Справа №345/5109/23
Провадження № 3/345/1743/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12.2023 року м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кардаш О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Калуського ВП ГУНП в Івано-Фрнківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , непрацюючого, ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, за ч.1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 29.09.2023 о 23.01 год. в м.Калуш по вул. Тихого керував автомобілем марки «Чері Амулет» д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою алкотестера «Драгер» 6820 (результат сп'яніння 0,91 %), чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, ОСОБА_1 28.11.2023 о 00.47 год. в м. Калуш по вул. Хіміків керував транспортним засобом марки «Чері Амулет» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками калкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На адресу суду 14.11.2023 надійшло письмове клопотання адвоката Онофришина Н.В. відповідно до змісту якого провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п.2.9 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП просить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 21-24). Зокрема вказує, у вказаних матеріалах адміністративної справи за подію, яка відбулася 29.09.2023 року відсутні достатні, належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом вини особи; окрім цього, ОСОБА_1 був вручений примірник вказаного протоколу вкрай низької якості; було порушено право ОСОБА_1 на захист. Окрім цього, результат огляду проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора Алкотест 6820 Драгер є сумнівним, і з результатами цього огляду не погодився його підзахисний ОСОБА_1 , по що свідчить наявне в матеріалах справи направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Зазначає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейськими допущено ряд інших процесуальних порушень, що в свою чергу слугує підставою для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за вказаною статтею.
20.12.2023 року Постановою Калуського міськрайонного суду у справі за №345/63/23 справи про адміністративні правопорушення за №345/5109/23 та №345/6376/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП було об'єднано в одне провадження.
Від захисника Онофришина Н.В. 21.12.2023 року до суду надійшло доповнення до клопотання про закриття справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Так, з приводу події , яка відбулася 29.09.2023 року, а саме що стосується долученого відеозапису зазначив, що диск містить кілька відео файлів, тобто лише часткові фрагменти відеозапису під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а не безперервний запис. Щодо події, яка відбулася 28.11.2023 року вказує, що протокол про адімінстративне правопорушення та акт огляду та направлення на огляд є суперечливими між собою в частині вказаних у них ознак алкогольного сп'яніння, що свідчить про формальний підхід до встановлення поліцейським підстав для проведення огляду на стан сп'яніння. Аналогічно як і у поданому вище клопотанні, звернув увагу на те, що відеозйомка не була безперервною. Вважає, що переслідування ОСОБА_1 за імовірне керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння було безпідставним і ґрунтувалося виключно на тому, що працівникам поліції було відомо про те, що на ОСОБА_1 29.09.2023 року було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 28.11.2023 року не відповідають фактичним обставина справи, так як ОСОБА_1 не відмовлявся від проїзду в медичний заклад.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Онофришин Н.В. пояснили, що подані клопотання підтримують з викладених у них підстав та просять провадження закрити.
Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі ті, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, тощо, відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Дослідивши фактичні обставини справи та оцінивши докази їх у сукупності, доходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Щодо події , яка відбулася 29.09.2023 року:
Пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.9 ПДР водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.9 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Пунктами 6 та 7 розділу 1 Загальні положення «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735від 09.11.2015 року, також передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Судом встановлено, що перевірка працівниками поліції стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводилась відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015.
За результатом такого огляду, проведеного сертифікованим приладом, у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп'яніння - 0,91 % (а.с. 2). При цьому, з результатом огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 погодився, в медичний заклад проїхати відмовився (а.с.1).
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1) вбачається, що працівниками поліції була дотримана процедура проведення огляду на стан сп'яніння, а саме на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд за допомогою алкотестера «Драгер», на що він погодився та пройшов такий огляд у відповідному порядку. Даний факт також підтверджено відповідним актом огляду на стан алкогольного сп'ягніння з використанням спеціальних технічних засобів та визнання його результатів, про що ним проставлено підпис (а.с.3).
Суд не приймає до уваги зауваження ОСОБА_1 про те, що йому було вручено примірник протоколу про адміністративне правопорушення вкрай низької якості, так як він мав можливість , чим і скористався, ознайомитися з оригіналом вказаного протоколу в суді та подав свої зауваження.
Також зазначає, що в нього було порушено право на захист. Суд дане твердження також оцінює критично, так як поліцейським йому було роз'яснено дане право і даним правом він і скористався в суді.
Окрім цього ОСОБА_1 зазначив, що результат огляду проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора Алкотест 6820 Драгер є сумнівним, і з результатами цього огляду він не погодився, про що свідчить наявне в матеріалах справи направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Так, на противагу вказаному факту судом переглянуто долучений відеозапис з місця події, на якому зафіксовано його усні пояснення про вживання ним напередодні алкоголю. При цьому, сам факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння він не заперечував, з результатами поведеного тесту був згідний, правовою допомогою не бажав скористатися, а також зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення, що автомобіль залишає на місці зупинки та зобов'язується в подальшому ним не керувати. Також згідно пояснень ОСОБА_1 встановлено, що ним було висловлено сумнів з приводу результату тесту, однак поліцейським було роз'яснено його право проїхати в медичний заклад для проходження даноого огляду, на що останній відмовився (а.с.29).
З огляду на викладене, його твердження щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, суд розцінює як спробу уникнути від адміністративної відповідальності, а тому не можуть бути взяті до уваги, оскільки дані відеозапису з місця події підтверджують факт порушення п. 2.9 ПДР України та вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у скоєному доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо події , яка відбулася 28.11.2023 року:
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а ст. 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Статтею 130 КУпАП встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України.
Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.
Матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП (порушення вимог п. 2.5 ПДР) стверджується, що ОСОБА_1 28.11.2023 о 00.47 год. в м. Калуш по вул.. Хіміків керував транспортним засобом марки «Чері Амулет», д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 587125 від 28.11.2023 (а.с. 39), актом огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніня з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 40), направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 41), зобов'язанням ОСОБА_1 про відсторонення його від керування транспортним засобом (а.с. 39) та відеозаписами з місця події.
Зокрема, судом було переглянуто відеозаписи події, що мала місце 28.11.2023 за участі ОСОБА_1 , за результатами чого встановлено таке.
На першому відеофайлі зафіксовано як водій автомобіля «Чері Амулет», д.н.з. НОМЕР_2 , як потім з'ясувалося ОСОБА_1 , 28.11.2023 о 00.47 год. здійснював рух транспортного засобу під час комендантської години, що в свою чергу послугувало підставою для його переслідування працівниками поліції та подальшої зупинки для з'ясування обставин.
На другому відеофайлі зафіксовано те, що зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 працівник поліції представився, попросив пред'явити документи та попередив про відеофіксацію. При цьому, поведінка ОСОБА_1 не відповідала обстановці, а саме останній стверджував, що посвідчення водія немає, так як в нього було вилучено попередній раз і на даний час в суді іде розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, рішення по якій ще не прнийнято.
В подальшому, працівник поліції в черговий час попросив ОСОБА_1 представитися на що останній представився та стверджував, що документів в нього немає та загалом вів себе зухвало. Надалі ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліція «ви будете проходити алкотест Драгер на місці» відповідає «ні, я нічого не буду». При цьому, працівники поліції роз'яснили наслідки такої відмови. Окрім цього, зафіксовано і пропозицію поліцейського пройти відповідне обстеження в медичному закладі, від чого ОСОБА_1 також відмовився. Пропозиції працівників поліції пройти обстеження на визначення стану алкогольного сп'яніння були неодноразові від чого ОСОБА_1 постійно відмовлявся, в результаті чого працівниками поліції його повідомлено про те, що за таку відмову відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, всі відеозаписи в сукупності беззаперечно підтверджують факт порушення ОСОБА_1 ПДР України, що слугувало підставою його зупинки, а також неодноразові пропозиції, з боку працівників поліції ОСОБА_1 , пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у визначеному законом порядку, від чого останній неодноразово та чітко відмовлявся та зазначав, що будь-який огляд проходити відмовляється, наслідки такої відмови йому відомі.
Щодо посилань ОСОБА_1 та його захисника на те, що відеофіксація не була безперервною, то суд зазначає таке.
Відповідно до ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року №100, поліція використовує технічні засоби - нагрудні відеокамери (відеореєстратори).
Згідно п. 3.5 Розділу III Інструкції після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Суд погоджується, що в даному випадку відеофіксація не є безперервною, однак в даному випадку це не може слугувати підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності з огляду на наступне.
Так, на долученому диску містяться 4 відеофайлів, які в повній мірі відображають події, що мали місце 28.11.2023 за участю ОСОБА_1 . При цьому, всі важливі для вирішення даної справи фрагменти зафіксовано, вони містять відеопідтвердження пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння та відмови від таких, як на місці зупинки, так і в медзакладі та роз'яснення працівниками поліції наслідків таких відмов.
Таким чином, хоч відеозапис і не є безперервним, однак факт відмови водія від проходження огляду неодноразово підтверджено, та відповідно вина ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, доведена.
Посилання ж ОСОБА_1 та його захисника на те, що він погоджувався пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння та направлення його для медичного огляду в медичний заклад, суд розцінює надуманими та не підтвердженими жодними доказами, а також такими, які спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене.
Натомість, під час огляду відеозаписів було встановлено, що з боку працівників поліції відсутні будь-які ознаки впливу на ОСОБА_1 та упередженості до нього з боку зазначених осіб, так як його було зупинено під час дії комендантської годити, а про наявність протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції було встановлено при встановленні особи, що і підтверджується оглянутим диском.
Таким чином посилання захисника та ОСОБА_3 , що матеріали справи не містять повний фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівників поліції щодо події яка сталася, не перешкоджає та не може перешкодити судді винести законну та обґрунтовану постанову. На вказаному відеозаписі у повному обсязі зафіксована подія, що має істотне значення для встановлення істини у справі, а саме: відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Доводи захисника про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис з бодікамери є неналежним доказом, так як відеофіксація не є безперервною, суд не приймає до уваги, оскільки ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення наявним у справі відеозаписом зафіксовані безперервно.
Отже, для фіксування факту відмови водія пройти огляд на стан сп'яніння достатньо зафіксувати його відмову за допомогою технічного пристрою на який здійснюється безперервний відеозапис.
Більше того, КУпАП не містить застережень щодо мінімальних чи то максимальних об'ємів відеозапису, який може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. Із вказаних відеозаписів, чітко вбачається як ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку як на місці запинки, так і в медичному закладі. На відеозаписах відображено всі процесуальні дії, які необхідні для фіксації правопорушення у відповідності до вимог закону.
Щодо підставності пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння та подальшого складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, то слід зазначити таке.
Відповідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Цей список є вичерпний, та саме ним повинні керуватися працівники поліції, при виявленні ознак алкогольного сп 'яніння.
Так, в протоколі вказано, що у ОСОБА_1 був запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова та нестійка хода, що фактично є тотожним ознакам, які вказані в акті огляду (запах алкоголю з порожнини роту та поведінка, що не відповідає обстановці), і відповідають вимогам Інструкції №1452/735 та являються ознаками алкогольного сп'яніння.
Окрім цього, відповідно до інструкції повинно бути щонайменше дві легітимні ознаки сп'яніння для проходження огляду на стан сп'яніння, а тому, з урахуванням письмових матеріалів справи, пропозиція працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння є підставною, і на думку суду протокол місить легітимні ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 а отже і легітимної процедури пропозиції огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Та й загалом, всі пояснення захисника Онофришина Н.В. та ОСОБА_1 щодо невинуватості останнього є голослівними, на думку суду, на увагу не заслуговують, оскільки жодним чином не узгоджуються з матеріалами справи та наявними доказами, які є допустимими та в повній мірі підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У відповідності до вимог ст. 7 ч. 1 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Суд звертає увагу на те, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
Судом не встановлено порушення фундаментальних прав і свобод ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Все зазначене вище в своїй сукупності дає підстави суду дійти висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та порушення п.2.5 ПДР України, доводи зазначені під час розгляду даної справи з боку захисту не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним вказаного адміністративного правопорушення та не дають підстав для закриття провадження у справі, а досліджені докази є послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин.
Призначаючи стягнення ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини справи і вважає, що для запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами йому слід обрати стягнення, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП .
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Таким чином, із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф сплатити за наступними реквізитами: отримувач - ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/ 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ)- 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN) - UA148999980313070149000009001.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК ум.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
СУДДЯ: