ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2023 року м.Дніпро Справа № 908/2269/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Крицька Я.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.04.2023 (суддя Зінченко Н.Г.)
у справі № 908/2269/22
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя"
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на свою користь 278 371,65 грн. заборгованості.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.04.2023 у справі №908/2269/22 позов задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж 278371,65 грн. заборгованості за необліковану електричну енергію, 4 175,58 грн судового збору.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 05.04.2023 у справі №908/2269/22, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Наголошує, що суд дійшов хибного висновку, що Акт про порушення № 10008813 від 12.01.2022 є належним доказом порушення відповідчаем ПРРЕЕ.
За твердженням скаржника, в матеріалах справи немає доказів посвідчення особи представника споживача.
Апелянт вказує про помилкове визначення позивачем відповідача, як споживача послуг, тому що останній згідно з Законом України «Про житлово-комунальні послуги» є управителем багатоквартирного будинку, а не споживачем послуг, що не було враховано судом першої інстанції.
Зауважує, що нарахування вартості недоврахованої електричної енергії має здійснюватися за тарифами для населення.
Також, скаржник зазначає, що в порушення ПРРЕЕ не проведено експертизу лічильника, а тому відсутні підстави для нарахування не облікованої електроенергії.
Крім того, вказує, що розрахунок по акту про порушення № 10008813 від 12.01.2022 повинен був виконаний за середньодобовим обсягом споживання відповідно до п. 8.4.14 ПРРЕЕ
Окремо посилається, що порушення ПРРЕЕ сталося не з вини споживача, а через невиконання ОСР своїх обов'язків.
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.
01.08.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
18.08.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача (апелянта) надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в яких останній заперечив проти доводів позивача та наполягав на необхідності задоволення апеляційної скарги.
В судове засідання 14.12.2023 сторони, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не повідомили.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Таким чином, враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників сторін.
Розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України без фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об'єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 12.01.2022 представниками Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі ЗМЕМ (позивача у справі) інженером з технічного аудиту Фосс Д.В. та інженером з технічного аудиту Нестеренко О.О. за участю як представника споживача головного енергетика Юткіна Д.В. проведено перевірку електроустановок багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зестафонська, буд. 3.
За результатами проведеної перевірки складено Акт про порушення № 10008813 від 12.01.2022, відповідно до якого перевіркою виявлено порушення п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі за текстом скорочено - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а саме: 1) відсутність пломби № СЗ351562278 ВАТ «ЗОЕ», встановленої на шафі обліку; 2) пошкодження засобів вимірювальної техніки: пошкодження розрахункових лічильників № 0020269 і № 0013259, а саме: при підключеному навантаженні покази, які відображаються на рідкокристалічних дисплеях лічильників, не змінюються. Спожита електрична енергія не враховується. Порушення виявлено під час технічної перевірки та продемонстровано споживачу.
Акт про порушення № 10008813 від 12.01.2022 підписаний уповноваженим представником позивача та представником споживача - головним енергетиком Юткіним Д.В. із зауваженням стовно того, що за адресою проведення перевірки направлявся лист про непрацездатність приладу обліку, що вбачається із вказаного Акту.
В пункті 11 Акту про порушення № 10008813 від 12.01.2022 зазначено про час та місце проведення засідання комісії оператора системи розподілу з розгляду складеного акту про порушення, а саме: 24.02.2022 за адресою: вул. Волгоградська, 25, каб. 312а о 13-00 годині.
Додатками до Акту про порушення № 10008813 від 12.01.2022 є Схема електроживлення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зестафонська, 3 (додаток № 1), Акт про пломбування елементів комерційного засобу обліку електричної енергії до 1000 Вт та встановлення індикаторів від 12.01.2022 (додаток № 2), Акт № 379 від 12.01.2022 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 Вт (додаток № 3), Акт № 380 від 12.01.2022 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 Вт (додаток № 4), Акт-повідомлення № 10008813 від 12.01.2022 про направлення на експертизу лічильника електроенергії (додаток № 5).
Згідно з Протоколом № 817 засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 24.02.2022, складеним за відсутністю представника споживача, який на засідання комісії не з'явився, розглянувши Акт про порушення № 10008813 від 12.01.2022, комісією встановлено, що Акт про порушення складено з дотриманням вимог чинного законодавства, тому існують достатні підстави для його виконання. Також комісією здійснено розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії згідно з пп. 2 п. 8.4.2, п., п. 8.4.7, 8.4.9, 8.4.10 ПРЕЕ за період з 12.07.2021 по 12.01.2022 та визначено обсяг необлікованої електричної енергії у розмірі 55684 кВт/год. на суму 278371,65 грн.
При цьому, слід відзначити, що нарахування здійснено лише за одним із порушень, виявлених під час перевірки та зафіксованих Актом про порушення № 10008813 від 12.01.2022, а саме: за відсутність пломби.
На підставі розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії виставлений рахунок № 14425/АН від 24.02.2022 на оплату вартості необлікованої електричної енергії на суму 278371,65 грн.
Оскільки представник відповідача на засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії 24.02.2022 не з'явився, другий екземпляр Протоколу № 817 засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 24.02.2022, розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та рахунок № 14425/АН від 24.02.2022 по Акту про порушення № 10008813 від 12.01.2022 направлені на адресу відповідача засобами поштового зв'язку 16.03.2022, про що свідчить Реєстр відправленої кореспонденції рекомендованих листів з рекомендованим повідомленням, який скріплений відбитком календарного штампу оператора поштового зв'язку за 16.03.2022, та фіскальний чек ПН 2156000426655 від 16.03.2022..
Відповідачем вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 278 371,65 грн. в добровільному порядку не сплачена.
Наведене і стало причиною виникнення спору та звернення із цим позовом до господарського суду.
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії в сумі 278371,65 грн. є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За приписами ч. 5 цієї статті у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 278 371,65 грн. вартості необлікованої електричної енергії на підставі Акту про порушення № 10008813 від 12.01.2022.
Так, 01.11.2017 між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (Постачальник еклектичної енергії, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» від імені співвласників, керуючись укладеними договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, відповідно до додатку № 11, (Споживач, відповідач у справі) укладено Договір про постачання електричної енергії № 14425, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача згідно додатка № 5 з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу».
Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
19.04.2018 набрав чинності Кодекс систем розподілу, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 310 від 14.03.2018.
Відповідно до положень абз. 1, 22, 23 п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (зі змінами, внесеними згідно із Законом України № 2628-VIII від 23.11.2018) під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання. У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов'язків: пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
13.11.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 1415 «Про видачу ПАТ «Запоріжжяобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом». Згідно з п. 4 ця постанова набирає чинності з дня прийняття, крім пунктів 1 та 2, які набирають чинності з 01.01.2019.
За змістом пунктів 1, 2 зазначеного нормативного акту постановлено: видати ПАТ «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПАТ «Запоріжжяобленерго», та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством); анулювати з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
Згідно п. 3 зазначеної постанови ПАТ «Запоріжжяобленерго» зобов'язано, зокрема: - до 01 січня 2019 року забезпечити завершення організаційних заходів, пов'язаних з анулюванням ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності за ліцензією з розподілу електричної енергії, зокрема, але не виключно; - до 01 січня 2019 року укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачами, електроустановки яких приєднані до системи розподілу електричної енергії Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», та договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії з електропостачальниками, які мають намір здійснювати діяльність з постачання електричної енергії таким споживачам, із відкладальною умовою набрання ними чинності з 01 січня 2019 року.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) та визнано такою, що втратила чинність з 11.06.2018 постанову Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 «Про затвердження Правил користування електричною енергією» (із змінами) (далі - ПКЕЕ).
Відповідно до п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Згідно з п.п. 2, 6 вищевказаної Постанови укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
До укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Крім того, в п. 6 Постанови № 312 зазначено, щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Згідно п.п. 2.1.4., 2.1.6 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил. Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Таким чином, з 01.01.2019 ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» приєдналось до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір про розподіл), який розміщено на офіційному сайті ПАТ «Запоріжжяобленерго» і є у загальному доступі, про що свідчить заява-приєднання від 21.12.2018. (Належним чином посвідчена копія заяви приєднання надана позивачем до матеріалів справи). Приєднання відбулося на умовах чинного Договору про постачання електричної енергії № 14425 від 01.11.2017 щодо індивідуальних характеристик об'єкта, потужності, класу надійності, ідентифікаційних кодів, особливостей обліку тощо згідно з п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.
При цьому укладений сторонами раніше (до відповідних змін у законодавстві у сфері електроенергетики) Договір про постачання електричної енергії № 14425 від 01.11.2017 продовжує свою дію в частині регулювання відповідних відносин.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту (ч. 4 ст. 179 ГК України)
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Доказів двосторонньої зміни Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що є публічним договором приєднання, сторонами не подано.
Заява-приєднання до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 21.12.2018 підписана та скріплена печаткою відповідача. Вказана заява містить посилання на протокол розбіжностей згідно додатку № 1 на 4 аркушах.
Відповідного протоколу розбіжностей до заяви-приєднання сторонами до матеріалів справи не надано.
Проте, відповідач не спростовує факту приєднання до публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14425 за об'єктом по вул. Зестафонська, 3 на підставі даної заяви-приєднання.
Отже, наявність ненаданого протоколу-розбіжностей до заяви-приєднання не спростовує факт приєднання відповідача до публічного договору з розподілу електричної енергії.
Доказів визнання недійсним або припиненим договору про розподіл суду не надано.
Відповідач (апелянт) зазначає, що Акт про порушення № 10008813 від 12.01.2022 є неналежним доказом, оскільки суду не надано скріплених печатками сторін Актів про пломбування та технічної перевірки, як то передбачено умовами п. 9.7 Договору № 14425.
Щодо цього слід зауважити, що на час проведення перевірки споживача правовідносини сторін регулювалися, зокрема, умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який є публічним договором приєднання та який укладено шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з Заявою-приєднання.
В пункті 12.7.2 Договору № 14425 міститься перелік документів, що оформлюються сторонами на виконання умов Договору та на вимоги ПРРЕЕ, КСР, інших нормативно-технічних документів, до переліку яких входять акт технічної перевірки електролічильників і вимірювальних трансформаторів та акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії.
Вимоги, щодо складання вищенаведених актів (акту технічної перевірки електролічильників і вимірювальних трансформаторів та акту про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії) встановлені Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 311 (у редакції постановою НКРЕКП 20.03.2020 № 716) (далі - ККО).
Відповідно до пункту 5.2.27 глави 5 розділу 5 ККО факт проведення технічної перевірки вузла обліку має бути зафіксований в акті технічної перевірки, який повинен, зокрема містити інформацію про технічні параметри та покази лічильників на момент їх пломбування. Акт технічної перевірки вузла обліку складається у двох примірниках представниками оператора системи у присутності замовника або уповноваженої ним особи та підписується ними. Один примірник акта технічної перевірки передається замовнику.
Відповідно до пункту 5.16.17 глави 5.16 розділу 5 ККО акт пломбування/розпломбування підписується представниками сторін, які брали участь у процедурі пломбування/розпломбування. Кожному підписанту надається по одному примірнику акта пломбування/розпломбування.
Тобто, ані вищенаведеними нормами діючого законодавства, ані Договором № 14425 не передбачена обов'язковість скріплення печаткою акта технічної перевірки електролічильників і вимірювальних трансформаторів та акта про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії. Данні акти вважаються погодженими у разі їх підписання сторонами.
У даному випадку, спір стосується правомірності стягнення з відповідача заборгованості за необліковану електричну енергію.
Наведеним вище спростовуються доводи про недоведеність позивачем факту допущення споживачем порушення ПРРЕЕ та факту безоблікового споживання електричної енергії за відсутності в матеріалах справи протоколу розбіжностей до заяви-приєднання від 21.12.2018 та інших додатків до Договору № 14425.
Так, взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі за текстом ПРРЕЕ), затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312.
Відповідно до п. 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Правилами ПРРЕЕ надано визначення споживача електричної енергії - це фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Відповідно до п. 1.2.7 ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Згідно ч. 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Частинами 1, 2 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Судом враховано, що станом на 12.01.2022 - день проведення перевірки та складення Акта про порушення № 10008813 від 12.01.2022 діяли саме Правила роздрібного ринку електричної енергії.
Підпунктами 1, 4, 8, 20 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно пп. 7 п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
За змістом положень п. 8.2.5 ПРЕЕ представником споживача є особа, яка знаходиться на території об'єкта споживача під час проведення перевірки та допустила представників оператора системи до перевірки об'єкту.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
За приписами абз. 4 п. 8.2.5 ПРРЕЕ споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
Згідно з пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Отже єдиною підставою для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків є акт про порушення, складений у відповідності до вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ.
Колегія суддів зазначає, що в Акті про порушення № 10008813 від 12.01.2022, складеному представниками ЗМЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго», встановлено порушення споживачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» вимог п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: « 1) відсутність пломби № СЗ351562278 ВАТ «ЗОЕ», встановленої на шафі обліку; 2) пошкодження засобів вимірювальної техніки: пошкодження розрахункових лічильників № 0020269 і № 0013259, а саме: при підключеному навантаженні покази, які відображаються на рідкокристалічних дисплеях лічильників, не змінюються. Спожита електрична енергія не враховується». Відповідно до відомостей Акту перевірялися електролічильники № 0020269 і № 0013259.
При складанні вказаного Акту про порушення був присутній уповноважений представник споживача - головний енергетик Юткін Д.В., яким забезпечено доступ до електроустановки.
Твердження скаржника, що в матеріалах справи немає доказів посвідчення особи представника споживача, визнаютсья судом необгрунтованими, оскільки представники Оператора системи не мають права сумніватися в повноваженнях представника Споживача, оскільки дана особа допустила їх до перевірки, чого не може зробити не уповноважена особа.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 908/1865/17.
При цьому судом враховується, що у юридичній практиці посвідченням особи розуміється вчинення дій щодо встановлення особи.
У ч. 3 ст. 43 Закону України "Про нотаріат" визначено, що встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи.
Із наведеного вище убачається те, що за відсутності визначення, зокрема, ПРРЕЕ, поняття "інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)", наведене у підпунктах 1, 8 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, такою особою слід вважати особу, яка: має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території, що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено електрифікована споруда, частина електрифікованої споруди, сукупність електрифікованих споруд, що належить на праві власності або користування споживачу; має можливість допуску представників оператора системи до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території, що належить на праві власності або користування споживачу, або до території, на якій розміщено електрифікована споруда, частина електрифікованої споруди, сукупність електрифікованих споруд, що належить на праві власності або користування споживачу, для проведення перевірки; таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи.
ПРРЕЕ не передбачено обов'язку зазначати в акті про порушення на підставі якого документу відбулося встановлення особи.
Дані висновки відповідають позиції Верховного Суду, наведеної у постановах від 19.07.2018 у справі № 923/832/17, від 06.06.2020 у справі № 916/2504/18, від 16.06.2021 у справі № 911/26/20, від 03.08.2021 у справі № 910/5998/20, від 21.12.2021 у справі № 917/393/21, від 17.05.2022 у справі № 910/18902/20.
В даному випадку в контесті 8.2.5. ПРРЕЕ Юткін Д.В. є особою, що допустив представників оператора системи для проведення перевірки об'єкту споживача, який мав доступ до електроустановки.
Як вже було зазначено, Акт про порушення № 10008813 від 12.01.2022 підписаний уповноваженими представниками позивача та представником споживача - головним енергетиком Юткіним Д.В., із зауваженням стовно того, що за адресою проведення перевірки направлявся лист про непрацездатність приладу обліку, що відображено у вказаному Акті.
Вищевказаний Акт про порушення № 10008813 від 12.01.2022 складений з додержанням вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ, містить усі необхідні дані та підписи, за таких обставин він є належним доказом порушення відповідачем ПРРЕЕ.
24.02.2022 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ було прийнято рішення про застосування до споживача оперативно-господарської санкції за порушення ним ПРРЕЕ, а саме: затверджено розрахунок недоврахованої електричної енергії по Акту про порушення № 10008813 від 12.01.2022 за одне із виявлених порушень, а саме за відсутність пломби, який здійсненого за період з 12.07.2021 по 12.01.2022, у розмірі 55 684 кВт.год. на загальну суму 278 371,65 грн., що оформлено Протоколом № 817 від 24.02.2022.
Посилання апелянта (відповідача), що саме позивач повинен доводити законність свого рішення та акту порушення, а відповідачу достатньо висловити незгоду з фактом споживання електричної енергії та відмовитися від сплати вартості необлікованої електричної енергії правильно визнані судом помилковими, оскільки господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, тобто кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Фактів незаконності прийняття Акту про порушення № 10008813 від 12.01.2022 судом не встановлено.
Відповідно до змісту абз. 1-3, 5, 9 п. 8.2.6 глави 8.2 ПРРЕЕ передбачено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Як визначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 вказані нарахування є платою за поставлену електричну енергію, розмір нарахування за недовраховану електроенергію визначається згідно із ПКЕЕ та відповідно до Методики за встановленими нею формулами.
Згідно з п. 8.4.1 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.
Розрахунок недоврахованої електричної енергії по Акту № 10008813 від 12.01.2022 проведено по пп. 2 п. 8.4.2, п.п. 8.4.7, 8.4.9, 8.4.10 ПРРЕЕ.
Необлікована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належить іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно (пункт 1.1.2 ПРРЕЕ).
Як визначено п. 5.1.1 ПРРЕЕ оператор системи має право: отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії та плату за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.
За приписами п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач зобов'язаний: здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Відповідно до п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Розрахунок недоврахованої електроенергії по Акту № 10008813 від 12.01.2022 виконано за порушення, зазначене в пп. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, яким передбачено нарахування у разі виявлення такого порушення, як пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).
До матеріалів справи позивачем наданий Акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії до 1000 В від 15.02.2018, яким підтверджується факт встановлення на електролічильниках № 0013259 і № 0020269 пломби № 09998748 і пломби № С35156227 (відсутня під час перевірки 12.01.2022). Підписанням зазначеного Акту від 15.02.2018 відповідач прийняв зазначені пломби на відповідальне зберігання.
При цьому апеляційний суд зазначає, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії у спірних правовідносинах здійснювався виходячи з приписів п. 8.4.7 ПРРЕЕ, тобто вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт х год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт х год); величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (Wдоб, кВт х год); кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день). Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил, розкладається на складові відповідно до кількості днів (Ді, день) у кожному календарному місяці (ціновому періоді), протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил.
Оператор системи щомісяця оприлюднює в засобах масової інформації та/або на власному офіційному веб-сайті інформацію про середню ціну купівлі електричної енергії на балансуючому ринку протягом календарного місяця (Ц, грн/кВт х год). Під час проведення розрахунку вартості необлікованої електричної енергії не враховується наявність у споживача пільг з оплати спожитої електричної енергії.
Відповідно до п. 8.4.10 ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт х год) розраховується за формулою: Wдоб. = P х tдоб х Кв
де Р - потужність (кВТ), визначена як:
1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);
tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача гдоб приймається рівним 8 год;
Кв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).
Відповідно до табл. № 1 Додатку № 5 до Договору про постачання електричної енергії № 14425 від 01.11.2017 - кількість робочих днів Споживача на тиждень складає 7 робочих днів.
Отже, нарахування по Акту проведено за 184 дні за період з 12.07.2021 по 12.01.2022, тобто за 6 календарних місяців згідно з вимогами Правил.
Таким чином, загальна кількість необлікованої електроенергії складає 55 684 кВт.год на загальну суму 278371,65 грн.
Відповідач контррозрахунку суми необлікованої електричної енергії суду не надав.
Судом першої інстанції було перевірено правильність розрахунку вартості недоврахованої електроенергії та встановлено, що його здійснено у відповідності до по підпункту 2 п. 8.4.2, п., п. 8.4.7, 8.4.9, 8.4.10 ПРРЕЕ.
Колегією суддів методичних та арифметичних порушень такоє не було виявлено.
Відповідно до п. 8.2.7 глави 8.2 Правил кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Обов'язок споживача сплатити вартість електроенергії визначена у пункті 5.5.5 ПРРЕЕ, відповідно до якого споживач електричної енергії зобов'язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору, а згідно пункту 8.2.7 споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили, оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Відповідачем у спірних правовідносинах факт безоблікового споживання електричної енергії не спростований, доказів оскарження в судовому порядку рішення оператора системи щодо нарахування 278 371,65 грн. вартості необлікованої електричної енергії та прийняття судом з цього приводу позитивного рішення матеріали справи не містять.
Як передбачено ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Положеннями ст. 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Із змісту положень ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлені договором або законом.
За приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Факт порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії у вигляді та безлоблікового користування електричною енергією матеріалами справи підтверджується та апелянтом не спростований.
Отже, отримана відповідачем від позивача протягом спірного періоду електрична енергія в силу зазначеної норми закону є безпідставно отриманим майном.
Статтею 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовуються його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Оскільки електрична енергія є специфічною товарною продукцією, яку не можливо повернути в натурі, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 278 371,65 грн. вартості необлікованої електричної енергії.
Доводи скаржника про помилкове визначення позивачем відповідача, як споживача послуг, тому що останній згідно з Законом України «Про житлово-комунальні послуги» є управителем багатоквартирного будинку, а не споживачем послуг та не має у своїй власності або господарському віданні електроустановки, що дані електроустановки є власністю співвласників багатоквартирного будинку, як спільне майно співвласників, апеляційним судом визнані безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
У ст. 1 цього Закону визначено, що співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку та спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, які затвердженні наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 02.02.2009 № 13, визначено наступне:
- п. 1.2 Правил: об'єкт управління (далі - об'єкт) - окремий житловий будинок, споруда або група будинків і споруд, які становлять цілісний житловий комплекс, разом з прилеглими до них прибудинковими територіями, що надається в управління. При цьому: а) житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс; б) спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче - огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (підпункт 6 пункту 1 статті 1 Закону № 417-VІІІ);
- послуга з управління будинком - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби власників, співвласників в ефективному управлінні належним їм майном, підтриманні об'єкта в належному технічному стані, організації забезпечення потреб мешканців об'єкта в житлово-комунальних послугах; управління будинком - дії, спрямовані на забезпечення сталого функціонування будинку та прибудинкової території відповідно до їх цільового призначення і збереження їх споживчих якостей, а також на організацію забезпечення потреби мешканців будинку в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Функції з управління будинком та забезпечення його належної експлуатації власники, співвласники або за їх дорученням балансоутримувач здійснюють самостійно чи через особу, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком (управитель);
- п. 1.3. Правил визначено, що управління будинком передбачає виконання таких функцій: 1) планування заходів щодо збереження та сталого функціонування об'єкта, наданого в управління, та організацію забезпечення потреб мешканців об'єкта в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог пункту 3.3 цих Правил; 2) організацію належної експлуатації та утримання об'єкта відповідно до його цільового призначення згідно з вимогами пунктів 3.7, 3.8 цих Правил; 3) організацію забезпечення потреб мешканців об'єкта в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно з вимогами пунктів 3.9-3.11 цих Правил;
- п. 1.4. Правил визначено, що особою, що здійснює управління будинком, є: 1) у разі здійснення управління будинком відповідно до договору із власниками, співвласниками усіх житлових і нежитлових приміщень об'єкта або за їх дорученням із балансоутримувачем (далі - замовник) - управитель; 2) управитель відповідає за стале функціонування і збереження споживчих властивостей об'єкта, наданого в його управління, відповідно до його цільового призначення, а також за організацію забезпечення потреби мешканців об'єкта в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
- п. 1.5. Правил визначено, що для здійснення функції з управління будинком власники, співвласники можуть самостійно укласти з управителем договір (далі - договір про управління), що оформляється відповідно до законодавства, або уповноважити будь-яку іншу особу на здійснення від їх імені таких дій;
- п. 1.7. Правил визначено, що для забезпечення належного функціонування і збереження споживчих властивостей об'єкта та організації забезпечення потреб мешканців об'єкта житлово-комунальними послугами відповідно до стандартів, нормативів, норм, порядків і правил особа, що здійснює управління будинком, у порядку, передбаченому законодавством, укладає договори: із мешканцями об'єкта - про надання житлово-комунальних послуг; із виробниками - про умови надання житлово-комунальних послуг; із виконавцями - про надання житлово-комунальних послуг (у разі якщо особа, що здійснює управління будинком, не є виконавцем цих послуг).
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя» призначено управителем, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя».
Як було зазначено вище, відповідачем на виконання цього рішення укладено договір з позивачем про постачання електричної енергії.
Таким чином, управителем житлового будинку по вул. Зестафонска, 3, у м. Запоріжжя є саме відповідач, який з укладенням договору про постачання електричної енергії № 14425 від 01.11.2017 та в подальшому з приєднанням до публічного Договору з розподілу електричної енергії в розумінні ПРРЕЕ є споживачем електричної енергії, відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ взяло на себе зобов'язання з утримання електроустановки у належному технічному стані, а також відповідальність за безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів та порушення Правил у вигляді сплати вартості недоврахованої електроенергії повинен нести відповідач.
Стосовно аргументів апелянта, що розрахунок по акту про порушення № 10008813 від 12.01.2022 повинен був виконаний за середньодобовим обсягом споживання відповідно до п. 8.4.14 ПРРЕЕ, оскільки порушення сталося не з вини відповідача, а через невиконання Оператором системи своїх обов'язків, визначених п. 2.5.4 ККО, то такі є необґрунтованими, оскільки в обґрунтування своїх доводів, що порушення ПРРЕЕ сталося не з вини споживача, а через невиконання ОСР своїх обов'язків, відповідачем не наведено жодного посилання, які саме зобов'язання, передбачені п. 2.5.4 ККО, позивачем не виконані.
Отже, відповідачем не доведено відсутність своєї вини у порушенні ПРРЕЕ, а саме, у незбереженні прийнятої на відповідальне зберігання пломби № С335156227 відповідно до Акту про пломбування від 15.02.2018.
Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (п. 2.3.4. ПРРЕЕ).
Споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування (пп. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ).
Згідно ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Частино 2 цієї статті унормовано, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є, серед іншого, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (п. 2); пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо (п. 14).
У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу (п. 8.2.4 ПРРЕЕ).
Відповідно до пп. 2, 4 п. 8.4.2. ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:
- пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);
- фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів).
З викладеного вбачається, що сам по собі факт пошкодження чи відсутності пломб, індикаторів є окремим порушенням є сфері електроенергетики незалежно від наявності або відсутності ознак втручання в роботу лічильника і є достатньою правовою підставою для донарахування вартості необлікованої електричної енергії, що випливає зі змісту ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», пп. 2, 4 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, що відповідає виснвокам, сформульованим у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 908/1618/21, від 21.09.2021 у справі № 17-14-01/1494 (925/1335/20), від 19.08.2020 у справі № 923/896/19.
Апеляційний суд також зауважує, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 311 від 14.03.2018 затверджено Кодекс комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ).
Відповідно до 5.16.1. ККОЕЕ з метою запобігання несанкціонованому втручанню та доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ у складі вузла обліку за результатами технічної перевірки такі ЗВТ та вузол обліку пломбують
Власники (користувачі) електроустановок, об'єктів або окремих елементів об'єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проектом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів) (п. 5.5.1. ККОЕЕ).
Відсутність або пошкодження встановленої енергопостачальною компанією пломби згідно акту про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ / Кодексом комерційного обліку (що були чинними на час складення акта про опломбування), який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб споживачу, вже є порушенням з боку власника (користувача) електроустановки ПРРЕЕ.
Аналогічні за змістом висновки зроблені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 26.05.2022 у справі № 908/1618/21, від 21.09.2021 у справі № 17-14-01/1494 (925/1335/20), від 19.08.2020 у справі №923/896/19; ухвалі від 19.10.2021 у справі № 914/2001/20.
Крім того, нарахування за середньодобовим обсягом споживання відповідно до п. 8.4.14 ПРРЕЕ є можливим у випадку виявлення порушення ПРРЕЕ, передбаченого пп. 9 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а в даному випадку, споживачем допущено порушення, передбачене пп. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, що виключає підстави здійснення такого розрахунку.
Посилання апелянта (відповідача), що нарахування вартості недоврахованої електричної енергії має здійснюватися за тарифами для населення спростовуються тим, що даний тариф застосовується до взаємовідносин із постачальником електричної енергії, яким не є Оператор системи розподілу. В даному випадку розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється відповідно до приписів п. 8.4.7 ПРРЕЕ.
При цьому твердження скаржника, що в порушення ПРРЕЕ не проведено експертизу лічильник, а тому відсутні підстави для нарахування не облікованої електроенергії, обгрунтовано відхилені судом, оскільки відповідачу не нараховувалася недорахована електрична енергія по Акту № 10008813 від 12.01.2022 за пошкодження засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 8.4.4 ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів, має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією. До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.
Згідно п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема, таких порушень: 2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін; 3) пошкодження або відсутність засобів вимірювальної техніки.
З матеріалів справи судом встановлено, що Актом про порушення № 10008813 від 12.01.2022 виявлено два порушення: і відсутність пломби, і пошкодження засобів вимірювальної техніки.
Однак, комісією з розгляду Акта про порушення № 10008813 від 12.01.2022, яка відбувалася 24.02.2022, прийнято рішення про нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії лише за одним порушенням, а саме, за відсутність пломби згідно пп. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, про що зазначено у Протоколі № 817 від 24.02.2022, та відповідно не потребує проведення експертизи на предмет підтвердження виявленого порушення.
Матеріалами справи доведений факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем.
Доказів оплати виставленого позивачем рахунку на суму 278 371,65 грн. відповідачем суду не надано.
Таким чином, як правильно виснував господарський суд, позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії в сумі 278371,65 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених обставин, підтверджених відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, з огляду на положення ст.ст. 74-80, 86 ГПК України та норми законодавства, які застосовуються у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.
Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом під час перегляду справи в апеляційному порядку не встановлено.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 05.04.2023 у справі №908/2269/22.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.04.2023 у справі №908/2269/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.04.2023 у справі №908/2269/22 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 20.12.2023
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя Л.А. Коваль
Суддя А.Є. Чередко