ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2023 р. м. Київ Справа№ 910/6957/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Тищенко О.В.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Руденка Володимира Вікторовича
на рішення Господарського суду міста Києва
від 12.07.2023
у справі № 910/6957/23 (суддя Є.В. Павленко)
за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління
до Фізичної особи - підприємця Руденка Володимира Вікторовича
про стягнення 161 640,60 грн.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Руденка В. В. 161 640,60 грн. надмірно сплачених коштів за договором про закупівлю послуг зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів за державні кошти від 16 червня 2022 року № 65-2022004.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно змінено (збільшено) вартість послуг з видалення твердих побутових відходів в кількості 4 253,70 м3, що надавались за червень 2022 шляхом застосування тарифів, які перевищували встановлені Договором № 65-2022004 від 16.06.2022, а саме: замість 172,00 грн. за м3 (що підлягав застосуванню в червні 2022 за Договором № 65-2022004 від 16.06.2022) - було застосовано тариф у розмірі 210,00 грн. за м3 (що підлягав застосуванню лише з липня 2022 за Договором № 65-2022011 від 01.07.2022), - як наслідок призвело до набуття відповідачем без достатньої правової підстави грошових коштів позивача у розмірі 161 640,60 грн.
Короткий зміст відзиву на позовну заяву
31.05.2023 на адресу суду першої інстанції від Фізичної особи-підприємця Руденка В. В. надійшов відзив на позовну заяву від 25.05.2023, в якому останній заперечував проти позовних вимог та вказував, що обсяги послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів та негабаритних відходів, які передбачались договором про закупівлю послуг від 16.06.2022 № 65-2022004, були використані (спожиті) позивачем, ще в травні 2022 та оплачені позивачем у межах договірної ціни. У свою чергу, у період з червня 2022 по серпень 2022 вищезазначені послуги були надані позивачу відповідно до умов договору про закупівлю послуг від 1 липня 2022 № 65-2022011, яким встановлювалися тарифи в розмірі 210,00 грн. за 1 м3.
Окрім того, відповідач вказував, що спірні грошові кошти не можуть бути стягнуті на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки правова підстава їх набуття (договір про закупівлю послуг від 1 липня 2022 № 65-2022011) не відпала. У зв'язку з цим у задоволенні позовних вимог відповідач просив відмовити.
Короткий зміст відповіді на відзив на позовну заяву
12.06.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій Київське квартирно-експлуатаційне управління не погодилося з аргументами відповідача та зазначило про безпідставність зміни (збільшення) відповідачем вартості послуг з видалення твердих побутових відходів, наданих останнім у червні 2022, шляхом застосування тарифів, які перевищували тарифи, встановлені договором від 16 червня 2022 № 65-2022004, а саме: замість тарифу в розмірі 172,00 грн за 1 м3, застосовано тариф - 210,00 грн за 1 м3, який, у свою чергу, підлягав застосуванню лише з 1 липня 2022 за договором від цієї ж дати № 65-2022011. Вказане призвело до набуття відповідачем без достатньої правової підстави грошових коштів у розмірі 161 640,60 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.07.2023 у справі № 910/6957/23 позов Київського квартирно-експлуатаційного управління до Фізичної особи - підприємця Руденка Володимира Вікторовича задоволено повністю, а саме:
- стягнуто з Фізичної особи - підприємця Руденка В.В. ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 30; ідентифікаційний код 22991617) 161 640 (сто шістдесят одну тисячу шістсот сорок) грн 60 коп. та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, суд першої інстанції вважає необґрунтованими посилання Фізичної особи-підприємця Руденка В.В. на необхідність застосування до розрахунку вартості наданих ним послуг у червні 2022 тарифів, встановлених договором від 01.07.2022 № 65-2022011, оскільки сторони в пункті 1.1. зазначеного правочину прямо погодили, що відповідач зобов'язується надавати послуги за цим договором тільки у період з 01.07.2022. Зазначений договір набрав чинності лише з 01.07.2022 і жодних умов чи застережень щодо поширення дії його умов на відносини, які склалися між сторонами до моменту набрання ним чинності (тобто, до 01.07.2022), цей правочин не містить.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що визначена сторонами загальна вартість наданих у червні 2022 послуг була помилково обрахована виходячи з тарифу, який був встановлений договором від 01.07.2022 № 65-2022011.
Враховуючи те, що факт безпідставного набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 161 640,60 грн, який складає різницю тарифів, що були встановлені у договорі від 16.06.2022 № 65-2022004 та договорі від 01.07.2022 № 65-2022011, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем у встановленому законом порядку, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги Київського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення вищезазначеної грошової суми з відповідача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач - Фізична особа - підприємць Руденко В.В. (11.08.2023 згідно штемпеля поштової установи на описі вкладеного в цінний лист, яким направлено апеляційну скаргу) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2023 у справі № 910/6957/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Київського квартирно-експлуатаційного управління до Фізичної особи-підприємця Руденка Володимира Вікторовича про стягнення 161 640,60 грн. та стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління на користь Фізичної особи-підприємця Руденка Володимира Вікторовича судові витрати.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що :
- скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутній договір про закупівлю послуг зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів за державні кошти № 65-2022011 від 1 липня 2023, та відсутнє платіжне доручення від 3 червня 2022 № 8289 на суму 340 800,24 грн., на яке суд першої інстанції здійснив посилання;
- скаржник стверджує, що згідно з Акту наданих послуг від 03.08.2022 № 16 (за червень) відсутнє завищення в розмірі 161 640,60 грн., а позивач сплатив кошти на виконання умов Договору, який був достатньою правовою підставою набуття відповідачем майна (отримання грошей), що виключає можливість стягнення відповідних коштів на користь позивача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України;
- скаржник зазначає, що в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції відсутнє мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного Відповідачем щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
19.09.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Київського квартирно-експлуатаційного управління надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято до розгляду у відповідності до ст. 119, ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просив апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Руденко Володимира Вікторовича на рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2023 у справі № 910/6957/23 залишити без задоволеня, а оскаржуване рішення - без змін. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Руденко Володимиру Вікторовичу у відшкодуванні судових витрат в Господарському суді м. Києва та Північному апеляційному господарському суді у справі № 910/6957/23, в тому числі на професійну правничу допомогу адвоката, в повному обсязі, а у разі наявності підстав для перерозподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в Господарському суді м. Києва за наслідками апеляційного перегляду рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2023 у справі № 910/6957/23 позивач просить зменшити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката в Господарсьму суді м. Києва, які підлягають розподілу між сторонами, до розміру 3 750 грн.
Позивач категорично не може погодитись з доводами скаржника, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Крім того, позивач зазначає, що скаржник «вирвав із контексту» судового рішення, де суд першої інстанції внаслідок помилки при комп'ютерному наборі тексту рішення допустив механічну описку в даті договору № 65-2022011 та платіжному дорученні №8289 на суму 340 800,24 грн., натомість замовчує, що в іншій частині змісту мотивувальної частини оскаржуваного рішення міститься правильна вказівка дат вказаних документів, що також підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та належної оцінки доказів - не знаходять свого підтвердження належними доказами з боку скаржника.
Доводи відповідача про неможливість стягнення з нього коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України через їх сплату «на виконання умов Договору» - видаються досить сумнівними, натомість рішення суду першої інстанції з порушеного питання та його висновки в повній мірі відповідають принципу повноти, всебічності та законності.
Короткий зміст додаткових письмових пояснень відповідача
10.11.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Руденко Володимира Вікторовича надійшли письмові пояснення по апеляційній скарзі на рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2023 у справі № 910/6957/23.
В зазначених додаткових поясненнях скаржник просив суд врахувати висновки здійсненні у справі № 910/6956/23, оскільки судами першої інстанції під час розгляду справи № 910/6956/23 досліджувались, в тому числі, умови і порядок виконання відповідачем і позивачем договорів про закупівлю послуг зі збирання твердих, рідких, побутових та негабаритних відходів за державні кошти № 65-2022004 від 16.06.2023 та № 65-2022011 від 01.07.2022, були проаналізовані сторонами акти наданих послуг, здійсненні позивачем розрахунки за договорами, а також надано оцінку висновкам зробленим Службою внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (1 територіальне управління внутрішнього аудиту) Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 16.12.2022.
Скаржник зазначає, що наявні в матеріалах справи № 910/6957/23 докази підтверджують неповноту з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, оскільки відповідачем завчасно було повідомлено позивача про зростання ціни на послуги з 01.06.2022 (27.05.2023 було здійснено відповідну пропозицію із зазначенням нової ціни на послуги), позивачем було проведено перевірку обгрунтованості ціни послуги на червень 2022, сторонами добровільно без примусу було узгоджено ціну за послуги в червні 2022, позивачем без будь-яких зауважень було підписано відповідачу акти наданих послуг за червень 2022 та здійснено розрахунок за отримані послуги умовами договору № 65-2022011 від 01.07.2022 в повному обсязі.
Фактичні обставини справи спростовують твердження позивача, що відповідачем були вчинені дії із завищенням вартості наданих послуг за червень 2022 шляхом застосування тарифів за договором № 65-2022011 від 01.07.2022 замість тарифів за договором 65-2022004 від 16.06.2022, які призвели до заволодіння відповідачем грошовими коштами позивача у розмірі 161 640,60 грн. без достатньої правової підстави.
Скаржник вказує, що у суду першої інстанції не було підстав для стягнення з нього на користь позивача коштів, за вже виконаним договором №65-2022011 від 01.07.2022, оскільки не знайшов свого підтвердження факт набуття відповідачем без достатньої правової підстави грошових коштів позивача у розмірі 161 640,60 грн., позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Руденка Володимира Вікторовича на рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2023 у справі № 910/6957/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/6957/23. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Руденка Володимира Вікторовича на рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2023 у справі № 910/6957/23.
21.08.2023 на виконання ухвали до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/6957/23.
В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. з 24.08.2023 по 25.08.2023 включно перебував у відпустці, і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу судді з відпустки.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно Конституції України реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких
Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).
За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: для працездатних осіб з 1 січня - 2684 гривень.
Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує: 268 400,00 грн. (2684, 00 грн. * 100 = 268 400,00 грн.) - станом на момент звернення з відповідним позовом та з апеляційною скаргою.
Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимога щодо стягнення 161 640,60 грн., вказана справа, у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України, відноситься до малозначних справ.
Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин 5, 6, 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Руденка Володимира Вікторовича про розгляд справи № 910/6957/23 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Руденка Володимира Вікторовича на рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2023 з повідомленням (викликом) учасників справи. Поновлено Фізичній особі-підприємцю Руденку Володимиру Вікторовичу пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського сдуу м. Києва від 12.07.2023 у справі № 910/6957/23. Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6957/23 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Руденка Володимира Вікторовича на рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2023. Розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Руденка Володимира Вікторовича на рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2023 у справі № 910/6957/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у справі № 910/6957/23 була направлена учасникам справи засобами електронного та поштового зв'язку.
У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Отже, учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18 квітня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 341/2022 від 23 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 573 від 12 серпня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 7 листопада № 757/2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 р. строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого № 58/2023 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ , продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 01 травня 2023 № 254/2023 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ , продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 19.05.2023 № 254/2023 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ , продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.08.2023 № 451/2023 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ , продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 2023 року 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Крім того, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10, 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статтями 2, 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022, враховуючи положення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", розпоряджень Ради оборони міста Києва, прийнятих відповідно до статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 №1 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" наказано тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.
Пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України, в умовах існуючого воєнного стану.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 16.06.2022 між Управлінням та Підприємцем було укладено договір про закупівлю послуг зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів за державні кошти № 65-2022004, за умовами якого останній зобов'язався надавати послуги зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів у обсягах та якості, визначених вказаним правочином, а Управління - своєчасно їх оплачувати в межах державного фінансування (пункт 1.1. угоди).
Даний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Відповідно до пункту 1.2. договору послуги надаються Підприємцем виходячи з потреби Управління, - за усною (за допомогою телефонного зв'язку), письмовою чи в іншій формі (поштою, факсом) заявкою у строк, що не перевищує 5 годин після її надання, з баків, ємністю 0,75 м3, та євроконтейнерів, ємністю 1,1 м3. Завантаження відходів, визначення типу та кількості спеціально обладнаних транспортних засобів, необхідних для перевезення відходів, здійснюється Підприємцем.
За умовами пунктів 1.4. та 1.5. договору обсяги послуг визначаються Управлінням. Обсяги закупівлі послуг становлять: видалення твердих побутових відходів - 3 565,10 м3; видалення негабаритних відходів - 25,00 м3. Кількість послуг складається із сумарної кількості послуг згідно з актами наданих послуг.
Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. договору його ціна становить 624 447,20 грн та складається з сумарної ціни послуг, що будуть надаватися протягом його дії, із розрахунку ціни послуг за 1 м3 згідно з специфікацією.
Зокрема, в специфікації до даного договору сторонами було погоджено, що ціна та кількість послуг за ним становить: з видалення твердих побутових відходів - 172,00 грн за 1 м3, у кількості 3 565,10 м3, загальною вартістю 613 197,20 грн; з видалення негабаритних відходів - 450,00 грн за 1 м3, у кількості 25,00 м3, загальною вартістю 11 250,00 грн.
Місцем постачання послуг є: місто Київ, Київська область (смт. Дівички, смт. Гостомель, місто Бровари, місто Бориспіль, місто Боярка, місто Васильків, с. Семиполки, с. Віта-Поштова, с. Плесецьке, с. Калинівка, с. Пегрівське, с. Підгірці, с. Данилівна, с. Рожни, с. Гурівщина) (пункт 3.1. договору).
Згідно з пунктами 5.2. та 5.3. договору розрахунковий період становить календарний місяць. Приймання-передача послуг, наданих Підприємцем, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі. Зокрема, Підприємець до 5-го числа наступного за розрахунковим місяцем складає та передає нарочно уповноваженому представнику Управління чи надсилає рекомендованим листом на його поштову адресу наступний пакет документів: акт приймання-передачі, рахунок-фактуру - щомісячно; акт звірки взаєморозрахунків - щоквартально, у двох примірниках. Управління зобов'язане протягом 5 робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу Підприємця один примірник акта приймання-передачі, акта звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення щодо відмови в їх підписанні.
Розрахунки проводяться на поточний рахунок Підприємця на підставі належним чином оформлених актів приймання-передачі наданих послуг (пункт 2.8. договору).
Відповідно до пункту 2.11. договору за наявності заборгованості в Управління за даним договором Підприємець має право зарахувати кошти, що надійшли від Управляння, як погашення заборгованості за послуги, отримані в минулі періоди, лише у випадку відсутності в платіжному дорученні призначення платежу.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту скасування або припинення воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, але не пізніше ніж до 31.12.2022.
01.07.2022 між Управлінням та Підприємцем було укладено новий договір про закупівлю послуг зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів за державні кошти № 65-2022011, за умовами якого останній зобов'язався з моменту його підписання надавати послуги зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів, в обсягах та якості, визначених вказаним договором, а Управління - своєчасно їх оплачувати в межах державного фінансування (пункт 1.1. правочину).
За умовами пункту 1.5. договору обсяги закупівлі послуг за даним правочином становлять: видалення твердих побутових відходів - 14 518,00 м3; видалення негабаритних відходів - 1 650,00 м3; видалення рідких побутових відходів - 400,00 м3. Кількість послуг складається із сумарної кількості послуг згідно з актами наданих послуг.
Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. договору його ціна становить 3 951 280,00 грн. та складається з сумарної ціни послуг, що будуть надаватися протягом його дії, із розрахунку ціни послуг за 1 м3, яка зазначена в специфікації.
Зокрема, у специфікації до даного договору сторонами було погоджено, що ціна та кількість послуг за ним становить: з видалення твердих побутових відходів - 210,00 грн за 1 м3, у кількості 14 518 м3, загальною вартістю 3 048 780,00 грн; з видалення негабаритних відходів - 450,00 грн за 1 м3, у кількості 1 650 м3, загальною вартістю 742 500,00 грн; з видалення рідких побутових відходів - 400,00 грн за 1 м3, у кількості 400,00 м3, загальною вартістю 160 000,00 грн.
Згідно з пунктом 8.1. даного правочину він набирає чинності з моменту його підписання - з 1 липня 2022 року.
В іншій частині умови договору від 01.07.2022 № 65-2022011 є аналогічними до умов договору від 16.06.2022 року № 65-2022004.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи акту надання послуг від 3 серпня 2022 року № 16, Підприємцем у червні 2022 були надані послуги з видалення твердих побутових відходів по визначених Управлінням об'єктах на загальну суму 1 086 855,00 грн, розраховану за тарифом - 210,00 грн за 1 м3. Вказаний акт наданих послуг підписаний уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень з приводу об'єму, якості та строків надання послуг відповідачем.
Зазначені вище послуги були оплачені Управлінням у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: від 04 серпня 2022 року № 8289 на суму 340 800,24 грн та від 30 серпня 2022 року на суму 746 054,76 грн.
Разом із цим, як вбачається із наявного в матеріалах справи звіту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 16.12.2022 № 234/1/13/7, за результатами проведення вказаної перевірки було встановлено факт надання Управлінню Підприємцем послуг за червень 2022 за тарифами, які перевищували тарифи, встановлені договором від 16.06.2022 року № 65-2022004, а саме: замість розрахунку вартості послуг за тарифом 172,00 грн за 1 м3, передбаченого специфікацією до вищевказаного договору, було застосовано тариф - 210,00 грн за 1 м3, який передбачався ще недіючим та неукладеним на час надання спірних послуг договором від 01.07. 2022 року № 65-2022011. Таким чином, переплата Управління за надані Підприємцем у червні 2022 року послуги становить 161 640,60 грн. Вказаний звіт сторонами не оскаржувався на час розгляду даної справи судом першої інстанції.
На підставі висновків вказаного звіту Управління звернулося до Підприємця з претензією від 14.02.2023 року № 467 (вих. № 517/615) про стягнення безпідставно перерахованих на його рахунок коштів. Однак вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.
У зв'язку з чим Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Руденка Володимира Вікторовича 161 640,60 грн надмірно сплачених коштів за договором про закупівлю послуг зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів за державні кошти від 16.06.2022 № 65-2022004.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас, 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2023 у справі № 910/6457/23, а тому розгляд справи здійснюється у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладених між сторонами Договорів, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами надання послуг.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно частини 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Положення частини 1 статті 180 Господарського кодексу України кореспондуються зі статтею 628 Цивільного кодексу України.
Згідно з частинами 2, 3, 5 статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодеску України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 16.06.2022 між Управлінням та Підприємцем було укладено договір про закупівлю послуг зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів за державні кошти № 65-2022004, за умовами якого останній зобов'язався надавати послуги зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів у обсягах та якості, визначених вказаним правочином, а Управління - своєчасно їх оплачувати в межах державного фінансування (пункт 1.1. угоди).
Даний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Відповідно до пункту 1.2. договору послуги надаються Підприємцем виходячи з потреби Управління, - за усною (за допомогою телефонного зв'язку), письмовою чи в іншій формі (поштою, факсом) заявкою у строк, що не перевищує 5 годин після її надання, з баків, ємністю 0,75 м3, та євроконтейнерів, ємністю 1,1 м3. Завантаження відходів, визначення типу та кількості спеціально обладнаних транспортних засобів, необхідних для перевезення відходів, здійснюється Підприємцем.
За умовами пунктів 1.4. та 1.5. договору обсяги послуг визначаються Управлінням. Обсяги закупівлі послуг становлять: видалення твердих побутових відходів - 3 565,10 м3; видалення негабаритних відходів - 25,00 м3. Кількість послуг складається із сумарної кількості послуг згідно з актами наданих послуг.
Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. договору його ціна становить 624 447,20 грн та складається з сумарної ціни послуг, що будуть надаватися протягом його дії, із розрахунку ціни послуг за 1 м3 згідно з специфікацією.
Зокрема, в специфікації до даного договору сторонами було погоджено, що ціна та кількість послуг за ним становить: з видалення твердих побутових відходів - 172,00 грн за 1 м3, у кількості 3 565,10 м3, загальною вартістю 613 197,20 грн; з видалення негабаритних відходів - 450,00 грн за 1 м3, у кількості 25,00 м3, загальною вартістю 11 250,00 грн.
Місцем постачання послуг є: місто Київ, Київська область (смт. Дівички, смт. Гостомель, місто Бровари, місто Бориспіль, місто Боярка, місто Васильків, с. Семиполки, с. Віта-Поштова, с. Плесецьке, с. Калинівка, с. Пегрівське, с. Підгірці, с. Данилівна, с. Рожни, с. Гурівщина) (пункт 3.1. договору).
Згідно з пунктами 5.2. та 5.3. договору розрахунковий період становить календарний місяць. Приймання-передача послуг, наданих Підприємцем, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі. Зокрема, Підприємець до 5-го числа наступного за розрахунковим місяцем складає та передає нарочно уповноваженому представнику Управління чи надсилає рекомендованим листом на його поштову адресу наступний пакет документів: акт приймання-передачі, рахунок-фактуру - щомісячно; акт звірки взаєморозрахунків - щоквартально, у двох примірниках. Управління зобов'язане протягом 5 робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу Підприємця один примірник акта приймання-передачі, акта звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення щодо відмови в їх підписанні.
Розрахунки проводяться на поточний рахунок Підприємця на підставі належним чином оформлених актів приймання-передачі наданих послуг (пункт 2.8. договору).
Відповідно до пункту 2.11. договору за наявності заборгованості в Управління за даним договором Підприємець має право зарахувати кошти, що надійшли від Управляння, як погашення заборгованості за послуги, отримані в минулі періоди, лише у випадку відсутності в платіжному дорученні призначення платежу.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту скасування або припинення воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, але не пізніше ніж до 31.12.2022.
01.07.2022 між Управлінням та Підприємцем було укладено новий договір про закупівлю послуг зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів за державні кошти № 65-2022011, за умовами якого останній зобов'язався з моменту його підписання надавати послуги зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів, в обсягах та якості, визначених вказаним договором, а Управління - своєчасно їх оплачувати в межах державного фінансування (пункт 1.1. правочину).
За умовами пункту 1.5. договору обсяги закупівлі послуг за даним правочином становлять: видалення твердих побутових відходів - 14 518,00 м3; видалення негабаритних відходів - 1 650,00 м3; видалення рідких побутових відходів - 400,00 м3. Кількість послуг складається із сумарної кількості послуг згідно з актами наданих послуг.
Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. договору його ціна становить 3 951 280,00 грн. та складається з сумарної ціни послуг, що будуть надаватися протягом його дії, із розрахунку ціни послуг за 1 м3, яка зазначена в специфікації.
Зокрема, у специфікації до даного договору сторонами було погоджено, що ціна та кількість послуг за ним становить: з видалення твердих побутових відходів - 210,00 грн за 1 м3, у кількості 14 518 м3, загальною вартістю 3 048 780,00 грн; з видалення негабаритних відходів - 450,00 грн за 1 м3, у кількості 1 650 м3, загальною вартістю 742 500,00 грн; з видалення рідких побутових відходів - 400,00 грн за 1 м3, у кількості 400,00 м3, загальною вартістю 160 000,00 грн.
Згідно з пунктом 8.1. даного правочину він набирає чинності з моменту його підписання - з 1 липня 2022 року.
В іншій частині умови договору від 01.07.2022 № 65-2022011 є аналогічними до умов договору від 16.06.2022 року № 65-2022004.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи акту надання послуг від 3 серпня 2022 року № 16, Підприємцем у червні 2022 були надані послуги з видалення твердих побутових відходів по визначених Управлінням об'єктах на загальну суму 1 086 855,00 грн, розраховану за тарифом - 210,00 грн за 1 м3. Вказаний акт наданих послуг підписаний уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень з приводу об'єму, якості та строків надання послуг відповідачем.
Зазначені вище послуги були оплачені Управлінням у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: від 04 серпня 2022 року № 8289 на суму 340 800,24 грн та від 30 серпня 2022 року на суму 746 054,76 грн.
Разом із цим, як вбачається із наявного в матеріалах справи звіту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 16.12.2022 № 234/1/13/7, за результатами проведення вказаної перевірки було встановлено факт надання Управлінню Підприємцем послуг за червень 2022 за тарифами, які перевищували тарифи, встановлені договором від 16.06.2022 року № 65-2022004, а саме: замість розрахунку вартості послуг за тарифом 172,00 грн за 1 м3, передбаченого специфікацією до вищевказаного договору, було застосовано тариф - 210,00 грн за 1 м3, який передбачався ще недіючим та неукладеним на час надання спірних послуг договором від 01.07. 2022 року № 65-2022011. Таким чином, переплата Управління за надані Підприємцем у червні 2022 року послуги становить 161 640,60 грн. Вказаний звіт сторонами не оскаржувався на час розгляду даної справи судом першої інстанції.
На підставі висновків вказаного звіту Управління звернулося до Підприємця з претензією від 14.02.2023 року № 467 (вих. № 517/615) про стягнення безпідставно перерахованих на його рахунок коштів. Однак вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.
У зв'язку з чим Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Руденка Володимира Вікторовича 161 640,60 грн. надмірно сплачених коштів за договором про закупівлю послуг зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів за державні кошти від 16.06.2022 № 65-2022004.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) - це відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: набуття або збереження майна, набуття або збереження за рахунок іншої особи, відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 травня 2021 року в справі № 922/1830/20.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.
Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов'язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість поставленого товару/наданих послуг/виконаних робіт, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов'язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 серпня 2022 року в справі № 903/357/21.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, що під час надання відповідачем послуг у червені 2022, які були прийняті позивачем за актом приймання-передачі послуг від 03.08.2022 року № 16, діяв укладений між сторонами договір про закупівлю від 16.06.2022 року № 65-2022004, за яким ціна послуг з видалення твердих побутових відходів становила 172,00 грн за 1 м3.
При цьому, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що є необґрунтованими посилання відповідача на необхідність застосування до розрахунку вартості наданих ним послуг у червні 2022 тарифів, встановлених договором від 01.07.2022 № 65-2022011, оскільки сторони в пункті 1.1. зазначеного правочину прямо погодили, що відповідач зобов'язується надавати послуги за цим договором тільки у період з 01.07.2022. Зазначений договір набрав чинності лише з 01.07.2022 і жодних умов чи застережень щодо поширення дії його умов на відносини, які склалися між сторонами до моменту набрання ним чинності (тобто, до 01.07.2022), цей правочин не містить.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції,і який не спростовано скаржником, що визначена сторонами загальна вартість наданих у червні 2022 послуг була помилково обрахована виходячи з тарифу, який був встановлений договором від 01.07.2022 № 65-2022011.
Враховуючи те, що факт безпідставного набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 161 640,60 грн., який складає різницю тарифів, що були встановлені у договорі від 16.06.2022 № 65-2022004 та договорі від 01.07.2022 року № 65-2022011, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем у встановленому законом порядку, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги Київського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення вищезазначеної грошової суми з відповідача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції.
Стосовно доводів скаржника, що в матеріалах справи відсутній договір про закупівлю послуг зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів за державні кошти № 65-2022011 від 1 липня 2023, та відсутнє платіжне доручення від 3 червня 2022 № 8289 на суму 340 800,24 грн., на яке суд першої інстанції здійснив посилання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що суд першої інстанції при комп'ютерному наборі тексту рішення від 12.07.2023 у справі № 910/6957/23 допустив механічну описку в даті договору № 65-2022011 та платіжному дорученні № 8289 у розмірі 340 800,24 грн., однак в іншій частині змісту мотивувальної частини оскаржуваного рішення міститься правильна вказівка на дати вказаних документів, що також підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи, а тому даний довод скаржника судом відхиляється як підстава для скасування оскаржуваного рішення.
Доводи скаржника про те, що при вирішенні вказаного спору у справі № 910/6957/23 слід врахувати висновки, здійсненні у справі № 910/6956/23 - судом апеляційної інстацнії відхиляються з огляду по-перше, на те, що в силу ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України саме вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
По-друге, у справі № 910/6956/23 підставою позову було те, що висновки про завдання позивачу збитків були зроблені за результатами порівняння тарифів за укладеними договорами з тарифами КП «Київкомунсервіс», визначеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 18.03.2019 № 450 для КП «Київкомунсервіс» та наказу директора КП «Київкомунсервіс» від 31.10.2019 № 136 (тобто фактично три роки тому, ще до повномасштабного вторгнення). Даним звітом закріплено, що тариф на послуги з видалення великогабаритних відходів на 229,37 грн за 1 м3 був завищеним, в той час як тариф на послуги з видалення твердих побутових відходів був нижчим на 14,94 грн порівняно з тарифами КП «Київкомунсервіс».
Проте, у даній справі № 910/6957/23 спір виник внаслідок того, що під час надання відповідачем послуг у червені 2022, які були прийняті позивачем за актом приймання-передачі послуг від 03.08.2022 року № 16, діяв укладений між сторонами договір про закупівлю від 16.06.2022 року № 65-2022004, за яким ціна послуг з видалення твердих побутових відходів становила 172,00 грн за 1 м3., а визначена сторонами загальна вартість наданих у червні 2022 послуг була помилково обрахована виходячи з тарифу, який був встановлений договором від 01.07.2022 № 65-2022011, тобто у даній справі спір стосується застосуванян погоджених сторонами у Договорі тарифів, та іїх застосуванян у період дії відповідного Договору.
Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній справі щодо спірних правовідносин учасників справи, з урахуванням меж апеляційного оскарження, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позов Київського квартирно-експлуатаційного управління до Фізичної особи-підприємця Руденко Володимира Вікторовича про стягнення 161 640,60 грн. надмірно сплачених коштів за договором про закупівлю послуг зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів за державні кошти від 16.06.2022 № 65-2022004, з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених у оскаржуваному рішенні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладених в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішенняосподарського суду м. Києва від 12.07.2023 у справі № 910/6957/23, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Руденка Володимира Вікторовича на рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2023 у справі № 910/6957/23 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2023 у справі № 910/6957/23 -залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Матеріали справи № 910/6957/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.В. Тищенко
Є.Ю.Шаптала