсягу P3П 30.09.2023 нарахування за червень зменшилися на суму 201 600,01 грн, у зв'язку із чим утворилася переплата за червень у цій же сумі, яка була віднесена в погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення на дату перерахунку дебіторської заборгованості за квітень 2023 р. Платіжне доручення від 29.09.2023 на суму 478 799,99 грн було віднесено в погашення наявної на дату платежу дебіторської заборгованості, а саме, за лютий 2023 р. у сумі 174 291,86 грн, за березень 2023 р. у сумі 277 199,99 грн, за квітень 2023 р. у сумі 27 308,14 грн, тобто відповідно до черговості її виникнення. Таким чином, на теперішній час, враховуючи оплати споживача у липні, вересні, коригування РЗП за АТ «НЗФ» обліковується заборгованість за травень у сумі 277 200,01 грн.
Доказів оплати наданих послуг в сумі 277 200,00 грн відповідач не надав.
Як вказує позивач у своїй заяві про зменшення розміру позовних вимог від 29.08.2023 «На теперішній час відповідач частково погасив основну заборгованість перед Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» за борговий період червень 2023 року. Платіж AT «Нікопольський завод феросплавів» від 31.07.2023 у сумі 478 800,00 грн з призначенням «//AT НЗФ // 00186520 за дог. 09420056EGBP016 зг. pax, 63004342 за розподіл природного газу в т.ч.НДС-79800» зарахований в погашення заборгованості за червень 2023 р». Однак, дані обставини є спірними, оскільки відповідно до п. 8 гл. 6 розділу 6 Кодексу ГРС, Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. При цьому кошти, сплачені відповідачем за платіжною інструкцією № 269817 від 31.07.2023, де в призначенні платежу вказано оплату за пред'явленим передплатним рахунком позивача за надані у квітні 2023 року послуги, позивач протиправно та необґрунтовано зарахував, як оплату послуг за червень 2023, а не за квітень або травень 2023 року. Отже, в порядку, передбаченому вимогами Кодексу ГРС, позивач повинен був зарахувати вказану оплату відповідно до черговості її виникнення, тобто за квітень 2023 року.
Пунктом 8 гл. 6 розділу 6 Кодексу ГРС передбачено,що у разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.
Господарський суд наголошує, що в даному випадку Оператор ГРМ наділений правом, однак не зобов'язаний, грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.
Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 277 200,00 грн є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 43 562,17 грн за період з 12.06.2023 по 16.10.2023.
Відповідно до п. 8.2. договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний не правильно, а саме позивачем при розрахунку використано неправильну початкову дату періоду нарахування.
З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню на заборгованість за травень 2023 року у розмірі 277 200,00 грн за період з 12.06.2023 по 16.10.2023.
Відповідно до п. 6.6. договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).
Таким чином, відповідно до п. 6.6. договору та з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України відповідач повинен був сплатити за надані в травні 2023 року послуги у строк до 12.06.2023 включно (оскільки останні день строку припадає на вихідний день).
Таким чином, початковою датою прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих у травні 2023 року послуг та, як наслідок, початковою датою періоду нарахування пені, має бути 13.06.2023.
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня за період з 13.06.2023 по 16.10.2023 у розмірі 43 182,44 грн.
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 12.06.2023 по 16.10.2023 у розмірі 2893,51 грн та інфляційні втрати за період з червня 2023 року по вересень 2023 року у розмірі 1978,02 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та встановлено, що він виконаний неправильно, при розрахунку позивачем також використано неправильну початкову дату періоду нарахування.
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають 3% річних за період з 13.06.2023 по 16.10.2023 у розмірі 2870,73 грн. Розмір інфляційних втрат позивачем розраховано правильно.
Відповідач у своєму відзиві просить суд зменшити розмір пені до 1 гривні.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.
В обґрунтування свого клопотання про зменшення розміру пені відповідач зазначає наступне. Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російського федерацією» Нікопольська міська територіальна громада, де знаходиться відповідач, з 21.07.2022 по 31.05.2023 віднесена до території активних бойових дій, а з 31.05.2023 - до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (https://zakon.rada.gQv.ua/laws/show/zl668-22#Text). Загально відомим фактом є те, що починаючи з 12.07.2022 місто Нікополь в Дніпропетровській області і по теперішній час піддається щоденним систематичним обстрілам з боку військ рф, які знаходяться на відстані 7 кілометрів по басейну тепер вже колишнього Каховського водосховища від міста Нікополь. Починаючи з серпня 2022 року господарська діяльність відповідача знаходиться в стані часткового простою, що викликано руйнуванням майна відповідача, яке використовується ним у його діяльності, внаслідок ворожих обстрілів. Так, 18.07.2022 та 15.08.2022 частина адміністративних будівель та виробничих потужностей AT НЗФ зруйнована внаслідок влучання російських реактивних артилерійських снарядів. Загалом по об'єктах та майну відповідача станом на 12.09.2023 компетентними слідчими органами зафіксовано 25 фактів ворожих артилерійських обстрілів. Серед останніх обстрілів AT НЗФ, зокрема: 09.03.2023 ворог здійснив ракетну атаку по енергетичній системі Нікопольського району. Під час обстрілу ракетами С-300 пошкодження зазнала підстанція 330 кВ «Нікопольська». Внаслідок обстрілу на території підстанції виникла пожежа. Вогнем було знищено обладнання підстанції, що призвело до знеструмлення у електропередавальну лінію та високовольтні кабелі; розмір збитків встановлюється. Внаслідок обстрілу та влучання ворожої ракети по об'єктах цивільної інфраструктури, пошкоджено опору № 1 повітряної лінії 154 кВ ГВ-З-ГВ-4 (інв. № 3128), що знаходиться в районі підстанції «Нікопольська-330» та належить AT НЗФ. 04.05.2023 збройними формуваннями рф з боку Запорізької області здійснено чотири скиди з БПЛА. Внаслідок вказаних протиправних дій пошкоджено цивільну інфраструктуру, зокрема трансформаторна підстанція, розташована на території AT «Нікопольський завод феросплавів». Внаслідок обстрілу на території підстанції виникла пожежа. Вогнем було знищено обладнання підстанції, що призвело до знеструмлення у електропередавальну лінію та високовольтні кабелі; розмір збитків встановлюється. 06.05.2023 воєнізованими підрозділами рф з боку с. Водяного Запорізької області було здійснено обстріл з РСЗВ «ГРАД» та ствольною артилерією по цивільній інфраструктурі м. Нікополь. В результаті вказаних протиправних дій отримали пошкодження об'єкти цивільної інфраструктури м. Нікополь, зокрема, виробничі потужності відповідача: адміністративна будівля, цех та піч AT «Нікопольський завод феросплавів». 22.07.2023 воєнізовані підрозділи рф здійснили скид з БПЛА (орієнтовно мінометна міна). В результаті вказаних протиправних дій пошкоджено будівлі, споруди AT «Нікопольський завод феросплавів» (склад сирої сировини), що знаходиться на території підприємства. Таким чином, внаслідок вищезазначених артилерійських обстрілів ворожими військами рф відповідачу завдано значні матеріальні збитки, остаточний розмір яких на даний час встановлюється. В умовах ведення активних бойових дій на території, на якій розташований відповідач, сплата господарських санкцій є надмірним тягарем, адже в залежності від розвитку бойових дій у м. Нікополь та в районі Запорізької атомної електростанції (відстань 7 км від міста Нікополь до атомних енергоблоків) може статися й так, що відповідач не тільки не зможе сплачувати штрафні санкції, але виконувати й основні зобов'язання перед усіма своїми кредиторами. Відтак проведення воєнних (бойових) дій на території Нікопольської міської територіальної громади для відповідача в аспекті його обов'язку сплатити саме зараз штрафні санкції за неналежне виконання господарського обов'язку є надзвичайною і невідворотною обставиною, яку він не міг передбачити та запобігти будь-якими доступними для нього засобами. Ведення воєнних дій в місті Нікополь Дніпропетровської області не є для відповідача звичайним господарським (комерційним) ризиком. Відповідач звертає увагу суду, що причиною його важкого фінансового становища є саме військова агресія російської федерації проти України, внаслідок якої відповідач втратив більшість напрацьованих роками на внутрішньому ринку України логістичних ланцюжків, по яким здійснювалася поставка сировини та іншої продукції виробничо-технічного призначення - складових виробничого циклу з виробництва різних марок феросплавної продукції, а також збут готової продукції відповідача.Затримка, а в деяких випадках і неможливість поставки сировини для виробництва феросплавної продукції за рахунок знищення російськими військами українських національних залізничних колій та блокування морських портів України призвели до значного зменшення обсягу виробництва феросплавної продукції, що в свою чергу, викликало часткову зупинку діяльності відповідача. Внаслідок бойових дій на території м. Маріуполь Донецької області та його наступної окупації ворогом відповідачем повністю втрачені господарські зв'язки із основними покупцями його продукції, такими як ПРАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», ПРАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь». Крім того, звертає увагу, що товариство є фактично містоутворюючим підприємством у м. Нікополі зі штатною чисельність майже 6 тис. працівників, з яких на теперішній час працює лише 2 354. У цей складний час AT НЗФ наповнює податками левову частку міського бюджету. Своєчасно сплачує заробітну плату працівникам при тому, що має збитки від господарської діяльності у зв'язку з відсутністю попиту на готову продукцію на внутрішньому ринку та значними ускладненнями з логістикою її збуту за кордон. За таких обставин, які значно впливають на фінансові можливості AT НЗФ, підприємство намагається вести господарську діяльність в таких умовах, сплачувати податки до Державного та місцевого бюджету та заробітну платню працівникам товариства. Щодобово в період робочого часу робітники заводу знаходяться у бомбосховищах (до декількох годин) доки не припиняється загроза обстрілів. Тому, враховуючи вищенаведене та той факт, що відповідач в теперішній час опинився в складній фінансовій та економічній ситуації, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій є надмірним тягарем, який може значно ускладнити ведення відповідачем господарської діяльності або навіть призвести до зупинки підприємства відповідача.
З огляду на наведені приписи чинного законодавства, з урахуванням встановлених обставин справи, майнового стану сторін та стану розрахунків суд вважає за доцільне зменшити розмір пені до 23 182,44грн.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 305 231,19 грн, з яких: 277 200,00 грн - основний борг, 23 182,44 грн - пеня, 2870,73 грн - 3% річних, 1978,02 грн - інфляційні втрати.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684,00 грн.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 15 197,52 грн згідно з платіжною інструкцією № 1421 від 18.08.2023, що становить 1,5% від первісної ціни позову 1 013 167,02 грн.
В подальшому позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача: 325 633,70 грн, з яких: 277 200,00 грн - основний борг, 43 562,17 грн - пеня, 2893,51 грн - 3% річних, 1978,02 грн - інфляційні втрати.
Господарський суд прийняв зменшення позовних вимог позивача.
За подання до господарського суду позовної заяви про стягнення з відповідача 325 633,70 грн підлягає сплаті судовий збір у розмірі 4884,51 грн (325 633,70 грн х 1,5%).
Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 10 313,01 грн.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 10 313,01 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 5,86 грн (0,12 %), на відповідача - 4878,65 грн (99,88 %).
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, ідентифікаційний код 00186520) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, ідентифікаційний код 03340920) 310 109,84 грн, а саме: 305 231,19 грн, з яких: 277 200,00 грн - основний борг, 23 182,44 грн - пеня, 2870,73 грн - 3% річних, 1978,02 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4878,65 грн, про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 20.12.2023
Суддя І.В. Мілєва