ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2023 р. Справа №914/1583/23
м. Львів
Західний апеляційний господарський суду складі колегії суддів:
Гриців В.М. (доповідач), Зварич О.В., Бойко С.М.
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» на рішення Господарського суду Львівської області (суддя Рим Т.Я.) від 18 серпня 2023 року у справі № 914/1583/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Плюс» в особі філії «ТС Плюс» у місті Львові про стягнення 52420,81 грн.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2023 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Плюс» в особі філії «ТС Плюс» у місті Львові про стягнення 52 420,81 грн штрафу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, шляхом приєднання відповідача до публічного договору на умовах комерційної пропозиції №6/24 від 01.01.2022 «індивідуальна (без тарифу ОСР)». Договірні відносини на цих умовах виникли з 10.11.2022. Згідно п.2.8. комерційної пропозиції (додаток №2 до договору), строк дії договору встановлений до 31.12.2024. Даний договір в подальшому було достроково розірвано/припинено відповідачем на підставі п.2.9. комерційної пропозиції шляхом направлення 02.03.2022 позивачу повідомлення про зміну електропостачальника з 01.04.2023. У зв'язку з цим, на думку позивача, у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу штрафні санкції за дострокове розірвання договору, як це передбачено умовами комерційної пропозиції №6/24 від 01.01.2022 в сумі 52 420,81 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України.
Господарський суд Львівської області рішенням від 18 серпня 2023 року у справі №914/1583/23 відмовив у задоволенні позову.
Суд першої інстанції визнав, що відповідач діяв у межах правил, передбачених ПРРЕЕ, Законом України «Про ринок електричної енергії» та згідно з умовами укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу, а тому відсутніми є підстави для застосування до нього штрафних санкцій.
Позивач (ТОВ «Львівенергозбут») подав апеляційну скаргу, вважає що рішення Господарського суду Львівської області від 18 серпня 2023 року у справі №914/1583/23 прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, з порушення норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права.
Зазначає, що положеннями ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", п.п. 3.2.7., 6.1.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, п. 13.3 договору та комерційної пропозиції №6/24 передбачено право електропостачальника застосовувати до споживача штраф за дострокове розірвання/припинення договору з ініціативи споживача внаслідок зміни ним електропостачальника до закінчення строку дії договору, а не порушення процедури зміни постачальника, на що помилково покликається суд в оскаржуваному рішенні.
За змістом п. 6.1.1. Правил, ч.5 ст. 72 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 10.1. договору споживач вільний у будь який час змінити електропостачальника достроково, однак, з тією відмінністю, що споживач має право змінити електропостачальника достроково до закінчення строку дії договору зі сплатою штрафу або змінити електропостачальника без сплати штрафу на умовах, передбачених в комерційній пропозиції, абз. 3 п. 6.1. Правил.
Оскільки між сторонами укладено строковий договір із фіксованим терміном дії - до 31.12.2024, а відповідач реалізував своє право на зміну електропостачальника до закінчення строку дії договору, мало місце дострокове розірвання договору з ініціативи споживача, що є безумовною підставою для застосування позивачем до відповідача штрафу згідно з умовами комерційної пропозиції. При цьому, в умовах застосування штрафу відсутня фраза "у випадках не передбачених умовами договору", на які покликається суд в рішенні.
Посилається на висновки Верховного Суду викладені в постанові від 04.02.2020 у справі №914/545/19, за змістом яких штраф за дострокове розірвання договору не є обмеженням/фінансовим зобов'язанням за зміну постачальника.
Просить рішення Господарського суду Львівської області від 18 серпня 2023 року у справі №914/1583/23 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю; стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідач подав відзив, заперечує доводи апеляційної скарги, зазначає, що місцевим господарським судом досліджено докази в справі та надано належну правову оцінку. Вважає, що ним не порушено норми Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме попереджено позивача про зміну електропостачальника в строк більш, ніж двадцять один календарний день, що підтверджується листом за №04 від 02.03.2022. Звідси, відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій до відповідача, оскільки спірний договір припинив свою дію в силу вимог закону, умов договору. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 18 серпня 2023 року у справі №914/1583/23 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 12 вересня 2023 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» на рішення Господарського суду Львівської області від 18 серпня 2023 року у справі №914/1583/23, яку вирішив розглядати без повідомлення учасників справи. Витребував матеріали справи №914/1496/23 в Господарського суду Львівської області.
Згідно з статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).
Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи та дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду Львівської області 18 серпня 2023 року у справі № 914/1583/23.
Обставини справи.
Відповідності до п.п. 3.1.5, 3.1.7, 3.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником публічного договору на умовах комерційної пропозиції , опублікованих електропостачальником на офіційному веб-сайті.
Між ТОВ «Львівенергозбут» та ТОВ «ТС Плюс» було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, шляхом приєднання ТОВ «ТС Плюс» до публічного договору на умовах комерційної пропозиції №6/24 від 01.01.2022 «Індивідуальна (без тарифу ОСР)».
Договірні відносини на цих умовах виникли з 10.11.2022.
Об'єкт постачання за договором - нежитлове приміщення, м. Львів, проспект В'ячеслава Чорновола, 45 .
Згідно п. 2.8 комерційної пропозиції строк дії договору встановлений до 31.12.2024.
Однак, вказаний договір було достроково розірвано/припинено відповідачем на підставі п. 2.9 комерційної пропозиції шляхом направлення позивачу 02.03.2022 повідомлення про зміну електропостачальника з 01.04.2023.
14.04.2023 ТОВ «Львівенергозбут» склав та надіслав ТОВ «ТС Плюс» в особі філії «ТС Плюс» у місті Львові лист, в якому зазначив, що розглядає зміну відповідачем електропостачальника, як підставу для нарахування стосовно нього штрафних санкцій.
01.05.2023 відповідач склав та надіслав у відповідь позивачу лист №04 в якому зазначив, що вважає нарахування такого штрафу безпідставним та незаконним.
Суд апеляційної інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги переглядає рішення Господарського суду Львівської області від 18.08.2023 у справі №914/1583/23.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Між сторонами у цій справі виникли договірні відносини на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу (надалі договір) шляхом підписання відповідачем Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції постачальника №6/24 від 01.01.2022 «Індивідуальна (без тарифу ОСР)», за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача. Споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Згідно з ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Частиною 1ст.634 Цивільного кодексу України зазначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Відповідно до п.3.2. договору споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору.
Згідно п.6.1. договору споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку (п.п. 10), перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником (п.п. 13).
За змістом пункту 13.1 договору його укладено на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набрав чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання (пункт 13.1). Згідно з Комерційною пропозицією № 6/24 від 01.01.2022 така набуває чинності з 10.11.2022.
Відповідач листом - повідомленням за вх. №04 від 02.03.2022 повідомив про зміну електропостачальника з 01.04.2023. Позивач отримав цей лист, про що свідчить штамп позивача на копії такого повідомлення - 07.03.2023.
Позивач в свою чергу надіслав відповідачеві лист від 14.04.2023, у якому повідомив про нарахування штрафу за дострокове розірвання договору в розмірі 52420,81 грн та необхідність його сплати.
Позивач стверджує про те, що за умовами договору та комерційної пропозиції і з врахуванням абзацу третього пункту 6.1.3 Правил він має право нарахування відповідачу штрафу за дострокове розірвання/припинення договору.
Натомість відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказав на відсутність можливості стягнення штрафу за правомірну поведінку, яка виявилась у реалізації права на зміну електропостачальника відповідно до чинного законодавства та умов договору.
Предметом розгляду є стягнення штрафних санкцій за дострокове розірвання спірного договору до закінчення дії договору (такий діє до 31.12.2024).
Так, зокрема п. 10.1 договору передбачено, що споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така заміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Дія договору припиняється у випадку зміни електропостачальника (п. 13.5 договору).
Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови (п. 13.2 договору). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим Правилами.
Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.1 Правил споживач електричної енергії має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" та цими Правилами.
Пунктом 6.1 (підпункти 6.1.1 - 6.1.3) Правил передбачено, що споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником. Процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб'єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з підпунктом 6.1.3 пункту 6.1 Правил, якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника, споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.
За змістом статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.
Статтею 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку електричної енергії.
Таким чином, вимогами закону передбачено право на дострокове розірвання договору за ініціативою споживача в разі зміни електропостачальника.
Водночас гарантоване право споживача на вільну зміну постачальника електричної енергії не обмежується, адже в абзаці четвертому (станом на момент зміни відповідачем постачальника - абзац третій) пункту 6.1.13 Правил, а також у комерційній пропозиції від 01.01.2022 №6/24, яка містить аналогічне положення, передбачено законну можливість уникнути договірної відповідальності у вигляді штрафних санкцій шляхом зміни електропостачальника до моменту закінчення дії строкового договору про постачання електричної енергії.
Споживач (відповідач) надіслав позивачу повідомлення від 02.03.2022 про зміну електропостачальника з 01.04.2023 (більше ніж за 21 день до такої зміни), отож мало місце дострокове розірвання договору наслідком чого є припинення дії договору з позивачем, з ініціативи споживача.
Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
За змістом частин першої та четвертої статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору у відповідності до законодавства (частина перша статті 180 Господарського кодексу України).
В зв'язку з тим, що договір на постачання електричної енергії, що укладений між сторонами кваліфікується як типовий договір, де сторони вправі конкретизувати його вимоги, проте не шляхом встановлення вимог, що заперечують право споживача на вільне волевиявлення щодо дострокового розірвання договору із дотриманням процедури встановленої законом та договором (п. 10.1 договору) на умови, за яких споживач вправі ініціювати розірвання договору лише за 21 день до 31.12.2024 (строк закінчення договору, що укладений між сторонами), то висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для покладення господарсько-правової відповідальності на відповідача відповідає змісту правовідносин, що склалися між сторонами.
Отже, тлумачення умов укладеного сторонами договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем зобов'язання має здійснюватися у системному взаємозв'язку із положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах (правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18).
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (частина друга статті 653 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
За змістом статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (таку правову позицію наведено у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 № 916/1684/18).
Ураховуючи, що відповідач діяв у межах, визначених як Правилами, так і Законом України «Про ринок електричної енергії», та вимогами укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу за № 54726 від 19.12.2018 (п. 10.1 ) відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій.
Висновок про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій ґрунтується на відсутності протиправності дій споживача власне в контексті факту зміни електропостачальника (дострокового припинення договору), а не дотримання правил (процедури) такої зміни.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставин по справі та його обґрунтовані і правомірні висновки.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суд Львівської області від 18 серпня 2023 року у справі №914/1583/23 ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» відсутні
Відповідно до частин 4, 5 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду Львівської області від 18 серпня 2023 року у справі №914/1583/23 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» - без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут».
Постанова набирає законної сили з дня прийняття.
Повний текст постанови складено 14 грудня 2023 року.
Суддя В.М. Гриців
Суддя С.М. Бойко
Суддя О.В. Зварич