Справа № 309/4241/23
Провадження № 2/309/837/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого-судді: Піцура Я.Я.,
за участю секретаря: Росоха Д.І.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та збільшення розміру аліментів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
Позов обґрунтовано тим, що він перебував у шлюбі з відповідачкою, який розірвано рішенням суду від 02.12.2019. Від даного шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розлучення діти залишилися проживати з відповідачкою, хоча й зареєстровані разом з ним. Рішенням Хустського районного суду від 04.11.2019 стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку.
Вказує, що з дня присудження аліментів він регулярно їх сплачує. Проте наразі стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку ставить його у скрутне матеріальне становище, так як розмір його доходів зменшився. Зокрема з 01.01.2023 він вийшов на пенсію і отримує її у розмірі 14863,70 грн. Додаткового заробітку він не має, проживає разом з батьками пенсіонерами, що знаходяться на його утриманні.
У зв'язку з чим просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Хустського районного суду від 04.11.2019 на утриманні неповнолітніх дітей до 1/8 частини з усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У свою чергу ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та збільшення розміру аліментів.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що присуджена сума аліментів рішенням Хустського районного суду від 04.11.2019 є замалою і не може забезпечити повне матеріальне утримання дітей. Позивач утримувати самостійно дітей не може, позаяк знаходиться у скрутному матеріальному становищі та отримує мінімальну заробітну плату.
З моменту ухвалення рішення пройшов значний час, внаслідок змін та зростання потреб дітей, даної суми аліментів є явно недостатньо.
Відповідач є працездатним, інших утриманців немає, та має можливість сплачувати аліменти у більшому обсязі.
У своєму позові позивач просить суд винести рішення, яким стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі по 3500 грн. на кожну дитину.
У відзиві на зустрічний позов представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що вимоги зустрічного позову не доведені, відсутні докази, що ОСОБА_3 отримує мінімальну заробітну плату, як і не має доказів збільшення витрат на утримання дітей. Обов'язок утримання дітей лежить на обох батьків. Позивачка хоче стягувати з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 7000 грн., що є половиною з його доходу. Вважає, що сума аліментів у розмірі 4000 грн. на обох дітей була б справедливою.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Малишева А.А. первісний позов підтримала. Вказує, що з моменту прийняття рішення про стягнення аліментів від 04.11.2019 ОСОБА_2 справно сплачує аліменти. Окрім того додатково дбає про забезпечення дітей, купляє їм одяг, іграшки тощо. Однак з того моменту обставини змінилися, він вийшов на пенсію і його матеріальний стан погіршився. Окрім того на його утриманні перебувають батьки пенсіонери, і він зобов'язаний також дбати про них. Вважає, що стягнення аліментів у розмірі 1/8 від усіх видів доходів буде справедливим. Щодо зустрічного позову, то такий є недоведеним. Позивачка не довела жодними доказами обставин на які вона посилається. Не надано нею доказів про отримання мінімальної заробітної плати. У зустрічному позов ОСОБА_3 , вказує, що ОСОБА_2 є працездатним і інших утриманців не має, однак жодних доказів на підтвердження таких обставин не надано. Звертає увагу на те, що згідно приписів СК України батьки мають рівний обов'язок щодо утримання неповнолітніх дітей.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, зустрічна позовна заява містить клопотання про розгляд справи без її участі.
Суд, заслухавши думку часників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено та належними доказами доведено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано згідно рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 02.12.2019 (а.с.13, 14).
Від даного шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.30, 31).
Також з матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Хустського районного суду від 04.11.2019 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку.
Згідно приписів ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої в Україні з 27.09.1991 року «держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини».
Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 3 зазначеної Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частина 8, 9 ст. 7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно із статтею 150 Сімейного кодексу України обов'язками батьків є піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Всупереч приписів ст. ст. 12, 81 ЦПК України позивачем за первісним позовом ОСОБА_2 не доведено належними та допустимими доказами обставини, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Зокрема не доведено, наявність підстав для зменшення аліментів відповідно до ст. 192 СК України. Щодо виходу ОСОБА_2 на пенсію розмір якої наразі є 14863,70 грн згідно довідки ГУ ПФУ у Закарпатській області, то слід зазначити, що аліменти з ОСОБА_2 наразі стягуються у частці від доходу, а отже його вихід на пенсію та можливе внаслідок цього зменшення його доходів (що до речі у повній мірі не доведено, так як не надано доказів про його доходи до виходу на пенсію, як і не надано відомостей щодо дати його виходу на пенсію, зокрема чи це мало місце після ухвалення рішення про стягнення аліментів), автоматично потягне за собою зміну реального розміру стягуваних аліментів (частка є незмінною). Відтак сама по собі ця обставина не є підставою для зменшення розміру аліментів. Також на думку суду позивачем за первісним позовом ОСОБА_2 не доведено належними та допустимим доказами, що на його утриманні перебувають батьки пенсіонери, а самі собі ті обставини, що позивач проживає зі своїми батьками пенсійного віку, та що його мати отримує пенсію у розмірі 3214,12 грн (щодо батька таких відомостей позивачем не надано), не є достатнім для підтвердження факту перебування обох батьків на утриманні позивача.
А отже всі обставини на які посилається ОСОБА_2 в обґрунтування свого позову не є доведеними належним чином,а тому такий позов задоволенню не підлягає.
Щодо зустрічного позову ОСОБА_3 , то з цього приводу суд зазначає наступне.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2023 року - 2833 гривень, а для дітей віком до 6 років - 2 272 грн.
Та обставина, що з віком потреби дітей зростають, а це в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказуванню. Внаслідок таких змін збільшуються витрати матері на утримання дітей, що в свою чергу свідчить про погіршення її майнового стану.
Також слід визнати, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дітей, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про зміну їх розміру.
Отже, на думку суду, з огляду на те, що з моменту ухвалення рішення суду від 04.11.2019 року пройшов значний час, то зазначені вище обставини, самі по собі свідчать про погіршення майнового стану позивача, що в свою чергу є достатньою підставою для збільшення розміру аліментів. Посилання представника відповідача щодо відсутності підстав, передбачених ст. 192 СК України для збільшення розміру аліментів є недоречним та відхиляється судом. Окрім того, суд констатує, що в силу приписів ч.3 ст. 181 СК України позивач у будь-якому разі вправі ставити питання про зміну способу стягнення аліментів з частки від доходу (стягуються на підставі судового рішення) на тверду грошову суму (згідно прохальної частини позовної заяви). А отже твердження представника відповідача про відсутність взагалі підстав для задоволення (часткового задоволення) позову не ґрунтується на приписах сімейного законодавства.
Як уже було вказано ОСОБА_2 , є пенсіонером та отримує пенсію за віком у розмірі 14863,70 грн.. Докази щодо майнового стану ОСОБА_3 відсутні, а її твердження про отримання нею мінімальної заробітної плати нічим не доведені.
Суд враховує те, що відповідач є здоровою (відомості про наявність у нього якихось вад здоров'я відсутні) та працездатною людиною (відомості про протилежне відсутні), інших утриманців не має (дана обставина не доведена), а отже не позбавлений можливості сплачувати аліменти. З урахуванням наведеного, зважаючи на розмір доходу ОСОБА_2 , та виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, та має бути не меншим 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з огляду на інтереси дитини, з точки зору стабільності врегулювання правовідносин між сторонами, підходячи системно до даної ситуації, суд приходить до висновку, що слід частково задовольнити зустрічний позов та збільшити розмір аліментів, які стягуються, на підставі рішення Хустського районного суду від 04 листопада 2019 року до 2600 грн., але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.
Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_3 звільнена від сплати судового збору. У зв'язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 належить стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1073,60 грн., який підлягав сплаті при пред'явленні зустрічного позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ч. 2, 5 ст. 150; ст.ст. 180, 181, 182, 192 Сімейного кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та збільшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, що встановлений рішенням Хустського районного суду від 04 листопада 2019 року у справі №309/2796/19 та стягувати з ОСОБА_2 (мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 2600 (дві тисячі шістсот) грн. на кожну дитину, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.
Стягнути ОСОБА_2 (мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави 1073 грн. 60 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 21 грудня 2023 року.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.