Справа № 309/6197/23
Провадження № 1-кс/309/675/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12023071050000716, внесеного до ЄРДР 17 травня 2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про арешт майна,
ВСТАНОВИВ:
Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12023071050000716, внесеного до ЄРДР 17 травня 2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на речовину чорного кольору у вигляді гранул циліндричної форми вилучену та упаковану в спеціальний пакет «Національна поліція України вибухотехнічна служба» АБ028269, а також вилучені три контейнери від порохових зарядів до артилерійських снарядів калібру 155 мм. і дві артилерійські гільзи, які опечатані биркою.
Клопотання обґрунтовує тим, що 17 грудня 2023 року о 14:27 надійшло повідомлення з відділення ТОВ «Нова Пошта» №1, розташованого за адресою: м.Хуст вул. І Франка, 76, про те, що працівниками при огляді дерев'яного транспортувального ящика, у якому містилося поштове відправлення від ОСОБА_5 з м. Запоріжжя до ОСОБА_6 до м.Хуст, виявлено контейнери від порохових зарядів до артилерійських снарядів калібру 155 мм., у кількості трьох та у двох контейнерах містилися гільзи від артснаряду. У подальшому у одному з контейнерів, у якому містилася під стріляною гільзою від артснаряду, на дні контейнера у вологому середовищі, виявлено речовину чорного кольору у вигляді гранул циліндричної форми, схожої на артилерійський порох .
17.12.2023 у ході проведення огляду за участю працівників відділу вибухо-технічної служби ГУНП в Закарпатській області, речовину чорного кольору у вигляді гранул циліндричної форми вилучено та упаковано у спеціальний пакет «Національна поліція України вибухотехнічна служба» АБ028269, та також вилучено три контейнери від порохових зарядів до артилерійських снарядів калібру 155 мм. і дві артилерійські гільзи, які опечатані биркою.
Вважає, що вказані вилучені речі є предметом вчинення кримінального правопорушення та у подальшому в ході проведення досудового розслідування, може виникнути необхідність проведення додаткових оглядів вказаних речей, їх експертного дослідження, а тому ці речі мають значення речових доказів.
Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 подав письмову заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі.
Відповідно до п.4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить висновку, що клопотання слід задовольнити, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
Керуючись ст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12023071050000716, внесеного до ЄРДР 17 травня 2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на речовину чорного кольору у вигляді гранул циліндричної форми, вилучену та упаковану в спеціальний пакет «Національна поліція України вибухотехнічна служба» АБ028269, а також вилучені три контейнери від порохових зарядів до артилерійських снарядів калібру 155 мм. і дві артилерійські гільзи, які опечатані биркою.
Негайне виконання ухвали покласти на слідчого ОСОБА_3 та прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали виготовлено 19 грудня 2023.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1