Рішення від 12.12.2023 по справі 904/3442/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2023м. ДніпроСправа № 904/3442/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Брагінець В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ

до Відповідача-1: Фермерського господарства "Калашник", с. Слов'янка, Межівський район, Дніпропетровська область

Відповідача-2: Фізичної особи ОСОБА_1 , с. Слов'янка, Межівський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 3 151 699, 57 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , с. Слов'янка, Межівський район, Дніпропетровська область

до Відповідача-1:Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ

Відповідача-2: Фермерського господарства "Калашник", с. Слов'янка, Межівський район, Дніпропетровська область

про визнання недійсним договору поруки

Представники:

Від позивача за первісним позовом: Комиза Г.Г., довіреність № б/н від 08.01.2023, адвокат

Від Відповідача-1 за первісним позовом: Кошарна С.С., ордер Серія АР №1143473 від 05.10.2023, адвокат

Від Відповідач-2 за первісним позовом: Кошарна С.С., ордер Серія АР №1143473 від 05.10.2023, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: Фермерського господарства "Калашник", Відповідача-2: Фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить:

- стягнути солідарно заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1501.49517/FW1501.1462 від 26.11.2019, який є невід'ємною частиною рамкової угоди №FW1501.1462 від 26.11.2019 у розмірі 1 907 446, 20 грн.

- стягнути солідарно заборгованість за договором про надання траншу №1501.49662/FW1501.1462 від 11.02.2020, який є невід'ємною частиною рамкової угоди №FW1501.1462 від 26.11.2019 у розмірі 1 244 253, 37 грн.

Ухвалою від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено судове засідання на 24.07.2023.

12.07.2023 від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 14.07.2023 задоволено клопотання Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

24.07.2023 позивач в підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідачів -1 та - 2 в підготовче засідання не з'явився, направив за допомогою системи "Електронний суд" клопотання про відкладення розгляду справи, надання справи для ознайомлення та продовження процесуального строку на подання відзивів.

Ухвалою від 24.07.2023 відкладено підготовче засідання на 14.08.2023.

14.08.2023 сторони в підготовче засідання не з'явилися. Від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Від відповідача-2 надійшли наступні документи:

1. Відзив на позовну заяву, в якій він проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.

2. Зустрічна позовна заява про визнання договору поруки № 320533-ДП1 від 26.11.2019 недійсним.

3. Клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

4. Клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою від 14.08.2023 відкладено підготовче засідання на 29.08.2023.

Ухвалою від 21.08.2023 зустрічну позовну заяву залишено без руху.

29.08.2023 позивач в підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги. Відповідачі в підготовче засідання не з'явилися. Відповідач-2 направив клопотання про відкладення підготовчого засідання до вирішення судом питання про прийняття зустрічної позовної заяви.

Ухвалою від 29.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 02.10.2023. Відкладено підготовче засідання на 11.09.2023.

31.08.2023 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

31.08.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 04.09.2023 прийнято зустрічний позов Фізичної особи ОСОБА_1 надійшла до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" та Фермерського господарства "Калашник" про визнання договору поруки № 320533-ДП1 від 26.11.2019 недійсним, до розгляду.

Розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним у підготовчому засіданні на 11.09.2023.

05.09.2023 від відповідача-1 за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічний позов, в якому він просить зустрічну позовну заяву залишити без розгляду, в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи відмовити.

11.09.2023 позивач за первісним позовом в підготовчому засіданні підтримав первісні позовні вимоги, проти зустрічного позову заперечив, проти задоволення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи заперечив.

Відповідачі за первісним позовом в підготовче засідання не з'явилися.

Ухвалою від 11.09.2023 відкладено підготовче засідання на 05.10.2023.

05.10.2023 в підготовчому засідання оголошувалась перерва в межах розумного строку до 30.10.2023.

30.10.2023 сторони в підготовче засідання не з'явилися, позивач за первісним позовом направив клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою від 30.10.2023 відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 07.11.2023.

06.11.2023 від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення по справі.

07.11.2023 позивач за первісним позовом в підготовчому засіданні підтримав первісні позовні вимоги, проти зустрічного позову заперечив, проти задоволення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи заперечив.

Відповідач-1 за первісним позовом проти первісного позову заперечив.

Відповідач-2 за первісним позовом проти первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав.

Господарський суд для вирішення клопотання відповідача-2 витребовував у сторін оригінали документів, в тому числі, у позивача - оригінали Договору поруки №320533-ДП1 від 29.11.2019 р., оригінал кредитного Договору № 1501.49662/FW1501.1462 від 11.02.2020,

оригінали Анкет-опитувань від 20.11.2019 р. та 11.02.2020 р.

Банком надано для огляду в судовому засіданні, окрім Договору поруки №320533-ДП1 від 29.11.2019, згоду на обробку персональних даних від 29.11.2019, підписану ОСОБА_1 та відповідальним працівником банку, анкети-опитувальники фізичної особи від 20.11.2019 р. та 11.02.2020, які також підписані ОСОБА_1 . (копії цих документів знаходяться в матеріалах справи - т.1, а.с. 42-43,51, 159-160).

Як пояснив позивач за первісним позовом, 20.11.2019 ФГ «Калашник» отримав доступ до системи інтернет банкінгу «iBank 2 UA» AT «ПРОКРЕДИТ БАНК».

20.11.2019 ОСОБА_1 як голова ФГ «Калашник» отримав Сертифікат відкритого ключа у системі «iBank 2 UA» AT «ПРОКРЕДИТ БАНК» вказавши наступні відомості: «ФГ «КАЛАШНИК» (код ЄДРПОУ 34140135) E-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 а. Відомості про власника відкритого ключа ЕЦП: « ОСОБА_1 », посада: Голова. Особистий підпис». Ці обставини підтверджуються копією Сертифікату відкритого ключа.

Цього ж дня ОСОБА_1 заповнив Анкету-опитувальник фізичної особи (на ім'я ОСОБА_1 ) та заповнив Анкету-опитувальник юридичної особи (на ім'я ФГ «Калашник» як Голова Господарства). Ці обставини підтверджуються копією анкети-опитувальника фізичної особи та анкети-опитувальника юридичної особи, які вже були надані суду.

26.11.2019 ОСОБА_1 як голова ФГ «Калашник» прийняв рішення про наступне: «укласти з АТ «ПроКредит Банк» Рамкову угоду на суму 10 млн. грн., на строк 120 міс. У межах Рамкової угоди укласти з АТ «ПроКредит Банк» договори про видачу кредитів в сумі 5 000 000,00 грн. на поточні потреби господарства: право на підписання договорів з АТ «ПроКредит Банк» залишаю за собою». Ця обставина підтверджується копією Рішення ФГ «Калашник» від 26.11.2023 про укладення Рамкової угоди.

26.11.2019 укладено Рамкову угоду №FW1501.1462 між ФГ «Калашник» (позичальник) та AT «ПроКредит Банк» (Банк). Рамкову угоду від імені ФГ «Калашник» підписано Головою ФГ «Калашник» - ОСОБА_1 .

Цього ж дня (26.11.2019) між ФГ «Калашник» (позичальник) та AT «ПроКредит Банк» (Банк) укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1501.49517/№FW1501.1462. Договір про відкриття кредитної лінії від імені ФГ «Калашник» підписано Головою ФГ «Клашник» - ОСОБА_1 .

Цього ж дня (26.11.2019) ОСОБА_1 (як поручитель) уклав договір поруки №320533-ДП1 з AT «ПроКредит Банк» для забезпечення виконання зобов'язань позичальника - ФГ «Калашник».

Копії Рамкової угоди, Договору про відкриття кредитної лінії та договору поруки наявні в матеріалах цієї судової справи.

10.02.2020 ОСОБА_1 як голова ФГ «Калашник» прийняв рішення наступного змісту: «звернутися в AT «ПроКредит Банк» з клопотанням про видачу траншу під поточну Рамкову угоду в сумі 1 500 000,00 грн терміном 58 місяців для купівлі основних засобів; ознайомитися і затвердити проекти відповідних договорів; право підпису залишаю за собою». Ця обставина підтверджується копією Рішення ФГ «Калашник» від 10.02.2020.

11.02.2020 між ФГ «Калашник» (позичальник) та AT «ПроКредит Банк» (Банк) укладено Договір про надання траншу №1501.49662/№FW1501.1462 та Договір про внесення змін до Кредитного договору. Договори від імені ФГ «Калашник» підписано Головою ФГ «Калашник» - ОСОБА_1

11.02.2020 підписано Анкету-опитувальник фізичної особи ( ОСОБА_1 ).

Копії вищезазначених документів також наявні в матеріалах судової справи.

29.10.2020 ОСОБА_1 як голова ФГ «Калашник» прийняв рішення: «звернутися в AT «ПроКредит Банк з клопотанням про встановлення нового періоду доступності по кредитній лінії 1501.49517 від 26.11.2019 р. та відновлення ліміту в сумі 2 000 000,00 гривень: ознайомитися і затвердити проекти відповідних договорів; право підпису залишити за собою». Ця обставина підтверджується копією Рішення ФГ «Калашник» від 29.10.2020.

30.10.2020 між ФГ «Калашник» (позичальник) та AT «ПроКредит Банк» (Банк) укладено Договір №1 про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії №1501.49517/№FW1501.1462. Договір від імені ФГ «Калашник» підписано Головою ФГ «КАЛАШНИК» - ОСОБА_1 Копія Договору, також, є в матеріалах судової справи №904/3442/23.

Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги документи та пояснення, надані сторонами, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі №904/3442/23 судової почеркознавчої експертизи, оскільки ОСОБА_1 не доведено достатніми доказами необхідність призначення почеркознавчої експертизи, а безпідставне затягування вирішення спору порушує право на розгляд справи протягом розумного строку, суд приходить до висновку про

Вказане узгоджується з позицією Верховного суду у справі № 924/898/21, викладеною в постанові від 06.09.2022.

Ухвалою від 07.11.2023 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі №904/3442/23 судової почеркознавчої експертизи відмовлено.

Закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 21.11.2023.

В судовому засіданні представником відповідача-2 було зроблено заяву про те, що, оскільки суд відмовив у проведенні експертизи, він має намір замовити її самостійно.

21.11.2023 в судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги. Інші сторони в судове засідання не з'явились, від Фермерського Господарства "КАЛАШНИК" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою від 21.11.2023, зважаючи на клопотання відповідача-2 відкладено розгляд справи по суті на 12.12.2023.

12.12.2023 в судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

12.12.2023 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов рамкової угоди №FW1501.1462 від 26.11.2019 та кредитного договору №1501.49662/FW1501.1462 від 11.01.2020 в частині повного та своєчасного внесення платежів, у зв'язку з чим у відповідача-1 за первісним позовом виникла заборгованість. Оскільки відповідач-2 за первісним позовом на підставі договору поруки поручився перед позивачем за первісним позовом за належне виконання відповідачем-1 за первісним позовом взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, то позивач за первісним позовом просить стягнути заборгованість з відповідачів за первісним позовом як солідарних боржників.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-1 ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Відповідач-1 за первісним позовом зазначив, що позивачем за зустрічним позовом не враховано коштів в розмірі 500 000,00 грн., які сплачені на рахунок ФГ "Калашник" за продаж трактора CASE ІН MX 355 від 14.06.2022.

Вказані кошти були отримані господарством від продажу саме сільськогосподарської техніки, як основного засобу, який було придбано господарством на надані кредитні кошти за кредитним договором №1501.49662/FW1501.1462 від 11.02.2020.

Тобто, в даному випадку кошти надані за вказаним кредитним договором є цільовими коштами (п.2 Кредитного Договору) саме на операції з основними засобами.

Відповідач-1 за первісним позовом вказує, що, при продажу сільськогосподарської техніки (трактор) ціленаправлено виставив рахунок покупцю на оплату трактора саме з зазначення реквізитів AT "ПроКредит Банк", для часткового погашення основної заборгованості за вищевказаним Кредитним договором.

Банк, в свою чергу, не відобразив вищевказану суму в розмірі 500 000,00 грн. в своєму розрахунку заборгованості та не зарахував такі кошти на погашення основного боргу за цільовим кредитом.

Крім того, відповідач-1 за первісним позовом стверджує, що вимогу про повне дострокове погашення кредиту від 18.04.2023 не отримував, а Позивачем до позову не надано належного доказу про отримання чи не отримання такої вимоги Відповідачами.

ФГ "Калашник" не було належним чином повідомлено про дострокове повернення кредиту, оскільки з боку Позивача не доведено факт вручення адресатові під підпис вимоги Позивача, а отже у Позивача відсутні підстави для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

До матеріалів справи Позивач не долучив доказів щодо підтвердження направлення та отримання під підпис ФГ "Калашник" вимоги Позивача, а саме відсутнє повідомлення про направлення та вручення листа з вимогою.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-2 ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Відповідач-2 за первісним позовом зазначив, що Договір поруки №320533-ДП1 від 26.11.2019 ним не підписувався, та оригіналу такого Договору він не має, а також даний договір не відповідає за своїм змістом вимогам діючого законодавства, отже такий договір підлягає визнанню недійсним, а вимоги Позивача за первісним позовом до ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості є необґрунтованими.

ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВСНИМ ПОЗОВОМ НА ВІДЗИВ ВІДПОВІДАЧА-1 ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Позивач за первісним позовом зазначив, що станом під час позовної заяви та даної відповіді на відзив - кредитні зобов'язання та зобов'язання за договорами Відповідачами перед Банком не виконано.

Кошти в сумі 500 000,00 грн. не були спрямовані на погашення кредиту, тому і не відображені в жодному з розрахунків. Кошти було спрямовано на погашення іншого кредиту.

Позивач за первісним позовом стверджує, що Відповідач-1 за первісним позовом не повідомив суд, що між Банком та Відповідачем-1 за первісним позовом було укладено ряд кредитних договорів, крім тих, щодо яких було заявлено позовну заяву.

Кошти, що були зараховані на рахунок Банку у сумі 500 000,00 грн., щодо яких надано відомості Відповідачем-1 за первісним позовом та зараховано на його рахунок було спрямовано на погашення заборгованості Відповідача-1 за первісним позовом, що виникла за кредитним договором №1501.50538/FW1501.1462 від 08.04.2021 та Кредитним договором № 1501.50607/FW1501.1462 від 30.04.2021, що є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW1501.1462.

Банк зазначив, що на визначених законом та умовах договорів підставах здійснив договірне списання коштів з рахунку Відповідача-1 за первісним позовом в рахунок погашення заборгованості за іншим кредитним договором.

Щодо твердження відповідача-1 за первісним позовом щодо того, що вимога ним не була отримана, позивач за первісним позовом зазначив, що п. 16 Рамкової угоди та Кредитних договорів визначено, що Вимога Банку про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі та на вибір Банку вручається або передається Позичальнику у порядку встановленому п.21 Рамкової угоди. Відповідач-1 за первісним позовом взяв на себе зобов'язання достроково погасити весь залишком кредиту протягом п'яти днів з дня відправлення (вручення), якщо Банк вручив Вимогу Відповідачу-1 за первісним позовом чи його поручителям.

Відповідно до п. 21 Рамкової угоди визначено, що усі повідомлення один одному вважатимуться отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану у Рамковій угоді адресу або іншу адресу. Про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 (п'ять) календарних днів.

Позивач за первісним позовом зазначає, що дотримався вимог, встановлених Кредитними договорами та Рамковою угодою та направив вимоги в строки, крім того, Банк звернуся до суду більш ніж за 5 днів після відправки вимог, однак попри наданий строк Відповідач-1 та відповідач-2 за первісним позовом не виконли своїх зобов'язань встановлених угодами.

Таким чином, позивач зазначає, що Договори поруки, Рамкова угода, Кредитний договір не є припиненими, а заборгованість залишається непогашеною.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що Договір поруки №320533-ДП1 від 26.11.2019 ним не підписувався, договір не відповідає за своїм змістом вимогам діючого законодавства, отже такий договір підлягає визнанню недійсним.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що в Договорі поруки №320533-ДП1 від 26.11.2019 не встановлено конкретної суми, за яку нібито поручається ОСОБА_1 , рівно як і не визначено конкретного Кредитного договору з номером та датою, яким встановлено основне зобов'язання ФГ "Калашник".

Таким чином, окрім того, що оспорюваний Договір поруки є недійсним в силу відсутності волевиявлення сторін, такий договір не відповідає основним вимогам законодавства щодо істотних умов поруки.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-1 ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.

Відповідач-1 за зустрічним позовом відзиву на зустрічний позов не надав.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-2 ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.

Відповідач-2 за зустрічним позовом зазначив, що 26.11.2019 року між АТ "Про Кредит Банк" та ОСОБА_1 укладено Договір поруки №320533-ДП1 від 26.11.2019 у забезпечення зобов'язань ФГ "Калашник" за Рамковою угодою №FW1501.1462 26.11.2019 року, з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до неї, а також усіма Кредитними договорами з усіма діючими та майбутніми змінами та/або доповненнями до них.

На підставі вказаного договору Поручитель - ОСОБА_1 поручився перед Банком за виконання усіх зобов'язань Позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником Боржник.

Договором поруки передбачено, що порука діє протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, належного виконання усіх зобов'язань Позичальника.

Відповідач-2 за зустрічним позовом зазначив, що всі наявні документи було підписано позивачем за зустрічним позовом власноручно, оскільки останній на момент укладання Рамкової угоди був керівником та учасником підприємства.

Щодо не зазначення в договорі поруки розміру зобов'язань, відповідач-2 за зустрічним позовом вважає таке твердження хибним, оскільки розділами 1 та 2 Договору поруки чітко визначено, що на підставі договору поруки Відповідач-2 за первісним позовом, як Поручитель, поручився перед Банком за виконання усіх зобов'язань Відповідача-1 за первісним позовом у їх повному обсязі як солідарний з останнім боржник. Розмір зобов'язань Позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів. Кредитні договори - наступні договори з усіма діючими та майбутніми змінами та/або доповненнями до них: Рамкова угода, Договори про надання траншу, овердрафту, кредитної лінії, гарантіях та усі інші договори, які укладені та/або будуть укладені на підставі та в межах Рамкової угоди як її невід'ємні частини. Рамкова угода - Рамкова угода №FW1501.1462 від 26.11.2019 року, з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до неї.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення кредитного договору, строк дії договору, умови надання кредиту, строк користування кредитом, графік погашення кредиту, наявність прострочень за кредитним договором, обставини укладення договору поруки, строк дії поруки, обсяг відповідальності поручителя, наявність підстав для визнання договору поруки №320533-ДП1 від 26.11.2019.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (далі - банк, позивач за первісним позовом) та Фермерським господарством "Калашник" (далі - позичальник, відповідач-1) укладено рамкову кредитну угоду №FW1501.1462.

За змістом п. 1 рамкової кредитної угоди банк встановлює для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума - 10000000,00грн, максимальний строк - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних.

Кошти за кредитною послугою видаються згідно з кредитним договором (п. 4 рамкової кредитної угоди).

У розділі 5 Рамкової кредитної угоди передбачено, що за користування кредитними послугами позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти у розмірі та порядку, визначених рамковою угодою та кредитними договорами у межах максимального розміру процентів, встановлених рамковою угодою. Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.

Відповідно до розділу 5.3 Рамкової кредитної угоди за користування кредитною лінією позичальник у перший банківський день кожного календарного місяця, а у випадку повного погашення кредиту - у день повного погашення, сплачує банку проценти у розмірі вказаному у відповідному кредитному договорі, але не більше ніж максимальний розмір, встановлений цією угодою. Проценти нараховуються у дні погашення процентів, на суму використаного ліміту, існуючого на момент закриття кожного з операційних днів за кожен календарний день періоду між датою (включно), що передує поточному нарахуванню та датою (включно) останнього нарахування процентів (датою видачі кредиту - для першого нарахування). Використаним лімітом у небанківські дні є використаний ліміт на кінець останнього операційного дня, що передував цим дням.

Згідно із розділом 7 Рамкової кредитної угоди кредитними договорами може бути встановлена можливість зміни процентної ставки та інших платежів за кредитом. Умови та випадки таких змін визначаються відповідним кредитним договором.

У розділі 8 Рамкової кредитної угоди передбачено, що будь-яка кредитна послуга, кошти за якою були отримані згідно з цією угодою, погашається в порядку, визначеному цією угодою та відповідним кредитним договором.

Згідно із розділом 10 Рамкової кредитної угоди усі платежі позичальника на користь банку здійснюються позичальником самостійно у день настання дати їх оплати без відрахування будь-яких витрат, комісій чи податків і без необхідності пред'явлення банком вимоги до позичальника. Зобов'язання щодо платежів вважаються виконаними з моменту зарахування коштів у розмірі цих зобов'язань та у встановленій угодою черговості на відповідний рахунок банку.

Для погашення усіх грошових зобов'язань позичальника за всіма договорами позичальник уповноважує та безвідклично доручає банку здійснювати договірне списання на користь банку коштів у розмірі, еквівалентному існуючим на момент списання грошовим зобов'язанням позичальника з рахунків позичальника у банку (у т. ч. карткових і депозитних), реквізити яких вказані чи будуть вказані у кредитних договорах або договорах, на підставі яких позичальнику відкрито чи буде відкрито у майбутньому рахунки у банку.

Договірне списання є не обов'язком, а правом банку, яке виникає з дати настання строку погашення грошових зобов'язань діє до моменту їх повного погашення та не може бути скасовано позичальником в односторонньому порядку.

У розділі 11 Рамкової кредитної угоди передбачено, що детальні умови надання забезпечення визначаються в окремому договорі.

Банк має право згідно із цією угодою, кредитними договорами, договорами забезпечення та чинним законодавством, звернути стягнення на встановлене забезпечення для погашення всіх грошових зобов'язань позичальника перед банком, строк виконання яких настав, але які залишаються невиконаними чи неналежно виконаними (розділ 11 Рамкової угоди).

Згідно із розділом 14 Рамкової кредитної угоди позичальник бере на себе зобов'язання, зокрема, подія невиконання зобов'язання, яке означає повідомлення банку про настання чи потенційне настання будь-якої події невиконання зобов'язань, як визначено у розділі 16.

У розділі 16 Рамкової кредитної угоди передбачено умови дострокового погашення кредиту з важливої причини.

Банк може вимагати дострокового погашення кредиту по будь-якому з кредитних договорів з важливої причини й оголосити кредитну послугу належною до сплати, а також вимагати негайного повного погашення кредиту з врахуванням усіх процентів та інших нарахувань. Важлива причина включає настання однієї або кількох нижчезазначених подій, зокрема, позичальник прострочив належні до сплати платежі більше ніж на 30 календарних днів тощо.

Вимога банку про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі та на вибір банку вручається або передається позичальникові у порядку, встановленому п. 21 угоди. Позичальник зобов'язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом п'яти банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо банк вручив вимогу) позичальнику чи поручителям вимоги, якщо інша сума чи строк дострокового погашення не будуть вказані у такій вимозі.

Відповідно до п. 19 Рамкової кредитної угоди усі додатки, зміни та/або доповнення до цієї угоди, а також кредитні договори та зміни до них є її невід'ємною частиною, не мають самостійного значення і на них поширюються положення цієї угоди.

Зміни до цієї угоди та/чи кредитних договорів вносяться за взаємною згодою сторін.

Розділом 20 Рамкової кредитної угоди встановлено, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом дії строку кредитування, встановленого п. 1 рамкової угоди. Закінчення строку дії Рамкової угоди має наслідком лише припинення її умов щодо можливості укладення з позичальником нових кредитних договорів та видачі нових кредитних послуг на підставі цієї угоди. Усі інші умови Рамкової угоди, зобов'язання сторін, що виникли на підставі Рамкової угоди і були неналежно виконані, зобов'язання щодо відповідальності, а також права та обов'язки сторін продовжують діяти до повного належного виконання таких зобов'язань та реалізації прав.

Згідно із розділом 21 Рамкової кредитної угоди усі повідомлення один одному, які передбачено умовами цієї угоди та кредитними договорами, здійснюються у письмовій або електронній формі. Усі повідомлення один одному вважатимуться отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану в цій угоді адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 календарних днів.

26.11.2019 в рамках укладеної сторонами рамкової кредитної угоди між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та Фермерським господарством "Калашник" укладено договір про відкриття кредитної лінії №1501.49517/FW1501.1462.

Відповідно до п. 1 договору банк відкриває для позичальника відновлювальну кредитну лінію на наступних умовах: розмір ліміту в еквіваленті 2000000,00 грн.

1 період доступності з 26.11.2019 по 26.11.2020,

2 період доступності з 27.11.2020 по 25.11.2021,

3 період доступності з 26.11.2021 по 28.11.2022.

Договором № 1 про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії від 30.10.2020 сторони узгодили змінити розмір ліміту кредитування ,продовжити строк дії на другий період доступності.

11.01.2020 в рамках укладеної сторонами рамкової кредитної угоди між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та Фермерським господарством "Калашник" укладено кредитний договір №1501.49662/FW1501.1462 (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору банк зобов'язується надати позичальнику строковий кредит (далі - кредит), загальна сума якого складає 1500000,00грн, строком на 581 місяців, від дати видачі кредиту включно.

Кредит використовується для придбання основних засобів (п. 2 договору).

За змістом п. 3 договору кредит видається у дату, вказану в графіку повернення кредиту і сплати процентів (далі - графік), що є Додатком №1 до цього договору, наступним способом: зарахування коштів на рахунок позичальника.

Згідно з підпунктом (а) пункту 4 договору на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір - 17,00% річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

Проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче.

Через кожні 12 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (далі - дата зміни) процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою:

Проценти = Індекс UIRD 12 + 3.16%, де дані про величину індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет зокрема на офіційному сайті банку (http://www.procreditbank.com.ua). Для розрахунку процентів застосовується відповідний індекс, який розрахований на основі депозитних ставок у валюті кредиту на строк 3 місяців та оприлюднюється станом на передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю у якому наступає дата зміни процентів. Якщо у передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів відповідний індекс не оприлюднювався, то застосовується останній з оприлюднених до передостаннього банківського в Україні дня місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів індекс.

Змінений розмір процентів застосовується з дати зміни процентів (включно) і діє до останнього календарного дня (включно), що передує дню наступної дати зміни процентів.

Розмір процентів, визначених відповідно до вищенаведеної формули не може перевищувати максимальний розмір процентів, який вказаний у рамковій угоді, та бути меншим мінімального розміру процентів. Мінімальний розмір процентів за цим договором для кредитів, що видаються в національній валюті України становить: 10,00% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Для кредитів у інших валютах мінімальний розмір процентів встановлюється: 5% річних, виходячи з 360 календарних днів у році для кредитів в доларах США, та 4% річних, виходячи з 360 календарних днів у році для кредитів в євро. Якщо розмір процентів, розрахований за формулою буде більшим ніж максимальний розмір процентів, або меншим ніж мінімальний розмір процентів, то змінений розмір процентів встановлюється на рівні максимального чи мінімального розміру відповідно.

Банк зобов'язаний відправити або вручити письмове повідомлення позичальнику про зміну процентної ставки не менше як за 15 календарних днів до дати зміни процентів. Сторони погоджуються, що оскільки на момент надання такого повідомлення розмір відповідного індексу може бути не відомий кредитору, у повідомленні буде вказано про факт зміни процентної ставки без визначення конкретного розміру процентів. Таке повідомлення буде вважатися належним виконанням кредитором свого обов'язку повідомити позичальника про зміну процентної ставки.

Підписанням цього договору позичальник дає свою беззаперечну згоду на надсилання банком повідомлень про зміну процентів засобами електронної пошти та/чи факсимільним зв'язком та/чи смс повідомленнями та/чи систем дистанційного обслуговування рахунків клієнтів та іншими засобами зв'язку, дані яких надані позичальником банку. Сторони погодили вважати такі повідомлення письмовими повідомленнями та такими, що відповідають вимогам попереднього абзацу цього пункту.

Після зміни процентної ставки банк повинен сформувати новий графік, де відобразити платежі з врахуванням зміни розміру процентів. Новий графік формується по принципу формування попереднього графіку. При цьому сума платежів змінюється пропорційно до зміни розміру процентів без зміни кількості таких платежів. Даний графік не підлягає погодженню з позичальником і для його чинності є достатнім підпис банку. Сторони можуть погодити інший принцип формування нового графіка, у такому випадку, новий графік підписується обома сторонами.

Пунктом 5 договору сторони визначили, що погашення кредиту здійснюється у порядку, встановленому у графіку. Суми, сплачені на погашення кредиту не надаються у кредит повторно.

Цей договір укладено у двох примірниках: один - для позичальника та один для - банку (п. 9 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Сторонами підписано додаток №1 до договору "Графік повернення кредиту та сплати процентів" (а.с. 33, том 1), відповідно до якого кредит підлягає сплаті щомісячно до відповідного числа відповідного місяця, починаючи з березня 2020 року та з терміном остаточного повернення не пізніше 11.12.2024.

На виконання умов кредитного договору, 11.01.2020 позивач перерахував на поточний рахунок позичальника грошові кошти у розмірі 1500000,00грн, що підтверджується меморіальним ордером №351872743/382622419/1088122074/919 (а.с. 35 том 1).

Отже, позивач свої зобов'язання щодо надання кредитних коштів у сумі 1500000,00грн виконав повністю.

12.12.2022 між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та Фермерським господарством "Калашник" укладено договір про внесення змін до кредитного договору відповідно до змісту якого сторони вирішили внести зміни до кредитного договору №1501.49662/FW1501.1462 від 11.01.2020, доповненням кредитного договору.

Також, 26.11.2019 між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (далі - кредитор, позивач за первісним позовом) та ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач-2 за первісним позовом) укладено договір поруки №320533-ДП1 (далі - договір поруки).

За змістом розділу 1 договору поруки, сторони погодили, що для цілей цього договору поруки наведені терміни вживаються у такому значенні:

Позичальник - Фермерське господарство "Калашник", ідентифікаційний код: 34149135.

Рамкова угода - рамкова угода №FW1501.1462 від 26.11.2019 з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до неї.

Кредитні договори - наступні договори з усіма діючими та майбутніми змінами та/або доповненнями до них: рамкова угода, договори про надання траншу, овердрафту, кредитної лінії, гарантії та усі інші договори, які укладені та/або будуть укладені на підставі та в межах рамкової угоди як її невід'ємні частини.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання всіх зобов'язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.

Розмір зобов'язань позичальника визначається відповідно до кредитних договорів. При цьому розмір зобов'язань, які виникають з рамкової угоди і укладених на її підставі кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладання договору становлять: ліміт суми кредитування - 10000000,00грн, ліміт строку кредитування - до 26.11.2029 року, максимальний розмір процентів - 40% річних (п. 2.2 договору поруки).

Згідно з п. 2.3 договору порука у повному обсязі поширюється на зобов'язання позичальника із врахуванням всіх кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до кредитних договорів з моменту набрання ними чинності. Якщо зміни та/або доповнення (далі - зміни) до рамкової угоди стосуються збільшення вказаних п.2.2 договору поруки лімітів умов кредитування, то порукою будуть забезпечуватися зобов'язання позичальника з урахуванням таких змін за умови отримання на те попередньої чи наступної згоди поручителя. Така згода може бути надана шляхом внесення змін до договору або вчинення поручителем погоджувального підпису на договорі про внесення змін до рамкової угоди або подання поручителем письмової згоди у формі листа.

У випадку відсутності такої згоди порукою будуть забезпечуватися зобов'язання позичальника в межах лімітів умов кредитування, які діяли до внесення таких змін до рамкової угоди.

Поручитель безумовно і безвідклично погоджується, що усі зміни кредитних договорів та/чи будь-які інші зміни до рамкової угоди (у т.ч. зміна структури платежів погашення кредиту, зміна змінюваної процентної ставки, зміна чи введення нових комісій, штрафних санкцій, прав та обов'язків сторін тощо), а також укладення нових кредитних договорів на підставі рамкової угоди можуть здійснюватися без будь-якого погодження з поручителем, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов'язання позичальника з врахуванням всіх таких змін і нових кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження із поручителем.

Відповідно до п. 4.1 договору поруки порука діє з моменту укладання договору протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог кредитора. Припинення окремих кредитних договорів чи погашення заборгованості позичальника до моменту припинення строку дії рамкової угоди, а також пред'явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитор вправі пред'явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника.

Договір вступає в силу з моменту його укладання діє протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди, належного виконання усіх зобов'язань позичальника за кредитними договорами та поручителя за договором (п. 4.2 договору поруки).

Договір поруки підписаний сторонами та скріплений печаткою банку без зауважень та заперечень до нього.

Щодо первісного позову.

Позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач-1 за первісним позовом належним чином умови кредитного договору не виконав, у зв'язку з чим, заборгованість відповідачів за первісним позовом склала:

- за договором про відкриття кредитної лінії №1501.49517/FW1501.1462 від 26.11.2019, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW1501.1462 від 26.11.2019 капітал у розмірі 1 828 719,96 грн.

- за договором про надання траншу №1501.49662/FW1501.1462 від 11.02.2020, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW1501.1462 від 26.11.2019 капітал у розмірі 1 050 000,00 грн., проценти в розмірі 170 557,68 грн., проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 23 689,17 грн.

Вказане стало причиною виникнення спору.

Щодо зустрічного позову.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що договір поруки №320533-ДП1 від 26.11.2019 ним не підписувався, договір не відповідає за своїм змістом вимогам діючого законодавства, в ньому встановлено конкретної суми, за яку нібито поручається ОСОБА_1 , рівно як і не визначено конкретного Кредитного договору з номером та датою, яким встановлено основне зобов'язання ФГ "КАЛАШНИК".

Таким чином, на думку позивача за зустрічним позовом, оспорюваний Договір поруки є недійсним.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає первісний позов таким, що підлягає задоволенню, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, з огляду на наступне.

Щодо первісного позову.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України, ч. 1 ст. 174 ГК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідальність поручителя перед позивачем є солідарною разом з боржником. Вказане випливає з пункту 2.1. договору поруки.

За таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 Цивільного кодексу України, має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника та кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково, але поручитель, що виконав зобов'язання, не вправі пред'явити вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором. Відтак, в силу солідарного обов'язку боржника з поручителями перед кредитором, останній має право вибору на звернення до боржника та поручителів разом чи до будь-кого з них окремо. Тому якщо процесуальний закон не обмежує кредитора предметним чи суб'єктним критерієм щодо розгляду спору, такий спір підлягає розгляду в порядку того судочинства, яке обрав кредитор.

У цьому спорі предмет позову є однаковим щодо кожного з відповідачів і стосується стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника та поручителів солідарно. Позовна вимога є однорідною щодо кожного відповідача та нерозривно пов'язана з обов'язком щодо належного виконання умов кредитного договору. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача, зокрема належне виконання рішення суду, буде можливим за умов розгляду спору в межах однієї справи одним судом.

Відповідно до частини першої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Як зазначено у п. 4.7. договору поруки, порука за цим договором припиняється у разі: переведення зобов'язань позичальника (боргу) на іншу особу в порядку спадкування чи правонаступництва, та поручитель за цим договором поручається за будь-якого нового боржника незалежно від його особи.

Поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання Кредитних договорів позичальником, а також будь-якою іншою особою у разі переведення н неї зобов'язань позичальника, якщо такі зобов'язання переведені внаслідок спетріабо/чи припинення діяльності позичальника. При цьому поручитель набуває обов'язку виконати зобов'язання позичальника особисто, без необхідності здійснення кредитором або будь-якими третіми особами інших дій чи виконання будь-яких інших умов. У випадку смерті або/чи припинення діяльності позичальника, та відсутності у нього спадкоємців чи правонаступників, та/або неподання спадкоємцями заяв до нотаріуса про прийняття спадщини, або подання до нотаріуса заяв про відмову від спадщини, поручитель безумовно погоджується, що зобов'язаний повністю погасити заборгованість позичальника за кредитними договорами особисто, без необхідності здійснення кредитором, або будь-якими третіми особами інших дій, чи виконання будь-яких інших умов.

Оскільки поручитель поручився за зобов'язаннями боржника у повному обсязі, позивач набув право вимоги до поручителя, як відповідача, щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що за договором поруки ОСОБА_1 поручився перед АТ «ПроКредит Банк» за виконання ФГ «Калашник» зобов'язань, що випливають з кредитного договору, укладеного між АТ «ПроКредит Банк» та ФГ «Калашник».

Відповідно до вимог ст.ст. 554, 610 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

На час розгляду спору відповідачами не надано господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростовано.

Отже, позивач правомірно звернувся за захистом своїх прав шляхом стягнення заборгованості солідарно із відповідача-1 та відповідача-2 в судовому порядку.

Як встановлено судом, 18.04.2023 Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" у зв'язку з простроченням оплати платежів, передбачених договором про надання кредиту, направило відповідачам вимоги, в яких вимагало погасити всю заборгованість за кредитом (т.1 а.с. 44 - 46).

Відповідно до п. 5 рамкової кредитної угоди за користування кредитними послугами позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти у розмірі та порядку, визначених рамковою угодою та кредитними договорами у межах максимального розміру процентів, встановлених рамковою угодою. Проценти обчислюються за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.

Таким чином, у договорі сторони відтворили загальне правило, що встановлене приписом абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Проценти за користування кредитом - це певна грошова сума, яку позичальник має сплатити кредитодавцеві за умовами кредитного договору, а кредитодавець відповідно має право вимагати сплати йому такої суми грошових коштів (процентів). Це право вимоги процентів за користування кредитом належить до майнових прав і підлягає вираженню у грошову еквіваленті.

Отже, керуючись принципом расtа sипt sеrvaпdа (договорів слід додержуватися), ураховуючи приписи ч. 1 ст. 190, абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, господарський суд дійшов висновку, що як на момент укладення кредитних договорів, так і протягом строку кредитування банк мав правомірні очікування на отримання процентів за користування грошовими коштами до дня повернення кредиту, а відтак право вимоги банку щодо сплати йому таких процентів є майном та відповідно об'єктом права власності, захист якого гарантує стаття 41 Конституції України.

Наведених висновків дійшов Конституційний Суд України у рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 22.06.2022 № 6-р(ІІ)/2022.

У вказаному рішенні Конституційний Суд України здійснив аналіз сфери застосування приписів ст. ст. 625, 1050, 1048 Цивільного кодексу України та зазначив, що вони унормовують питання відповідальності за порушення грошового зобов'язання позичальником, тоді як приписи ст. 1048 Кодексу визначають загальні умови нарахування, сплати процентів за користування грошовими коштами як істотні умови договору позики, кредитного договору.

Проценти, про які йдеться в приписах ст. 1048 Кодексу, є складовим елементом плати за надану позику/кредит, що разом з основною сумою позики/кредиту становить загальну суму боргу, яку боржник повинен сплатити через визначений час після отримання позики/кредиту.

Конституційний Суд України зазначив, що приписи частини другої статті 625, першого речення частини першої статті 1050 Кодексу та частини першої статті 1048 Кодексу регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов'язань за договором у натурі.

На думку Конституційного Суду України, застосування припису першого речення частини першої статті 1050 Кодексу як такого, що його скеровано на надання кредитодавцеві права на отримання трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат як заходів цивільної відповідальності за неналежне виконання позичальником грошових зобов'язань, не може впливати на право кредитодавця на отримання процентів як плати за користування кредитом, тобто на право вимагати від боржника виконання зобов'язань за кредитним договором у натурі.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюваний припис статті 1050 Кодексу не обмежує права Банку на отримання процентів як плати за користування кредитом.

Таким чином, розмір процентів, що встановлений кредитними договорами, повинен сплачуватися відповідачем-1 за весь час прострочення і до моменту погашення заборгованості в силу положень абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Спірним кредитним договором передбачено право банку нараховувати і вимагати від позичальника сплати процентів вже після закінчення строку кредитування. При цьому, розмір процентів тотожний тому, що діяв до зміни умов кредитного договору.

Позивач у відповідності до п. 5 рамкової кредитної угоди та ст. 1048 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідачів 170 557,68грн загального залишку заборгованості за процентами, 23689,17грн процентів за неправомірне користування кредитом.

З урахуванням наведеного, строк повернення кредиту та процентів за користування кредитом є таким, що настав.

Доказів сплати за договором про відкриття кредитної лінії №1501.49517/FW1501.1462 від 26.11.2019, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW1501.1462 від 26.11.2019 капітал у розмірі 1 828 719,96 грн відповідачі за первісним позовом до суду не надали.

Таким чином, первісний позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо нарахування пені.

Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.5. Рамкової угоди визначено, що у випадку порушення строків сплати будь-яких платежів позичальника відповідно до цієї угоди та укладених на її підставі кредитних договорів позичальник зобов'язаний сплатити штрафну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від суми непогашеної заборгованості в гривневому еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення до дати повної фактичної оплати заборгованості. У випадку зміни облікової ставки НБУ, змінений розмір ставки застосовується з наступного дня після набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом НБУ.

До стягнення пені застосовується позовна давність тривалістю три роки.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 6,52грн за загальний період прострочення з 12.05.2020 по 15.06.2020.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені судом помилок не виявлено, тому до стягнення підлягає пеня в розмірі 6,52 грн.

Крім того, матеріали справи також не містять доказів сплати відповідачами за первісним позовом за договором про надання траншу №1501.49662/FW1501.1462 від 11.02.2020, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW1501.1462 від 26.11.2019 капітал у розмірі 1 050 000,00 грн., проценти в розмірі 170 557,68 грн., проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 23 689,17 грн.

Отже, первісний позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем за первісним позовом до стягнення 14 020,19 грн 3% річних нараховані за загальний період з 25.11.2021 дот 24.02.2022..

Перевіркою здійсненого позивачем за первісним позовом розрахунку 3% річних судом помилок не виявлено, тому первісні позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Позивач за первісним позовом нарахував та просить стягнути з відповідачів за первісним позовом інфляційні втрати в розмірі 64 706,05 грн. за загальний період прострочення з 25.11.2021 по 24.02.2022.

Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок інфляційних втрат, суд помилок не виявив, таким чином, первісні позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 64 706,05 грн.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом:

за договором про відкриття кредитної лінії №1501.49517/FW1501.1462 від 26.11.2019, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW1501.1462 від 26.11.2019 капіталу в розмірі 1 828 719,96 грн., інфляційних втрат в розмірі 64 706,05 грн., 3% річних у розмірі 14 020,19 грн.

за договором про надання траншу №1501.49662/FW1501.1462 від 11.02.2020, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW1501.1462 від 26.11.2019 капіталу в розмірі 1 050 000,00 грн., процентів в розмірі 170 557,68 грн., процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі 23 689,17 грн., пені в розмірі 6,52 грн.

Щодо зустрічного позову.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України унормовано, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

Статтею 558 ЦК України передбачено, що поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Згідно зі ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем .

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов'язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу.

Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.

Ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв'язку з порушенням таким боржником зобов'язання.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відтак судом встановлено, що зміст оспорюваного Договору поруки не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення сторін Договору поруки було вільним і відповідало їх внутрішній волі, цей правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Так, статтею 230 ЦК України встановлено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Стаття 233 встановлює, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Судом встановлено відсутність будь-яких належних і допустимих доказів, які б підтверджували:

- наявності тяжких обставин у позивача за зустрічним позовом (матеріали справи не містять будь-яких доказів дійсного матеріального стану позивача за зустрічним позовом та наявності у нього тяжких обставин, які зумовили укладення спірного правочину);

- наявності вкрай невигідних умов спірного Договору поруки (зокрема, відсутні докази на підтвердження того, що будь-яка інша банківська установа уклала б відповідний договір з позивачем за зустрічним позовом на вигідніших для нього умовах).

Крім того, твердження позивача за зустрічним позовом щодо не підписання договору поруки не підтверджені належними доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання спірного Договору поруки недійсним.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в зустрічному позові.

Інші доводи і твердження учасників справи судом відхилено як такі, що не спростовують встановлених судом обставин та не можуть вплинути на результат вирішення даного спору.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року N 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Судовий збір за зустрічним позовом покладається на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Відповідача-1: Фермерського господарства "Калашник", Відповідача-2: Фізичної особи ОСОБА_1 , с. Слов'янка, Межівський район, Дніпропетровська область про стягнення заборгованості у розмірі 3 151 699, 57 грн. - задовольнити.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Калашник" (52911, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Слов'янка, вул.. Партизанська, буд. 22, ідентифікаційний код 34149135) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр.. Перемоги, буд. 107А, ідентифікаційний код 21677333) за договором про відкриття кредитної лінії №1501.49517/FW1501.1462 від 26.11.2019, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW1501.1462 від 26.11.2019 капітал у розмірі 1 828 719,96 грн., інфляційні втрати в розмірі 64 706,05 грн., 3% річних у розмірі 14 020,19 грн., про що видати наказ.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 107А, ідентифікаційний код 21677333) за договором про відкриття кредитної лінії №1501.49517/FW1501.1462 від 26.11.2019, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW1501.1462 від 26.11.2019 капітал у розмірі 1 828 719,96 грн., інфляційні втрати в розмірі 64 706,05 грн., 3% річних у розмірі 14 020,19 грн., про що видати наказ.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Калашник" (52911, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Слов'янка, вул.. Партизанська, буд. 22, ідентифікаційний код 34149135) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр.. Перемоги, буд. 107А, ідентифікаційний код 21677333) за договором про надання траншу №1501.49662/FW1501.1462 від 11.02.2020, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW1501.1462 від 26.11.2019 капітал у розмірі 1 050 000,00 грн., проценти в розмірі 170 557,68 грн., проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 23 689,17 грн., пеню в розмірі 6,52 грн., про що видати наказ.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 107А, ідентифікаційний код 21677333) за договором про надання траншу №1501.49662/FW1501.1462 від 11.02.2020, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW1501.1462 від 26.11.2019 капітал у розмірі 1 050 000,00 грн., проценти в розмірі 170 557,68 грн., проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 23 689,17 грн., пеню в розмірі 6,52 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства "Калашник" (52911, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Слов'янка, вул.. Партизанська, буд. 22, ідентифікаційний код 34149135) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр.. Перемоги, буд. 107А, ідентифікаційний код 21677333) 23 637,75грн - частину витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр.. Перемоги, буд. 107А, ідентифікаційний код 21677333) 23 637,74грн- частину витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову Фізичної особи ОСОБА_1 до Відповідача-1:Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", Відповідача-2: Фермерського господарства "Калашник" про визнання недійсним договору поруки відмовити.

Судові витрати покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 20.12.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко