Справа № 298/1036/23
Номер провадження 2/298/214/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі
Головуючого - судді Тарасевича П.П.,
при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань, в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка, звернулася до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що 06 листопада 2011 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу в них народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачем та перебувають на її виховані та утриманні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вже біля семи років сторони спільно не проживають, відповідач зовсім не надає коштів на утримання їх спільних дітей.
У відповідача немає інших утриманців на сьогоднішній день, стан його здоров'я у чудовій формі, матеріальне становище нормальне, а тому останній має всі належні умови для допомоги їй утримувати їхніх дітей - шляхом сплати аліментів, а тому позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 6000, 00 грн., щомісячно (з розрахуєш по 3000, 00 грн. на кожну дитину) до досягнення старшою дитино; повноліття. Такий розмір аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення грамотного розвитку неповнолітніх дітей сторін по справі.
Позивач в судове засідання не з'явилася, однак подала в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України заяву, в якій просила розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримала.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву не подав.
Зважаючи на наведене, суд розглянув справу без участі сторін на підставі наявних у ній доказів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи та зважаючи на те, що відповідач проти позову не заперечив, суд визнає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.
Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 06 листопада 2010 року, виконавчим комітетом Малоберезнянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 12. Дана обставина стверджується виданим свідоцтвом про шлюб від 06 листопада 2010 року серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу у сторін народилися: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвами про народження від 20 жовтня 2011 року серії НОМЕР_2 , від 21 жовтня 2013 року серії НОМЕР_3 , діти є неповнолітніми.
З виданої виконавчим комітетом Дубриницької сільської ради довідки № 207 від 28 липня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жит. АДРЕСА_1 (фактичне місце проживання АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають разом з матір'ю, батько участі у вихованні дітей не приймає.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч.2 ст.51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Зміст глави 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Згідно з ч.1 ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст.182 СК України, та п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.
При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. ч. 1-3 зазначеної статті СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, нормою статті 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зазначена вимога покладається на суд лише в порядку наказного провадження (ч. 3 ст.184 СК України).
Відповідно до висновку Верховного Суду, висловленого в постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 459/2181/17, який підлягає врахуванню судом першої інстанції відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку суперечить вимогам сімейного законодавства.
Отже, аналізуючи положення статті 182 та 184 СК України слід дійти висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов'язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абз.2 ч.2 ст.182 СК України. Разом з тим, нормою статті 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно зі ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів, суд допускає до негайного виконання в межах місячного платежу.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп., підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,258,259,264,265,268,430 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов про стягнення аліментів - задовольнити
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову - 27 червня 2023 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , в дохід держави - судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок, в частині позовних вимог про стягнення аліментів.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів після його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні - в той же строк, з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження - після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючої АДРЕСА_4 паспорт громадянина України ID-картка № НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 .
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Головуючий Тарасевич П.П.