Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/5386/23
Провадження №: 2/332/1722/23
ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Марченко Н.В., за участю секретаря судового засідання Петракея Р.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 15.07.2011 р. Своїм підписом у Заяві відповідач підтвердила, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, складає договір про надання банківських послуг. Банк виконав свої зобов'язання перед позичальником, надавши кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором. Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань за вказаним договором, відповідач не виконувала умови договору, в зв'язку з чим станом на 11.06.2023 року утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 77592,94 грн., яка складається з наступного: 70734,70 грн. - заборгованість за кредитом; 6858,24 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
З огляду на те, що відповідач заборгованість не погашає, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 77592,94 гривень. Та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.11.2023 по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у прохальній частині позову, просив розгляд справи проводити за відсутності його представника, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому процесуальним законом порядку, шляхом розміщенням офіційного оголошення на сайті суду, яке було опубліковано на офіційному веб-сайті судової влади 17.11.2023 року.
Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 15.07.2011 року ОСОБА_1 , з метою отримання банківських послуг, звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк», у зв'язку з чим підписала Заяву №б/н від 15.07.2011 року.
Своїм підписом у Заяві відповідач підтвердила, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, складає договір про надання банківських послуг. Банк виконав свої зобов'язання перед позичальником, надавши кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором.
14.06.2018 відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» на АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до умов договору, відповідачу було відкрито картковий рахунок в національній валюті України та встановлено ліміт кредитування, який згодом було збільшено до 75000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір б/н.
З заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, які підписані відповідачем, вбачається, що сторони також погодили умови сплати процентів.
Відповідачем вимоги договору не виконані, грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі не повернуто, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором , яка станом на 11.06.2023 року утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 77592,94 грн., яка складається з наступного: 70734,70 грн. - заборгованість за кредитом; 6858,24 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №б/н від 15.07.2011.
Відповідач не спростував факт отримання кредитної картки та отримання ним кредитних коштів.
Визначаючи розмір боргу, суд виходить з розрахунку, який надано Банком, оскільки відповідачем цей розрахунок не спростований і свій не надано.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 611, 629, 1049,1050 ЦК України, ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 15.07.2011 року в розмірі 77592,94 грн., яка складається з наступного: 70734,70 грн. - заборгованість за кредитом; 6858,24 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.В. Марченко