ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року Справа № 903/856/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Гудак А.В.,
суддя Петухов М.Г.,
суддя Олексюк Г.Є.
без повідомлення учасників справи
за апеляційною скаргою Фізичної-особи підприємця Олійника Олександра Петровича на рішення Господарського суду Волинської області від 18.10.2023 у справі №903/856/23 (суддя Кравчук А. М., м.Луцьк, повний текст складено 18.10.2023)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-7, с. Рованці, Луцький р-н., Волинська обл.
до відповідача: підприємця Олійника Олександра Петровича, м. Луцьк
про стягнення 135 654 грн. 38 коп.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-7 звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до підприємця Олійника Олександра Петровича про стягнення 135 654 грн. 38 коп., з яких: 129 382 грн. 20 коп. основного боргу по орендній платі за договорами оренди торгового місця №153, №154 від 09.12.2010, штрафу за прострочення оплати орендної плати в розмірі 6 272 грн. 18 коп.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 18.10.2023 року у справі №903/856/23 позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Олійника Олександра Петровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта-7” - 129 382 грн. 20 коп. основного боргу, 6 272 грн. 18 коп. штрафу, 2 684 грн. 00коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 138 338 грн. 38 коп.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Фізична-особа підприємець Олійник Олександр Петрович звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 18 жовтня 2023 року у справі №903/856/23 повністю та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову, відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що на момент подання позову до суду та розгляду справи в суді першої інстанції з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що за адресою вул. Європейська, З, с. Рованці, Луцький р-н.. Волинська область відсутній будь-який зареєстрований торговий комплекс "Новий Ринок", який би належав ТОВ "Дельта-7". Відсутність у позивача будь-яких правовстановлюючих документів на торговий комплекс "Новий Ринок", зумовлює необґрунтованість та безпідставність його вимог про стягнення коштів.
Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що сторони з врахуванням положень 2.3 договору домовилися, що при обрахунку орендної плати індекс інфляції визначається за попередній місяць, що й і розмір орендної плати, який підлягає коригуванню. Однак, в своїх обрахунках позивач чомусь використовує індекс інфляції за поточний місяць сплати та нарахування орендної плати, хоча відповідач вважає це абсолютно безглуздо враховуючи, що згідно п. 2.2 договору орендна плата сплачується не пізніше 5 числа поточного місяця, а індекс інфляції визначається лише в кінці кожного місяця, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним. Тому фізично враховувати при сплаті орендної плати, яка здійснюється на початку кожного місяця індекс інфляції того ж місяця у якому здійснено сплату орендної плати є неможливим, так як на момент сплати орендної плати згідно договору, індекс інфляції поточного місяця є невідомим ні Орендодавцю, ні Орендарю. Відомим на момент сплати орендної плати є лише індекс інфляції попереднього місяця.
Таким чином, відповідач вважає, що застосування при обрахунку орендної плати індексу інфляції в поточному місяці є необґрунтованим та таким що суперечить умовам договору. Вказане свідчить про неправильність всього наданого позивачем обрахунку суми боргу.
Поряд з цим, відповідач вважає, що обрахунок розміру штрафу також є необґрунтованим, оскільки відповідно до п. 4.1.1. договорів, за порушення термінів сплати орендної плати, встановлених у п. 2.2 договору, Орендар сплачує: за прострочку з 5-го до 15-го числа штраф у розмірі 10% від розміру орендної плати, визначеного пунктом 2.1 цього договору, за несплату після 15-го числа - штраф у розмірі 50% від розміру орендної шати, визначеного пунктом 2.1 цього договору. Відповідно до п. 2.1. договорів оренди торгового місця, за користування торговим місцем орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 20 грн. за 1 кв. м,, що становить 350,00 грн. без ПДВ за один календарний місяць. Таким чином, п. 4.1.1 договору містить посилання на те, що при обрахунку розміру штрафної санкції виходячи лише з п. 2.1 договору. При цьому у п, 4.1.1. договору не має жодної згадки про те, що розмір штрафу визначається з урахуванням також пункту 2.3 договору, що стосується індексації.
Разом з тим, відповідач зазначив, що суду апеляційної інстанції необхідно дослідити обставини застосування позовної давності до спірних правовідносин.
Ухвалою суду від 20.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної-особи підприємця Олійника Олександра Петровича на рішення Господарського суду Волинської області від 18.10.2023 у справі №903/856/23. Розгляд апеляційної скарги Фізичної-особи підприємця Олійника Олександра Петровича на рішення Господарського суду Волинської області від 18.10.2023 у справі №903/856/23 постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи.
12 грудня 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-7 надійшов відзив в якому просить суд рішення Господарського суду Волинської області від І8.10.2023 року у справі № 903/856/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця Олійника Олександра Петровича задовольнити частково, рішення Господарського суду Волинської області від 18.10.2023 у справі №903/856/23 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 937,96 грн. основного боргу, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, в іншій частині рішення Господарського суду Волинської області від 18.10.2023 у справі №903/856/23 залишити без змін виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 грудня 2010 року між ТОВ “Дельта-7” (Орендодавець) та підприємцем Олійником Олександром Петровича (Орендар) укладено договори №153 оренди торгового місця (далі - договір №153) (а.с. 13-17).
Згідно п.1.1 даного договору №153, Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування Торгове місце, площею 17,5 кв. м., яке знаходиться: ряд №15, місце №13, на території торгового комплексу “Новий ринок”, який розташований за адресою: вул. Європейська, 3, с. Рованці, Луцького району, Волинської області, Україна.
Відповідно п.1.2 договору №153, торгове місце - площа з твердим покриттям, облаштована для встановлення металевої конструкції, магазину, палатки (надалі-Споруда) і здійснення продажу товарів (надання послуг), надалі - Торгове місце.
Передача Торгового місця, зазначеного у п.1.1 договору, здійснена до його підписання, що посвідчується підписами сторін під цим договором (п.1.3 договору №153).
Відповідно до п 2.1. договору №153, за користування Торговим місцем Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі 20 грн. за 1 кв. м., що становить 350,00 грн. без ПДВ за один календарний місяць.
Орендна плата сплачується Орендарем не пізніше 5 числа поточного місяця. Якщо 5 число поточного місяця припадає на вихідний чи неробочий день, то останнім днем сплати буде перший робочий день, що слідує за 5 числом поточного місяця (п. 2.2 договору №153).
Пунктом 2.3 договору №153 передбачено, що у випадку зростання інфляції, розмір орендної плати за кожен поточний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за той же місяць.
Орендар зобов'язується, зокрема, своєчасно, на умовах, передбачених Розділом 2 цього договору вносити орендну плату та інші платежі; в належному стані повертати за актом передачі-прийому Торгове місце, вказане в п. 1.1. цього договору, Орендодавцю на протязі 2-х днів після припинення дії цього Договору (дострокового його розірвання або закінчення строку дії) (п. 3.1.2, 3.1.10 договору №153).
Згідно п. 4.1.1 договору №153 за порушення термінів сплати орендної плати, встановлених у п. 2.2 договору, Орендар сплачує: за прострочку з 5-го до 15-го числа штраф у розмірі 10 % від розміру орендної плати, визначеного пунктом 2.1 цього договору, за несплату після 15-го числа - штраф у розмірі 50 % від розміру орендної плати, визначеного пунктом 2.1 цього договору.
Цей договір вступає в дію з 01 липня 2011 р. та укладається до 31 грудня 2060 р. (п. 5.1 договору №153).
Відповідно до п. 5.2 договору №153 зміни та доповнення до договору вносяться шляхом підписання додаткових угод, які є невід'ємною частиною даного договору.
Дія договору припиняється внаслідок: закінчення терміну дії; дострокового розірвання. Цей Договір може бути достроково розірваний за згодою Сторін. Сторона, що вирішила достроково розірвати договір, повідомляє іншу Сторону не менше як за 30 календарних днів до дати розірвання (п. 5.4, 5.5 договору №153).
Відповідно до п. 5.10 договору №153, сторони домовилися, що до положень цього Договору не застосовуються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна від 10 квітні 1992 року та Постанова КМУ від 04 жовтня 1995 р. №786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна".
Згідно положень п.п. 6.2 - 6.5 договору №153, у разі наявності форс-мажорних обставин термін виконання зобов'язань за цим договором може змінюватися за взаємною згодою Сторін, про що вони укладають додаткову угоду до цього договору. У разі виникнення зазначених в п.6.1. обставин, Сторона, виконання зобов'язань якої стало неможливим, зобов'язана письмово повідомити про таке виникнення іншу Сторону договору протягом п'яти календарних днів, підтверджуючи це відповідним офіційним документом. Якщо Сторона без поважних причин не сповістила у зазначений у п. 6.3. строк про виникнення форс-мажорних обставин, то вона в подальшому не має права вимагати зміни строків виконання умов цього договору. Якщо форс-мажорні обставини тривають понад 3 місяці, то Сторони можуть прийняти рішення про зміну строків виконання умов цього договору, або про його припинення, про що укладають додаткову угоду.
В разі зміни власника Торгового комплексу "Новий ринок" всі права та обов'язки по виконанню цього договору переходять до нового власника. (п. 7.5 договору №153).
Договір оренди підписаний сторонами без зауважень та заперечень.
09 грудня 2010 року між ТОВ “Дельта-7” (Орендодавець) та підприємцем Олійником Олександром Петровича (Орендар) укладено договори №154 оренди торгового місця (далі - договір №154) (а.с. 18-22).
Згідно п.1.1 даного договору №154, Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування Торгове місце, площею 17,5 кв. м., яке знаходиться: ряд №16, місце №13, на території торгового комплексу “Новий ринок”, який розташований за адресою: вул. Європейська, 3, с. Рованці, Луцького району, Волинської області, Україна.
Відповідно п.1.2 договору №154, торгове місце - площа з твердим покриттям, облаштована для встановлення металевої конструкції, магазину, палатки (надалі-Споруда) і здійснення продажу товарів (надання послуг), надалі - Торгове місце.
Передача Торгового місця, зазначеного у п.1.1 договору, здійснена до його підписання, що посвідчується підписами сторін під цим договором (п.1.3 договору №154).
Відповідно до п 2.1. договору №154, за користування Торговим місцем Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі 20 грн. за 1 кв. м., що становить 350,00 грн. без ПДВ за один календарний місяць.
Орендна плата сплачується Орендарем не пізніше 5 числа поточного місяця. Якщо 5 число поточного місяця припадає на вихідний чи неробочий день, то останнім днем сплати буде перший робочий день, що слідує за 5 числом поточного місяця (п. 2.2 договору №154).
Пунктом 2.3 договору №154 передбачено, що у випадку зростання інфляції, розмір орендної плати за кожен поточний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за той же місяць.
Орендар зобов'язується, зокрема, своєчасно, на умовах, передбачених Розділом 2 цього договору вносити орендну плату та інші платежі; в належному стані повертати за актом передачі-прийому Торгове місце, вказане в п. 1.1. цього договору, Орендодавцю на протязі 2-х днів після припинення дії цього договору (дострокового його розірвання або закінчення строку дії) (п. 3.1.2, 3.1.10 договору №154).
Згідно п. 4.1.1 договору №154, за порушення термінів сплати орендної плати, встановлених у п. 2.2 договору, Орендар сплачує: за прострочку з 5-го до 15-го числа штраф у розмірі 10 % від розміру орендної плати, визначеного пунктом 2.1 цього договору, за несплату після 15-го числа - штраф у розмірі 50 % від розміру орендної плати, визначеного пунктом 2.1 цього договору.
Цей договір вступає в дію з 01 липня 2011 р. та укладається до 31 грудня 2060 р. (п. 5.1 договору).
Відповідно до п. 5.2 договору №154, зміни та доповнення до договору вносяться шляхом підписання додаткових угод, які є невід'ємною частиною даного договору.
Дія договору припиняється внаслідок: закінчення терміну дії; дострокового розірвання. Цей договір може бути достроково розірваний за згодою Сторін. Сторона, що вирішила достроково розірвати договір, повідомляє іншу Сторону не менше як за 30 календарних днів до дати розірвання (п. 5.4, 5.5 договору №154).
Відповідно до п. 5.10 договору №154, сторони домовилися, що до положень цього договору не застосовуються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна від 10 квітні 1992 року та Постанова КМУ від 04 жовтня 1995 р. №786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна".
Згідно положень п.п. 6.2 - 6.5 договору №154, у разі наявності форс-мажорних обставин термін виконання зобов'язань за цим договором може змінюватися за взаємною згодою Сторін, про що вони укладають додаткову угоду до цього договору. У разі виникнення зазначених в п. 6.1. обставин, Сторона, виконання зобов'язань якої стало неможливим, зобов'язана письмово повідомити про таке виникнення іншу Сторону договору протягом п'яти календарних днів, підтверджуючи це відповідним офіційним документом. Якщо Сторона без поважних причин не сповістила у зазначений у п. 6.3. строк про виникнення форс-мажорних обставин, то вона в подальшому не має права вимагати зміни строків виконання умов цього договору. Якщо форс-мажорні обставини тривають понад 3 місяці, то Сторони можуть прийняти рішення про зміну строків виконання умов цього договору, або про його припинення, про що укладають додаткову угоду.
В разі зміни власника Торгового комплексу "Новий ринок" всі права та обов'язки по виконанню цього договору переходять до нового власника. (п. 7.5 договору №154).
Договір оренди підписаний сторонами без зауважень та заперечень.
На виконання умов договорів оренди №№153, 154 від 09.12.2010 відповідачу було надано і останнім прийнято у строкове платне користування торгові місця на території торгового комплексу "Новий ринок", що підтверджується підписами сторін на договорі та не заперечується відповідачем.
Проте позивач зазначає, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по договорах, а саме не здійснює своєчасної та повної оплати коштів за користування об'єктом оренди.
В розрахунках доданих до позовної заяви суми боргу позивач відобразив нарахування орендної плати, починаючи з моменту дії договорів, однак просить суд стягнути заборгованість за період з 01.05.2018 року по 31.07.2023 року.
Так, за розрахунком позивача, станом на 01.08.2023 борг по орендній платі згідно договору №153 оренди торгового місця від 09.12.2010 року становить 64 691,10 грн (72191,10 грн - 7500,00 грн = 64691,10 грн), де:
• 72191,10 грн - нарахована орендна плата за період з 01.05.2018 р. по 31.07.2023 р.;
• 7500,00 грн - сплачена орендна плата за період з 01.05.2018 р. по 31.07.2023 р.
Станом на 01.08.2023 борг по орендній платі згідно договору №154 оренди торгового місця від 09.12.2010 року становить 64 691,10 грн (72191,10 грн - 7500,00 грн = 64691,10 грн), де:
• 72191,10 грн - нарахована орендна плата за період з 01.05.2018 р. по 31.07.2023 р.;
• 7500,00 грн - сплачена орендна плата за період з 01.05.2018 р. по 31.07.2023 р.
Таким чином, позивач вважає, що сума основного боргу відповідача по орендній платі по двох договорах становить 129 382,20 грн.
Поряд з цим, відповідно до положень пункту 4.1.1 Договорів, позивачем за несвоєчасну оплату орендної плати після 15-го числа відповідачу було нараховано штраф:
- згідно договору №153 оренди торгового місця від 09.12.2010 року - 3136,09 грн;
- згідно договору №154 оренди торгового місця від 09.12.2010 року - 3136,09 грн.
Таким чином, за розрахунком позивача сума штрафу за прострочення сплати орендної плати по двох договорах становить 6272,18 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з відповідача 129 382,20 грн суми основного боргу по орендній платі, 6272,18 грн - штрафу за прострочення сплати орендної плати.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України та ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Приписами ч.1 ст.759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як вбачається з матеріалів справи договори №№153, 154 оренди торгового місця від 09.12.2010, укладені між сторонами, є чинними, недійсними у судовому порядку не визнавалися.
Пунктом 2.3. договорів оренди торгового місця №№153, 154 від 09.12.2010 сторони передбачили, що у випадку зростання інфляції, розмір орендної плати за кожен поточний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за той же місяць.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19 відступила від висновків касаційного суду в постановах від 21.05.2019 р. у справі №916/2889/13 та від 14.01.2020 у справі №924/532/19 про можливість розрахунку інфляційних збитків за поточний період без урахування інфляційної складової основного боргу за попередній місяць, оскільки це порушує принципи індексації доходів населення, визначені Законом Про індексацію грошових доходів населення, Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та Методикою розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 р. №265, з дотриманням певної математичної послідовності розрахунку, закладеної в цих нормативних актах.
Згідно п. 23 даної постанови, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.
Отже, нарахування інфляційних втрат за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
Перевіривши розрахунки суми боргу долучені позивачем до позовної заяви, судом апеляційної інстанції встановлено, що в частині нарахування орендної плати використано індекс інфляції за поточний місяць, що в свою чергу не відповідає положенням п. 2.3 договорів оренди торгового місця №№153, 154 від 09.12.2010 в якому зазначено, що у випадку зростання інфляції, розмір орендної плати за кожен поточний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за той же місяць.
Вказані обставини, судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу зі сплати орендної плати в розмірі 129 382,20 грн. не враховано.
У зв'язку із чим судом апеляційної інстанції, враховуючи положення п.2.3 договорів оренди торгового місця №№153, 154 від 09.12.2010, зроблено перерахунок суми основного боргу по орендній платі по договорам оренди торгового місця №№153, 154 від 09.12.2010 за період з 01.05.2018 по 31.07.2023. Перерахунок розміру проіндексованої орендної плати за вказаний період за договорами оренди торгового місця №№153, 154 від 09.12.2010 наведений в таблицях:
Договір оренди торгового місця №153 Договір оренди торгового місця №154
від 09.12.2010 від 09.12.2010
місяціорендна платаіндексипроіндексована орендна плата місяціорендна платаіндексипроіндексована орендна плата
31.07.2011350,00100,4351,40 31.07.2011350,00100,4351,40
31.08.2011351,4098,7351,40 31.08.2011351,4098,7351,40
30.09.2011351,4099,6351,40 30.09.2011351,4099,6351,40
31.10.2011351,40100,1351,75 31.10.2011351,40100,1351,75
30.11.2011351,75100351,75 30.11.2011351,75100351,75
31.12.2011351,75100,1352,10 31.12.2011351,75100,1352,10
31.01.2012352,10100,2352,81 31.01.2012352,10100,2352,81
29.02.2012352,81100,2353,51 29.02.2012352,81100,2353,51
31.03.2012353,51100,2354,22 31.03.2012353,51100,2354,22
30.04.2012354,22100,3355,28 30.04.2012354,22100,3355,28
31.05.2012355,28100355,28 31.05.2012355,28100355,28
30.06.2012355,2899,7355,28 30.06.2012355,2899,7355,28
31.07.2012355,2899,7355,28 31.07.2012355,2899,7355,28
31.08.2012355,2899,8355,28 31.08.2012355,2899,8355,28
30.09.2012355,2899,7355,28 30.09.2012355,2899,7355,28
31.10.2012355,28100,1355,64 31.10.2012355,28100,1355,64
30.11.2012355,64100355,64 30.11.2012355,64100355,64
31.12.2012355,6499,9355,64 31.12.2012355,6499,9355,64
31.01.2013355,64100,2356,35 31.01.2013355,64100,2356,35
28.02.2013356,35100,2357,06 28.02.2013356,35100,2357,06
31.03.2013357,0699,9357,06 31.03.2013357,0699,9357,06
30.04.2013357,06100357,06 30.04.2013357,06100357,06
31.05.2013357,06100357,06 31.05.2013357,06100357,06
30.06.2013357,06100,1357,42 30.06.2013357,06100,1357,42
31.07.2013357,42100357,42 31.07.2013357,42100357,42
31.08.2013357,4299,9357,42 31.08.2013357,4299,9357,42
30.09.2013357,4299,3357,42 30.09.2013357,4299,3357,42
31.10.2013357,42100357,42 31.10.2013357,42100357,42
30.11.2013357,42100,4358,85 30.11.2013357,42100,4358,85
31.12.2013358,85100,2359,57 31.12.2013358,85100,2359,57
31.01.2014359,57100,5361,36 31.01.2014359,57100,5361,36
28.02.2014361,36100,2362,09 28.02.2014361,36100,2362,09
31.03.2014362,09100,6364,26 31.03.2014362,09100,6364,26
30.04.2014364,26102,2372,27 30.04.2014364,26102,2372,27
31.05.2014372,27103,3384,56 31.05.2014372,27103,3384,56
30.06.2014384,56103,8399,17 30.06.2014384,56103,8399,17
31.07.2014399,17101403,16 31.07.2014399,17101403,16
31.08.2014403,16100,4404,78 31.08.2014403,16100,4404,78
30.09.2014404,78100,8408,01 30.09.2014404,78100,8408,01
31.10.2014408,01102,9419,85 31.10.2014408,01102,9419,85
30.11.2014419,85102,4429,92 30.11.2014419,85102,4429,92
31.12.2014429,92101,9438,09 31.12.2014429,92101,9438,09
31.01.2015438,09103451,23 31.01.2015438,09103451,23
28.02.2015451,23103,1465,22 28.02.2015451,23103,1465,22
31.03.2015465,22105,3489,88 31.03.2015465,22105,3489,88
30.04.2015489,88110,8542,79 30.04.2015489,88110,8542,79
31.05.2015542,79114618,78 31.05.2015542,79114618,78
30.06.2015618,78102,2632,39 30.06.2015618,78102,2632,39
31.07.2015632,39100,4634,92 31.07.2015632,39100,4634,92
31.08.2015634,9299634,92 31.08.2015634,9299634,92
30.09.2015634,9299,2634,92 30.09.2015634,9299,2634,92
31.10.2015634,92102,3649,52 31.10.2015634,92102,3649,52
30.11.2015649,5298,7649,52 30.11.2015649,5298,7649,52
31.12.2015649,52102662,51 31.12.2015649,52102662,51
31.01.2016662,51100,7667,15 31.01.2016662,51100,7667,15
29.02.2016667,15100,9673,15 29.02.2016667,15100,9673,15
31.03.2016673,1599,6673,15 31.03.2016673,1599,6673,15
30.04.2016673,15101679,89 30.04.2016673,15101679,89
31.05.2016679,89103,5703,68 31.05.2016679,89103,5703,68
30.06.2016703,68100,1704,39 30.06.2016703,68100,1704,39
31.07.2016704,3999,8704,39 31.07.2016704,3999,8704,39
31.08.2016704,3999,9704,39 31.08.2016704,3999,9704,39
30.09.2016704,3999,7704,39 30.09.2016704,3999,7704,39
31.10.2016704,39101,8717,06 31.10.2016704,39101,8717,06
30.11.2016717,06102,8737,14 30.11.2016717,06102,8737,14
31.12.2016737,14101,8750,41 31.12.2016737,14101,8750,41
31.01.2017750,41100,9757,16 31.01.2017750,41100,9757,16
28.02.2017757,16101,1765,49 28.02.2017757,16101,1765,49
31.03.2017765,49101773,15 31.03.2017765,49101773,15
30.04.2017773,15101,8787,06 30.04.2017773,15101,8787,06
31.05.2017787,06100,9794,15 31.05.2017787,06100,9794,15
30.06.2017794,15101,3804,47 30.06.2017794,15101,3804,47
31.07.2017804,47101,6817,34 31.07.2017804,47101,6817,34
31.08.2017817,34100,2818,98 31.08.2017817,34100,2818,98
30.09.2017818,9899,9818,98 30.09.2017818,9899,9818,98
31.10.2017818,98102835,36 31.10.2017818,98102835,36
30.11.2017835,36101,2845,38 30.11.2017835,36101,2845,38
31.12.2017845,38100,9852,99 31.12.2017845,38100,9852,99
31.01.2018852,99101861,52 31.01.2018852,99101861,52
28.02.2018861,52101,5874,44 28.02.2018861,52101,5874,44
31.03.2018874,44100,9882,31 31.03.2018874,44100,9882,31
30.04.2018882,31101,1892,02 30.04.2018882,31101,1892,02
31.05.2018892,02100,8899,15 31.05.2018892,02100,8899,15
30.06.2018899,15100899,15 30.06.2018899,15100899,15
31.07.2018899,15100899,15 31.07.2018899,15100899,15
31.08.2018899,1599,3899,15 31.08.2018899,1599,3899,15
30.09.2018899,15100899,15 30.09.2018899,15100899,15
31.10.2018899,15101,9916,24 31.10.2018899,15101,9916,24
30.11.2018916,24101,7931,81 30.11.2018916,24101,7931,81
31.12.2018931,81101,4944,86 31.12.2018931,81101,4944,86
31.01.2019944,86100,8952,42 31.01.2019944,86100,8952,42
28.02.2019952,42101961,94 28.02.2019952,42101961,94
31.03.2019961,94100,5966,75 31.03.2019961,94100,5966,75
30.04.2019966,75100,9975,45 30.04.2019966,75100,9975,45
31.05.2019975,45101985,21 31.05.2019975,45101985,21
30.06.2019985,21100,7992,10 30.06.2019985,21100,7992,10
31.07.2019992,1099,5992,10 31.07.2019992,1099,5992,10
31.08.2019992,1099,4992,10 31.08.2019992,1099,4992,10
30.09.2019992,1099,7992,10 30.09.2019992,1099,7992,10
31.10.2019992,10100,7999,05 31.10.2019992,10100,7999,05
30.11.2019999,05100,71006,04 30.11.2019999,05100,71006,04
31.12.20191006,04100,11007,05 31.12.20191006,04100,11007,05
31.01.20201007,0599,81007,05 31.01.20201007,0599,81007,05
29.02.20201007,05100,21009,06 29.02.20201007,05100,21009,06
31.03.20201009,0699,71009,06 31.03.20201009,0699,71009,06
30.04.20201009,06100,81017,14 30.04.20201009,06100,81017,14
31.05.20201017,14100,81025,27 31.05.20201017,14100,81025,27
30.06.20201025,27100,31028,35 30.06.20201025,27100,31028,35
31.07.20201028,35100,21030,41 31.07.20201028,35100,21030,41
31.08.20201030,4199,41030,41 31.08.20201030,4199,41030,41
30.09.20201030,4199,81030,41 30.09.20201030,4199,81030,41
31.10.20201030,41100,51035,56 31.10.20201030,41100,51035,56
30.11.20201035,561011045,91 30.11.20201035,561011045,91
31.12.20201045,91101,31059,51 31.12.20201045,91101,31059,51
31.01.20211059,51100,91069,05 31.01.20211059,51100,91069,05
28.02.20211069,05101,31082,94 28.02.20211069,05101,31082,94
31.03.20211082,941011093,77 31.03.20211082,941011093,77
30.04.20211093,77101,71112,37 30.04.20211093,77101,71112,37
31.05.20211112,37100,71120,15 31.05.20211112,37100,71120,15
30.06.20211120,15101,31134,72 30.06.20211120,15101,31134,72
31.07.20211134,72100,21136,98 31.07.20211134,72100,21136,98
31.08.20211136,98100,11138,12 31.08.20211136,98100,11138,12
30.09.20211138,1299,81138,12 30.09.20211138,1299,81138,12
31.10.20211138,12101,21151,78 31.10.20211138,12101,21151,78
30.11.20211151,78100,91162,14 30.11.20211151,78100,91162,14
31.12.20211162,14100,81171,44 31.12.20211162,14100,81171,44
31.01.20221171,44100,61178,47 31.01.20221171,44100,61178,47
28.02.20221178,47101,31193,79 28.02.20221178,47101,31193,79
31.03.20221193,79101,61212,89 31.03.20221193,79101,61212,89
30.04.20221212,89104,51267,47 30.04.20221212,89104,51267,47
31.05.20221267,47103,11306,76 31.05.20221267,47103,11306,76
30.06.20221306,76102,71342,05 30.06.20221306,76102,71342,05
31.07.20221342,05103,11383,65 31.07.20221342,05103,11383,65
31.08.20221383,65100,71393,33 31.08.20221383,65100,71393,33
30.09.20221393,33101,11408,66 30.09.20221393,33101,11408,66
31.10.20221408,66101,91435,43 31.10.20221408,66101,91435,43
30.11.20221435,43102,51471,31 30.11.20221435,43102,51471,31
31.12.20221471,31100,71481,61 31.12.20221471,31100,71481,61
31.01.20231481,61100,71491,98 31.01.20231481,61100,71491,98
28.02.20231491,98100,81503,92 28.02.20231491,98100,81503,92
31.03.20231503,92100,71514,45 31.03.20231503,92100,71514,45
30.04.20231514,45101,51537,16 30.04.20231514,45101,51537,16
31.05.20231537,16100,21540,24 31.05.20231537,16100,21540,24
30.06.20231540,24100,51547,94 30.06.20231540,24100,51547,94
31.07.20231547,94100,81560,32 31.07.20231547,94100,81560,32
ВСЬОГО (виділено чорним): Розмір проіндексованої орендної плати за період з 01.05.2018-31.07.2023 згідно договору №153 оренди торгового місця від 09.12.2010 становить 71722,12 грн ВСЬОГО (виділено чорним): Розмір проіндексованої орендної плати за період з 01.05.2018-31.07.2023згідно договору №154 оренди торгового місця від 09.12.2010 становить 71722,12 грн
Тобто, за розрахунком суду апеляційної інстанції, станом на 01.08.2023 борг по орендній платі згідно договору №153 оренди торгового місця від 09.12.2010 за період з 01.05.2018 по 31.07.2023 становить 64 222,12 грн (71722,12 грн - 7500,00 грн = 64222,12 грн), де:
• 71722,12 грн - нарахована орендна плата за період з 01.05.2018 р. по 31.07.2023 р.;
• 7500,00 грн - сплачена орендна плата за період з 01.05.2018 р. по 31.07.2023 р.
Станом на 01.08.2023 борг по орендній платі згідно договору №154 оренди торгового місця від 09.12.2010 за період з 01.05.2018 по 31.07.2023 становить 64 222,12 грн (71722,12 грн - 7500,00 грн = 64 222,12 грн), де:
• 71722,12 грн - нарахована орендна плата за період з 01.05.2018 р. по 31.07.2023 р.;
• 7500,00 грн - сплачена орендна плата за період з 01.05.2018 р. по 31.07.2023 р.
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що сума основного боргу відповідача зі сплати орендної плати по двох вищевказаних договорах становить 128 444,36 грн (64 222,12 грн + 64 222,12 грн = 128 444,24 грн)
Доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості зі сплати орендної плати відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Враховуючи, що бездіяльність відповідача, яка виражається у несплаті вказаних коштів, суперечить вищевказаним нормам права та положенням договорів оренди торгового місця №№153, 154 від 09.12.2010, а також те, що в установленому порядку відповідач обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, колегія суддів дійшла висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в сумі 128 444,24 грн є обґрунтованим та підлягає задоволенню. У задоволенні позову про стягнення 937,96 грн основного боргу відмовити.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження відповідача про сплив позовної давності щодо стягнення боргу зі сплати орендної плати є безпідставним враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 259 ЦК України).
Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Відповідно до частини 1 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Згідно із ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України, після переривання перебіг позовної давності починається заново.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 23.12.2020 Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №127/23910/14-ц, постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 14.02.2018 у справі №161/15679/15-ц, постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі №3-269гс16.
Позивач зазначає, що відповідач в квітні 2021 року сплатив на користь товариства 15000.00 грн, але враховуючи, що відповідач має у користуванні два торгові місця, тому дані кошти були рознесені по кожному договору оренди по 7500.00 грн., як і відображено у розрахунках. Вказані обставини не заперечуються.
Отже, враховуючи, що відповідач сплачував не повну орендну плату, а проводив лише часткову оплату протягом періоду з 01.05.2018 по 31.07.2023 суд апеляційної інстанції вважає, що має місце переривання перебігу строку позовної давності.
Крім того, необхідно врахувати, що відповідно до п. 12 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVІD-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжувалися на строк дії такого карантину.
Пунктом 19 "Прикінцеві та перехідні положення” ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
За захистом своїх порушених прав позивач звернувся з позовом до суду першої інстанції 16.08.2023.
Отже, вимоги про стягнення заборгованості за договорами оренди в сумі 128 444,12 грн. за період з 01.05.2018 по 31.07.2023 пред'явлено позивачем в межах передбаченого строку позовної давності.
Щодо позовних вимог про стягнення 6 272,18 грн штрафу, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно п. 4.1.1 договорів оренди торгового місця №№153, 154 від 09.12.2010, за порушення термінів сплати орендної плати, встановлених у п. 2.2 договору, орендар сплачує: за прострочку з 5-го до 15-го числа штраф у розмірі 10 % від розміру орендної плати, визначеного пунктом 2.1 цього договору, за несплату після 15-го числа - штраф у розмірі 50% від розміру орендної плати, визначеного пунктом 2.1 цього договору.
Поряд з цим, колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача про те, що при розрахунку розміру штрафу передбаченого п. 4.1.1 договорів необхідно враховувати розмір орендної плати вказаний лише в п.2.1 договорів у фіксованій сумі - 350,00 грн., оскільки у правовому взаємозв'язку з п.2.1 діє п. 2.3 договорів оренди торгового місця №№153, 154 від 09.12.2010, яким передбачено, що орендна плата визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за той же місяць, тому в даному випадку для розрахунку штрафу береться саме проіндексована орендна плата.
За порушення договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 3136,09 грн по кожному договору окремо, що в загальному становить 6272,18 грн згідно п.4.1.1 договорів оренди торгового місця №№153, 154 від 09.12.2010 за прострочення сплати орендної плати за шість місяців до звернення з позовом.
З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, колегією суддів перевірено правильність здійсненого позивачем нарахування штрафу, а саме: проіндексована орендна плата за лютий 2023 року 1503,92 грн х 50% = 751,96 грн; проіндексована орендна плата за березень 2023 року 1514,45 грн х 50% = 757,23 грн; проіндексована орендна плата за квітень 2023 року 1537,16 грн х 50% = 768,58 грн; проіндексована орендна плата за травень 2023 року 1540,24 грн х 50% = 770,12 грн; проіндексована орендна плата за червень 2023 року 1547,94 грн х 50% = 773,97 грн; проіндексована орендна плата за липень 2023 року 1560,32 х 50% = 780,16 грн, що в загальному становить 4602,02 грн. штрафу по кожному договору Всього розмір штрафу за договорами оренди торгового місця №№153, 154 від 09.12.2010 становить 9204,04 грн (4602,02 грн + 4602,02 грн = 9204,04 грн).
Оскільки суд, приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, колегія суддів погоджується, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі - 6272,18 грн.
Твердження відповідача, що суд першої інстанції не досліджував жодних правовстановлюючих документів позивача на майно, що передано в оренду, а відсутність у позивача будь-яких правовстановлюючих документів на торговий комплекс "Новий Ринок", зумовлює необґрунтованість та безпідставність його вимог про стягнення коштів, колегія суддів вважає безпідставним, враховуючи наступне.
Предметом позову у даній справі є стягнення 135 654 грн. 38 коп., з яких: 129 382 грн. 20 коп. основного боргу по орендній платі за договорами оренди торгового місця №153, №154 від 09.12.2010, штрафу за прострочення оплати орендної плати в розмірі 6 272 грн. 18 коп. на підставі невиконання відповідачем умов договорів оренди торгового місця №№153, 154 від 09.12.2010 щодо оплати орендної плати.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У свою чергу, суд зазначає, що презумпція договору означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору, всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №921/704/20.
Враховуючи зазначене та те, що договори оренди торгового місця №153, №154 від 09.12.2010 недійсними у судовому порядку не визнавалися, у силу ст. 629 ЦК України, вони є обов'язковим для виконання сторонами. Доказів протилежного учасниками справи не надано.
Доданий Фізичною-особою підприємцем Олійником Олександром Петровичем до апеляційної скарги, новий доказ, зокрема: інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.10.2023 щодо приміщення магазину по продажу промислових товарів та меблевого магазину за адресою: Волинська область, Луцький район, с.Рованці, вул. Європейська, буд.3, колегія суддів не приймається до уваги, враховуючи наступне.
Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заперечення, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена відповідачем суду та належним чином обґрунтована.
Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, за змістом наведених норм процесуального права єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі судом апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі №873/228/23, від 05.07.2023 у справі №910/19369/15, від 18.07.2023 у справі №914/3143/21, від 11.05.2023 у справі №910/17285/21.
Проте, відповідач не надав суду апеляційної інстанції доказів неможливості та не навів об'єктивних обставин, які унеможливили своєчасне подання вищевказаних нових доказів до суду першої інстанції.
Відтак, суд апеляційної інстанції не вправі надавати оцінку вказаним доказам під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, так як наведені у них обставини не були відомі суду під час розгляду спору по суті у суді першої інстанції, а отже не можуть впливати на оцінку законності чи обґрунтованості рішення.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Фізичної-особи підприємця Олійника Олександра Петровича підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Волинської області від 18.10.2023 у справі №903/856/23 скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення 937,96 грн. основного боргу, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Волинської області від 18.10.2023 у справі №903/856/23 підлягає залишенню без змін із здійсненням перерозподілу судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
Згідно ч.14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача та позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця Олійника Олександра Петровича задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Волинської області від 18.10.2023 у справі №903/856/23 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 937,96 грн. основного боргу, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення Господарського суду Волинської області від 18.10.2023 у справі №903/856/23 залишити без змін.
Резолютивну частину рішення Господарського суду Волинської області від 18.10.2023 у справі №903/856/23 викласти в наступній редакції:
« 1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Олійника Олександра Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта-7” (вул. Європейська, буд. 3, с. Рованці, Луцький район, Волинська обл., код ЄДРПОУ 34826969) - 128 444,24 грн основного боргу, 6 272,18 грн штрафу, 2665,44 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
У задоволенні позову про стягнення 937,96 грн. основного боргу відмовити.».
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта-7” (вул. Європейська, буд.3, с. Рованці, Луцький район, Волинська обл., код ЄДРПОУ 34826969) на користь Фізичної особи - підприємця Олійника Олександра Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 27,84 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду Волинської області видати судові накази.
5. Справу №903/856/23 повернути Господарському суду Волинської області.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "20" грудня 2023 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.