ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року Справа № 918/463/22(918/599/23)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Тимошенко О.М.
секретар судового засідання Кушнірук Р.В.
за участю представників сторін:
позивача: представник Орендівський В.І. - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 07.09.23р. суддею Романюком Р.В. у м.Рівному, повний текст складено 13.09.23р. у справі № 918/463/22(918/599/23)
за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до відповідачів:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива"
- Компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC)
третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Укрлендфармінг ПіЕлСі
про визнання недійсним договору поруки
у межах справи №918/463/22
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива"
ВСТАНОВИВ:
1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.
1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.2023 у справі №918/463/22 (918/599/23).
1.2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.09.2023 у справі №918/463/22 (918/599/23) відмовлено у позові Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива", компанії ТНА Корпорейт Солюшнз ЛЛС, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Укрлендфармінг ПіЕлСі про визнання недійсним договору поруки, у межах справи №918/463/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива".
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2.1. 06.11.2019 між ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (Поручитель), UKRLANDFARMING PLC (Позичальник), на користь ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) (Агент із забезпечення), укладено Договір поруки стосовно кредитного договору на суму 600000000 доларів США від 24.06.2011 (з відповідними змінами та доповненнями) (далі - Договір поруки). Поручитель безвідмовно погоджується з умовами кожного фінансового документа, а також з будь-яким зміною або відмовою, здійсненими у відношенні будь-якого фінансового документа відповідно до Статті 36 (Внесення змін і відмови) Кредитного Договору (п. 6.10. Договору поруки). Цей Договір та усі позадоговірні зобов'язання, що виникають на підставі цього договору або у зв'язку із ним, регулюються правом Англії (п. 15. Договору поруки).
2.2. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.02.2023, зокрема, відкрито провадження у справі №918/463/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива"; визнано вимоги кредитора Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у розмірі 5072166783,17 грн, 24810,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 58500,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" строком на сто сімдесят календарних днів, до 22.07.2023; розпорядником майна призначено Ткачука Олександра Вікторовича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 113 від 04.02.2013).
2.3. Ухвалою області від 25.04.2023 у справі № 918/463/22 визнані грошові вимоги кредитора компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) до ТОВ "СП "Нива" з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі 15293640199,51 грн, що за офіційним курсом НБУ є еквівалентом 418217820,74 доларів США, в четверту чергу реєстру вимог кредиторів. Вказані вимоги були визнані судом на підставі оспорюваного AT "Укрексімбанк" договору поруки від 06.11.2019.
2.4. Відповідно до ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування. Особи, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії, визначені частинами першою і другою цієї статті, несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у межах суми завданих боржнику такими майновими діями збитків.
2.5. В даному випадку, кредитор у справі про банкрутство оскаржує договір поруки, укладений між ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива", UKRLANDFARMING PLC, ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) 06.11.2019, предметом якого є забезпечення виконання зобов'язань компанії UKRLANDFARMING PLC, які випливають з Кредитного договору на суму до 600000000 доларів США від 24.06.2011. Підставою для визнання недійсним договору поруки позивач зазначає загальні вимоги ЦК України щодо недійсності правочинів, обґрунтовуючи при цьому свої вимоги підставами визначеними статтею 42КУзПБ. Зокрема, зазначив, що на дату укладення оспорюваного договору у боржника вже була значна сума заборгованості перед кредиторами, з посиланням на рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2020 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021, у справі № 918/638/20(910/1886/20). Виходячи із змісту заявлених кредитором AT "Державний експортно-імпортний банк України" вимог, обставини які обґрунтовують останні за своєю правовою характеристикою підпадають під правове регулювання частини другої статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
2.6. Нормами 42 Кодексу України з процедур банкрутства регулюються правовідносини щодо фраудаторних правочинів. Саме за цими законодавчими нормами господарським судом можуть бути визнані недійсними такі правочини у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, боржник уклав договір із заінтересованою особою. У даній справі боржником - ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (поручитель) укладено оспорюваний договір поруки з ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) для забезпечення виконання УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC) (позичальник) зобов'язань за кредитним договором, укладеним ним (позичальником) з Дойче Банк АГ, Лондонська Філія і Сбербанком Росії, як організаторами, Дойче Банк Люксембург С.А., як агентом і агентом із забезпечення, і Дойче Банк АГ, Лондонська Філія, і Сбербанком Росії, як первинними кредиторами.
2.7. Порука є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов'язання (частина 1 статті 559 ЦК України). Системний аналіз положень статей 553-559 ЦК України свідчить, що за своє правовою природою порука є угодою з відкладальною обставиною. Укладення договору поруки є актом розпорядження майном на майбутнє. Поручитель, укладаючи договір поруки, розуміє, що у випадку невиконання боржником зобов'язання, саме йому доведеться виконувати зобов'язання в повному обсязі за рахунок свого майна (шляхом передачі чи відчуження кредитору). Тим самим поручитель визначає долю належного йому майна на майбутнє. Укладення третьою стороною та кредитором договору поруки для забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором не зумовлює виникнення у поручителя майнових зобов'язань з моменту укладання такого договору та до моменту порушення боржником основного зобов'язання і не вимагає вчинення боржником на користь третьої особи майнових дій з моменту укладення договору поруки.
2.8. В даному випадку стосовно укладення оспорюваного позивачем договору поруки взагалі не може йтися про будь-які майнові дії УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC) як іншої сторони (позичальника) у відповідь на взяті ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива" на себе зобов'язання за цим оспорюваним правочином.
2.9. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відсутні підстави вважати про будь-яке зловживання правом на укладення договору поруки та розпорядження власністю, так як взяття на себе боржником обов'язків фінансового поручителя за зобов'язаннями УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC) по-перше, не означало, що майнові зобов'язання перед кредитором виникнуть, а по-друге, було здійснено боржником ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива" за відсутності встановлених судом зобов'язань перед кредиторами та за більш ніж 3 (три) роки до порушення провадження у даній справі про банкрутство. Відповідно відсутні підстави вважати, що оспорюваний договір поруки укладений на шкоду майбутнім кредиторам, зокрема, AT "Державний експортно-імпортний банк України".
2.10. На момент укладення договору поруки, а саме на 06.11.2019, єдиним бенефіціарним власником ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива" був ОСОБА_1 , що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива" на 06.11.2019, тобто на момент укладення спірного договору. Відповідно на момент укладення спірного договору поруки, обставин щодо заінтересованості в розумінні статті 1 КУзПБ не існувало, а відтак твердження позивача спростовуються матеріалами справи. Крім того в пункті 15 спірного договору поруки сторонами погоджено, що Договір та усі позадоговірні зобов'язання, що виникають на підставі цього договору або у зв'язку із ним, регулюються правом Англії. В той час, заява AT "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним спірного договору поруки не містить жодних посилань на порушення норм права Англії. Враховуючи, що оспорюваний кредитором правочин укладений боржником більш ніж протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство і підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, визначених ст. 42 КУзПБ та, відповідно, порушення оспорюваним правочином прав боржника чи кредиторів, під час судового розгляду спору не встановлено, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.
3.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.2023 у справі №918/463/22(918/599/23) та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити у повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідачів.
3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки прийняте за результатом неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права,. Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що позивач обґрунтовує свої вимоги з підстав визначених ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
3.3. Апелянт вважає, що вказаний висновок суду обумовлений неповним, невсебічним з'ясуванням всіх обставин справи. У заяві від 09.06.2023 АТ «Укрексімбанк» було зазначено, що оспорюваний Договір поруки від 06.11.2019 укладений між ТзОВ «СП «Нива» (в якості поручителя), компанією ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС та УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі в забезпечення виконання зобов'язань УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі не в межах встановленого ст. 42 КУзПБ трирічного періоду, що передував відкриттю справи про банкрутство. В той же час, АТ «Укрексімбанк» зокрема враховано правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, що укладення Оспорюваного договору поза межами «підозрілого періоду» (трьох років, що передували відкриттю справи про банкрутство), визначеного в ст. 42 КУзПБ, не виключає можливості звернення зацікавлених осіб (арбітражного керуючого або кредитора) з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів.
3.4. АТ "Укрексімбанк" вважає, що оспорюваному договору притаманні ознаки фраудаторного правочину, оскільки такий договір вчинений на шкоду кредитору АТ "Укрексімбанк", приховує справжній намір учасників правочину та не має очевидної економічної мети. Апелянт з посиланням на постанову Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №922/1474/21 зазначає, що будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам). Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов'язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора. Наведені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 від 24.07.2019 у справі №405/1820/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18 та від 20.05.2020 у справі №922/1903/18.
3.5. Враховуючи обставин щодо укладення спірного договору, апелянт також посилається на інші правові висновки Верховного Суду у справах про банкрутство, зокрема, у справі №905/2030/19 (905/2445/19), пункт124 постанови: фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті З ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України. (п. 125). У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.»
3.6. АТ "Укрексімбанк" зазначає, що оспорюваний договір оскаржується АТ "Укрексімбанк" з підстав порушенням загальних засад цивільного законодавства, а саме на підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та ч. З, 6 ст. 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом. Порушення ТОВ "СП "Нива" принципу добросовісності, та зловживанням правом було допущено саме при укладені 06.11.2019 договору. Оскільки ТзОВ «СП «Нива» на день його укладення вже мало невиконані грошові зобов'язання перед кредиторами, і при недостатності коштів для виконання яких, боржник уклав даний оспорюваний договір, та взяв на себе зобов'язання солідарного виконання зобов'язань УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі в розмірі 600 000 000,00 дол. США. Такі дії ТОВ «СП «Нива» протирічать меті підприємницької діяльності, суперечать, як його власним майновим інтересам, так і інтересам всіх кредиторів ТОВ «СП «Нива», а Оспорюваний договір підпадає під критерії фраудаторного правочину. Вчинення ТОВ «СП «Нива», за наявності у нього невиконаних зобов'язань перед кредиторами та неможливості їх виконання, свідчить про фактично штучне нарощування заборгованості задля збільшення боргових зобов'язань боржника та включення цієї заборгованості до реєстру вимог кредиторів, як наслідок, зумовлює зменшення конкурсної маси боржника за рахунок якої здійснюється задоволення вимог інших кредиторів.
3.7. Крім того, укладення ТОВ "СП "Нива" оспорюваного договору суперечить умовам Кредитного договору від 28.03.2014 №151214К1 укладеного між АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "СП «Нива" в рамках Генеральної угоди від 23.03.2006 №15106N6, Кредитними договорами від 28.03.2014 №151214К2, від 27.06.2013 №151213К5 укладеними між АТ «Укрексімбанк» та ТОВ "СП «Нива" в рамках Генеральної угоди від 23.02.2006 №15106N3 та Кредитним договором від 24.07.2013 №151213К12 укладеним між АТ "Укрексімбанк" та ТОВ «СП «Нива» в рамках Генеральної кредитної угоди від 24.07.2013 №151213N3. Так п.п. 9.2.19.6 Кредитного договору від 28.03.2014 №151214К1 укладеного в рамках Генеральної угоди від 23.03.2006 №15106N6 закріплено зобов'язання позичальника не виступати гарантом або поручителем щодо зобов'язань інших юридичних осіб або фізичних осіб перед третіми особами у сукупному розмірі, що перевищує 10 % від валюти балансу за Фінансовою звітністю позичальника станом на 01.01.2014. Аналогічні умови містяться у Кредитних договорах від 28.03.2014 №151214К2, від 27.06.2013 №151213К5 укладених в рамках Генеральної угоди від 23.02.2006 №15106N3 та Кредитному договорі 7 від 24.07.2013 №151213К12 укладеному в рамках Генеральної кредитної угоди від 24.07.2013 №151213N3.
3.8. Вказане в сукупності підтверджує, зокрема: відсутність економічної мети для ТзОВ «СП «Нива» внаслідок укладення такого договору поруки та легітимної мети; - ТзОВ «СП «Нива» поручилося за виконання зобов'язань які вже були не виконані на момент укладення договору поруки про, що свідчить розрахунок заборгованості долучений компанією ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC до заяви про кредиторські вимоги. На прострочену заборгованість були нараховані проценти і неустойка, що протирічить суті поруки як засобу забезпечення виконання зобов'язань, які не будуть виконані боржником в майбутньому; укладаючи Оспорюваний договір ТзОВ «СП «Нива» не було в змозі виконати взяті на себе зобов'язання, що підтверджується фінансовою звітністю за 2018-2019 та носить фіктивних характер для штучного нарощування заборгованості задля збільшення боргових зобов'язань боржника та включення цієї заборгованості до реєстру вимог кредиторів; укладення оспорюваного договору суперечить зобов'язанням ТОВ «СП «Нива» за зазначеними вище Кредитними договорами.
3.9. Також апелянт, зазначає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції застосував правові висновки щодо застосування норм права, що викладені у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №922/2960/17, які не підлягають застосуванню у даній справі. Правовідносини у вказаній справі не є подібними до даної справи, оскільки спір у наведеній справі №922/2960/17 стосувався визнання недійсним договору іпотеки В даному випадку у справі №918/463/22(918/599/23) предметом розгляду позовних вимог АТ «Укрексімбанк» є визнання недійсним договору поруки. Отже, застосувавши правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №922/2960/17, суд порушив приписи ст. 236 ГПК України.
3.10. Скаржник вважає, що висновок суду про відсутність підстав вважати, що оспорюваний договір поруки укладений на шкоду майбутнім кредиторам, зокрема АТ "Державний експортно-імпортний банк України" є незаконним та безпідставним. Висновок суду, що на момент укладення спірного договору поруки, обставин щодо заінтересованості в розмірі статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства не існувало є також безпідставним. В апеляційній скарзі скаржник наводить доводи, що ТзОВ «СП «Нива» є пов'язаною особою з компанією ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС та УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі, вказані юридичні особи перебувають під спільним контролем третіх осіб. Тобто учасники цивільних відносин (сторони Оспорюваного договору) "вживали право на зло", оскільки цивільно-правовий інструментарій (спірні договори) використовувався учасниками для ухилення від повернення боргу за кредитними договорами та за рішеннями суду, що набрали законної сили.
4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.
4.1. Представник відповідача 2 - Компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) адвокат Маковей О.Г. у відзиві просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.2023 - без змін.
4.2. Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" у відповіді на відзив Компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) зазначає, що правові висновки ,на які посилається компанія не підлягають врахуванню у даному випадку. Скаржник просить задоволити апеляційну скаргу, та скасувати оскаржуване рішення суду у даній справі у повному обсязі.
4.3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.2023 у справі №918/463/22 (918/599/23). Розгляд апеляційної скарги призначено на 15 листопада 2023.
4.4. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2023 у справі №918/463/22 (918/599/23) відкладено розгляд апеляційної скарги на 30.11.2023 о 12:00 год., з урахуванням раніше поданих клопотань/заяв представника АТ "Державний експортно-імпортний банк України" адвоката Орендівського В.І. та представника Компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) адвоката Маковея О.Г. про участь у наступному судовому засіданні у даній справі в режимі відеоконференції.
4.5. 30.11.2023 до початку судового засідання на електронну адресу суду від представника відповідача 2 - Компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) адвоката Маковея О.Г. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у якому останній просить оголосити перерву у судовому засіданні та призначити подальший розгляд справи на іншу дату.
4.6. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.
4.7. Відповідач 1 та третя особа, не забезпечили явку повноважних представників у судове засідання 30.11.2023, причини не явки суду не повідомили.
4.8. В судовому засіданні 30.11.2023 представник позивача апелянта у вирішенні клопотання щодо відкладення розгляду справи поклався на розсуд суду.
4.9. Оскільки явка представників сторін у судове засідання 30.11.2023. не визнавалася судом обов'язковою, враховуючи встановлені частиною 1 статті 273 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги по суті, згідно вимог ст.269 ГПК України, за наявними у матеріалах справи доказами, без участі представників відповідачів та третьої особи, відповідно відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача 2 про відкладення розгляду апеляційної скарги у даній справі.
4.10. В судовому засіданні 30.11.2023 представник позивача апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задоволити. Надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просив скасувати рішення суду першої інстанції від 07.09.2023 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги Банку у повному обсязі.
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.
6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.2023 у справі №918/463/22 (918/599/23) Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:
6.1.1. Норми матеріального права:
Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);
Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);
Кодекс України з процедур банкрутства (далі по тексту постанови також - КУзПБ);
6.1.2. Норми процесуального права:
Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).
6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача-апелянта, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. Як вбачається матеріалів справи, 06 листопада 2019 року між ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (Поручитель), UKRLANDFARMING PLC (Позичальник), на користь ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) (Агент із забезпечення), укладено Договір поруки стосовно кредитного договору на суму 600000000 доларів США від 24 червня 2011 року (з відповідними змінами та доповненнями) (далі - Договір поруки).
7.3. Пунктами (А) та (В) Договору поруки передбачено: (А) Кредитори та позичальник уклали первинний Кредитний договір (як цей термін визначено нижче), відповідно до якого кредитори надали позичальнику кредитну лінію. (В) Позичальник та агент із забезпечення, серед інших, уклали договір про внесення змін та викладення у новій редакції від 13 липня 2018 року ("Договір про внесення змін") щодо первинного Кредитного договору.
7.4. За змістом п. 1.1. Договору поруки, "Період Поруки" означає період, який починається в дату укладення цього договору та закінчується (і) 30 червня 2031 року або (іі) в дату, в яку агент із забезпечення підтверджує, що всі забезпечені зобов'язання були безповоротно і в повному обсязі сплачені або погашені і всі суми зобов'язань зменшилися до нуля, залежно від того яка дата настане раніше.
7.5. Відповідно до п. 1.4. "Застосування положень Кредитного Договору" Договору поруки, статті 8.3 (Штрафні відсотки), 10.4 (Втрати від процентної різниці), 12 (Перерахунок з врахуванням податків та відшкодування), 14 (Інші відшкодування), 16 (Витрати та витрати), 23 (Заміна Кредиторів), 24 (Заміна Боржників), 30 (Способи оплати), 31 (Взаємозалік), 33.1 (Звіти), 33.2 (Свідоцтва та визначення), 34 (Часткова недійсність), 36 (Засоби судового захисту та відмови від прав), 35 (Внесення змін та відмови) та 37 (Конфіденційність) Кредитного договору вважаються складовими частинами цього договору, так якби вони були чітко включені в нього і так якби всі посилання в таких Статтях на: 1.4.1 "цей Договір" були посиланнями на цей договір; та 1.4.2 позичальника або боржника були посиланнями на поручителя.
7.6. Пунктом 2.1. Договору поруки передбачено, що поручитель остаточно і безумовно: зобов'язується перед агентом із забезпечення та кожною фінансовою стороною, що: він забезпечить своєчасне виконання кожним іншим боржником усіх його зобов'язань за фінансовими документами; та в будь-якому випадку, коли будь-який інший боржник не оплачує в належний строк будь-яку суму за будь-яким фінансовим документом або у зв'язку з ним, поручитель негайно на вимогу агента із забезпечення сплатить таку суму, так ніби він є основним боржником.
7.7. Поручитель погоджується перед кожною фінансовою стороною, що у випадку якщо будь-які гарантовані ним зобов'язання, є або стають невиконуваними в примусовому порядку, недійсними або незаконними, то він, в якості свого окремого та основного зобов'язання, відшкодує кожній фінансовій стороні негайно на вимогу будь-які витрати, збитки чи зобов'язання, які в неї виникають внаслідок того, що будь-який інший боржник не сплачує будь-яку суму яка мала б бути сплачена ним відповідно до будь-якого фінансового документа в дату, коли вона б стала належною до сплати, якби не така неможливість виконання в примусовому порядку, недійсність чи незаконність. Сума, належна до сплати поручителем відповідно до цього положення про відшкодування не перевищуватиме суми, яку він мав би сплатити відповідно до цієї Статті 2, якщо б заявлена сума була відшкодована на підставі гарантії. Цей Договір залишатиметься чинним до закінчення періоду поруки (п. 2.2. та п. 2.4. Договору поруки).
7.8. Відповідно до пункту 3 Договору поруки, поручитель повинен невідкладно, але в будь-якому разі протягом 10 днів з дати письмової вимоги агента із забезпечення відповідно до Статті 2.1 (Надання Поруки) вище, вчиняти всі дії, які необхідні або бажані відповідно до чинного законодавства (або на вимогу агента із забезпечення) для виконання його обов'язків за цим договором (в тому числі, тією мірою, якою такі дії вимагаються чинним законодавством, - отримати Ліцензію НБУ). Ніщо в абзаці (а) вище не обмежує або впливає на зобов'язання поручителя відповідно до Статті 2.1 (Надання Поруки).
7.9. Згідно пунктів 6.1. та 6.4. Договору поруки, ця порука є безперервною порукою і буде діяти до остаточного погашення всіх сум боржниками за фінансовими документами, незалежно від будь-якої проміжної оплати або погашення в цілому або частково. Без шкоди для загального змісту Статті 6.3 (Відмова від засобів захисту), поручитель чітко підтверджує, що він має намір, щоб дана порука застосовувалася час від часу до будь-яких (незалежно від їх істотності, характеру та обтяжливості) змін, збільшень, розширень або доповнень до будь-якого фінансового документу та/або будь-якої кредитної лінії або суми, яка надається за будь-якими фінансовими документами в цілях або у зв'язку з наступним: здійсненням реструктуризації; рефінансуванням існуючих кредитних ліній; рефінансуванням будь-якої іншої заборгованості; наданням кредитних ліній новим позичальникам; будь-яка інша зміна або розширення цілей, на виконання яких будь-яка така кредитна лінія або сума може час від часу надаватися; а також будь-якими комісійними платежами, витратами та/або витратами, пов'язаними з будь-чим із вищезазначеного.
7.10. Поручитель безвідмовно погоджується з умовами кожного фінансового документа, а також з будь-яким зміною або відмовою, здійсненими у відношенні будь-якого фінансового документа відповідно до Статті 36 (Внесення змін і відмови) Кредитного Договору (пункт 6.10. Договору).
7.11. Цей Договір та усі позадоговірні зобов'язання, що виникають на підставі цього договору або у зв'язку із ним, регулюються правом Англії (пункт 15. Договору ).
7.12. З урахуванням Статті 16.10 (Право вибору, що належить Агенту із Забезпечення та Мажоритарним Кредиторам) будь-який спір, який виникає у зв'язку з чи за цим Договором (в тому числі спір щодо укладення, дійсності чи припинення цього Договору або наслідків його нікчемності) або будь-якими позадоговірними зобов'язання, які виникають у зв'язку з або щодо цього Договору (далі - "Спір") повинен бути переданий та остаточно вирішений в арбітражі згідно з Арбітражним Регламентом (надалі - "Регламент") Лондонського міжнародного арбітражного суду, при цьому його Регламент вважається таким, що включений шляхом посилання в цю Статтю 16 (п. 15. Договору поруки).
7.13. Матеріалами справи встановлено, що 03.01.2023 TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC звернулось до UKRLANDFARMING PLC (в якості позичальника), з Платіжною вимогою, в якій зазначено, що у зв'язку з порушенням строків розрахунку за договором, як вказано в п. 22.20 (Дострокове виконання зобов'язань) договору, оголошуємо, що всі позики разом з нарахованими відсотками і всі інші суми, нараховані та непогашені відповідно до фінансових документів, та що в вказані в Додатку № 1 до цієї платіжної вимоги, підлягають негайній сплаті. У зв'язку з вказаним вище вимагаємо до 10 січня 2023 року (включно) здійснити сплату всіх сум, вказаних в додатку до цієї платіжної вимоги. Розмір вимоги згідно розрахунку заборгованості станом на 31.12.2022 року (включно) складає 418 217 820,74 доларів США.
7.14. Так, у відповідь на платіжну вимогу, 05.01.2023 UKRLANDFARMING PLC листом повідомило TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC, що визнає суми розрахунків заборгованості, заявлені у вимозі та вказані в додатку до неї.
7.15. В подальшому, 11.01.2023 TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC зверталася до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" з листом-вимогою в якій, у зв'язку з невиконанням УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі в якості позичальника зобов'язань та вимог за кредитним договором у відповідності до п. 3.1. (Відповідність з юридичними вимогами) Договору поруки, вимагало негайно сплатити суму заборгованості, згідно розрахунку, що додається як додаток 1. Згідно розрахунку (додаток 1 до листа вимоги від 11.01.2023) сума заборгованості становить 418 217 820,74 USD.
7.16. У відповідь на вказаний лист-вимогу від 11.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" повідомило TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC, що ТОВ "СП "Нива" підтверджує свої зобов'язання та буде вживати всіх заходів для виконання вимог ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС відповідно до Договору поруки.
7.17. Так, листом від 17.01.2023 ТзОВ "СП "Нива" визнало заборгованість компанії CKRLANDFARMING PLC (Укрлендфармінг ПіЕлСі) перед компанією ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) в повному обсязі з посиланням на те, що ТОВ "СП "Нива" будуть вживатися всі заходи для виконання вимог компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC).
7.18. Разом з тим, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.02.2023 відкрито провадження у справі №918/463/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива"; визнано вимоги кредитора Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у розмірі 5 072 166 783,17 грн, 24810,00 грн судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 58500,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" строком на сто сімдесят календарних днів, до 22.07.2023; розпорядником майна призначено Ткачука Олександра Вікторовича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №113 від 04.02.2013); встановлено грошову винагороду розпоряднику майна - арбітражному керуючому Ткачуку Олександру Вікторовичу у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива" за рахунок коштів, авансованих на депозитний рахунок Господарського суду Рівненської області; з метою виявлення кредиторів, здійснено оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" на офіційному веб-порталі судової влади України; вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; встановити строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 22.03.2023; встановлено дату складання розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду 22.03.2023; встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 02.04.2023; проведення попереднього засідання суду призначено на "29" березня 2023 р.; зобов'язано розпорядника майна боржника у наступному засіданні надати cуду звіт про проведену роботу.
7.19. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.04.2023 у справі № 918/463/22 визнані грошові вимоги кредитора компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) до ТзОВ "СП "Нива" з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі 15 293 640 199,51 грн., що за офіційним курсом Національного банку України є еквівалентом 418 217 820,74 доларів США, в четверту чергу реєстру вимог кредиторів.
7.19.1. Вказані вимоги були визнані судом на підставі договору поруки від 06.11.2019, укладеного між ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (Поручитель), UKRLANDFARMING PLC (Позичальник), на користь ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) (Агент із забезпечення),
7.20. Як вбачається з матеріалів справи, в червні 2023 року Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" до ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC), третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC), в якій просить визнати недійсним з моменту укладення Договір поруки від 06.11.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива", Компанією ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) та УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC).
7.20.1. У заяві також викладено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC).
7.21. Згідно ухвали Господарського суду Рівненської області від 21.06.2023 матеріали заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" до Компанії TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC/ТNА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC), про визнання недійсним правочину з доданими до неї матеріалами передано за підсудністю до Господарського суду Рівненської області для розгляду в межах справи №918/463/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива".
7.22. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.07.2023 заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" передано на розгляд судді у провадженні якого перебуває справа № 918/463/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива".
7.23. Оскільки, заява Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива", до ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC), третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC) про визнання недійсним договору поруки, судом першої інстанції прийнято до розгляду у межах справи №918/463/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива".
7.24. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.07.2023 прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №918/463/22(918/599/23), постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначена справу до розгляду у судовому засіданні.
7.25. В обґрунтування поданої заяви, Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" зазначає, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.02.2023 відкрито провадження у справі №918/463/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (код ЄДРПОУ 32404621).
7.25.1. Після публікації оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, на адресу Господарського суду Рівненської області зокрема надійшла заява про грошові вимоги до ТОВ "СП "Нива" компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC), які ґрунтуються на Договорі поруки від 06.11.2019 року, укладеному між ТОВ "СП "Нива" (в якості поручителя), ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) та UKRLANDFARMING PLC (Укрлендфармінг ПіЕлСі) в забезпечення виконання зобов'язань компанії UKRLANDFARMING PLC (Укрлендфармінг ПіЕлСі).
7.25.2. Відповідно до положень Оспорюваного договору, ТзОВ "СП "Нива" поручилося за виконання зобов'язань UKRLANDFARMING PLC (Укрлендфармінг ПіЕлСі) за Кредитним договором на суму 600 000 000 доларів США від 24.06.2011 (який був змінений і викладений в новій редакції відповідно до договору про внесення змін і викладення в новій редакції від 25.02.2013 та договору про внесення змін і викладення в новій редакції від 20.06.2014 та договору про внесення змін і викладення в новій редакції від 30.03.2016 та договору про внесення змін і викладення в новій редакції від 13.07.2017 та договору про внесення змін і викладення в новій редакції від 13.07.2018).
7.25.3. Як стверджує позивач із заяви компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) про грошові вимоги до ТзОВ "СП "Нива" було встановлено наступне:
1) 03.01.2023 компанія ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) звернулася до ТОВ "СП "Нива" та UKRLANDFARMING PLC (Укрлендфармінг ПіЕлСі), як позичальника з платіжною вимогою про виконання зобов'язань за Кредитним договором у зв'язку з порушенням строків розрахунку за Кредитним договором.
2) 11.01.2023 року компанія ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) звернулася з вимогою на адресу ТзОВ "СП "Нива" з посиланням на Оспорюваний договір та необхідність погашення заборгованості UKRLANDFARMING PLC (Укрлендфармінг ПіЕлСі) за Кредитним договором в розмірі 418 217 820,74 дол. США.
3) Зі змісту долученого до вимоги від 11.01.2023 розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованість компанії UKRLANDFARMING PLC (Укрлендфармінг ПіЕлСі) за Кредитним договором складається з:
- 13 334 231,71 дол. США - неустойки, нарахованої станом на 29.03.2016 року згідно з договором про реструктуризацію від 30.03.2016 року;
- 74 075 316,70 дол. США - основного боргу;
- 125 239 034,73 дол. США - простроченого основного боргу;
- 8 908 281,60 дол. США - простроченої комісії (2%);
- 14 669 331,53 дол. США - відстрочені відсотки, термін погашення яких настав 28.06.2018 року;
- 100 457 332,12 дол. США - прострочені відсотки;
- 38 853 656,28 дол. США - неустойки за прострочений основний борг;
- 42 608 636,07 дол. США - неустойки за прострочені відсотки та прострочену комісію за реструктуризацію.
7.25.4. Листом від 17.01.2023 ТОВ "СП "Нива" визнало заборгованість компанії CKRLANDFARMING PLC (Укрлендфармінг ПіЕлСі) перед компанією ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) в повному обсязі з посиланням на те, що ТзОВ "СП "Нива" будуть вживатися всі заходи для виконання вимог компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC).
7.25.5. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.04.2023 року у справі № 918/463/22 визнані грошові вимоги кредитора компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) до ТзОВ "СП "Нива" з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі 15 293 640 199,51грн., що за офіційним курсом Національного банку України є еквівалентом 418 217 820,74 доларів США, в четверту чергу реєстру вимог кредиторів. Вказані вимоги були визнані судом на підставі оспорюваного AT "Укрексімбанк" договору поруки від 06.11.2019 року.
7.25.6. Банком отримано відомості та документи, які свідчать про вчинення боржником оспорюваного договору незадовго до відкриття провадження у справі про банкрутство, який завдав шкоду як самому боржнику, так і банку, як кредитору боржника, оскільки штучно створений борг між пов'язаними особами впливає на розмір задоволених вимог кредитора, які задовольняються за рахунок конкурсної маси та реалізацію ним прав у справі про банкрутство, обсяг наявності яких (зокрема кількісний склад голосів на зборах та комітеті кредиторів) перебуває в залежності від наявних в нього визнаних судом вимог до боржника.
7.25.7. Як зазначає позивач, оспорюваний договір був укладений не в межах встановленого ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства трирічного періоду, що передував відкриттю справи про банкрутство. AT "Укрексімбанк" стверджує, що оспорюваний договір є фраудаторним правочином, а тому має бути визнаний судом недійсним в силу приписів п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. ч. 3 та 6 ст. 13, ст. ст. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України.
7.25.8. Крім того позивач зазначає, що зі змісту оспорюваного правочину випливає:
- корпоративна пов'язаність осіб, що вчиняли оспорюваний правочин (через структуру їх бенефіціарних власників та директорів);
- відсутність економічної мети для ТОВ "СП "Нива" внаслідок укладення такого договору поруки та легітимної мети;
- ТОВ "СП "Нива" поручилося за виконання зобов'язань, які вже були не виконані на момент укладення договору поруки, про що свідчить розрахунок заборгованості долучений компанією ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) до заяви про кредиторські вимоги. На прострочену заборгованість були нараховані проценти і неустойка, що суперечить суті поруки, як засобу забезпечення виконання зобов'язань, які не будуть виконані боржником в майбутньому;
- укладаючи оспорюваний договір ТзОВ "СП "Нива" не було в змозі виконати взяті на себе зобов'язання, що підтверджується фінансовою звітністю за 2018-2019 роки, та носить фіктивний характер для штучного нарощування заборгованості задля збільшення боргових зобов'язань боржника та включення цієї заборгованості до реєстру вимог кредиторів;
- укладення оспорюваного договору суперечить зобов'язанням ТОВ "СП "Нива" за Кредитним договором від 28.03.2014 року № 151214К1, укладеним в рамках Генеральної угоди від 23.03.2006 року № 15106N6, Кредитним договорам від 28.03.2014 № 151214К2, від 27.06.2013 № 151213К5, укладеними в рамках Генеральної угоди від 23.02.2006 року № 15106N3 та Кредитному договору від 24.07.2013 № 151213К12, укладеному в рамках Генеральної кредитної угоди від 24.07.2013 № 151213N3.
7.25.9. У зв'язку з зазначеними обставинами, Банк з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів звернувся до суду з цією заявою для визнання правочину, що був вчинений боржником на шкоду інтересам кредиторів, недійсним. Зокрема підставами для звернення до суду позивач зазначає загальні вимоги Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів, обґрунтовуючи при цьому свої вимоги підставами визначеними статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
7.26. У відзиві на заяву про визнання недійсним правочину, відповідач-1 - ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) заперечив заявлені позовні вимоги, та зазначив наступні обставини.
7.26.1. Спірний договір поруки за своєю природою є забезпечувальним договором, який укладався між сторонами для забезпечення виконання зобов'язань третьої особи перед відповідачем-1 за основним договором, укладеним 25 червня 2011 року між, окрім інших, УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC), як позичальником, Дойче Банк АГ, Лондонська Філія і Сбербанком Росії, як організаторами, Дойче Банк Люксембург С.А., як агентом і агентом із забезпечення, і Дойче Банк АГ, Лондонська Філія, і Сбербанком Росії, як первинними кредиторами було укладено договір про надання кредитної лінії на суму 600 000 000 доларів США із подальшими змінами та доповненнями.
7.26.2. Кодекс України з процедур банкрутства передбачає низку правових механізмів, які можуть бути використані кредиторами для захисту їх прав та законних інтересів, зокрема визнання правочинів боржника недійсними та застосування наслідків такої недійсності. З метою захисту прав та інтересів кредиторів Кодексом визначено механізми визнання недійсними правочинів боржника, які встановлені у статті 7 (загальні підстави оскарження) і в статті 42 (спеціальні підстави оскарження).
7.26.3. В свою чергу загальними підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
7.26.4. Спеціальними підставами є "підозрілі" правочини - існує лише підозра, що той чи інший правочин укладено на шкоду кредиторам, при чому така підозра має підкріплюватися наслідками у вигляді збитків, завданих кредиторам. А також наявність будь-якої із трьох підстав (безоплатне відчуження майна боржником, укладення договору із заінтересованою особою або ж договору дарування), вважається, що такий правочин укладений на шкоду кредиторам.
7.26.5. При цьому спеціальні підстави можуть бути застосовані виключно до правочинів укладених протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.
7.26.6. Спірний договір було укладено 6 листопада 2019 року. Натомість порушення провадження у справі про банкрутство відповідача-1 відбулось 2 лютого 2023 року, тобто зі спливом трирічного строку, встановленого статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Відповідач-2 стверджує, що фактично спеціальні підстави визнання договору поруки не можуть бути застосовані в даному спорі, оскільки вони не підпадають під строк, що визначений згаданою вище нормою. При цьому, обґрунтовуючи свої вимоги та посилаючись як на підставу звернення із цією заявою на загальні підстави недійсності правочину, позивач фактично використовує спеціальні підстави недійсності.
7.26.7. Щодо укладення договору поруки з заінтересованими особами відповідач-2 зазначає, що на момент укладення договору поруки, а саме на 6 листопада 2019 року єдиним бенефіціарним власником відповідача-1 був ОСОБА_1 . Тобто на момент укладення договору поруки, обставин щодо заінтересованості не існувало. Відтак така підстава не може бути застосована в даному спорі, а договір поруки кваліфіковано як такий, що укладався з мет7ою зашкодити кредиторам.
7.26.8. Щодо відсутності економічної мети укладення такого договору відповідач-2 зазначає, що вказаний договір за своєю природою є забезпечувальним правочином, тобто таким, який укладається з метою забезпечення виконання певних зобов'язань. Відповідач-2 звертає увагу на те, що внаслідок укладення договору поруки не відбулось виведення (відчуження) майна відповідача-1. Таким чином, відповідач-2 вважає, що спеціальні підстави на які посилається позивач, окрім того, що вони не можуть бути застосовані в силу пропуску відповідних строків та крім того спростовуються фактичними обставинами укладення спірного договору.
7.27. У відповіді на відзив позивач - АТ "Державний експортно-імпортний банк України" заперечив доводи та обґрунтування, викладені відповідачем 1 у відзиві на заявлені позовні вимог про визнання недійсним договору поруки. Банк просив задоволити його позовні вимоги у повному обсязі.
7.28. За результатами розгляду даного спору, 07.09.2023 Господарським судом Рівненської області ухвалено оскаржуване рішення (пункт 1.1.- 1.2. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1. - 2.10. даної постанови.
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.
8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 07.09.2023 - без змін, виходячи з наступного.
8.2. Згідно частини 6 статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
8.3. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
8.4. Згідно статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
8.4.1. За умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без відкриття нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
8.5. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
8.6. Статтею статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).
8.7 При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
8.8. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
8.9. Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов'язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.
8.10. Відповідно до ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав:
- боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
- боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
- боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;
- боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
8.11. Відповідно до частини 2 вказаної статті, правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:
- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
- боржник уклав договір із заінтересованою особою;
- боржник уклав договір дарування.
8.12. У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов'язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд ухвалює рішення.
8.13. Особи, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії, визначені частинами першою і другою цієї статті, несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у межах суми завданих боржнику такими майновими діями збитків (частини 3, 4 статті 42 КУзПБ)
8.14. Господарськими судами встановлено, що в даному випадку, кредитор у справі про банкрутство оскаржує договір поруки, укладений між ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива", UKRLANDFARMING PLC, ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) 6 листопада 2019 року, предметом якого є забезпечення виконання зобов'язань компанії UKRLANDFARMING PLC, які випливають з Кредитного договору на суму до 600000000 доларів США від 24.06.2011 року.
8.15. Підставою для визнання недійсним договору поруки позивач зазначає загальні вимоги ЦК України щодо недійсності правочинів, обґрунтовуючи при цьому свої вимоги підставами визначеними статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
8.15.1. Під час розгляду даного спору у господарських судах визнання недійсним договору поруки позивач неодноразово наголошував про те, що на дату укладення оспорюваного договору поруки у боржника вже була значна сума заборгованості перед кредиторами, з посиланням на рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2020 залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 918/638/20(910/1886/20), яким було частково задоволено AT "Державний експортно-імпортний банк України" та стягнуто солідарно з ПАТ "Райз-Максимко", ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива" на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 48 478 349 грн 92 коп. заборгованості за тілом кредиту, 7 030 508 грн 45 коп. заборгованості за процентами, 578 925 грн 19 коп. заборгованості за комісією, 25 615 085 грн 30 коп. пені, три проценти річних у розмірі 197 409,88 доларів США, що еквівалентно станом на 12.01.2020 - 4 731 460,78 грн., три проценти річних у розмірі 531 779 грн 39 коп., 68 624 грн 36 коп. інфляційних втрат, 610 771 грн 22 коп. судового збору.
8.15.2. Господарські суди у справі №918/638/20(910/1886/20) встановили, що між AT "Укрексімбанк", ПрАТ "Компанія "Райз", ПрАТ "Райз-Максимко" та ТОВ "СП "Нива" було укладено Генеральну кредитну угоду № 151213N3 в із змінами і доповненнями. В межах Генеральної угоди № 151213N3 між Банком та ТОВ "Сільськогосподарським підприємством "Нива" був укладений Кредитний договір № 151213К12. Строк повернення кредиту настав - 23.02.2017 року.
- ТОВ "АГРО-ЕЛІТА" в розмірі 8 329 644,86 грн., на підставі Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 08/10-15 від 08.10.2015;
- ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Гетьман Сагайдачний" в розмірі 3394757,98 грн., на підставі Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 21/12- 16 від 21.12.2016;
- ТОВ "Сіверське" в розмірі 124 265,02 грн., на підставі Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 10/09-16 від 10.09.2016;
- ТОВ ЕГРЕС-АГРО" в розмірі 235 970,41 грн. на підставі Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 21/08-15.
8.15.3. Крім того позивач зазначає, що зі змісту оспорюваного правочину випливає корпоративна пов'язаність осіб, що вчиняли оспорюваний правочин (через структуру їх бенефіціарних власників та директорів).
8.15.4. Таким чином, AT "Державний експортно-імпортний банк України" вважає, що договір поруки від 06.11.2019 укладений з прихованою метою та з заінтересованими особами, а саме, для нарощування кредиторських вимог та майбутнього контролю над процедурою банкрутства ТОВ "СП "Нива". Тобто боржником безоплатно було взято на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони та укладено договір із заінтересованою особою, що є ознаками фраудаторного правочину, а тому договір поруки має бути визнаний судом недійсним.
8.15.5. Враховуючи наведені обґрунтування та доводи позивача, судом першої інстанції правомірно визначено, що заявлені кредитором AT "Державний експортно-імпортний банк України" вимоги за своєю правовою характеристикою підпадають під правове регулювання частини другої статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
8.15.6. Разом з тим, нормами 42 Кодексу України з процедур банкрутства регулюються правовідносини щодо фраудаторних правочинів. Саме за цими законодавчими нормами господарським судом можуть бути визнані недійсними такі правочини у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, боржник уклав договір із заінтересованою особою.
8.15.7. Тлумачення абзацу другого частини другої статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що наведена в цій нормі підстава визнання правочину боржника недійсним може бути застосована до правочину наслідком вчинення якого є виникнення майнових зобов'язань між сторонами такого правочину.
8.16. Однак, як встановлено матеріалами справи, боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (поручитель) укладено оспорюваний договір поруки з ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) для забезпечення виконання УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC) (позичальник) зобов'язань за кредитним договором, укладеним ним (позичальником) з Дойче Банк АГ, Лондонська Філія і Сбербанком Росії, як організаторами, Дойче Банк Люксембург С.А., як агентом і агентом із забезпечення, і Дойче Банк АГ, Лондонська Філія, і Сбербанком Росії, як первинними кредиторами.
8.16.1. Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
8.16.2. Згідно статті 553 ЦК України поручитель за договором поруки поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед останнім за порушення зобов'язання боржником.
8.16.3. Статтею 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
8.16.4. Порука є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов'язання (частина 1 статті 559 ЦК України).
8.16.5. Системний аналіз положень статей 553-559 ЦК України свідчить, що за своє правовою природою порука є угодою з відкладальною обставиною. Укладення договору поруки є актом розпорядження майном на майбутнє. Поручитель, укладаючи договір поруки, розуміє, що у випадку невиконання боржником зобов'язання, саме йому доведеться виконувати зобов'язання в повному обсязі за рахунок свого майна (шляхом передачі чи відчуження кредитору). Тим самим поручитель визначає долю належного йому майна на майбутнє.
8.16.6. Положеннями статті 212 ЦК України прописана правова конструкція, за якою особи, які вчиняють правочин, можуть обумовити настання прав та обов'язків обставиною, відносно якої невідомо, чи настане вона чи ні (відкладальна обставина).
8.16.7. Оскільки ані кредитор, ані поручитель в момент укладення договору поруки не знають, чи настане невиконання зобов'язання боржником за основним договором.
8.16.8. Отже, укладення третьою стороною та кредитором договору поруки для забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором не зумовлює виникнення у поручителя майнових зобов'язань з моменту укладання такого договору та до моменту порушення боржником основного зобов'язання і не вимагає вчинення боржником на користь третьої особи майнових дій з моменту укладення договору поруки.
8.16.9. Наведений висновок є цілком очевидним, адже як свідчать приписи статей 212, 553-559 ЦК України метою укладення договору поруки є отримання кредитором додаткових гарантій виконання основного зобов'язання забезпеченого цим договором, у разі невиконання якого боржником таке зобов'язання підлягає виконанню, зокрема, й поручителем. Тобто порука є способом забезпечення зобов'язань, а також має зобов'язальний, договірний характер.
8.16.10. Таким чином, в даному випадку стосовно укладення оспорюваного позивачем договору поруки взагалі не може йтися про будь-які майнові дії УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC) як іншої сторони (позичальника) у відповідь на взяті Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" на себе зобов'язання за цим оспорюваним правочином.
8.17. Аналогічної судової практики у подібних правовідносинах дотримується Верховний Суд, зокрема, в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 0 червня 2022 року у справі № 922/2960/17 викладено наступні правові позиції:
- "Пункт 91. Системний аналіз положень статті 572, частини першої статті 576 ЦК України, статті 1, частини п'ятої статті 3 Закону України "Про іпотеку" свідчить, що за своє правовою природою іпотека має похідний характер від основного зобов'язання, з урахуванням чого не може існувати самостійно без основного зобов'язання, а укладення договору іпотеки, як похідного від договору основного зобов'язання, не є підставою для виникнення майнових зобов'язань до моменту порушення виконання боржником основного договору зобов'язання";
- "Пункт 95. Отже, укладення третьою стороною та кредитором договору іпотеки для забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором не зумовлює виникнення у заставодавця (іпотекодавця) майнових зобов'язань з моменту укладання такого договору та до моменту порушення боржником основного зобов'язання і не вимагає вчинення боржником на користь третьої особи майнових дій з моменту укладення договору іпотеки";
- "Пункт 120. Укладений боржником договір іпотеки не може бути визнаним недійсним з підстав визначених абзацом другим частини першої статті 20 Закону про банкрутство (абзацом другим частини другої статті 42 КУзПБ) - прийняття (взяття) боржником на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, оскільки його укладення не зумовлює виникнення майнових зобов'язань між сторонами такого правочину, а лише має наслідком виникнення у майнового поручителя акцесорного (додаткового) зобов'язання стосовно основного зобов'язання (зобов'язання за кредитним договором)".
8.18. Місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що в даному випадку відсутні підстави вважати про будь-яке зловживання правом на укладення договору поруки та розпорядження власністю, так як взяття на себе боржником обов'язків фінансового поручителя за зобов'язаннями УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC) по-перше, не означало, що майнові зобов'язання перед кредитором виникнуть, а по-друге, було здійснено боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" за відсутності встановлених судом зобов'язань перед кредиторами та за більш ніж 3 (три) роки до порушення провадження у даній справі про банкрутство.
8.19. Відповідно відсутні підстави вважати, що оспорюваний договір поруки укладений на шкоду майбутнім кредиторам, зокрема, AT "Державний експортно-імпортний банк України".
8.20. При цьому, під час розгляду даного спору у господарських судах позивачем не заперечувалося той факт, що оспорюваний договір був укладений не в межах встановленого ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства трирічного періоду, що передував відкриттю справи про банкрутство.
8.21. Так, Кодекс України з процедур банкрутства передбачає низку правових механізмів, які можуть бути використані кредиторами для захисту їх прав та законних інтересів, зокрема визнання правочинів боржника недійсними та застосування наслідків такої недійсності. З метою захисту прав та інтересів кредиторів Кодексом визначено механізми визнання недійсними правочинів боржника, які встановлені у статті 7 (загальні підстави оскарження) і в статті 42 (спеціальні підстави оскарження).
8.22. В свою чергу загальними підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
8.23. Спеціальними підставами є "підозрілі" правочини - існує лише підозра, що той чи інший правочин укладено на шкоду кредиторам, при чому така підозра має підкріплюватися наслідками у вигляді збитків, завданих кредиторам. А також наявність будь-якої із трьох підстав (безоплатне відчуження майна боржником, укладення договору із заінтересованою особою або ж договору дарування), вважається, що такий правочин укладений на шкоду кредиторам.
8.24. При цьому спеціальні підстави можуть бути застосовані виключно до правочинів укладених протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.
8.25. При цьому, як вірно зауважено судом першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги та посилаючись як на підставу звернення із цією заявою на загальні підстави недійсності правочину, позивач фактично використовує спеціальні підстави недійсності.
8.26. Отже, спеціальні підстави на які посилається позивач, окрім того, що вони не можуть бути застосовані в силу пропуску відповідних строків та крім того спростовуються фактичними обставинами укладення спірного договору.
8.27. В статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.
8.28. Щодо доводів позивача/апелянта, що всі учасники спірного договору поруки є заінтересованими особами в розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, слід зазначити наступне.
8.28.1. Так, в обґрунтування даних тверджень позивач посилається на витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань по відповідачу 1 станом на 05.02.2023, з якого вбачається, що кінцевими бенефіціарними власниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , в свою чергу, є директором УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC), а ОСОБА_2 є директором ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC).
8.28.2. Таким чином, за твердженням позивача, сторони договору поруки: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива", ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) та УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC) є пов'язаними особами.
8.28.3. Разом з тим, як встановлено під час судового розгляду справи, на момент укладення договору поруки, а саме на 06 листопада 2019 року, єдиним бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" був ОСОБА_1 , що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" на 06.11.2019, тобто на момент укладення спірного договору.
8.28.4. Враховуючи наведені обставини, слід дійти висновку, що на момент укладення спірного договору поруки, обставин щодо заінтересованості в розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства не існувало, а відтак твердження позивача спростовуються матеріалами справи.
8.29. Крім того, в пункті 15 спірного договору поруки сторонами погоджено, що Договір та усі позадоговірні зобов'язання, що виникають на підставі цього договору або у зв'язку із ним, регулюються правом Англії.
8.30. В той час, заява AT "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним спірного договору поруки не містить жодних посилань на порушення норм права Англії.
8.31. В даному випадку, спір у справі ініційовано кредитором - АТ "Державний експортно-імпортний банк України" у справі про банкрутство ТОВ "СП "Нива", за заявою про визнання недійсним правочину поданою в порядку, визначеному статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
8.32. За результатами розгляду даного спору, дослідження всіх обставин справи, господарськими судами встановлено, що оспорюваний кредитором правочин укладений боржником більш ніж протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство і підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, визначених ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та, відповідно, порушення оспорюваним правочином прав боржника чи кредиторів, судами не встановлено, відповідно відсутні правові підстави для задоволення позову.
8.33. Судом першої інстанції, правомірно відхилено посилання заявника про наявність обставин для визнання оспорюваного правочину недійсним на підставі ст. 215 ЦК України, оскільки останні є безпідставними, з урахуванням вищенаведених обставин.
8.34. Враховуючи вищевикладене, встановлені господарськими судами обставини даного спору, позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива", компанії ТНА Корпорейт Солюшнз ЛЛС, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Укрлендфармінг ПіЕлСі про визнання недійсним договору поруки від 06.11.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива", Компанією ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) та УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC) не підлягають до задоволення.
8.35. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.36. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
8.37. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
8.38. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
8.39. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
8.40. Скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
8.41. Господарським судом Рівненської області правомірно прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним договору поруки від 06.11.2019.
8.42. Висновок суду першої інстанції про відмову у позові є обґрунтованим та правомірним.
8.43. Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
8.44. За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.2023 у справі №918/463/22(918/599/23) - без змін.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Розподіл судових витрат.
10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.2023 у справі №918/463/22(918/599/23) апелянт Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" сплатив судовий збір у розмірі 8052,00 грн. згідно платіжного доручення №774344 від 27.09.2023.
10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .
10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.
10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 02.10.23р. залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Рівненської області від 07 вересня 2023 року у справі №918/463/22(918/599/23) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №918/463/22(918/599/23) повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "20" грудня 2023 р.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Тимошенко О.М.