ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2023 р. Справа№ 910/12017/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Іоннікової І.А.
при секретарі судового засідання: Горді В.В.
за участі представників сторін:
від позивача - Сорокіна І.В.
від відповідача - Слюсар С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 (повний текст складено 01.11.2023)
у справі №910/12017/23 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Екоенергоефективність»
до Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
про стягнення 1 888 983,63 грн
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Екоенергоефективність» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення 1888983,63 грн, з яких 1881500,00 грн основного боргу, 3% річних на суму 6669,20 грн, 814,43 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №УГВ 557/30-22 від 27.01.2022 в частині оплати поставленого позивачем товару у встановлений цим правочином строк.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у справі № 910/12017/23 позов задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Екоенергоефективність» 1881500 грн 00 коп. основного боргу, судовий збір у розмірі 28222 грн. 50 коп. та 18000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині позову відмовлено.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення 1881500,00 грн основного боргу з огляду на наявність у відповідача обов'язку оплатити товар.
Натомість суд відмовив в решті вимог позивача - про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6669,20 грн та 814,43 грн. пені, встановивши невідповідність наведеного позивачем розрахунку пені та 3% річних умовам укладеного сторонами договору.
Крім того, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 150 000,00 є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності і становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат, а тому враховуючи часткове задоволення позову, судом задоволено 18000,00 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд прийняти постанову, якою апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у справі № 910/12017/23 в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Екоенергоефективність» в повному розмірі.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12017/23 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/12017/23.
08.11.2023 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Екоенергоефективність» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
16.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/12017/23.
20.11.2023 до канцелярії суду від скаржника надійшли доповнення до апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/12017/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у справі №910/12017/23 та призначено до розгляду на 13.12.2023.
У судове засідання 13.12.2023 з'явилися представники учасників справи.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована наступна:
- стягуючи з відповідача кошти у розмірі 1 881 500,00 грн - порушив ст.ст. 526, 624, 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 235, ст.. 237 Господарського процесуального кодексу України, оскільки притримання відповідачем коштів відбулось відповідно до положень Договору та за наявності правових підстав;
- судом неправильно застосовано норми матеріального права - ч. 2 с. 218 Господарського кодексу України та порушено норми процесуального права - ст.86 Господарського процесуального кодексу України, що на переконання скаржника полягає в прийнятті до уваги надані позивачем сертифікати ТПП та неналежному дослідженні Додаткової угоди №2;
- судом порушено положення статті 126 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання щодо розподілу витрат позивача на оплату послуг адвоката, оскільки розмір задоволених витрат є завищеним та необґрунтованим.
У поданих доповненнях до апеляційної скарги відповідач зазначає наступне:
- суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо неможливості механізму притримання у даній ситуації;
- судом не було надано належну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи;
- розмір задоволених судових витрат є значно завищеним та неспіврозмірним із складністю цієї справи, що не відповідає критеріям розумності.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Позивач зазначає, що відповідач не заперечує щодо виконання позивачем обов'язку щодо поставки товару в повному обсязі, однак отримавши товар, відповідач був зобов'язаний здійснити повну оплату, натомість як товар оплачено частково, а тому судом правильно застосовано положення ст. 594 ЦК України.
Позивач вважає, що скаржником не спростовано висновки суду першої інстанції та не доведено неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
2.4. інші процесуальні дії у справі
У судове засідання 13.12.2023 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник скаржника надав пояснення, підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд їх задовольнити.
Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, яку просив залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини
27.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Екоенергоефективність» (постачальник, позивач) та Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (покупець, відповідач) укладено договір поставки №УГВ 557/30-22 (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві оптичні газодетектори (далі - товар), зазначені в специфікації/ях, що додається/ються до договору і є його невід'ємною/ими частиною/ами, а покупець прийняти і оплатити такий товар (п.1.1), найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації/ях (далі - специфікація/ії ), яка є додатком №1 до договору та є її невід'ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком №3 до договору та є його невід'ємною частиною (п.1.2).
Ціна цього договору вказується в специфікації/ях в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо постачальник є резидентом, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України). Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації/ях до цього договору (п.п.3.1, 3.2 договору).
Розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника на умовах, зазначених у специфікації/ях цього договору (п.4.1 договору).
Відповідно до п.п.5.1, 5.2 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації/ях та графіку поставки до цього договору. Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку №4 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України) або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).
Відповідно до п.п.6.1, 6.1.1, 6.1.2 договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, приймати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару або видатковою накладною.
Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором, забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору (п.п.6.3, 6.3.1, 6.3.2 договору).
Пунктом 7.9 договору передбачено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
За порушення строків оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня. На вимогу постачальника, покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (п.7.11 договору).
Згідно п.7.12 договору до оплати постачальником штрафу/ів та/або пені, передбачених даним розділом VІІ «відповідальність сторін» покупець, на суму таких штрафних санкції, має право притримати оплату за товар.
У п.8.1 договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п.8.2 договору).
Відповідно до п.8.3 договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин. У випадку, якщо постачальник надає документи, що є доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії, видані іншим уповноваженим органом, ніж Торгово-промислова палата, постачальник зобов'язаний надати документи, що підтверджують повноваження такого органу.
Згідно з п.8.4 договору у разі коли строк дії обставин продовжується більше ніж 60 днів кожна із сторін має право розірвати цей договір шляхом направлення повідомлення (цінним листом з описом вкладення) про відмову від договору в односторонньому порядку з наданням документу, виданого Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, яким засвідчується існування обставин непереборної сили та те, що такі обставини тривають більше ніж 60 днів поспіль. У такому випадку договір припиняє свою дію з дати зазначеної у повідомленні про відмову від договору, але не раніше дати отримання повідомлення.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п.10.2 цього договору і діє до 20.05.2024 (п.10.1 договору).
Відповідно до специфікації №1 до договору сторонами погоджено найменування та вартість товару, що постачається на суму 13249999,98 грн, вартість товару по даній специфікації включає витрати на пакування, завантаження, монтажні матеріали для транспортування, транспортні витрати, витрати отримання сертифікату походження товару, митні витрати понесені постачальників при митному оформленні товару, а також усі мита, податки та інші обов'язкові платежі, які оплачуються постачальником при експорті товару, строк поставки товару: відповідно до графіку поставки товару, 360 календарних днів після укладення договору, але не пізніше 20.02.2023, умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати постачання та підписання сторонами акту прийому-передачі товару, виробник товару: Ізраїль.
Відповідно до графіку поставки товару, підписаного сторонами (додаток №3 до договору), граничний строк поставки складає 360 календарних днів після укладання договору, але не пізніше 20.02.2023.
Листом від 08.08.2022 за вих.№19/08 позивач, як постачальник, повідомив відповідача - покупця про те, що товар виробництва держави Ізраїль поставити неможливо у зв'язку з прийняттям зазначеною державою рішення про непостачання до України товарів подвійного призначення, якими є оптичні газодетектори (тепловізори) та пропонував укласти додаткову угоду про розірвання договору.
Листом від 29.08.2022 за вих.№30.6-022-3021 у відповідь відповідач повідомив позивача про готовність розглянути пропозиції щодо іншого виробника для укладання додаткової угоди.
17.01.2023 між сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору, згідно умов якої внесено зміни, зокрема, у специфікацію, технічні характеристики та графік поставки товару.
Так, відповідно до специфікації №1 до договору у редакції додаткової угоди №2 від 17.01.2023 до договору сторонами погоджено найменування та вартість товару, що постачається на суму 13249999,98 грн, вартість товару по даній специфікації включає витрати на пакування, завантаження, монтажні матеріали для транспортування, транспортні витрати, витрати отримання сертифікату походження товару, митні витрати понесені постачальників при митному оформленні товару, а також усі мита, податки та інші обов'язкові платежі, які оплачуються постачальником при експорті товару, строк поставки товару: відповідно до графіку поставки товару, 360 календарних днів після укладення договору, але не пізніше 20.03.2023, умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати постачання та підписання сторонами акту прийому-передачі товару, виробник товару: Ірландія.
Відповідно до графіку поставки товару у редакції додаткової угоди №2 від 17.01.2023 до договору граничний строк поставки складає 360 календарних днів після укладання договору, але не пізніше 20.03.2023.
Однак, у погоджений строк позивач відповідачу товар не поставив. В підтвердження неможливості виконання своїх зобов'язань в обумовлений договором та додатковою угодою №2 від 17.01.2023 строк позивач послався на затримку зі сторони ірландського виробника.
Листом від 03.03.2023 за вих.№24/03 позивач повідомив відповідача про затримку поставки товару у зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин та пропонував продовжити строк поставки за договором до 30.06.2023, а листом від 24.03.2023 за вих.№19/03 - надіслав відповідачу сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №4600-23-1436 від 24.03.2023.
Листом від 07.04.2023 за вих.№30.6-30-1-1732 у відповідь відповідач повідомив позивача про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажорними обставинами та конкретним випадком невиконання чи неналежного виконання зобов'язань за договором.
Листом від 26.05.2023 за вих.№25/05 позивач пропонував відповідачу погодити існуючі розбіжності шляхом переговорів, з огляду на отримання повідомлення - вимоги від АТ «Юнекс Банк» про отримання письмової вимоги бенефіціара (покупця) по банківській гарантії від 05.01.2023 №2023/1/9V та про сплату гаранту гарантійної суми.
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Поставка товару здійснена позивачем 26.05.2023.
Факт поставки товару в повному обсязі згідно видаткової накладної №2 від 26.05.2023 та товарно-транспортної накладної №Р2 від 26.05.2023 на суму 13249999,98 грн сторонами не оспорюється. Будь-яких зауважень або заперечень щодо приймання-передачі товару та його якості сторони одна одній не пред'являли.
За поставлений позивачем товар відповідач розрахувався частково - на суму 11368499,98 грн, що підтверджено випискою банку з рахунку позивача від 30.06.2023.
26.06.2023 відповідач направив позивачу вимогу від 26.06.2023 за вих.№30.6-022-3054 про оплату пені та штрафу на загальну суму 1881500,00 грн та, відповідно, притримання оплати за товар на суму штрафних санкцій згідно п.7.12 договору.
Листом від 27.06.2023 за вих.№38/06 позивач, з урахуванням усіх обставин, які склалися під час виконання договору, а також з огляду на поставку покупцю товару у повному обсязі, проти застосування відповідачем штрафних санкцій заперечив; в листі від 27.06.2023 за вих.№39/06 просив здійснити оплату товару у повному обсязі.
Невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару і стало підставою для звернення позивача до суду.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами договору та специфікації №1 у редакції додаткової угоди №2 від 17.01.2023 до договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 13249999,98 грн згідно видаткової накладної №2 від 26.05.2023 та товарно-транспортної накладної №Р2 від 26.05.2023.
У специфікації №1 у редакції додаткової угоди №2 від 17.01.2023 до договору сторони погодили, зокрема, умови та строки оплати товару - оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати постачання. В розумінні п.5.2 договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.
Отже, відповідно до умов договору відповідач мав розрахуватися за поставлений позивачем товар до 26.06.2023 включно.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, станом на дату звернення позивача з даним позовом відповідач оплатив лише 11368499,98 грн із загальної вартості поставленого позивачем товару.
При цьому, товар за видатковою накладною №2 від 26.05.2023 та товарно-транспортною накладною №Р2 від 26.05.2023 на суму 1881500,00 грн не було оплачено відповідачем взагалі.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач вказав, що згідно п.7.12 договору до оплати постачальником штрафу/ів та/або пені, передбачених даним розділом VІІ «відповідальність сторін» покупець, на суму таких штрафних санкції, має право притримати оплату за товар, у зв'язку з чим строк виконання зобов'язання з оплати товару на суму 1881500,00 грн не настав, оскільки відповідачем було нараховано до сплати позивачу штрафні санкції за порушення умов договору щодо строку поставки товару у вказаному розмірі.
Аналогічні доводи відповідач наводить й в апеляційній скарзі.
Судом перевірено, що серед інших видів забезпечення виконання обумовлених договором зобов'язань, у п.7.12 договору сторони погодили, що до оплати постачальником штрафу/ів та/або пені, передбачених даним розділом VІІ «відповідальність сторін» покупець, на суму таких штрафних санкції, має право притримати оплату товару.
Закон відносить право притримання до способів забезпечення виконання зобов'язання та за правилом, наведеним у ст.594 Цивільного кодексу України, кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наразі зобов'язання позивача з поставки відповідачу товару виконані в повному обсязі.
Отже, відповідач, отримавши від позивача товар та не здійснивши розрахунки за нього, по відношенню до позивача є боржником, а не кредитором, що за правильним висновком суду першої інстанції виключає можливість застосування у спірній ситуації механізму притримання.
При цьому, відповідач не позбавлений права ініціювати питання про стягнення з позивача штрафних санкцій за несвоєчасну поставку обумовленого договором товару в рамках окремого судового процесу.
У правовідносинах, що склалися між сторонами, має місце зустрічне виконання зобов'язання (ч. 1 ст. 538 Цивільного кодексу України) - обов'язку позивача передати відповідачу товар, кореспондує обов'язок відповідача сплатити вартість такого товару. Зазначене випливає із суті договору поставки - договору, за умовами якого продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Суд враховує, що відповідач попри очікуване зі сторони позивача порушення строку поставки товару від договору не відмовився.
За викладених обставин, суд першої інстанції правильно вказав, що відповідач зобов'язаний оплатити вартість товару, поставленого позивачем згідно з договором, а тому позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1881500,00 грн основного боргу є правомірним та підлягає задоволенню.
Крім того, за правильним висновком суду першої інстанції, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6669,20 грн та 814,43 грн. пені слід відмовити з огляду на невідповідність наведеного позивачем розрахунку пені та 3% річних умовам укладеного сторонами договору.
Разом з тим, суд враховує той факт, що з боку позивача також мало місце неналежне виконання його зобов'язань, оскільки товар відповідачу позивач поставив із порушенням визначених договором строків.
При цьому, стосовно посилань сторін на сертифікати ТПП щодо наявності форс-мажорних обставин судова колегія зазначає, що відсутність товару на ринку в даному випадку не є форс-мажорною обставиною.
Щодо розподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції.
Позивачем було заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 150 000,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги №б/н від 24.07.2023, який укладений між Адвокатським об'єднанням «В.І.Партнерс» та позивачем, додаток №1 до цього договору від 24.07.2023, рахунок на оплату №1 від 24.07.2023 на суму 150000,00 грн, ордер серії АІ №1431806 від 26.07.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ДН№4770 від 28.12.2016.
У відзиві на позовну заяву відповідач навів свої заперечення щодо розміру заявлених позивачем витрат, зазначивши про їх неспіврозмірність.
Суд першої інстанції надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням обставин даної справи, її складності, предмет та підстав позовних вимог зазначив, що із наданих позивачем документів не вбачається, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі, що розглядається є розумним та виправданим (як обов'язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).
Відтак, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності і становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат, а тому, враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 18000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів наголошує, що позивачем було заявлено витрати на правничу допомогу в розмірі 150 000,00 грн, з яких судом першої інстанції, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, задоволено 18 000,00 грн, а на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення у відповідній частині відповідачем не доведено необґрунтованості та неспівмірності розміру задоволених витрат позивача на правничу допомогу.
3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду
Відповідачем порушено взяті на себе договірні зобов'язання щодо повної оплати поставленого товару, що зумовило порушення прав позивача, які підлягають захисту.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Екоенергоефективність» до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення 1881500 грн 00 коп. основного боргу, та з висновками про відмову в задоволенні вимог про стягнення 3% річних та пені.
Також судова колегія погоджується з розміром стягнутих витрат позивача на професійну правничу допомогу.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до частин 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частина 1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ч.1, ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Частиною 4 ст. 538 Цивільного кодексу України передбачена обов'язковість зустрічного виконання зобов'язання для однієї із сторін при його здійсненні іншою стороною - якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
Доводи відповідача про наявність у даному випадку підстав для притримання коштів в розмірі 1 881 500,00 грн, що дорівнює сумі штрафних санкцій, судова колегія сприймає критично з огляду на наявність у відповідача обов'язку оплатити вартість поставленого йому товару з урахуванням того, що відповідачем факт неповної оплати поставленого товару не заперечується.
Твердження відповідача про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення.
Аргументи відповідача щодо ненадання судом належної оцінки доказам, наявних в матеріалах справи судова колегія відхиляє як необґрунтовані.
Стосовно тверджень про порушення судом положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання щодо розподілу витрат позивача на оплату послуг адвоката, оскільки розмір задоволених витрат є завищеним та необґрунтованим колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат із заявлених позивачем 150 000,00 грн витрат на правничу допомогу задоволено 18 000,00 грн, а апеляційна скарга не містить належного обгрунтування неспівмірності розміру задоволених витрат позивача на правничу допомогу, а самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у справі № 910/12017/23 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у справі № 910/12017/23 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у справі №910/12017/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у справі №910/12017/23 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 15.12.2023.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Ю.Б. Михальська
І.А. Іоннікова