Постанова від 21.12.2023 по справі 904/2828/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2023 року м. Дніпро Справа № 904/2828/22

Це нтральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023 р.

( суддя Рудь І.А., м. Дніпро, повний текст рішення складено 17.04.2023 р.) у справі

за позовом

Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"

до

Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод"

про стягнення заборгованості в сумі 218 942 грн 02 коп.

за договором розподілу природного газу від 01.01.2016 р. № 094205СGАТВР016

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернувся до Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" із позовом, про стягнення заборгованості, у розмірі 176 740 грн 33 коп., з яких: 167 286 грн 44 коп. - заборгованість за надані послуги розподілу природного газу, у період з червень-липень 2022, 8 366 грн 12 коп. - пеня, 585 грн 80 коп. - інфляційні втрати, 501 грн 97 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору розподілу природного газу, до якого споживач приєднався шляхом підписання заяви-приєднання від 01.01.2016 № 094205СGАТВР016.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання Відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те що, у червні 2022 спожив 53,43 м3 та сплатив позивачу 2179,00 грн та 85,00 грн за послуги з розподілу природного газу; у липні 2022 відповідач спожив 10,7 м3 газу, при цьому, сплатив позивачу 2 179 грн та 20 грн з розподілу природного газу. Також, Відповідач скористався своїм правом на зменшення величини замовленої річної потужності за 2022, і листом від 29.08.2022 р. № 1/396 відкоригував її до відповідних обсягів, у тому числі: червень 2022 - 53,43 м3, липень 2022 - 10,7 м3. Крім того, Відповідач 29.08.2022 р. вже подав Позивачу уточнену заявку на величну річної потужності на 2023 рік, з урахуванням обсягів фактично спожитого природного газу за газовий рік 2022. Відповідач вказує, що у зв'язку із введенням 24.02.2022 р. воєнного стану в Україні він значно зменшив обсяги виробництва і тим самим не споживає газу в обсягах минулого року. 01.03.2022 р. Відповідач звернувся до Позивача із заявою щодо зміни порядків оплати транспортування природного газу та вимогою на період воєнного стану здійснювати оплату транспортування газу виключно за фактично спожитий газ, оскільки у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин Відповідач не споживає газу в об'ємах замовленої потужності, яку Позивач розрахував, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. Не дивлячись на зазначені обставини, на адресу Відповідача 29.04.2022 р. надійшло повідомлення Позивача про припинення (обмеження ) газопостачання. Відповідач 24.05.2022 р. направив позивачу заяву щодо відсутності підстав для припинення газопостачання, у якій наголошував на форс-мажорних обставинах та відсутності підстав для відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за спірним договором до завершення воєнного стану в Україні. Також, Відповідач просив стягнути з АТ "Оператора газорозподільної системи" Дніпропетровськаз" на користь ПрАТ "Марганецький рудоремонтний завод " компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн. 00 коп.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій на спростовання заперечень Відповідача зазначив, що вартість послуги розподілу не залежить від об'єму спожитого природного газу в поточному газовому році, натомість оплачується виключно як плата за річну замовлену потужність. Відтак, фактичний обсяг споживання Відповідачем природного газу у червні-липні 2022 не має жодного правового значення для вирішення даної справи та визначення заборгованості Відповідача за послуги розподілу природного газу у спірному періоді. У акті приймання-передачі природного газу від 30.09.2021 р. № ДГП0049805, який підписаний Відповідачем без заперечень, сторони погодили річну і місячну замовлену потужність на 2022 рік, виходячи з якої Відповідач зобов'язаний сплачувати Позивачу послуги з розподілу природного газу у 2022 році. При цьому Позивач стверджує, що Відповідач не надавав уточнену заявку на величину річної замовленої потужності на 2022 рік і тому річна замовлена потужність була йому визначена за підсумками попереднього газового року, виходячи з обсягу фактично спожитого природного газу об'єктом Відповідача на газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. Наданий Відповідачем лист від 27.09.2021 р. № 1/964/1 Позивач вважає підробленим; доказів направлення вказаного листа і його одержання Позивачем Відповідачем не надано. Таким чином, Позивач стверджує, що з огляду на норми п. 3 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ Відповідач не має права подавати заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності на 2022 рік.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023 р. у справі № 904/2828/22 у задоволенні позову відмовлено повністю. Суд стягнув з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз на користь Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" 5 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023 р. та ухвалити нове рішення, про задоволення позову. Також, Скаржник просить апеляційний суд: Витребувати у Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» оригінал опису вкладення до цінного листа № 0500071988735 від 27.09.2021 р. і долучити його до матеріалів справи. Призначити у справі судову технічну експертизу документа, а саме - опису вкладення до цінного листа № відправлення 0500071988735 від 27.09.2021 р.. На вирішення експерта поставити наступне запитання: Яка відносна давність виконання документа - опису вкладення до цінного листа № відправлення 0500071988735 від 27.09.2021 р., виходячи з аналізу наявного на ньому рукописного тексту? Чи має указаний документ ознаки його штучного зістарювання?

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що суд першої інстанції порушив низку норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зокрема до недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також до невідповідності висновків, викладених у оскаржуваному рішенні, встановленим обставинам справи. Водночас, застосувавши до спірних правовідносин положення Кодексу ГРМ, які не підлягає застосуванню, та, навпаки - не застосувавши ті, що застосуванню підлягали, господарський суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права.

Зокрема, Скаржник вказує на те, що Відповідач не подавав Позивачеві уточненої заявки на величину річної замовленої потужності на 2022 календарний рік і тому річна замовлена потужність йому була визначена за підсумками попереднього газового року - в порядку абзацу сьомого пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ - виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. А долучена відповідачем до справи копія листа вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 р. очевидно є підробленою. За фактом підроблення указаного листа позивачем 04.11.2022 р. подано відповідну заяву до відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, і відповідні відомості внесені до ЄРДР. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022041650001638 триває, і постанова про його закриття була скасована уповноваженим прокурором ще 17.03.2023 р..

Водночас, на думку Скаржника, про факт підроблення указаного листа свідчить те, що зазначених у них обсягів природного газу не існувало станом на 27.09.2021 р.. Тобто інформація про обсяги споживання природного газу за попередній газовий рік може існувати в об'єктивній дійсності лише після 30 вересня. Водночас про факт підроблення листа від 27.09.2021 р. свідчить те, що в ньому вказані обсяги природного газу, які були розраховані після 30.09.2021 р.. Надана Позивачем копія листа із уточненою заявкою датована 27.09.2021 р., тобто навіть до закінчення за попереднього газового року. Обсяги споживання природного газу не можуть бути розраховані математично на-майбутнє з точністю до сотих часток кубічного метра природного газу, як стверджує Відповідач, принаймні вірогідність здійснення такого розрахунку є вкрай нікчемною. Отже указаний доказ прийнятий та оцінений господарським судом першої інстанції всупереч вимог ст. 78, 79 ГПК України. Зазначені у поданому відповідачем розрахунку відомості про обсяг споживання природного газу ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» за 11 місяців газового року не відповідають обставинам справи.

При цьому Скаржник зазначає, що попередня поведінка Відповідача свідчить про те, що ніякої уточненої заявки в 2021 році він не подавав та вирішив сфальсифікувати докази вже 2022 році, коли об'єктивно зменшились обсяги споживання природного газу, натомість стало зрозуміло, що, не подавши таку заявку, він не має право на проведення перерахунку.

Скаржник наголошує на тому, що належними доказами відправлення Відповідачеві листа вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 р. могли б бути опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг ( касовий чек, розрахункова квитанція тощо) і накладна ( службовий чек ), в якій зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення. За відсутності указаних документів ( незважаючи на підстави їх відсутності, зокрема створений позивачем акт службового розслідування ) один лише опис вкладення не є належним і допустимим доказом відправлення листа від 27.09.2021 р..

Крім того, вважаючи, що для правильного вирішення справи необхідно з'ясувати чи дійсно указаний лист від 27.09.2021 р. вих. № 1/964/1 створений, підписаний і направлений в день, яким від датований і яким датований опис вкладення, або цей лист створений і підписаний значно пізніше - з метою спотворення обставин, що мають значення для справи, для чого необхідні спеціальні знання, Позивач намагався довести указані обставини, однак саме суд першої інстанції обмежив Позивача в такій можливості - відхиливши його клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи документа. Натомість, відмовивши в задоволенні указаного клопотання, господарський суд першої інстанції унеможливив встановлення указаних обставин, які безперечно мають значення для правильного вирішення справи. Отже висновок суду про більшу вірогідність саме доказів, поданих Відповідачем, є помилковим.

Відтак, на думку Скаржника, системний аналіз норм Кодексу ГРМ свідчить про те, що лише після отримання від оператора газорозподільної системи повідомлення про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об'єктами Споживача за попередній газовий рік, Споживач має змогу подати уточнену заявку на величину річної замовленої потужності, причому очевидно, що на величину, відмінну від визначеної Оператором ГРМ. Адже сама назва цього документа «уточнена» заявка свідчить про те, що цей документ є похідним від інших документів - які містять відомості про річну замовлену потужність, і може існувати в об'єктивній дійсності лише після визначення циі обсягів за підсумками газового року. Hатомість станом на дату, вказану у листі від 27.09.2021 р., таких відомостей взагалі існувати не могло, а відтак нічого було «уточнювати». Отже, оскільки надана Позивачем копія листа із уточненою заявкою датована 27.09.2021 р., тобто до закінчення за попереднього газового року, абзац десятий пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ не підлягав застосуванню до спірних правовідносин, а застосувавши його, господарський суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права.

У додаткових поясненнях Скаржника на відзив Відповідача зазначається, що Відповідачем не доведено, що пошкодження ( внаслідок обстрілів артилерією ) призвели до унеможливлення реалізації Споживачем свого права користуватися послугами розподілу природного газу у спірному періоді. Позивач також зазнає наслідків військової агресії, натомість незважаючи на більш ніж 700 пошкоджень газопроводів в результаті обстрілів, продовжує забезпечувати газом більш ніж 600,5 тисяч споживачів, будучи єдиним оператором газорозподільної системи на території Дніпропетровської області. Водночас, Позивач є підприємством критичної інфраструктури, від безперебійної роботи якого безпосередньо залежить можливість отримання природного газу населенням, лікарнями, дитячими садками, закладами освіти, військовими частинами, рятувальними службами, правоохоронними органами підприємствами, установами, тощо. З огляду на вказане, своєчасні розрахунки за надані послуги є вкрай важливими задля недопущення аварійних ситуацій, а відсутність фінансування підприємства безумовно вплине на здатність функціонування аварійно-диспетчерських служб підприємства, забезпечення їх паливно-мастильними матеріалами, матеріалами для локалізації витоків газу та, в цілому, унеможливить своєчасне реагування на ймовірні аварії, вибухи, тощо.

Крім того, Скаржник вказує на те, що долучений Відповідачем до відзиву у якості доказу подання ним уточненої заявки - копія листа вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 р. не є належним доказом, оскільки докази направлення вказаного листа і його одержання Позивачем в матеріалах справи відсутні.

Скаржник вважає, що у випадку, якщо Відповідач не погоджується з розміром цих нарахувань, він має право заперечити проти них у цьому процесі, надавши суду відповідні контррозрахунок, пояснення та докази, а, якщо він вважає, що Позивач безпідставно ухиляється від здійснення перерахунку - має право заявити зустрічний позов з відповідними вимогами про зобов'язання здійснити перерахунок фактично наданих послуг, або ж звернутися з окремою позовною заявою, як у справі № 904/1149/22 ( на яку посилається Апелянт ). Доказів неправомірного нарахування або невідповідності розрахунків за надані послуги з розподілу природного газу відповідачем не надано, зустрічний позов у справі не подавався, з вимогами про зобов'язання Позивача здійснити перерахунок вартості послуг з розподілу природного газу за червень та липень 2022 року до суду не звертався.

Також, Скаржник зазначає, що 27.07.2023 р. Центральним апеляційним господарським судом винесено постанову у аналогічній справі № 904/4674/22 за позовною заявою AT «Дніпропетровськгаз» до ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» про стягнення заборгованості за серпень та вересень 2022 року. У даній справі рішенням суду першої інстанції позовні вимоги Позивача задоволені, а суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що усі доводи апеляційної скарги зводяться до безпідставних заяв, що додані до справи документи, а саме - копія листа вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 р. та опису вкладення до цінного листа № відправлення 0500071988735 від 27.09.2021 р. є підробленими. Такі твердження є надуманими і нічим не підтвердженими, а ще й такими, що вжиті з метою реалізації свого протиправного умислу на ведення суду в оману, штучного ініціювання процесу оскарження законного рішення з метою вчинення спроб по безпідставному стягненню з ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» коштів за послуги, які не надавались.

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що представником AT «ОГЗ «Дніпропетровськгаз» додано до апеляційної скарги копію витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12022041650001638 від 16.11.2022 р., який, на його думку, підтверджує «факт підробки» документів. Проте, долучений витяг з ЄРДР взагалі нічого не підтверджує, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Отже, зазначена норма зобов'язує посадових осіб вносити до ЄРДР інформацію навіть за найбезглуздішими та нічим не підтвердженими заявами.

Товариство також вказує на те, що самі ж співробітники Марганецької дільниці НВУЕ AT «Дніпропетровськгаз» 27.09.2022 р. підказали ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод», що воно може взяти орієнтовний обсяг споживання підприємством послуг з розподілу природного газу за 2021 рік по показникам лічильників, та порадили оформити заявку на величину річної потужності на наступний рік (щоб у випадку необхідності можна було його скоригувати) і у цей же день Відповідач направив Марганецькій дільниці НВУЕ AT «Дніпропетровськгаз» заявку на величину річної потужності на 2022 рік. Розмір величини замовленої потужності був визначений Електроремонтним цехом за допомогою розрахунків по об'єму споживання газу.

Крім того, Товариство зазначає про те, що станом на 31.08.2021 р. загальне споживання газу за 11 місяців 2021 газового року становило 615 227,43 м3, при цьому з січня по серпень 2021 року було спожито 508 842,80 м3. Станом на ранок 27.09.2021 р. з урахуванням показань лічильника споживання газу за повні 26 днів вересня 2021 року споживання газу становило 57 938,55 м3 газу. Очікуване споживання газу за 4 робочі дні було вирахуване ОСОБА_1 , як 8 300,00 м3 газу. Станом на ранок 01.10.2021 р. до Марганецької дільниці Позивача було передано показання лічильника за вересень 2021 року, згідно яких загальний обсяг споживання газу за вересень 2021 року склав 66 238,55 м3.

Відповідач наголошує, що Споживач може подавати уточнену заявку на величину річної замовленої потужності до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому, а це означає, що не забороняється у будь-який час, але не пізніше 20 жовтня, або визначити довільний об'єм, або взяти свої ж обсяги за минулий рік і подати їх оператору ГРМ, на підставі абз. 10 пункту 2 глави 6 Кодексу газорозподільних систем, як уточнену заявку на величину річної замовленої потужності. Твердження у апеляційній скарзі, що станом на 27.09.2021 р. не існувало («існувати не могло») відомостей про обсяги величини об'єму спожитого газу за минулий рік, є помилковим, оскільки таку величину можливо вирахувати взявши показники лічильнику природного газу станом і додати до них орієнтовний обсяг за 3 дні та віднявши потім значення показників лічильника станом на 01.10.2020 р..

Товариство вказує на те, що копія опису вкладення у цінний лист з відміткою про його прийняття 27.09.2021 р. ( поштовий штемпель від 27.09.2021 р. ) була долучена до матеріалів справи, а квитанцією про поштову відправку віднайти не вдалось, оскільки підприємство перебуває у зоні бойових дій, і юрист, який займався справами з AT «ОГС «Дніпропетровська» на підприємстві з початку війни не працює, виїхав з міста. Відповідно до п. 19 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Згідно п. 61 Правила № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. З огляду на викладене, долучена до матеріалів справи копія опису вкладення у цінний лист з відміткою штемпеля відділення поштового зв'язку, є в тому числі належним доказом підтвердження відправлення позивачем листа за вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 р..

Крім того, Відповідач звертає увагу, що пп. 10 п. 2 гл. 6 Кодексу газорозподільних систем визначає право Споживача подати заявку, а не контролювати процес її отримання та реєстрації оператором ГРМ.

У додаткових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу, Відповідач наголошує, що копія опису вкладення у цінний лист з відміткою штемпеля відділення поштового зв'язку, є в тому числі належним доказом підтвердження відправлення Позивачем листа за вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 р.. На підприємстві ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» яке кожен день перебуває під обстрілами у м. Марганець відбувались неодноразові «прильоти», в ході які будівлі та устаткування зазнали руйнувань та частково були знищені документи. ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» серед частково пошкоджених ( не у повному обсязі зіпсованих ) документів вдалось віднайти рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 0500071988735, що в черговий раз підтверджує, що Марганецька дільниця НВУЕ AT «Дніпропетровськгаз» 01.10.2021 р. отримувала уточнену заявку на величину річної замовленої потужності на 2022 рік. Оскільки через перебування ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» в зоні бойових дій та через ворожі атаки на м. Марганець, що спричинили пошкодження на підприємстві Відповідача, зазначені докази не могли бути подані до суду першої інстанції, оскільки їх не було можливості віднайти.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023 р. у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. ( доповідач ), судді: Антонік С.Г., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023 р. у справі № 904/2828/22. Розгляд справи № 904/2828/22 призначено у судовому засіданні на 10.07.2023 р.

Розпорядженням в.о.керівника апарату суду від 22.08.2023 р., у зв'язку з відставкою судді Антоніка С.Г., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/2828/22

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2023 р., справу № 904/2828/22 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. ( доповідач ), судді Дармін М.О., Кощєев І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2023 р. прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023 р. у справі № 904/2828/22 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. ( доповідач ), судді Дармін М.О., Кощєев І.М. Розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні призначено на 23.08.2023 р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.08.2023 р., колегією суддів у складі: головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач), суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М., розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.10.2023 р..

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.10.2023 р., у зв'язку з припиненням повноважень судді Березкіної О.В., відповідно до ст. 123 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..

Частиною 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023 р., судовою колегією у визначеному складі прийнято справу № 904/2828/22 до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи.

Між Акціонерним товариством «Оператор «Газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» та Приватним акціонерним товариством "Марганецький рудоремонтний завод" укладено Типовий договір розподілу природного газу, текст якого затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. № 2498, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1384/27829.

Згідно п. 1.1 типового договору зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за №1384/27829 цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 р. № 2494 ( далі - Кодекс газорозподільних систем ) ( п. 1.2 Типового Договору ).

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк (п. 1.2 Типового Договору).

За цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором ( п. 2.1 Типового договору).

Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем ( п. 6.1 Типового договору ).

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення ( п. 6. 2 Типового договору ).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць ( п. 6.4 Типового договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України ( п. 8.1 Типового Договору).

У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу ( п. 8.2 Типового Договору ).

Між сторонами підписано: додаткову угоду № 1 від 30.11.2016 р. до договору розподілу природного газу № 094205CGATBP016 від 01.01.2016 р.; додаткову угоду № 2 від 26.07.2018 р. до Типового договору розподілу природного газу № 094205CGATBP016 від 01.01.2016 р.; додаткову угоду № 3 від 01.08.2018 р. до Типового договору розподілу природного газу № 094205CGATBP016 від 01.01.2016 р.; додаткову угоду № 4 від 03.06.2019 р. до Типового договору розподілу природного газу № 094205CGATBP016 від 01.01.2016 р.; додаткову угоду № 5 від 16.06.2019 р. до Типового договору розподілу природного газу № 094205CGATBP016 від 01.01.2016 р.; Додаток -4 до типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання № 094205CGATBP016 від 01.01.2016 р. та яким визначено розрахунок витрат і витрати природного газу, перелік точок комерційного обліку споживача.

На виконання вказаних приписів Кодексу Відповідач надав Позивачеві акт приймання-передачі природного газу № ДГП0049805 від 30.09.2021 р., в якому зафіксовано обсяги спожитого природного газу за газовий рік та встановлена річна замовлена потужність на 2022 рік у розмірі - 681 465,98 м3 та, відповідно, місячна замовлена потужність у розмірі - 56 788,83 м3. Зазначений акт приймання-передачі природного газу № ДГП0049805 від 30.09.2021 підписаний без зауважень.

Отже, сторони погодили річну ( і місячну ) замовлену потужність на 2022 рік, виходячи з якої Відповідач зобов'язаний оплачувати Позивачу вартість послуг з розподілу природного газу.

Водночас, оскільки відповідач не подавав позивачеві заявки на величину річної замовленої потужності на 2022 календарний рік, то така йому була визначена за підсумками попереднього газового року - в порядку, передбаченому абз. 7 п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу - виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року.

Вищенаведені обставини, встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 р. у справі № 904/4674/22 залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2023 р. у справі № 904/4674/22 і відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України не доказуються при розгляді цієї справи, у якій беруть участь ті самі особи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Як зазначає Позивач, на виконання умов договору у період з червня по липень 2022 р. він надав Відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 171 729 грн. 44 коп., які частково оплачені Відповідачем, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 167 286 грн. 44 коп.

На підтвердження надання Відповідачу зазначених послуг Позивач надав підписані ним в односторонньому порядку акти наданих послуг: № ДГП82011784 від 30.06.2022 р., на суму 85 864 грн. 72 коп.; № ДГП82014223 від 31.07.2022 р., на суму 85 864 грн. 72 коп..

Зазначені акти разом із рахунками на оплату цих послуг направлені Позивачем на адресу Відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами ( копіями рекомендованого повідомлення, описами внутрішнього вмісту відправлень ).

Проте, Відповідач свого зобов'язання з підписання направлених Позивачем актів надання послуг протягом спірного періоду не виконав, повної та своєчасної оплати послуг не здійснив.

Відтак, за твердженням Позивача, за Відповідачем обліковується заборгованість за надані протягом червня-липня 2022 р. послуги розподілу природного газу в сумі 167 286 грн. 44 коп.

Із посиланням на умови п. 8.2. договору Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача пеню в сумі 8 366 грн. 12 коп., за період з 11.07.2022 р. по 11.01.2023 р.. На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути 3% річних, в сумі 501 грн 97 коп., за період з 11.07.2022 р. по 11.01.2023 р. та інфляційні втрати, у розмірі 585 грн. 80 коп., за період з липня по грудень 2022 р..

Доказів оплати Відповідачем заборгованості за позовом сторонами до матеріалів справи не надано.

Під час розгляду справи Приватне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод" надало суду копію листа № 1/964/1 від 27.09.2021 р., адресованого Марганецькій дільниці НВУЕ Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", відповідно до якого споживач на підставі пункту 2 глави 6 розділу VІ Кодексу Газорозподільних систем подає оператору ГРМ заявку на величину річної потужності на 2022 рік за місяцями, а саме: - січень - 56 788,83 м3;- лютий - 56 788,83 м3;- березень - 56 788,83 м3;- квітень - 56 788,83 м3;- травень - 56 788,83 м3;- червень - 56 788,83 м3;- липень - 56 788,83 м3;- серпень - 56 788,83 м3;- вересень - 56 788,83 м3;- жовтень - 56 788,83 м3;- листопад - 56 788,83 м3;- грудень - 56 788,83 м3.

А також копію листа № 1/396 від 29.08.2022 р., адресованого Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", в якому Споживач просить оператора ГРМ відкоригувати величину замовленої річної потужності на 2022 рік за місяцями, а саме: - січень - 29,43 т. м3;- лютий - 13,77 т. м3;- березень - 8,1 т. м3;- квітень - 40,25 м3;- травень - 1,44 м3;- червень - 53,43 м3;- липень - 10,7 м3;- серпень - 77 м3;- вересень - 1,0 т.м3;- жовтень - 1,0 т.м3;- листопад - 1,0 т.м3;- грудень - 1,0 т.м3.

Відповідач стверджує, що оскільки за період дії воєнного стану у Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" суттєво зменшилось споживання природного газу через майже повне зупинення діяльності підприємства, він скористався правом, передбаченим п. 3 гл. 6 р. VI Кодексу газорозподільних систем та подав позивачу заявку на уточнення (зменшення) величини замовленої річної потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на 2022 календарний рік. Проте, Позивач не врахував подану Відповідачем заявку, перерахунок місячної вартості послуги розподілу природного газу за весь 2022 календарний рік не здійснив, у зв'язку із чим позовні вимоги відповідач вважає безпідставними та незаконними, що і є причиною спору.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з таких підстав.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, зокрема, щодо умов забезпечення комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу визначається Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 р. № 2494 (надалі - Кодекс ГРС).

У відповідності до пункту 3 глави, 1 розділу 1 Кодексу ГРС дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

За умовами Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу; замовник фізична особа, або юридична особа, або фізична особа - підприємець, яка на підставі відповідного договору замовляє у оператора газорозподільної системи послугу з приєднання до газорозподільної системи та/або розподілу природного газу; заява-приєднання складена за встановленою формою письмова заява споживача, що засвідчує його волевиявлення на приєднання до договору розподілу природного газу та містить персоніфіковані дані споживача та його об'єкта.

Відповідно до п. 2 гл. 2 розд. 1 Кодексу оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

Відповідно до п. 1 гл. 1 розд. VI Кодексу суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

ПрАТ "Марганецький рудоремонтний завод" подано заяву - приєднання № 094205CGATBP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016 р., що є додатком 2 до типового договору розподілу природного газу.

Згідно п. 1.1 типового договору зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1384/27829 цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (п. 1.2 Типового Договору).

Як передбачено ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 1, 2 гл. 6 розд. VI Кодексу розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об'єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 5 гл. 1 розд. VI Кодексу для нового споживача, що не є побутовим, та/або його об'єкта річна замовлена потужність споживача (його об'єкта) визначається споживачем за його заявою, але не менше обсягів, визначених абзацом четвертим пункту 4 цієї глави.

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Основними функціями Оператора ГРМ є, зокрема, забезпечення розподілу (переміщення) природного газу від місць його надходження в ГРМ з ГТС та з інших джерел до споживачів природного газу з урахуванням його якісних і фізико-хімічних характеристик та потреб цих споживачів; забезпечення оперативно - диспетчерсько управління ГРМ та планово-профілактичних і аварійно-відновлювальних робіт на об'єктах ГРМ з урахуванням вимог охорони праці та техніки безпеки; забезпечення максимальної економічності, оптимальних режимів та надійності роботи ГРМ розробка оптимальних технологічних режимів роботи ГРМ для безперебійного безаварійного газопостачання споживачів; забезпечення контролю якості фізико-хімічних характеристик та показників природного газу, який передається до/з ГРМ.

Згідно п. 1 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. За змістом наведених норм послуга з розподілу природного газу включає в себе комплекс робіт і послуг, що здійснюються Оператором ГРМ для забезпечення надійної та безпечної експлуатацію, підтримання у належному стані та розвитку газорозподільної системи, що забезпечує цілодобовий доступ об'єктів споживачів до неї із певними технічним характеристиками, зокрема тиском, а також фізико- хімічними показниками, і вартість цієї послуги не залежить від об'єму спожитого природного газу в поточному газовому році, натомість оплачується виключно як плата за річну замовлену потужність. Фактичний обсяг споживання відповідачем природного газу в червні-липні 2022 року не має правового значення для визначення заборгованості за послуги розподілу природного газу за вказаний період у даній справі.

Відповідно до п. 6.1 розд. VI Типового договору розподілу природного газу оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність.

Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об'єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік.

Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).

Як зазначалося раніше - на виконання вказаних приписів Кодексу між сторонами підписаний акт приймання-передачі природного газу № ДГП0049805 від 30.09.2021 р., в якому зафіксовано обсяги спожитого природного газу за газовий рік та встановлена річна замовлена потужність на 2022 рік у розмірі - 681 465,98 м3 та, відповідно, місячна замовлена потужність у розмірі - 56 788,83 м3.

Отже, сторони погодили річну (і місячну) замовлену потужність на 2022 рік, виходячи з якої позивач зобов'язаний оплачувати відповідачу вартість послуг з розподілу природного газу.

Водночас, оскільки Відповідач не подавав Позивачеві заявки на величину річної замовленої потужності на 2022 календарний рік, то така йому була визначена за підсумками попереднього газового року - в порядку, передбаченому абз. 7 п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу - виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року.

Відповідно до абз. 1 п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Газовим роком відповідно до абз. 7 п. 4 гл. 1 розд. І Кодексу ГРМ є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Згідно з абз. 2 п. 5 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність нового споживача, що не є побутовим, та/або його об'єкта визначається за його заявою, яка визначає річну замовлену потужність окремо на перший (поточний) та другий (наступний) календарні роки.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку, що Відповідач набув право на зменшення величини замовленої річної потужності відповідно до пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, оскільки листом від 27.09.2021 р. № 1/964 подав оператору ГРМ заявку на величину річної потужності на 2022 рік за місяцями в порядку пункту 2 глави 6 розділу VI цього Кодексу. При цьому, господарський суд прийняв в якості належного доказу на підтвердження реалізації Відповідачем права, передбаченого пунктом 2 глави 6 розділу VІ Кодексу Газорозподільних систем, на подачу Оператору ГРМ уточненої заявки на величину річної замовленої потужності на розрахунковий 2022 календарний рік, копію листа № 1/964/1 від 27.09.2021 р. та надану Відповідачем копію опису вкладення до цінного листа, на підтвердження його направлення Позивачу 27.09.2021 р., яка засвідчена прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра.

Апеляційний господарський суд вважає такий висновок місцевого господарського суду передчасним з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не було додано до відзиву на позов докази відправлення на адресу Позивача листів № 1/964/1 від 27.09.2021 р. та № 1/396 від 29.08.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні 02.03.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2023 р. розгляд справи відкладений на 23.03.2023 р.. У судовому засіданні 23.03.2023 р. оголошено перерву до 06.04.2023 р..

06.04.2023 р. Відповідач подав до суду додаткові пояснення від 06.04.2023 № б/н, до яких була надана копія опису вкладення у цінний лист на ім'я Марганецької дільниці НВУЕ від 27.09.2021 р., відповідно до якої, як стверджє Відповідач - було здійснене відправлення листа від 27.09.2021 р. № 1/164/1, і 06.04.2023 р. суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення.

Положеннями частини першої ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до частини першої ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання, завданнями якого відповідно до частини першої статті 177 цього ж Кодексу є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, а також визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

У підготовчому засіданні суд, зокрема: з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення ( частина друга статті 182 ГПК України).

Згідно з приписами статті 207 цього ж Кодексу під час розгляду справи по суті головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Натомість, як зазначалося вище, 06.04.2023 р. після закриття підготовчого засідання, в день останього судового засідання ( 06.04.2023 р. суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення ) Відповідач подав до суду разом з додатковими поясненнями новий доказ ( копію опису вкладення у цінний лист ) без клопотання про долучення вказаного доказу та поновлення строк на його подачу.

Отже, прийняття судом першої інстанції до розгляду несвоєчасно поданих доказів без поважних на те причин, а лише через неналежну підготовку сторони щодо судового розгляду справи, порушує імперативні норми ГПК України та унеможливлює дотримання принципу рівності учасників справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2019 р. зі справи № 925/2028/15.

Таким чином, господарський суд безпідставно послався на вказаний доказ при розгляді спору, який наданий з порушенням встановлених ГПК строків.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами Скаржника, що долучений Відповідачем до відзиву у якості доказу подання ним уточненої заявки - копія листа вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 р. не є належним доказом, оскільки відсутні в матеріалах справи належні докази направлення вказаного листа і його одержання Позивачем.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстнанції залишає без задоволення клопотання Скаржника про витребування у Відповідача та залучення до матеріалів справи оригіналу опису вкладення до цінного листа № 0500071988735 від 27.09.2021 р., а також про призначення у справі судову технічну експертизу документа.

При цьому суд відхиляє заперечення Відповідача про те, що він звільнений від обов'язку сплачувати відповідні послуги, з огляду на те, що фактично, у спірному періоді, ним було спожито обсягу природного газу у розмірі, що є меншим від величини замовленої річної потужності, з огляду на таке.

За приписами ч. 3 п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу у разі здійснення споживачем, що не є побутовим, замовлення річної потужності відповідно до абзацу десятого пункту 2 або абзацу другого пункту 5 цієї глави споживач, що не є побутовим, має право одноразово з 10 липня по 15 вересня розрахункового календарного року подати Оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на поточний календарний рік.

У такому випадку Оператор ГРМ здійснює перерахунок місячної вартості послуги розподілу природного газу відповідно до пункту 1 цієї глави за весь календарний рік.

Заявки на коригування, подані раніше/пізніше встановленого терміну, Оператором ГРМ не розглядаються та вважаються не поданими споживачем.

При зменшенні величини замовленої річної потужності переплата, яка утворилася внаслідок перерахунку вартості послуг з розподілу природного газу за період з початку поточного календарного року до місяця, у якому здійснюється уточнення величини замовленої річної потужності (включно), з урахуванням тарифів на розподіл природного газу відповідних періодів зараховується Оператором ГРМ у рахунок майбутніх платежів споживача, що не є побутовим, або на письмову вимогу цього споживача протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги грошові кошти повертаються споживачу.

Перерахунок вартості послуги з розподілу природного газу за період з початку поточного календарного року до місяця, у якому здійснюється уточнення (зменшення) величини замовленої річної потужності, відображається у періоді нарахування за послуги розподілу природного газу поточного календарного місяця.

Слід наголосити, що навіть подання Оператору ГРМ заявки на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності в порядку, передбаченому ч. 3 п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу, само по собі автоматично не звільняє споживача від обов'язку сплачувати послуги з розподілу природного газу в порядку, на умовах та строки, що визначені в договорі розподілу природного газу, до здійснення Оператором ГРМ перерахунку.

А так як Споживач не здійснював замовлення річної потужності ані відповідно до абз. 10 п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу, ані відповідно до абз. 2 п. 5 цієї глави (не є новим споживачем), то він не має права на проведення перерахунку місячної вартості послуги розподілу природного газу, а п. 3 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ застосуванню до спірних правовідносин не підлягає.

До того ж, варто зауважити, що спір між сторонами виник саме внаслідок невиконання Відповідачем свого договірного обов'язку зі сплати наданих йому позивачем послуг.

У випадку, якщо Відповідач не погоджується з розміром цих нарахувань, він має право заперечити проти них у цьому процесі, надавши суду відповідні контррозрахунок, пояснення та докази, а, якщо він вважає, що Позивач безпідставно ухиляється від здійснення перерахунку - має право заявити зустрічний позов з відповідними вимогами про зобов'язання здійснити перерахунок фактично наданих послуг, або ж звернутися з окремою позовною заявою, як у справі № 904/1149/22 р. ( на яку посилається апелянт ).

Доказів неправомірного нарахування або невідповідності розрахунків за надані послуги з розподілу природного газу Відповідачем не надано, зустрічний позов у цій справі ним не подавався, з вимогами про зобов'язання Позивача здійснити перерахунок вартості послуг з розподілу природного газу за червень та липень 2022 року до суду не звертався.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Нормами ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Апеляційний суд зауважує, що укладений між сторонами договір розподілу природного газу № 094205CGATBP016 від 01.01.2016 р. є чинним, не розірваний в судовому порядку та не визнаний судом недійсним, а отже є обов'язковим до виконання сторонами.

Умовами Договору визначено обов'язок Відповідача прийняти та оплатити надані йому Позивачем послуги з розподілу газу за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на 2022 рік постановою від 22.12.2021 р. № 2745 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для AT "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" установила AT "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

На виконання умов Типового договору Позивач надавав Відповідачеві послуги з розподілу природного газу за червень та липень 2022 року на суму 167 286 грн. 44 коп., що підтверджується: актами наданих послуг, підписаних Позивачаем в односторонньому порядку: № ДГП82011784 від 30.06.2022 р., на суму 85 864 грн. 72 коп.; № ДГП82014223 від 31.07.2022 р., на суму 85 864 грн. 72 коп.. Вказані акти Відповідачем не підписано, мотивовану відмову від їх підписання не надано.

Таким чином, загальна сума заборгованості становить 167 286 грн. 44 коп..

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів оплати послуг з розподілу природного газу перед AT "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" за за червень та липень 2022 року на суму 167 286 грн. 44 коп. Відповідачем суду не надано.

Отже, Відповідачем порушено договірні зобов'язання з оплати послуг по розподілу природного газу.

Доводи Скаржника про те, що АТ «ОГС «Дніпропетровськгаз» надає послугу саме з переміщення природного газу газорозподільною системою, яка нерозривно пов'язана з фактичним обсягом споживання природного газу, а висновки суду першої інстанції зроблені через невірне тлумачення норм матеріального права та положень Типового договору, є безпідставними, оскільки послуга з розподілу природного газу не обмежується обов'язками оператора ГРМ ( Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ) щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об'єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об'єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ, пов'язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ. Подібні за змістом висновки викладені в Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2021 р. у справі № 920/1114/20.

Наведене також слідує із положень Кодексу (п. 4 глави 1, п.п. 2, 3 глави 2 розділу І, п. 1 розділу ІІ, глави 3 розділу ІІІ).

В свою чергу, згідно п. 9 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРС припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача.

Відповідачем не направлялась позивачу заява про розірвання договору та остаточне від'єднання об'єкта Відповідача від газорозподільної системи АТ ОГС «Дніпропетровськгаз». Отже, Відповідач продовжує користуватися приєднаною потужністю, та в будь-який час має право та можливість відновити відбір природного газу із газорозподільної системи у порядку, передбаченому Кодексом ГРС.

Виходячи з встановлених обставин справи, позовні вимоги є належним чином підтвердженими доказами та безпідставно не задоволені судом.

Щодо нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням Відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати вартості послуг з розподілу природного газу у строки, визначені умовами договору та додатками до нього, Позивач заявив вимогу про стягнення 3% річних, в сумі 501 грн 97 коп., за період з 11.07.2022 р. по 11.01.2023 р. та інфляційні втрати, у розмірі 585 грн. 80 коп., за період з липня по грудень 2022 р., пеню в сумі 8 366 грн. 12 коп., за період з 11.07.2022 р. по 11.01.2023 р. із посиланням на умови п. 8.2. договору.

Наявний розрахунок Позивача щодо 3% річних та інфляційних втрат, був перевірений колегією суддів на предмет правильності та обґрунтованості розрахунків, арифметичних та методологічних помилок чи невідповідностей приписам законодавства України, виявлено не було.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи прострочення Відповідачем оплати послуг з розподілу природного газу, позивач має право нараховувати відповідачу пеню та вимагати її сплати.

Заявлені Позивачем до стягнення штрафні санкції становлять 8 366 грн. 12 коп., і нараховані відповідно до п. 8.2. договору за період з 11.07.2022 р. по 11.01.2023 р.

Щодо доводів Відповідача про наявність форс-мажорних обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання зобов'язань за Типовим договором, відповідно до п.п. 10.1, 10.2 розділу Х Договору, а саме: ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» перебуває на території Марганецької міської територіальної громади, що включена до Переліку територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), колегія суддів зауважує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Так, Відповідачем не наведено вагомих аргументів про те, що військова агресія проти України та введення воєнного стану безпосередньо унеможливлюють виконання грошового зобов'язання з оплати послуг з розподілу природного газу.

Настання форс-мажорних обставин, в кожному окремому випадку, засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, шляхом видачі сертифікату про такі обставини (ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

До адресованого Позивачу листа Відповідачем не долучено сертифікату ТПП, а також не вказано, яким чином війна перешкоджає оплаті за фактично спожиті послуги з розподілу газу.

Відкритий лист ТПП України від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1, на який посилається відповідач, адресований «Всім кого це стосується». Це означає, що кожному, кого це стосується, слід доводити причинний зв'язок між війною і неможливістю виконати свої (в т.ч. грошові) зобов'язання. Адже обставини для суб'єктів господарювання суттєво різняться в залежності від того, де знаходиться їх виробництво: на лінії фронту, де ведуться активні бойові дії, в місцях, що знаходяться під постійним обстрілом, на тимчасово окупованих територіях, в тилу тощо.

Відповідно до правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 16.07.2019 р. у справі № 917/1053/18 форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 24.05.2022 р. надано роз'яснення «Щодо оплати послуг розподілу природного газу та визначення обсягів споживання природного газу в умовах дії воєнного стану», яке опубліковано на офіційній інтернет сторінці за веб-адресою: https://www.nerc.gov.ua/news/shchodo-oplati-poslug-rozpodilu-prirodnogo-gazu-ta-viznachennya-obsyagiv-spozhivannya-prirodnogo-gazu-v-umovah-diyi-voyennogo-stanu.

Зокрема, Розділом Х Типового договору зазначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору.

Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

Разом з тим, Торгово-промислова палата України (ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14№ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», та Статуту ТПП України листом від 28.02.2022 р. № 2024/02.-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи вищезазначене, якщо форс-мажорні обставини (військова агресія Російської Федерації проти України) об'єктивно унеможливили виконання зобов'язання Оператора ГРМ в частині забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, наприклад, у зв'язку із пошкодженням газорозподільної інфраструктури, оплата споживачами вартості послуги з розподілу природного газу за Типовим договором на період відсутності цілодобового доступу до газорозподільної системи (кількості днів) не здійснюється.

Разом з тим, слід зазначити, якщо внаслідок форс-мажорних обставин (військова агресія Російської Федерації проти України) було пошкоджено об'єкт газоспоживання споживача та/або його внутрішньобудинкову систему газопостачання, що призвело до унеможливлення використання споживачем свого права користуватися послугами розподілу природного газу, такий споживач на підставі положень розділу Х Типового договору має бути звільнений від оплати послуг розподілу природного газу.

При цьому НКДРСЕКП звернуло увагу Операторів ГРМ, що у разі якщо об'єкти газопостачання споживачів природного газу були частково або повністю зруйнованими внаслідок бойових дій (форс-мажорних обставин) або пошкодження газорозподільної інфраструктури призвело до унеможливлення використання споживачем свого права доступу до газорозподільної системи для споживання природного газу, Оператори ГРМ не мають підстав для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по таких об'єктах споживачів та їх передачі на інформаційну платформу Оператора ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.

Так, відповідачем долучено до матеріалів справи Акти комісійного обстеження об'єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії рф, до яких долучено відповідні фотознімки. З цих Актів, вбачається, що майно Відповідача внаслідок обстрілів артилерією частково зазнало певних ушкоджень, серед яких: вибите скло у вікнах, посічені уламками зовнішні стіни, дах/покрівля, пошкодження повністю 2 секцій зовнішньої бетонної огорожі (5 метрів). За висновками вказаних Актів усі пошкодження підлягають відновленню. Водночас, Відповідачем не доведено, що ці пошкодження призвели до унеможливлення реалізації Споживачем свого права користуватися послугами розподілу природного газу у спірному періоді.

В свою чергу, апеляційний суд зауважує, що згідно пояснень Скаржника, через військову агресію більш ніж 700 газопроводів зазнало пошкоджень в результаті обстрілів, які були усунуті аварійно-диспетчерською службою позивача, продовжує забезпечувати газом більш ніж 600,5 тисяч споживачів, будучи єдиним оператором газорозподільної системи на території Дніпропетровської області. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" є підприємством критичної інфраструктури, від безперебійної роботи якого безпосередньо залежить можливість отримання природного газу населенням, лікарнями, дитячими садками, закладами освіти, військовими частинами, рятувальними службами, правоохоронними органами тощо. В умовах воєнного стану можливість здійснювати постійний моніторинг технічного стану газопроводів, забезпечувати їх належну експлуатацію, гарантувати своєчасні виїзди за аварійними викликами, оперативно ліквідувати витоки газу, здійснювати локалізацію аварійних ситуацій, посилений нагляд за станом газорозподільної системи Дніпропетровської області здаля забезпечення їх цілісності та функціональності прямо впливає на стан обороноздатності держави. Будучи на 100% тарифним підприємством, Позивач виконує всі роботи за рахунок коштів тарифної виручки, у той час, як витратна частина по обслуговуванню газорозподільної системи у воєнний час не тільки не зменшилась, але й збільшилась за рахунок росту числа аварійних викликів та потреби додаткового обстеження газопроводів на предмет їх ймовірного пошкодження ворожими диверсійними групами. Проте, ці обставини не завадили виконувати зобов'язання Оператора ГРМ в частині забезпечення цілодобового доступу ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» до газорозподільної системи, що підтверджено складеними актами наданих послуг № ДГП82016199 від 31.08.2022 р. та № ДГП82018062 від 30.09.2022 р. й не спростовано Відповідачем належними доказами.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що Відповідачем не доведено наявності форс-мажорних обставин, внаслідок яких він не міг виконувати свої зобов'язання з оплати послуг розподілу природного газу, які йому надавав позивач у період червень-липень 2022 року.

Щодо зменшення пені, апеляційний суд зазначає наступне.

Так, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки ( аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 р. зі справи № 904/4685/18 ).

Правова позиція Верховного Суду щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій (п. 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 924/709/17) наголошує, що за змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Колегія суддів зазначає, що ПрАТ "Марганецький рудоремонтний завод" не зверталось до суду з клопотанням про зменшення пені.

Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу на тому, що: розмір пені, який стягнено з Відповідача на користь Позивача не є надмірно великим, порівняно із розміром основної заборгованості; затримка виконання грошового зобов'язання є досить тривалою; Відповідачем не надано доказів, що підтверджують об'єктивну неможливість своєчасного здійснення розрахунків за послуги з розподілу природного газу, в тому числі впливу політико-економічної ситуації в країні на його платоспроможність та, як наслідок, неможливість виконання своїх фінансових зобов'язань, в той час, як за приписами ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів; Відповідач не довів, що зробив зі свого боку все можливе для уникнення порушення своїх договірних зобов'язань (прострочення розрахунків з Позивачем); поведінка винної особи відповідача є суперечливою та не свідчить про визнання ним обставин існування заборгованості та намір вчинення дій, необхідних для виконання зобов'язання шляхом погашення боргу.

Стосовно можливої збитковості Відповідача, то слід зауважити, що вказана обставина не є винятковою обставиною що дає підстави для зменшення нарахованих штрафних санкцій, адже підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, наслідки від ведення якої несе відповідний суб'єкт господарювання. В свою чергу, відсутність збитків у Позивача не є визначальним критерієм для зменшення заявленої до стягнення з відповідача неустойки та враховується судом в комплексі з оцінкою інших обставин, що мають значення для справи.

В даному випадку встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази свідчать про відсутність правових та фактичних підстав для зменшення нарахованої Відповідачу пені.

Таким чином, враховуючи те, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки - є прерогативою суду, яке реалізується ним на власний розсуд, виходячи з системного та комплексного аналізу всіх фактичних обставин справи та поданих сторонами доказів, апеляційний суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених обставин, підтверджених відповідними доказами, з огляду на положення ст. ст. 74 - 80, 86 ГПК України та норми законодавства, які застосовуються у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Рішення господарського суду зазначеним вимогам не відповідає.

На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню та ухваленню нове рішення про задоволення позову.

Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасоване, позов задоволено.

10. Судові витрати

Відповідно до п. б ч. 4 ст. 282 ГПК України, у зв'язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про задоволення позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги Позивача, судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на Відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023 р. у справі № 904/2828/22 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" - 167 286 грн 44 коп. заборгованість за послуги з розподілу природного газу за червень - липень 2022 року, 38 844 грн 33 коп. пені, 10 480 грн 59 коп. інфляційні втрати, 2 330 грн 66 коп. - 3 % річних, 3 284,13 грн. судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області, про що видати наказ.

Відачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.В.Чус

Попередній документ

115815617

Наступний документ

115815619

Інформація про рішення:

№ рішення:	115815618
№ справи:	904/2828/22
Дата рішення:	21.12.2023
Дата публікації:	25.12.2023
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (13.05.2024)
Дата надходження:	26.04.2024
Предмет позову:	стягнення заборгованості в сумі 218 942 грн 02 коп. за договором розподілу природного газу від 01.01.2016 № 094205СGАТВР016

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

17.01.2023 10:40	Господарський суд Дніпропетровської області
07.02.2023 11:30	Господарський суд Дніпропетровської області
02.03.2023 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
02.03.2023 11:30	Господарський суд Дніпропетровської області
23.03.2023 14:00	Господарський суд Дніпропетровської області
06.04.2023 14:30	Господарський суд Дніпропетровської області
23.08.2023 09:30	Центральний апеляційний господарський суд
02.10.2023 11:00	Центральний апеляційний господарський суд
17.06.2024 11:30	Центральний апеляційний господарський суд