ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" грудня 2023 р. Cправа № 902/1217/23
за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (вул. Єреванська,1, м. Київ, 03087)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" (вул. Келецька, буд. 64/47-А, офіс1, м. Вінниця, 21000)
про: стягнення 26 528,67 грн
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
Представники сторін не з'явились
ВСТАНОВИВ:
20.09.2023 Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" про стягнення 26 528,67 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1207/23) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 25.09.2023 відкрито провадження у справі № 926/1217/23. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 17.10.2023.
На визначену дату судом в судове засідання представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені ухвалою суду від 25.09.2023.
Ухвалою суду від 18.10.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання по суті, що відбудеться 14.11.2023.
13.11.2023 від представника позивача надійшла заява в якій просить суд закінчити підготовче провадження, призначити розгляд справи по суті та провести розгляд заяви без участі представника позивача (вх. № канц.01-34/10679/23).
На визначену дату судом в судове засідання представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 18.10.2023.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку задовольнити вказане клопотання представника позивача, закрити підготовче провадження та призначити судовий розгляд справи по суті.
Ухвалою суду від 15.11.202 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/1217/23 для судового розгляду по суті на 12.12.2023.
На визначену дату судом в судове засідання представник позивача не з'явився, при цьому судом взято до уваги клопотання останнього про розгляд справи за його відсутності викладене в заяві (вх. № канц. 01-34/11829/23 від 11.12.2023).
Представник відповідача не з'явився, при цьому направлена кореспонденція суду повернута з поштовою відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд вважає за необхідне зазначити, що при неявці в судове засідання представника відповідача суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов'язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, господарський суд встановив таке.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов Договору комплексного банківського обслуговування від 19.03.2018 №2018/КД/023-008 в частині нездійснення плати за розрахункове обслуговування.
Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: згідно з Публічною пропозицією АБ "Укргазбанк" на укладання договору комплексного банківського обслуговування суб'єктів господарювання, Публічне Акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк", діючи на підставі ст. 641 та ст. 644 Цивільного кодексу України, звертається з цією Публічною пропозицією та бере на себе зобов'язання перед суб'єктами господарювання, які її приймуть (акцептують), надавати банківські послуги в порядку та на умовах, передбачених Договором за встановленими Банком тарифами, які оприлюднені на офіційному сайті Банку https://www.ukrgasbank.com (далі - Сайт Банку) та/або на інформаційних дошках у відділеннях Банку (далі - Тарифи).
Суб'єкт господарювання, який виявив бажання отримувати комплексне банківське обслуговування у Банку та приймає пропозицію укласти Договір (акцептує її) погоджується з тим, що Договір є договором приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу України), умови якого (з усіма невід'ємними Додатками) встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, при цьому друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Акцептування даної Публічної пропозиції (приєднання до договору комплексного банківського обслуговування суб'єктів господарювання) здійснюється за адресами місцезнаходження структурних підрозділів Банку, перелік яких оприлюднений на Сайті Банку, шляхом подання Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування суб'єктів господарювання (далі - Заява на приєднання) та може бути отриманий для заповнення у структурних підрозділах Банку.
Ця Публічна пропозиція разом з Заявою на приєднання за Тарифами є Договором комплексного банківського обслуговування суб'єктів господарювання.
19.03.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Щербина» направило позивачу Повідомлення до Договору комплексного банківського обслуговування суб'єктів господарювання, в якому просило АБ "Укргазбанк" підключити до Послуги комплексного банківського обслуговування (в т.ч. засобами Системи), встановити плату, визначену на підставі та у відповідності з затвердженими Тарифами Банку, що є невід'ємною частиною Договору комплексного банківського обслуговування суб'єктів господарювання, та розміщені на офіційному сайті Банку по:
- розрахунково-касовому обслуговуванню по Рахунку(ах):
№ 26009924435486.980 на умовах Тарифного плану "Розрахунковий"
- дистанційному обслуговуванню на умовах Тарифного плану "Базовий".
У вказаному Повідомленні зазначено, що сторони погоджуються, що це повідомлення є достатнім для встановлення Банком визначених в ньому умов обслуговування Окремого(их) та/або
19.03.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Щербина» підписано Заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування суб'єктів господарювання № 2018/КД/023-0008 від 19.08.2018 (далі - Заява).
Зі змісту заяви випливає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Щербина» підписанням цієї Заяви на приєднання комплексного банківського обслуговування суб'єктів господарювання (далі - Договір), погоджується на підключення до такої(их) Послуги(г): комплексне банківське обслуговування (в т.ч. засобами Системи). Також клієнт підтверджує акцептування ним цієї Заяви на приєднання Договору та те, що всі умови Договору та діючі в Банку Тарифи йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, свій примірник цієї Заяви на приєднання до Договору він отримав(ла) в день акцептування ним цієї Заяви на приєднання до Договору.
Також у Заяві від імені Товариств з обмеженою відповідальністю «Щербина» зазначено, що клієнт отримав від Банку інформацію, зазначену в частині другій статті 12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", до підписання цієї Заяви на приєднання до Договору.
Шляхом підписання заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування суб'єктів господарювання було укладено Договір комплексного банківського обслуговування суб'єктів господарювання на умовах публічної оферти (далі - Договір), згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Щербина» підключено до банківської послуги - "комплексне банківське обслуговування" з оплатою згідно тарифів ПАТ АБ "Укргазбанк". Інформація про тарифи розміщена на офіційному сайті ПАТ АБ "Укргазбанк".
Згідно з п. 2.2. Договору, Банк надає Клієнту Послуги, перелік яких визначено даним пунктом:
2.2.1. Відкриття та обслуговування (розрахункове та/або касове) Поточного рахунку та Окремого рахунку для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій відповідно до вимог чинного законодавства України та Договору. Банк не відкриває Клієнту Окремий/Інший рахунок в разі відсутності відкритого Поточного рахунку в Банку;
2.2.2. Комплексне банківське обслуговування Рахунку засобами Системи, в частині розрахункового обслуговування Поточного рахунку та Окремого рахунку, а також інформаційного обслуговування Іншого рахунку, за умови його (їх) наявності у Клієнта, в порядку та на умовах, визначених Договором. Можливість ініціювання проведення за допомогою Системи будь-яких інших операцій між Банком та Клієнтом, а також порядок та умови їх проведення з використанням Електронних документів повинні передбачатись відповідними договорами між Банком та Клієнтом про проведення таких операцій.
Клієнт самостійно обирає визначені в п. 2.2 Послуги, які він бажає отримати, та зазначає їх у Заяві на приєднання, що затверджена актами внутрішнього регулювання Банку та розміщена на Сайті Банку. (п. 2.3. Договору)
Підписанням Заяви на приєднання, Клієнт беззастережно приєднується до умов Договору. Своїм підписом на Заяві на приєднання Клієнт підтверджує, що на момент укладання Договору Клієнт ознайомився з текстом Договору та усіма додатками до нього, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним у Договорі. (п. 2.4. Договору)
Договір вважається укладеним після отримання Банком від Клієнта письмової, заповненої та підписаної Заяви на приєднання. Клієнт має право скористатись будь-якою Послугою, що надається Банком за Договором в межах відповідної Послуги, шляхом замовлення Послуги у спосіб, визначений умовами Договору (за наявності технічної можливості у Банка надавати відповідну Послугу). Датою укладання Договору є дата підписання Клієнтом Заяви на приєднання. Номером договору є номер Заяви на приєднання. (п. 2.5. Договору)
Всі зобов'язання по даному Договору (надання Послуг, оплату Послуг, тощо) виникають з моменту підписання Банком та Клієнтом Заяви на приєднання та виконання Клієнтом інших умов, визначених Договором та чинним законодавством України, зокрема, після надання Клієнтом необхідних документів та інформації. (п. 2.6. Договору)
Банк відкриває Клієнту Поточний/Окремий рахунок згідно з наданою Клієнтом Заявою про відкриття поточного рахунку та після надання Клієнтом всіх необхідних документів, проведення ідентифікації та вивчення особи Клієнта відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відкриття кожного Поточного/Окремого рахунку (в тому числі наступного Поточного/Окремого рахунку) здійснюється на підставі окремої Заяви про відкриття поточного рахунку без надання до Банку оновленої Заяви на приєднання. (п. 3.1. Договору)
Приєднанням до Договору Клієнт погоджується оплачувати вартість Послуг за комплексне банківське обслуговування Банком Рахунку(ів) Клієнта у відповідності з умовами, визначеними у п. 3.6 та Тарифами. (п. 3.5. Договору)
Розмір та порядок оплати Послуг Банку:
3.6.1. Обслуговування Банком Поточного/Окремого рахунку Клієнта здійснюється за плату, визначену на підставі і у відповідності з затвердженими Тарифами Банку, що є невід'ємною частиною Договору та розміщені на Сайті Банку та/або на інформаційних дошках у відділеннях Банку.
Клієнт, за домовленістю з Банком, самостійно обирає Тарифи на обслуговування, шляхом надання Повідомлення, згідно з обраними ним Послугами, що діють в Банку на дату приєднання до Договору, та згідно з якими Банк здійснюватиме обслуговування Поточного/Окремого рахунку.
Зміни до Тарифів Банку відбуваються в порядку, зазначеному в п. 8.9.
У пп. 4.2.7. п. 4.2. Договору передбачено обов'язок Клієнта сплачувати вартість Послуг Банку за обслуговування Поточного/Окремого рахунку згідно з Тарифами, що є невід'ємною частиною Договору та розміщені на Сайті Банку та/або на інформаційних дошках у відділеннях Банку.
За невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України і Договором. (п. 6.1. Договору)
За несвоєчасну оплату Послуг Банку Клієнт зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого зобов'язання за кожен день такого прострочення. (п. 6.3. Договору)
Договір набирає чинності з моменту приєднання Клієнта до нього (підписання Заяви на приєднання) та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором. (п. 8.1. Договору)
12.04.2022 між ТОВ «Щербини» та АБ «Укргазбанк» додатково до діючого Договору про приєднання було укладено Договір банківського рахунку № 2018/КД/023-0008 (Заява- Договір банківського рахунку в частині послуг Розрахунково-касового та Дистанційного обслуговування) від 12.04.2022, за умовами якого відповідачу було відкрито рахунок для перерахування на нього грошових коштів, отриманих Клієнтом під цілі кредитування сільськогосподарських товаровиробників із застосуванням забезпечення - гарантії Кабінету Міністрів України на портфельній основі, керуючись ч. З ст. 1066 Цивільного кодексу України, з метою дотримання вимог чинного законодавства в період запровадження воєнного стану підписання цієї Заяви-Договору відповідач: підтвердив ознайомлення з умовами Публічної пропозиції АБ «Укргазбанк» та укладання Договору комплексного банківського обслуговування та діючими в Банку Тарифами, що розміщені на сайті Банку; підтвердив акцептування Публічної пропозиції АБ «Укргазбанк» на укладання Договору комплексного банківського обслуговування та повну і безумовну згоду з її умовами; підтвердив та визнав, що Публічна пропозиція АБ «Укргазбанк» та укладання Договору комплексного банківського обслуговування, ця Заява-Договір, Тарифи, а також всі зміни, додатки та додаткові договори/угоди до них у сукупності є Договором комплексного банківського обслуговування (далі -Договір); підтвердив, що всі умови Договору та діючих в Банку Тарифів зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; підтвердив, що вся інформація, надана до Банку, є повною, достовірною у всіх відношеннях, і він зобов'язується повідомляти Банк, про будь-які зміни цієї інформації, що можуть статися протягом терміну дії Договору, не пізніше, ніж через 30 календарних днів з дня набрання чинності цих змін; підтвердив отримання, від Банку інформації, зазначеної в частині другій ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», до укладення цієї Заяви- Договору; підтвердив отримання тексту Публічної пропозиції АБ «Укргазбанк» на укладання Договору комплексного банківського обслуговування та діючих в Банку Тарифів, що розміщені на сайті Банку на адресу електронної пошти mega.zbz_bun@ukr.net.; підтвердив отримання свого примірника Договору в день укладення (підписання);
08.09.2022 між ТОВ «Щербини» та АБ «Укргазбанк» було укладено Клопотання внесення змін до Договору комплексного банківського обслуговування №2018/КД/023-0008 від 19.03.2018 з терміном дії до 03.10.2023.
03.10.2022 між ТОВ «Щербини» та АБ «Укргазбанк» було укладено клопотання про внесення змін до Договору комплексного банківського обслуговування №2018/КД/023-0008 від 19.03.2018, за умовами якого зокрема було визначено, що з 01 жовтня 2023 втрачає - чинність вище вказане Клопотання від 08.09.2023 та в розділі Тарифний План «Розрахунковий» сторони узгодили Абонентську плату за користуванням пакетом (без ПДВ) в розмірі 2 000,00 грн.
17.10.2022 між ТОВ «Щербини» та АБ «Укргазбанк» було укладено Клопотання про внесення змін до Договору комплексного банківського обслуговування №2018/КД/023-0008 від 19.03.2018, за умовами якого зокрема з 01 по 30 листопада 2023 в розділі Тарифний План «Розрахунковий» сторони узгодили Обслуговування рахунку, пов'язаного з кредитним договором (без ПДВ) в розмірі 17 537,50 грн.
Позивачем стверджується, що починаючи з початку 2023 року відповідач почав порушувати умови укладеного між сторонами Договору про приєднання в частині не дотримання графіку погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, спір за яким в даний час розглядається судом в справі № 902/827/23, що негативно вплинуло на виконання відповідачем зобов'язань, взятих на себе вище вказаними Клопотаннями від 03.10.2023 та від 17.10.2023 про внесення змін до Договору комплексного банківського обслуговування №2018/КД/023-0008 від 19.03.2018.
21.03.2023 відповідачу у відповідності до укладеного між сторонами Договору комплексного банківського обслуговування суб'єктів господарювання № 2018/КД/023-0008 від 19.03.2018 та внесених до цього договору Клопотаннями змін від 03.10.2023 та від 17.10.2023 згідно ст. 553 ЦК України Банком була направлена письмова Вимога про погашення простроченої заборгованості за розрахункове обслуговування в загальному розмірі 20 657,50 грн., яка залишилась без відповіді та задоволення.
Як стверджує позивач, станом на 16.05.2023 заборгованість ТОВ «Щербини» за Договором становить 26 528,67 грн, з якої:
- заборгованість за розрахунково-касове обслуговування в розмірі - 20 657,50 грн;
- пеня нарахована на суми простроченої заборгованості в розмірі - 4 757,04 грн;
- 3 % річних нарахованих на суми простроченої заборгованості в розмірі - 285,42 грн;
- інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості в розмірі 828,71 грн;
Несплата відповідачем зазначеної заборгованості стала підставою для звернення позивачем до суду з цим позовом.
Розглядаючи даний спір господарський суд враховує такі норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 173, 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення зобов'язання, в силу якого одна сторона (у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію на користь іншої сторони, а інша сторона (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до загальних умов виконання, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. (ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України)
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 7 ст. 193 ГК України, ст. 525 ЦК України).
Як передбачено ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. (ч. 1 ст. 193 ГК України)
В силу вимог статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
За ч. 1 та 2 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Згідно з ч. 1 ст. 1072 ЦК України банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.
У ст. 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 2 наведеної норми).
За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Позивач виконав зобов'язання за Договором від 19.03.2018, а саме, надавав послуги з відкриття та обслуговування рахунку відповідача, згідно з розділом 3 Договору.
Відповідно до п. 3.6.1. Договору, обслуговування Банком Поточного/Окремого рахунку Клієнта здійснюється за плату, визначену на підставі і у відповідності з затвердженими Тарифами Банку, що є невід'ємною частиною Договору та розміщені на Сайті Банку та/або на інформаційних дошках у відділеннях Банку.
Клієнт, за домовленістю з Банком, самостійно обирає Тарифи на обслуговування, шляхом надання Повідомлення, згідно з обраними ним Послугами, що діють в Банку на дату приєднання до Договору, та згідно з якими Банк здійснюватиме обслуговування Поточного/Окремого рахунку.
Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи випливає, що позивачем умови укладеного Договору виконано, надано відповідачу послуги з відкриття та комплексного банківського обслуговування рахунку.
Водночас, відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати за Договором за розрахунково - касове обслуговування, відтак позивачем з 15.11.2022 нараховано заборгованість по 16.05.2023.
З викладеного випливає, що позовна вимога про стягнення заборгованості за розрахунково - касове обслуговування в розмірі 20 657,50 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості за період з 15.11.2022 по 16.05.2023 в сумі 828,71 грн, пеню, нараховану на суми простроченої заборгованості за період з 15.11.2022 по 16.05.2023 в сумі 4 757,04 грн та 3 % річних нарахованих на суми простроченої заборгованості за період з 15.11.2022 по 16.05.2023 в сумі 285,54 грн.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем, господарський суд встановив, що позивачем вірно визначений період нарахування пені та вірно здійснено обрахунок, з огляду на що позов в цій частині підлягає до задоволення.
Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, господарський суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Умовами договору не визначено інший розмір процентів.
Суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування позивачем 285,42 грн 3% річних, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Такий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.
Суд здійснивши перевірку нарахування інфляційних втрат приходить до висновку про обґрунтованість нарахування 828,71 грн інфляційних втрат, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 73, 74 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно з ст. 76 ГПК України Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.
Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. З огляду на встановлене позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 247, 251-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" (вул. Келецька, буд. 64/47-А, офіс1, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 40148610) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (вул. Єреванська,1, м. Київ, 03087, код ЄДРПОУ 23697280) - заборгованість за розрахунково-касове обслуговування в розмірі - 20 657,50 грн; пеню в розмірі - 4 757,04 грн; 3 % річних в розмірі - 285,42 грн; інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості в розмірі 828,71 грн та 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник судового рішення направити сторонам рекомендованим листом та засобами електронного зв'язку на відомі суду електронні адреси.
Повне рішення складено 21 грудня 2023 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Єреванська,1, м. Київ, 03087)
3 - відповідачу (вул. Келецька, буд. 64/47-А, офіс1, м. Вінниця, 21000)