УХВАЛА
21 грудня 2023 року м. Мукачево Справа №303/12283/23
2-а/303/112/23
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 від імені якого діє Волошин Любов Ярославівна
до відповідача: Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 від імені якого діє Волошин Любов Ярославівна звернувся до суду із вищевказаним позовом.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, всупереч вимогам пункту другого частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві не зазначено дані відповідача, а саме його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції є структурним підрозділом Національної поліції України, який не є юридичною особою та не може виступати відповідачем у справі за даним адміністративним позовом. Таким належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою.
Таким чином, органом Національної поліції у цьому випадку є Департамент патрульної поліції (місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646), який є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його поточної діяльності.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, матеріали справи не містять доказів сплати позивачем судового збору за судовий розгляд заявленої вимоги немайнового характеру або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 у справі № 543/775/17, яка в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для врахування судами.
Таким чином, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню, позивачу за подання вказаної позовної заяви слід сплати судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 гривень.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача також на те, що у відповідності до частини другої ст. 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з частиною першою ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Отже, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
В свою чергу, позивачем по справі не надано доказів щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця свого проживання чи перебування, на час звернення до суду з позовом. Натомість у позовній заяві зазначено адресу позивача: АДРЕСА_1 .
Відповідачем по справі зазначене Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження якого за адресою: м. Ужгород, вул. О. Кошового, 2.
Враховуючи вищенаведене, суд позбавлений можливості визначити підсудність даної справи Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області, а тому пропонує позивачу надати суду належні докази щодо підтвердження зареєстрованого свого місця проживання чи перебування.
Крім того, представник позивача у позовній заяві просить суд поновити процесуальний строк для звернення до суду, мотивуючи тим, що зверталася раніше до суду з позовною заявою у визначені законом строки, однак отримала ухвалу суду про повернення позовної по справі через систему «Електронний суд», перебуваючи на лікарняному та не мала змоги раніше подати позовну заяву.
По відношенню до цього слід зазначити, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Разом з тим, положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають можливість поновлення та продовження процесуальних строків.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Як вбачається із даних автоматизованої системи документообігу суду, представник позивача два рази зверталася до суду із зазначеним позовом (справа №303/9930/23, №303/11101/23).
На підставі ухвали суду від 02.11.2023 по справі №303/9930/23 позивачу вже було запропоновано надати докази на підтвердження обставин, які би давали підстави для висновку про наявність об'єктивних, тобто таких, що не залежали від волі особи, обставин, що зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення позивача до суду.
Представник позивача жодних заходів щодо усунення недоліків позовної заяви, які були вказані в ухвалах суду від 02.11.2023 (справа №303/9930/23), від 06.12.2023 (справа №303/11101/23) не вживала, із заявами про усунення недоліків до суду не зверталася, натомість втретє подала до суду позовну заяву, зазначивши аналогічні підстави пропуску процесуального строку на підтвердження чого доказів не надала.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує винні дії (бездіяльність), та пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними докази.
Враховуючи вищенаведене, зазначене є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
3. Копію даної ухвали надіслати позивачу.
4. Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною четвертою ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кость