ЄУН 193/1879/23
Провадження 1-кп/193/148/23
ВИРОК
іменем України
21 грудня 2023 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області кримінальне провадження за № 12023046580000060 від 24.11.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Одринка Нововодолазького району Харківської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, проживаючого з жінкою без реєстрації шлюбу, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
19 листопада 2023 року, приблизно о 18:30 год., ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якої наніс їй один удар кулаком правої руки в область носа зліва, два удари кулаком лівої руки у область обличчя справа та один удар кулаком правої руки в область губ, від якого у потерпілої ОСОБА_5 потекла кров.
Після того, як потерпіла ОСОБА_5 витерла обличчя та проходила повз ОСОБА_3 , останній, продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх діянь, взяв у праву руку металеву кочергу, яка знаходилась на робочій поверхні домашньої печі та наніс нею потерпілій не менше 21 удару в область спини та правої сідниці та після чого схопив правою руку потерпілу ОСОБА_5 за шию.
Згідно висновку експерта Криворізького міжрайонного відділення КЗ «Дніпропетровське обласне Бюро судово-медичної експертизи» ДОР № 1880 від 27.11.2023, вищевказаними протиправними діями ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, саден обличчя, шиї, тулуба, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.
Відтак, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Позиція обвинуваченого.
У судовому обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчинені вказаного кримінального проступку визнав повністю та пояснив, що 19 листопада 2023 року, у вечірній час, він перебував за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , де у них зі співмешканкою ОСОБА_5 виникла сварка з приводу задимлення будинку через погане пічне опалення та необхідності переїзду через це до іншого населеного пункту. В ході цієї сварки він спричинив співмешканці не менше трьох ударів в область обличчя, після чого у неї потекла з губи кров і вона пішла умиватися. Повернувшись до цієї кімнати, вона проходила повз нього і він, на грунті раніше виниклого конфлікту, схопив кочергу та наніс нею більше трьох ударів в область спини та сідниць. Згоден з обсягом пред'явленого обвинувачення щодо кількості завдних ним ударів та наслідків до яких вони призвели. Не заперечував фактів систематичного вчинення сімейного насильства відносно співмешканки ОСОБА_5 , через що працівники поліції складали адміністративні протоколи. Щиро розкаявся у вчиненому, вказав, що з потерпілою вони примирилися, готовий понести будь-яке покарання, яке присудить суд.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що справді у листопаді 2023 року, увечері, вони з обвинуваченим, з яким вони разом проживають за вищевказаною адресою, вживали алкогольні напої. Після чого співмешканець став розпалювати у будинку піч, але вона не горіла, а лише диміла. Обвинувачений став нервувати через це, кричати, що треба виїжджати до іншого будинку у селоЧервоний Яр. Але вона не хотіла переїжджати з села Девладове, тому на грунті цього виникла сварка, під час якої ОСОБА_3 став наносити її удари спочатку кулаками по обличчю, а потім став бити кочергою по спині та сідниці, спричинивши їй тілесних ушкоджень. Вказала, що вони з співмешканецм проживають 11 років разом, виховують спільних дітей. Сімейне насильство він вчиняв лише останні кілька місяців, до цього - жодного разу. Наголосила, що обвинувачений попросив у неї вибачення і вони примирилися, останній більше місяця не вживає алкогольних напоїв, закодувався, його поведінка змінилася у кращу сторону, вона пробачила його, просила не призначати йому суворе покарання.
Зважаючи на те, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку за обставин, викладених в обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі потерпіла, правильно розуміють зміст цих обставин, суд, у відповідності до вимог ч 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом лише обвинуваченого, потерпілої та дослідженням характеризуючих матеріалів щодо обвинуваченого.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе обмовляє або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.
Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Встановлені обставини вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив протиправні дії відносно потерпілої ОСОБА_5 , які полягають в умисному завданні їй легких тілесних ушкоджень, чим вчинив кримінальний проступок, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 125 КК України.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставиною, яка, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття.
Обставиною, що згідно з положеннями статті 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у близьких відносинах.
Мотиви призначення покарання.
При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що останній є осудним в розумінні ч. 1 ст. 19 КК України, вчинив кримінальне правопорушення, що згідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до кримінального проступку.
Суд також приймає до уваги умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, який не навчається та не працює, має задовільний стан здоров'я, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, проживає із співмешканкою, потерпілою у справі, з якою виховують двох малолітніх доньок, ОСОБА_6 , 2018 р.н. та ОСОБА_7 , 2020 р.н., його соціально - психологічні риси, який за місцем проживання характеризується посередньо, зокрема зловживає алкогольними напоями, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та кримінальної відповіданості згідно з ч. 1 ст. 121 КК України.
З урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, зокрема кількості завданих тілесних ушкоджень потерпілій, названих вище пом'якшуючої та обтяжуючої обставин, з огляду на те, що обвинувачений ніде не прцює, будь-яких доходів не має, приймаючи до уваги позицію потерпілої, яка просила не призначати обвинуваченому, її співмешканцю, ОСОБА_3 , суворе покарання, суд, дійшов висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання, визначеного санкцією частини 1 статті 125 КК України у вигляді громадських робіт.
На думку суду, таке покарання цілком відповідатиме вимогам ст. 50, 65 КК України, зокрема буде справедливим та адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та сприятиме меті покарання.
Мотиви ухвалення інших рішень.
Будь-який запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 на дізнанні та під час судового розгляду справи не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу на час набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Інші заходи для забпечення розгляду кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлявся.
Процесуальні витрати по справі та речові докази відсутні.
Керуючись ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді 150 (сто п'ятдесяти) годин громадських робіт.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Матеріали кримінального провадження № 12023046580000060 від 24.11.2023 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у судовій справі №193/1879/23 (провадження №1-кп/193/148/23).
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право теж отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1