Справа № 308/22275/23
1-кс/308/5975/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2023 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 та його захисника - ОСОБА_6 (в режимі відео конференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_4 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 15.12.2023 року внесені до ЄРДР за № 22023070000000162, погоджене з прокурором, про застосування відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, розлученого, з середньою спеціальною освітою, депутата Керецьківської ТГ Хустського району, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.258 КК України, -
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
ВСТАНОВИВ:
З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором та доданих до нього матеріалів слідує, що 25.10.2020 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано депутатом Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області VIII скликання, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 4 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", останній набув статус депутата сільської ради.
Надалі, виконуючи повноваження депутата Керецьківської сільської ради VIII скликання, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.12.2023 у ОСОБА_5 , з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або не вчинення дій керівництвом Керецьківської об'єднаної територіальної громади Хустського району, виник злочинний умисел на вчинення терористичного акту, а саме вибухів у приміщенні Керецьківської сільської ради за адресою: с. Керецьки Хустського району, вул. Головна, 52.
З метою підшукання засобів реалізації вказаного злочинного задуму, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час та за невстановлених обставин придбав три вибухові пристрої, схожі на гранати.
В подальшому, 15.12.2023 о 10 год. ОСОБА_5 , будучи наділеним відповідним правовим статусом та правами і обов'язками, визначеними Законом України "Про статус депутатів місцевих рад", разом з іншими депутатами прибув на засідання 24 сесії Керецьківської сільської ради VIII скликання, яке проводилось у приміщенні сільської ради за адресою: с. Керецьки Хустського району, вул. Головна, 52.
Перебуваючи на вказаному засіданні сільської ради ОСОБА_5 намагався вплинути на її керівництво та інших депутатів з метою прийняття рішень чи вчинення або невчинення ними певних дій, які він вважав за необхідне, однак не досяг бажаного результату.
Після цього, близько 11 год. 25 хв., ОСОБА_5 одноосібно залишив приміщення сесійної зали Керецьківської сільської ради. Однак приблизно о 11 год. 30 хв. ОСОБА_5 повернувся до сесійної зали, де продовжувалось засідання ради, та, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, витягнув з кишень своєї куртки три вибухові пристрої, зовні схожі на гранати, та кинув на підлогу у проході між президією ради та першим рядом депутатських крісел, після чого відбулось три вибухи. Внаслідок вибухів тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості отримали 23 особи, присутні у сесійній залі.
За таких обставин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину за ч.2 ст. 258 КК України.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 : терористичний акт, тобто вчинення вибухів, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, що призвели до тяжких наслідків, тобто кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України.
16.12.2023 у відповідності до ст.ст. 277-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.2 ст. 258 КК України.
Ризики настання обставин з метою недопущення яких необхідно застосувати запобіжний захід у виді взяття під варту:
- підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- підозрюваний може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;
- підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Виклад обставин, що дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків:
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину проти громадської безпеки, що само по собі становить підвищену суспільну небезпеку. За злочин передбачений ч. 2 ст. 258 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років (особливо тяжкий злочин), з конфіскацією майна або без такої, що саме по собі спонукає людину до вчинення дій спрямованих на перешкоджання об'єктивному досудовому розслідуванню шляхом незаконного впливу на свідків інших підозрюваних, а також на виїзд за межі України з метою уникнути покарання;
ОСОБА_5 усвідомлює можливість призначення судом реальної міри покарання, пов'язаної із позбавленням волі, що свідчать про те, що останній, може вчинити вичерпні дії спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності, в тому числі, на виїзд за межі території України, що також обґрунтовує ризик, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та, або суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які останнім, враховуючи суспільну небезпеку та механізм його вчинення, ретельно приховується, в тому числі в спеціально виготовлених тайниках та, які не було відшукано та вилучено під час проведених невідкладних обшуків.
Поряд з цим, у кримінальному провадженні не допитано всіх свідків та очевидців вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що враховуючи механізм вчинення, суспільну небезпеку, може свідчити про те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, з метою недопущення надання останніми викривальних показів. В рамках даного кримінального провадження готується призначення комплексу експертиз, які мають доказове значення та можуть підтверджувати причетність підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), який йому інкримінується, а тому існує ризик що останній може вживати заходів щодо впливу на експертів та спеціалістів.
Підозрюваний ОСОБА_5 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою надасть можливість останньому вільно спілкуватися з невстановленими на даний час особами, від яких останній отримав (придбав) три предмети, схожі на гранати, які використав під час здійснення своєї злочинної діяльності.
Зазначені вище обставини, в своїй сукупності, а також те, що ОСОБА_5 усвідомлює можливість призначення судом реальної міри покарання, пов'язаної із позбавленням волі, свідчать про те, що останній, може вчинити вичерпні дії спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності, а враховуючи, що Закарпатська область, межує з рядом країн ЄС, останній може вжити заходів щодо виїзду за межі території України, в тому числі, шляхом перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон, що також обґрунтовує ризик, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
В той же час, дії ОСОБА_5 свідчать про підвищену суспільну небезпеку злочину у вчиненні якого підозрюється останній, оскільки посягають на найвищу цінність - життя людини, вчинені в умовах воєнного стану, що у відповідності до ст. 67 КПК України є обтяжуючою обставиною, а тому, слід прийти до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу - тримання під вартою.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів:
- реальна загроза одержання покарання у вигляді позбавлення волі спонукає людину, вживати всі можливі заходи спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, зокрема впливати на свідків та інших підозрюваних, а також виїзд за межі території України, що значною мірою може ускладнити об'єктивне проведення досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні та, як наслідок, уникнення відповідальності.
- тримання під вартою є єдиним запобіжним заходом, який унеможливлює вчинення тиску на інших учасників кримінального провадження, а також унеможливить виїзд підозрюваного за межі території України.
- застосування до підозрюваного більш м'яких видів запобіжних заходів не усуне існування ризиків зазначених в клопотанні, оскільки в такому випадку підозрюваний матиме можливість впливати на свідків, покинути територію України та в такий спосіб перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.
Вказані обставини свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
На підставі викладеного, з метою запобігти спробам підозрюваного ухилитися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити свою злочинну діяльність, орган досудового розслідування, просить застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, на строк шістдесят діб.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладеними в такому мотивами. Зазначив, що підозра є обґрунтованою та наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема: ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, ризик впливу на та свідків, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином чи вчинення іншого кримінального правопорушення. Зазначив, що злочин у якому підозрюється ОСОБА_5 відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а тому просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Додав, що у зв'язку із загибеллю одного з потерпілих в подальшому органом досудового розслідування планується зміна кваліфікації діяння в якому підозрюється ОСОБА_5 .
Слідчий ОСОБА_7 в судовому засіданні клопотання підтримав з викладеними в такому мотивами.
ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечив проти задоволення внесеного слідчим клопотання.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що на його думку, враховуючи те, що ОСОБА_5 переніс декілька операцій, то ризики відсутні. Однак, зважаючи на те, що підозрюваний не заперечує проти задоволення внесеного клопотання слідчого, то він підтримує думку свого підзахисного.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Встановлено, що слідчим відділенням УСБУ у Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023070000000162 від 15.12.2023 року за ч.2 ст. 258 КК України.
З матеріалів клопотання слідує, що у даному кримінальному провадженні досліджуються обставини вчинення громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України, а саме: терористичного акту, тобто вчинення вибухів, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, що призвели до тяжких наслідків.
16.12.2023 у відповідності до ст.ст. 277-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.2 ст. 258 КК України.
Відповідно до вимог ст.12 КК України, злочин за ч.2 ст.258 Кримінального кодексу України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується: витягом з ЄРДР від 15.12.2023 року, рапортом про вчинене кримінальне правопорушення від 15.12.2023 року, інформаційною карткою на особу ОСОБА_5 , характеристикою ОСОБА_5 , витягом №365 про зареєстрованих осбі у житловому приміщенні, протоколом затримання підозрюваного від 15.12.2023 року, повідомленням про підозру від 16.12.2023 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 16.12.2023 року, протоколом огляду від 15.12.2023 року іншими матеріалами кримінального провадження, в їх сукупності.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який є особливо тяжким, враховуючи наявні ризики, існування яких прокурором доведено, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить потреби досудового розслідування на даному етапі, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
З огляду на фактичні обставини вчиненого злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 при застосуванні до нього більш м'якого заходу, ніж тримання під вартою може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.258 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу стосовно останнього у виді тримання під вартою.
Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_5 заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Щодо обґрунтованості застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Встановлено, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.258 КК України, а саме у вчиненні терористичного акту, тобто вчинення вибухів, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, що призвели до тяжких наслідків, що само по собі становить підвищену суспільну небезпеку, оскільки такі дії посягали на життя та здоров'я великої кількості осіб.
За злочин передбачений ч.2 ст.258 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років, з конфіскацією майна, що саме по собі спонукає людину до вчинення дій спрямованих на перешкоджання об'єктивному досудовому розслідуванню шляхом незаконного впливу на свідків та потерпілих.
Враховуючи зазначене, а також тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що в свою чергу, свідчить про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.258 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На думку суду, з огляду на вказані вище обставини, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст. 183КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
З огляду на вказані вимоги закону та фактичні обставини вчиненого злочину, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що підозрюваному не слід визначати розмір застави, у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого задоволити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, розлученого, з середньою спеціальною освітою, депутата Керецьківської ТГ Хустського району, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.258 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до - 13.02.2024 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 20 год. 45 хв., 15.12.2023 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1